Постанова 4855 № 640/14988/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14988/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Шурка О.І., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., при секретарі Коцюбі Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Департаменту патрульної поліції Жукова Євгена Олександровича, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника Департаменту патрульної поліції Жукова Євгена Олександровича (відповідач - 1 ), Департаменту патрульної поліції (відповідач - 2) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку та моральної шкоди. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Департаменту патрульної поліції Жукова Євгена Олександровича від 19.06.2019 № 448 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Департаменту патрульної поліції Жукова Євгена Олександровича від 08.07.2019 № 500 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції по Управлінню патрульної поліції у місті Києві. Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора роти № 7 батальйону № 3 полку № 1 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції з 08.07.2019. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Департаментом патрульної поліції подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позову. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, наказом УПП у м. Києві ДПП від 15.04.2019 № 12 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію щодо події за участю працівника УПП у місті Києві. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією 13.06.2019 складено висновок службового розслідування, призначеного за фактом складання протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП відносно інспектора роти № 7 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП лейтенанта поліції Сівоздрава А.С., яким встановлено, що 25.03.2019 о 4 год. 32 хв. екіпажем № 0110 від оперативного чергового по місту було отримано виклик з інформацією, що за адресом: м. Київ, проспект Голосіївській, 132 біля закладу громадського харчування «Містер Кет », особа з явними ознаками алкогольного сп`яніння сідає за кермо автомобіля. Вказана подія зареєстрована в журналі Єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Голосіївського УП ГУНП у місті Києві від 25.03.2019 № 1775. Екіпажем, що прибув на місце виклику було виявлено автомобіль Suzuki SX-4, номерний знак НОМЕР_1 , поруч з яким перебував, як в подальшому було встановлено, інспектор роти № 7 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 Відносно ОСОБА_1 було складено протокол затримання серії АА№ 161669 та протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення серії БД № 318035 від 25.03.2019. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 318035 від 25.03.2019, складеного о 05:48 інспектором роти № 1 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Янковим І.І., відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, працюючого в УПП у місті Києві, особу якого встановлено за посвідченням водія серії НОМЕР_2 . У протоколі зазначено, що 25.03.2019 о 04:32 в м. Києві, на проспекті Голосіївському, 132, ОСОБА_4 керував транспортним засобом Suzuki SX-4, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку у присутності двох свідків, водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Свідками відмови від проходження були ОСОБА_5 , проживає у АДРЕСА_1 , та ОСОБА_6 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . До вказаного протоколу про адміністративне правопорушення долучено пояснення свідків ( ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ) щодо відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» та у лікаря закладу охорони здоров`я, якому надано відповідне право. У ході службового розслідування інспектор роти № 1 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП лейтенант поліції ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на службі у Національній поліції та на посаді, перебуває з січня 2017 року, діючих дисциплінарних стягнень не має та поліцейський роти № 4 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП капрал поліції ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , на службі у Національній поліції та на посаді перебуває з січня 2018 року, діючих дисциплінарних стягнень не має, пояснили, що 25.03.2019 о 04:24 під час несення служби у складі екіпажу № 0110 від оперативного чергового по місту отримали виклик щодо вчинення адміністративного правопорушення за адресом: просп. Голосіївський, 132, м. Київ. Як вказувалось у повідомлені, заявник, особу якого не встановлено у т .ч. під час розгляду даної справи, помітив, що невідомий чоловік у нетверезому стані намагається поїхати на автомобілі Suzuki SX-4, номерний знак НОМЕР_1 . У подальшому зв`язатись заявником за вказаним телефоном 093 220 25 66 не вдалось, останній у зверненні не назвався та на телефонні дзвінки не відповідав. Прибувши на місце правопорушення виявили вказаний автомобіль, з-за керма якого вийшов чоловік з ознаками алкогольного сп`яніння. Поліцейські висловили законну вимогу надати відповідні документи, що встановлюють особу та на автомобіль. Громадянин спочатку пред`явив, а потім одразу сховав службове посвідчення працівника Національної поліції України. В подальшому відмовився надавати будь-які документи, проте назвався ОСОБА_1 З метою встановлення особи та складання протоколу про адміністративне правопорушення вказаного громадянина було доставлено до приміщення Голосіївського УП ГУНП у місті Києві. В подальшому при особистому огляді було виявлено службове посвідчення серії НОМЕР_3 , видане інспектору УПП у місті Києві ДПП лейтенанту поліції ОСОБА_1 Також зазначено, що інспектор роти № 7 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на службі в ОВС перебував з травня 2012 року по квітень 2014 року у Національній поліції та на посаді перебуває з червня 2017 року, діючих дисциплінарних стягнень не має, у відповідності із пунктом 5 частини 3 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», скористався правничою допомогою. Отже, свої пояснення ОСОБА_1 надавав у присутності свого законного представника ОСОБА_12 (свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльністю № 1222 та ордер серії KB № 755303). Пояснюючи ситуацію ОСОБА_4 зазначив, що 25.03.2019 перебував на лікарняному і мав вільний час, тому близько 04:00 відпочивав з друзями у закладі харчування « Містер Кет » за адресою: АДРЕСА_3 . Також вказав, що автомобіль Suzuki SX-4, номерний знак НОМЕР_1 , напередодні передав у користування своєму знайомому ОСОБА_13 Близько 04:00 ОСОБА_13 висловив бажання повернути автомобіль, але оскільки ОСОБА_4 погано себе почував, попросив його переставити авто на стоянку біля « Містер Кет », тому вони разом вийшли на подвір`я. Отже, ОСОБА_4 стверджує, що ОСОБА_13 сів за кермо, а він сам на задні пасажирські сидіння. Прибувши до місця стоянки, ОСОБА_4 залишився біля автомобіля, а ОСОБА_13 відійшов до туалету. Майже одразу до автомобіля під`їхав екіпаж патрульної поліції, які зі слів ОСОБА_3 звинуватили його у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_4 пояснив, що можливо він виглядав хворобливо, тому поліцейські сприйняли це за ознаки сп`яніння. Разом з тим, у поясненні ОСОБА_4 не вказав засобів зв`язку із своїм знайомим ОСОБА_13 . У висновку зазначено, що до закладу охорони здоров`я ОСОБА_14 звернувся 26.03.2019 та отримав довідку № 8, видану Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинно медико-санітарної допомоги Благовіщенської районної ради», котра фактично розташована за адресою: АДРЕСА_4 м. Благовіщенське, вул. О. Гуменюка, 2, офіс

7. Хоча, у графі «місце проживання» у бланку поясненні ОСОБА_4 вказує адресу: АДРЕСА_5 . Разом з тим, у висновку акцентовано увагу на те, що відповідно до графіку чергувань батальйонів УПП у місті Києві ДПП 26.03.2019 ОСОБА_4 повинен був стати до служби, та всупереч цьому перебував у Кіровоградській області, про виїзд за межі Київського гарнізону не доповідав. Відповідно до вказаної довідки № 8 ОСОБА_15 необхідно було приступити до роботи 05.04.2019, але останній надав довідку № 59 про тимчасове звільнення від роботи по догляду за дитиною з 06.04.2019 по 10.04.2019, виданою медичною установою в м. Києві. Зазначено, що у період з 11.04.2019 по 23.04.2019 ОСОБА_4 перебував на лікарняному, відповідно до листка непрацездатності серії АДХ № 581259. Дисциплінарною комісією за результатами службового розслідування зроблено висновок про те, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування вважати такими, що підтвердилися. За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пункту 1 статті 1 та пунктів 1, 2, 6 і 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», вимог абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9 листопада 2016 року № 1179, враховуючи пункт 3.17 наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов`язаних із загибеллю й травмування особового складу» від 16 березня 2007 року № 81, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», керуючись пунктом 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», інспектор роти № 7 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 заслуговує на звільнення зі служби в поліції. Також, дисциплінарна комісія, керуючись статтею 19, частинами 1, 6, 8 та 9 статті 20, статтею 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та згідно з Переліком посад керівників Національної поліції України та їх повноважень щодо застосування заохочень і дисциплінарних стягнень, затвердженого наказом Національної поліції України від 04.10.2018 № 929, із змінами внесеними наказом Національної поліції України від 05.03.2019 № 210, начальникові УПП у місті Києві ДПП Зозулі Ю.Г. рекомендувала здійснити дії щодо порушення перед керівництвом Департаменту патрульної поліції - Жуковим Є.О. клопотання про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора роти № 7 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 із застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції. 19.06.2019, на підставі висновку від 13.06.2019 службового розслідування, призначеного за фактом складання протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП відносно інспектора роти № 7 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП лейтенанта поліції Сівоздрава А .С , затвердженого начальником УПП у м. Києві ДПП Зозулею Ю. начальником Департаменту патрульної поліції полковником поліції Євгеном Жуковим 14.06.2019 прийнято наказ № 448 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника». Даним наказом, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, п.п. 1, 2, 6, 7 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», вимог абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9 листопада 2016 року № 1179, відповідно до вимог п. 7 ч. 3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України застосовано вид дисциплінарного стягнення, яким інспектора роти № 7 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції. На підставі наказу від 19.06.2019 № 448 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника» начальником ДПП ОСОБА_17 прийнято наказ від 08.07.2019 № 500 о/с «Про особовий склад», яким відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0018686), інспектора роти № 7 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега), з 08.07.2019, з відрахуванням грошового забезпечення за 15 діб щорічної чергової оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. Не погоджуючись з висновками відповідачів та вважаючи вказані накази протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково виходив з того, що спірні накази начальника Департаменту патрульної поліції Жукова Євгена Олександровича від 19.06.2019 № 448 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та від 08.07.2019 № 500 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції по Управлінню патрульної поліції у місті Києві є протиправними, оскільки прийняті без врахування всіх обставин, що мали значення для прийняття законного рішення та не є співмірними із обставинами, що мали місце. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII поліцейський зобов`язаний, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Пунктом 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 06.12.2016 за №1576/29706 (далі - Правила № 1179), передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку. За змістом пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм етичної поведінки. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику. Частиною 1 статті 19 Закону № 580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження встановлюється Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут). Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина 2 вказаної статті Дисциплінарного статуту). Відповідно до частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема, поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини. В той же час, згідно з статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Так, відповідно до частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Частиною 1 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. При цьому, відповідно до частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Отже, дисциплінарним проступком, є, зокрема, неналежне виконання чи невиконання поліцейським положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, а також порушення норм етичної поведінки поліцейського. В той же час, вчинення працівником поліції адміністративного правопорушення або порушення правил етики поліцейського у позаслужбовий час, також є дисциплінарними проступками, відповідальність за які передбачена Дисциплінарним статутом та Законом України «Про Національну поліцію». Разом з тим, частиною 1 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (частина 2 вказаної статті Дисциплінарно статуту). Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (Порядок № 893) службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Згідно з пунктом 2 розділу VІ Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Відповідно до пункту 1 розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Колегія суддів звертає увагу на те, що вид дисциплінарного стягнення поліцейського визначається дисциплінарною комісією виходячи з характеру проступку поліцейського, обставини, за яких він був учинений, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Крім того, вид дисциплінарного стягнення повинен бути співмірним із вчиненням поліцейським дисциплінарного проступку. За даних обставин, дисциплінарною комісією за результатами вищевказаного службового розслідування зроблено висновок про те, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пункту 1 статті 1 та пунктів 1, 2, 6 і 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту; вимог абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II, пункту 3 розділу IV Правил № 1179, інспектора роти № 7 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 заслуговує на звільнення зі служби в поліції, зокрема, з огляду на вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП, що стало підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 318035 від 25.03.2019. Відповідно до частини 1 статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суд першої інстанції слушно зауважив, що вирішуючи дану адміністративну справу по суті, не надає оцінку обставинам в рамках застосування частини 1 статті 130 КУпАП, оскільки наведене знаходиться поза межами юрисдикції суду у даній справі, позаяк адміністративний суд, у відповідності до частини 1 статті 2 КАС України здійснює судочинство у сфері саме публічно-правових відносин та виходячи з положень частини 2 статті 2 КАС України, перевіряє чи прийняті оскаржувані накази на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, розсудливо та з дотриманням принципу рівності перед законом. На переконання відповідачів, подія, яка трапилася з позивачем 25.03.2019 призвела до порушення ОСОБА_1 пунктів 1, 2, 6 та 7 частини 3 статті 1 Статуту та вимог абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II, пункту 3 розділу IV Правил № 1179, що є порушенням службової дисципліни та стосується неетичної поведінки ОСОБА_1 на місці події, вчинення дій, спрямованих на уникнення відповідальності за скоєне та висловлюванні нецензурних слів на адресу перехожих та вчинені дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини. В той же час, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, який вказав, що зазначені висновки службового розслідування не доведені перед судом належними та допустимими доказами, позаяк у висновку службового розслідування описано обставини вчинення, на думку відповідачів, позивачем адміністративного правопорушення та зазначено, що саме їх вчинення призвело до порушення вказаних норм законодавства. Комісією зроблено висновки про те, що ОСОБА_1 25.03.2019 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та з урахуванням п. 3.17 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 16.03.2007 № 81 «Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов`язаних із загибеллю й травмуванням особового складу» комісія рекомендувала застосувати найжорсткіший вид стягнення звільнення зі служби у поліції, незважаючи на те, що поліцейські, що прибули до місця події, засвідчили те, що позивач знаходиться біля автомобіля, а не керує ним. Суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги та оцінюючи доведеність факту вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 19.06.2019 у справі № 752/6826/19 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, за результатами розгляду яких Голосіївським судом м. Києва 19.06.2019 прийнято постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Так, закриваючи провадження у справі № 752/6826/19 про адміністративне правопорушення, Голосіївський районний суд міста Києва зазначив: «З протоколу про адміністративне затримання АА № 161669 від 25.03.2019 р. встановлено, що 25.03.2019 р. о 05 год. 27 хв. ОСОБА_18 був доставлений у службове приміщення Голосіївського УП ГУНП у м. Києві для складення протоколу про адміністративне правопорушення і встановлення особи. 25.03.2019 р. о 07 год. 38 хв. ОСОБА_18 був звільнений, у зв`язку із встановленням його особи на підставі посвідчення водія НОМЕР_2 Центр ДАІ 8002 від 14.05.2015 р. і складенням протоколу БД 318035. З дослідженого відеозапису встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складався у приміщенні Голосіївського ВП ГУНП, о 07 год. 20 хв. 25 березня 2019 року був наданий ОСОБА_1 для ознайомлення і підписання. Натомість у протоколі про адміністративне правопорушення у графах дата і місце складення протоколу зазначено, що він складений 25.03.2019 р. о 05 год. 48 хв. у м. Києві на проспекті Голосіївському ,132. Також у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що на час складення протоколу про адміністративне правопорушення, тобто на 05 год. 48 хв. 25.03.2019 р. особа ОСОБА_1 була встановлена на підставі посвідчення водія НОМЕР_2 . Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що інспектором роти № 1 батальйону № 2 полку №1 УПП у м. Києві лейтенантом поліції Янковим І.І. встановлено, що 25 березня 2019 року о 04 год. 32 хв. ОСОБА_1 на проспекті Голосіївському, 132 у м. Києві керував транспортним засобом «Suzuki SX4», н.з. НОМЕР_1 . Натомість під час допиту у суді лейтенант поліції ОСОБА_8 і капрал поліції ОСОБА_9 , який разом з ним був в одному екіпажі, зазначили, що особисто вони не бачили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом на проспекті Голосіївському, 132 у м. Києві. В той час, коли вони під`їхали до місця події ОСОБА_1 стояв поряд з автомобілем. Факт керуванням ОСОБА_1 транспортним засобом також заперечується свідком ОСОБА_13 , і не підтверджується свідками ОСОБА_19 і ОСОБА_6 ». Постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 19.06.2019 у справі № 752/6826/19 набрала законної сили, а відомості про її скасування або оскарження - відсутні. Приписами ч. 6 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. За наведених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про безпідставність посилань відповідачів на доведеність вчинення позивачем порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП України, та керування транспортним засобом особою з ознаками алкогольного сп`яніння, що стало основною причиною звільнення позивача зі служби. Не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо не оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 19.06.2019 у справі № 752/6826/19 з посиланням на те, що Департамент патрульної поліції відповідно до ст. 287 КУпАП не наділений процесуальним правом оскаржувати таку постанову, з огляду на те, що зазначені посилання не спростовують факт відсутності складу зазначеного адміністративного правопорушення. Крім того, суд першої інстанції доречно зауважив, що представник відповідача - 2 зазначив, що на відеозаписах з місця події вбачається, що позивач спілкувався нецензурною лайкою, а у службовому розслідуванні комісією зроблено висновок щодо нетактовного спілкування ОСОБА_3 з пересічними громадянами, що стали випадковими свідками події за участю працівника поліції. Проте, колегія суддів дослідивши матеріали справи, зокрема, відеозаписи з нагрудної