Постанова КЦС ВС № 369/10398/16-ц

Постанова Іменем України 11 лютого 2020 року м. Київ справа № 369/10398/16-ц провадження № 61-3200св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є., учасники справи: заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 травня 2019 року у складі судді Пінкевич Н. С. та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Немировської О. В., Чобіток А. О., Ящук Т. І., ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У березні 2019 року ТОВ «Глобал Спліт» звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі 369/10398/16-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» (далі - ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку») до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заяви товариство посилалось на те, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 листопада 2017 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором від 10 квітня 2013 року № ІКАРNАIG.121201.001. у розмірі 106 110,05 грн. Станом на день подання заяви судове рішення не виконано, заборгованість за кредитним договором не погашена. 06 березня 2019 року між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ТОВ «Глобал Спліт» було укладено договір № 146 про відступлення права вимоги. Відповідно до зазначеного договору до ТОВ «Глобал Спліт» перейшли права вимоги за кредитним договором від 10 квітня 2013 року № ІКАРNАIG.121201.001., укладеним між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_1 , поручителем за яким є ОСОБА_2 , а також всі інші пов`язані з ним права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі звернення стягнення. Посилаючись на викладене, заявник просив замінити сторону виконавчого провадження в цивільній справі № 369/10398/16-ц за позовом ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та замість стягувача ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» вказати стягувача: ТОВ «Глобал Спліт». Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 травня 2019 року заяву ТОВ «Глобал Спліт» задоволено, замінено сторону виконавчого провадження. Замінено сторону виконавчого провадження в цивільній справі № 369/10398/16-ц за позовом ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та замість стягувача ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» вказати стягувача ТОВ «Глобал Спліт». Вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що заявник набув право вимоги за кредитним договором, заборгованість за яким була стягнута заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 листопада 2017 року, а тому підстави для відмови у заміні стягувача у виконавчому провадженні відсутні. Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції Постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 травня 2019 року залишено без змін. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Аргументи учасників справи Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у грудні 2019 року, ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судами норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року скасувати, у задоволенні заяви ТОВ «Глобал Спліт» відмовити. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на те, що на момент звернення ТОВ «Глобал Спліт» до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадження таке виконавче провадження було відсутнє, що унеможливлює задоволення такої заяви. Також посилається на те, що судами першої й апеляційної інстанцій не було належним чином досліджено питання переходу до ТОВ «Глобал Спліт» права вимоги від ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» за договором від 10 квітня 2013 року № ІКАРNАIG.121201.001., укладеним між ОСОБА_1 та банком, заявником не надано суду належних доказів переходу права вимоги. Вважає необґрунтованим посилання заявника на те, що він та ОСОБА_1 ухиляються від виконання зобов`язання, оскільки ні він, ні ОСОБА_1 не відмовляються від виконання зобов`язань перед первісним кредитором - ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку», однак наразі не мають можливості виконати такі зобов`язання. Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу У січні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ «Глобал Спліт» на касаційну скаргу ОСОБА_2 , в якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Мотивуючи відзив, заявник зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рішення про стягнення заборгованості в добровільному порядку не виконали, таке рішення ними ігнорується. При цьому ТОВ «Глобал Спліт» вказує, що в період реалізації боржником права на витребування у нового кредитора доказів про відступлення права вимоги боржник звільняється від зобов`язань перед новим кредитором, однак не звільняється від виконання своїх зобов`язань на користь первісного кредитора, яке в такий період визнається належним, але відомості про виконання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зобов`язання перед первісним кредитором відсутні. Рух справи в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 369/10398/16-ц з Києво-Святошинського районного суду Київської області. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судами встановлено, що 10 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» було укладено кредитний договір № ІКАРNАIG.121201.001. На забезпечення вказаного договору між ОСОБА_2 та ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» було укладено договір поруки. У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору від 10 квітня 2013 року № ІКАРNАIG.121201.001. у останньої перед ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» утворилась заборгованість. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 листопада 2017 року задоволено позов ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за вказаним вище кредитним договором у розмірі 106 110,05 грн. 06 березня 2019 року між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ТОВ «Глобал Спліт» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №

146. Умовами пункту 2.1 даного договору його сторони погодили, що банк відступає новому кредитору право вимоги до позичальників, заставодавців та поручителів, визначених у додатку №1 до цього договору. Заявником до суду було надано витяг з вказаного додатку № 1, з якого вбачається, що до нього перейшло право вимоги за кредитним договором від 10 квітня 2013 року, укладеним із ОСОБА_1 . Із вказаного витягу вбачається, що кредитним договір, який був предметом розгляду у даній цивільній справі, у реєстрі боржників міститься під номером

717. Станом на день подання заяви до суду заборгованість за Кредитним договором не погашена. 2.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги)провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи. Згідно із положеннями частини другої статі 389 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги)підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд , та застосовані норми права Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги)передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно з частиною першої статті 402 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги). Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання заяви) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання заяви) та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання заяви) за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Положеннями статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання заяви), визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Тобто підставою для заміни сторони виконавчого провадження, процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Встановивши, що заявник набув право вимоги за кредитним договором, заборгованість за яким була стягнута заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 листопада 2017 року, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні. Доводи ОСОБА_2 , викладені у касаційній скарзі, про те, що на момент звернення ТОВ «Глобал Спліт» до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні самого виконавчого провадження не існувало, не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень, оскільки норма статті 442 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання заяви) має імперативний характер та в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Аргументи ОСОБА_2 про те, що до ТОВ «Глобал Спліт» не перейшло право вимоги за кредитним договором від 10 квітня 2013 року № ІКАРNАIG.121201.001., укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», були предметом дослідження в апеляційному суді та спростовані судом з викладенням відповідних мотивів у прийнятому судовому рішенні. Такі доводи спростовуються також матеріалами справи, зокрема копією договору від 06 березня 2019 року № 146, укладеного між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ТОВ «Глобал Спліт», а також копією витягу з додатку № 1 до вказаного договору. Вказуючи про визнання ним та ОСОБА_1 зобов`язань перед первісним кредитором - ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», та відсутність в їх діях ознак ухилення від виконання таких зобов`язань, ОСОБА_2 доказів на підтвердження повного чи часткового виконання ним чи ОСОБА_1 зобов`язання перед первісним кредитором не надає. Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо встановлення обставин справи та тлумачення норм матеріального й процесуального права на свій розсуд, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судів, які їх обґрунтовано спростували. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України(в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки таке судове рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують. Керуючись статтями 400, 401, 436 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. ГоловуючийС. Ю. Бурлаков Судді:В. М. Коротун М. Є. Червинська