Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/550/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2020 року Справа № 300/550/19 пров. № 857/13584/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Старунського Д.М., при секретарі судового засідання Пильо І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року (суддя Главач І.А., м.Івано-Франківськ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення, - ВСТАНОВИВ: У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі ГУПФ) в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (далі КМУ) «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 (далі Постанова №103) з 01.01.2016 у встановленому розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення; зобов`язати ГУПФ перерахувати позивачу з 01.01.2016 пенсію відповідно до Постанови №103, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-XII) у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії, із врахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року позов задоволено. Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В доводах апеляційної скарги наводячи окремі обставини справи вказує, що відповідно до чинної редакції статті 13 Закону №2262-XII зі змінами, передбаченими Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні» (далі Закон №1166-VII), законодавцем встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Крім того, апелянт вказує, що відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислюється при її призначенні має залишити незмінним, а саме 85%, а не 90%, як зазначив суд першої інстанції. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав. Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови №103 відповідачем протиправно зменшено розмір процентної складової грошового забезпечення із 90%, які були до такого перерахунку, до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального та процесуального права з таких міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку в ГУПФ та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена з 20.08.2002 у розмірі 85% від суми грошового забезпечення (вислуга років в обчисленні 34 років) (а.с.12). Як вбачається з пенсійної справи, зокрема таблиці про перерахунок пенсії за вислугу років, з 01.01.2003 розмір пенсії позивача становив 90% від суми грошового забезпечення (а.с.30). Вказаний основний розмір пенсії - 90% від суми грошового забезпечення був збережений позивачу при здійсненні наступних перерахунків. Ліквідаційною комісією УМВС України в Івано-Франківській області сформована довідка про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якої вбачається, що відповідно до частини третьої статті 63 Закону №2262-XII, постанови КМУ «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 №988 (далі Постанова №988) та Постанови №103 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними станом на січень 2016 року, за прирівняною посадою поліцейського становить: посадовий оклад - 3400 грн; оклад за спеціальним званням полковник поліції - 2400 грн; надбавка за стаж служби 2900 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) 5100 грн; премія (6,70%) 617,07 грн, всього 9827,07 грн (а.с.31). На виконання Постанови №103 ГУПФ з 01.05.2018 здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016, виходячи із розміру 70% від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці, розмір перерахованої пенсії з 01.05.2018 складає 8738,37 грн, що підтверджується перерахунком пенсії (а.с.32). У зв`язку з цим позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, в якій просив, зокрема, здійснити перерахунок пенсії у розмірі 90% передбаченого грошового забезпечення. На звернення ОСОБА_1 щодо правильності визначення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку відповідно до Постанови №103 ГУПФ листом від 28.02.2019 №250/Я-15 повідомило позивача про те, що перерахунок його пенсії здійснено за чинною редакцією Закону №2262-XII, з нового грошового забезпечення у розмірі 70 процентів (максимальний) (а.с.9). Позивач вважаючи такі дії протиправними, такими, що порушують його права, звернувся до суду із цим позовом за їх захистом. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії та в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ»») пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. Таким чином, відповідно до внесених у статтю 13 Закону №2262-XII змін максимальний розмір пенсій, призначених за даним Законом становив 90% сум відповідного грошового забезпечення, в тому числі і пенсія позивача, якому з 01.01.2003 проведено перерахунок пенсії, виходячи з 90% від суми грошового забезпечення. Разом з тим, суд зазначає, що стаття 13 Закону №2262-ХІІ застосовується при призначенні пенсій, натомість перерахунок пенсій врегульовано статтею 63 цього Закону. При цьому, право позивача на отримання пенсії у розмірі 90% до її перерахунку, здійсненого відповідачем у травні 2018 року, сторонами не заперечується. Перерахунок призначених відповідно до Закону №2262-XII пенсій визначений статтею 63 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Постановою КМУ від 13.02.2008 №45 затверджено «Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття КМУ рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача). Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. Постановою №988 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. У подальшому КМУ прийнято Постанову №103, пунктом 3 якої постановлено перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені згідно із Законом №2262-XII, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до Постанови №988. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Згідно наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами КМУ. Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим. З матеріалів справи видно, що при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 ГУПФ застосувало відсотковий показник 70% від суми грошового забезпечення, визначеного у довідці про розмір грошового забезпечення, що наявна в матеріалах справи. Вказане, відбулось у зв`язку з тим, що пунктом 8 розділу ІІ Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 (далі - Закон №3668-VІ), який набрав чинності з 01.10.2011, та пунктом 23 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 01.05.2014, до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ було внесено зміни та цифри « 90» замінено цифрами « 80» та цифри « 80» замінено цифрами « 70» відповідно. Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після перерахунку позивачу пенсії у розмірі 90%. Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Частиною другою статті 22 Основного Закону встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод людини й громадянина. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців врегульований нормами статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а також нормами Постанов №988, 103, тому застосування статті 13 цього Закону №2262-ХІІ, яка регулює призначення пенсій, при спірному у даній справі перерахунку, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. У рішенні від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 Конституційним Судом України зазначено, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 наведено тлумачення поняття «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в частині третій статті 22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена. Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, зокрема військовослужбовців, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Одним із основних аспектів відповідальності держави перед людиною є забезпечення чіткого виконання законів, прийнятих її законодавчими органами. Застосування відповідачем відсоткового показника 70% до перерахунку пенсії позивача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Вказаний висновок узгоджується із правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18. На підставі викладеного, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції із застосуванням положень частини другої статті 9 КАС, дійшов обґрунтованого висновку, що при перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 01.01.2016 відповідно до Постанови №103, відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії (90%), яке обчислювалося з 01.01.2003 у позивача є незмінним. Таким чином, оскільки у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку з 90% до 70% суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо підставності задоволення позовних вимог. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Міркування і твердження відповідача не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова Д. М. Старунський Повне судове рішення складено 21 лютого 2020 року.