відеокамери, погоджується з тим, що відсутні обґрунтовані підстави вважати, що поведінка ОСОБА_1 є протиправною, а спілкування останнього з пересічними громадянами або з поліцейськими є нетактовним. Окрім того, на вказаних відеозаписах взагалі не вбачається спілкування ОСОБА_1 з пересічними громадянами, з огляду на що доводи представника відповідача та дисциплінарної комісії щодо вказаних обставин спростовуються відеозаписами які містяться на диску № МEP6A7UC18203505 з місця події. В контексті викладеного, судами першої та апеляційної інстанції не встановлено обставин, які б давали дисциплінарній комісії підстави дійти обґрунтованого висновку щодо наявності достатніх підстав для рекомендації щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції. Вказане підтверджує, відсутність у ОСОБА_1 протиправних діянь або такої поведінки (етичної), які б могли потягли за собою вчинення дисциплінарного проступку у вигляді звільнення зі служби в поліції. Крім того, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи. З висновку службового розслідування не вбачається пояснень безпосереднього керівника позивача, що свідчить про порушення дисциплінарною комісією пункту 6 частини 1 статті 19 Дисциплінарного статуту. Колегія суддів також звертає увагу на те, що раніше ОСОБА_1 не притягувався до дисциплінарної відповідальності, а у матеріалах особової справи наявний відгук-характеристика керівника стажування, в якій зазначено, що за час проходження стажування з 01.02.2018 по 01.05.2018 ОСОБА_1 на посаді інспектора батальйону Управління патрульної поліції зарекомендував себе позитивно. Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, який мотивовано зазначив про неправомірність наказів від 19.06.2019 № 448 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та від 08.07.2019 № 500 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції, та скасував такі. Суд апеляційної інстанції вказує на недоречність посилань апелянта щодо наявності дискреційних повноважень та виключної компетенції уповноваженого органу під час обрання виду дисциплінарного стягнення щодо позивача, з огляду на те, що за даних обставин, відповідач, хоча й має право обирати з кількох варіантів поведінки той, який відповідає обставинам певної події та характеристиці особи, проте такі доводи жодним чином не свідчать про аргументованість дій відповідача при звільненні ОСОБА_1 зі служби, за відсутності належних та допустимих доказів вчинення ним адміністративного та дисциплінарного правопорушення. Відповідно до п. 24 Положення № 114 у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). Згідно з ч. 1 ст. 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Враховуючи викладені норми чинних нормативно-правових актів та враховуючи необґрунтованість та недоведеність висновків відповідачів про вчинення позивачем вищевказаного адміністративного правопорушення та допущення неетичної поведінки, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірністю задоволення вимоги про зобов`язання Департамент патрульної поліції поновити позивача на посаді інспектора роти № 7 батальйону № 3 полку № 1 Управління патрульної поліції у місті Києві. Приписами п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок) встановлено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Апелянтом в апеляційній скарзі не вказано про допущення порушень вищевказаного Порядку № 100 судом першої інстанції, який вказав, що сума середнього заробітку, що підлягає виплаті ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу за період з 09.07.2019 (наступний день за днем звільнення) по 10.12.2019 (день прийняття судового рішення) становить 48 255,39 грн. (без урахування податків та зборів) (442,71 грн. х 109 робочих днів). В частині посилань апелянта щодо безпідставного стягнення на користь позивача моральної шкоди в розмірі 5000 грн., колегія суддів зазначає, що приписами ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Згідно з ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Отже, основною умовою відшкодування моральної шкоди є те, що остання повинна бути заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин та полягати у фізичному болю та стражданнях, у душевних стражданнях, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 804/2252/14, від 31.01.2018 у справі № 813/5138/13-а та в рішеннях Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 800/500/16, від 01.03.2018 у справі № 9901/377/18. Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та прояви неетичної поведінки з боку працівників поліції відносно позивача під час вищевказаних подій, подальше прийняття необґрунтованих рішень та безпідставне звільнення позивача зі служби в поліції, колегія суддів вважає правомірним часткове задоволення вимог про відшкодування завданої позивачу моральної шкоди в розмірі 5000 грн. Враховуючи нормативне регулювання даних правовідносин та обставини справи, судом першої інстанції обґрунтовано частково задоволено позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Надаючи оцінку доводам учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29). Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 195, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: Шурко О.І. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В. Повний текст постанови виготовлено 24.02.2020.