Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 172/1060/19(2-а/172/97/19)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 172/1060/19(2-а/172/97/19) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13.12.2019 ( Битяк І.Г.) в адміністративній справі №172/1060/19(2-а/172/97/19) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №6 батальйону №3Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Набасова Сергія Миколайовича третя особа: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії НК №157393 від 02.09.2019р.,- ВСТАНОВИВ: У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Інспектора роти №6 батальйону №3Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Набасова Сергія Миколайовича третя особа: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії НК №157393 від 02.09.2019р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою інспектора роти №6 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Набасова С.М. від 02 вересня 2019 року серії НК № 157393 на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП за те, що він 02.09.2019 року на 87 км автодороги М-29 керуючи транспортним засобом марки DAF XF 105.460 номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки TAD CLASSIC 30-3 975310 номерний знак НОМЕР_2 , перевозив комбайн шириною 4 м без супроводу та відповідних дозвільних документів, чим порушив п. 22.5 ПДР України. Вважає постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню оскільки він здійснював перевезення вантажу, габарити якого не перевищують встановлені у дозволі, тому не потребують супроводження автомобілем прикриття. Працівник поліції не надав належним та допустимих доказів на підтвердження його вини, а також здійснював вимірювання неналежним вимірювальним засобом - рулеткою. Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13.12.2019 у задоволені позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його до апеляційного суду, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що відповідачем не доведено наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ст. 132-1 КУпАП. Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Справа судом апеляційної інстанції розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав. Під час апеляційного перегляду судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою інспектора роти №6 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Набасова С.М. від 02 вересня 2019 року серії НК № 157393 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП. Так в постанові зазначено, що він 02.09.2019 року на 87 км автодороги М-29 керуючи транспортним засобом марки DAF XF 105.460 номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки TAD CLASSIC 30-3 975310 номерний знак НОМЕР_2 , перевозив комбайн шириною 4 м без супроводу та відповідних дозвільних документів, чим порушив п. 22.5 ПДР України. Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність. Статтею 132-1 КУпАП встановлено, що порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30, згідно з п.2 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Як вбачається з оскаржуваної постанови, адміністративне правопорушення полягає у тому, що позивач перевозив вантаж, який перевищує нормативно встановлені параметри (габарити), без погодження з органами Національної поліції України. Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. В порушення вимог вказаної статті відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем ПДР, зокрема у матеріалах відсутні матеріали фото- чи відео зйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення. Колегія суддів зазначає, що зазначені докази (електронні докази ) суд першої інстанції пропонував надати відповідачу по справі, але зазначених доказів до суду надано не було. Об`єктивних доказів, свідчень або інших відомостей, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення позивачем ПДР відповідачем надано не було. Доказів їх наявності відповідачем до суду не надано. Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення. У позовній заяві факт вчинення порушення ПДР не визнає. Тобто доказ на підставі якого прийнята постанова, який підтверджує скоєння позивачем правопорушення є відсутнім. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування (надалі - Порядок). Відповідно до п.6 Порядку, габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів. Згідно з п.13 Порядку, під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. У спірних відносинах відповідач здійснював габаритно-ваговий контроль не в місці спеціально обладнаному для здійснення габаритно-вагового контролю та не мав вимірювального обладнання яке проходить періодичну перевірку, з подальшим пломбуванням та видачею відповідного свідоцтва уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, що свідчить про порушення посадовою особою відповідача спеціального порядку здійснення габаритно-вагового контролю. Отже, факт вчинення позивачем правопорушення, а саме: перевезення вантажу, габарити якого перевищують нормативно встановлені, без погодження з органами Національної поліції України, належними та допустимими доказами відповідачем не підтверджено, з огляду на встановлений факт не проведення відповідачем габаритно-вагового контролю із дотримання відповідної процедури. Будь-яких інших доказів на підтвердження правомірності та обґрунтованості оскаржуваної постанови відповідачем не надано. Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.132-1 КУпАП. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, у зв`язку з чим, апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю. Керуючись, ст.ст.315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13.12.2019 в адміністративній справі №172/1060/19(2-а/172/97/19) скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю. Постанову серії НК №157393 від 02 вересня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП - скасувати. Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити. Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 20.02.2020 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва