Постанова 4851 № 440/4012/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 лютого 2020 р. Справа № 440/4012/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 року (головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко) по справі № 440/4012/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу роботи в подвійному розмірі за період роботи з 01.10.2012 року по теперішній час водієм виїзної психіатричної бригади Полтавської швидкої медичної допомоги. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 року в задоволенні позову відмовлено. ОСОБА_2 не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме, зазначає що ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що робота у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Враховуючи, що у період з 01.10.2012 року по теперішній час позивач працював на посаді водія виїзної психіатричної бригади, він має право на зарахування зазначеного стажу для визначення розміру пенсії у подвійному розмірі. Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач) правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось. Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_1 з 01.10.2012 по 31.12.2012 рр. працював водієм виїзної психіатричної бригади Полтавської станції швидкої медичної допомоги, з 01.01.2013, а з 01.01.2013 року працює водієм виїзної психіатричної бригади в Об`єднаному автогосподарстві закладів та установ охорони здоров`я Полтавської області, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 15-19). ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнобов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням страхового стажу 41 рік 10 місяців 9 днів, яка призначена за його заявою. (а.с. 32- 34). 03.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про перерахунок пенсії із зарахуванням періоду роботи на посаді водія виїзної психіатричної бригади з 01.10.2012 року, робота на якій, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зараховується у подвійному розмірі (а.с. 40). Рішенням № 42 від 04.10.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв`язку із відсутністю у чинному законодавстві правових норм щодо обчислення страхового стажу з 01.01.2004 року в подвійному розмірі (а.с. 20). Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та Законами України. Колегія суддів погоджується з висновками суду з огляду на наступне. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Частиною 1 ст. 10 Закону № 1058-IV встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника) призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Частиною 3 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно з ч. 4 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. З аналізу наведених норм вбачається, що особа має право на пільгове обчислення страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, лише за періоди роботи до 01.01.2004 року, а після 01.01.2004 року пільговий порядок застосовується лише в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Згідно з абз. 2 п. 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Пунктом «а» ст. 2 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-XII) встановлено, що за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Відповідно до ст. 6 Закону № 1788-XII особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов`язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов`язку. Згідно із ст. 60 Закону № 1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Відповідно до п. «е» ст.55 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають, працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років. Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку про те, що законами України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення» встановлено вичерпний перелік видів пенсій і особі призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Судом встановлено, що позивач з вересня 2019 року отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, з моменту призначення позивачу пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», між ним та відповідачем виникли правовідносини у сфері пенсійного забезпечення, які урегульовані саме на підставі норм вказаного Закону. В свою чергу, позивач звернувся до відповідача про необхідність врахування періоду роботи на посаді водія виїзної психіатричної бригади до стажу роботи у подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону № 1788-XII у зв`язку з чим позивач просив перерахувати розмір виплачуваної пенсії. Аналіз положень Закону № 1788-XII свідчить про те, що ст. 60 застосовується у випадку призначення особі трудової пенсії за вислугу років на підставі саме цього Закону та враховується для обчислення пільгового стажу роботи. Аналогічна правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 11.10.2019 року у справі №329/553/17 та від 24.01.2019 у справі № 265/4648/14-а. Враховуючи, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому вірним є висновок суду першої інстанції, що у відповідача відсутні підстави для зарахування періоду роботи позивача в подвійному розмірі та здійснення перерахунку пенсії, призначеної за віком. Колегія суддів зазначає, що вирішення питання про зарахування позивачу періоду роботи з 01.10.2012 року на посаді водія виїзної психіатричної бригади в подвійному розмірі та здійснення у зв`язку з цим перерахунку пенсії може мати місце виключно при вирішенні питання про призначення пенсії за вислугу років. Натомість, як встановлено судом позивач пенсії за вислугу років не отримує та із заявою до відповідача про призначення пенсії за вислугу років не звертався. Доводи апелянта щодо наявності в нього права на зарахування стажу роботи на посаді водія виїзної психіатричної бригади для визначення розміру пенсії у подвійному розмірі спростовуються вищенаведеним. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 по справі № 440/4012/19 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова