Постанова Рівненський апеляційний суд № 572/3725/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 лютого 2020 року м. Рівне Справа № 572/3725/19 Провадження № 22-ц/4815/169/20 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого Ковальчук Н. М. суддів: Хилевича С. В., Шимківа С. С., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 ; відповідач - Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк»; третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 03 грудня 2019 року складі судді Слободянюка Б. К., постановлену в м. Сарни Рівненської області, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Перший український міжнародний банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, який було вчинено 18.02.2019 року як такий, що суперечить вимогам Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 03 грудня 2019 року вказану справу передано на розгляд Подільському районному суду м. Києва. Ухвала суду першої інстанції в частині визначення підсудності спору, у якій вона оскаржена в апеляційному порядку, вмотивована положеннями закону про альтернативну підсудність спору та обгрунтована тим, що позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, може бути пред`явлений до суду за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса, або до суду в залежності від територіальності по реєстрації та місцезнаходженню відповідача за вибором позивача. Вважаючи ухвалу суду незаконною, необґрунтованою, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснює, що про стягнення із неї грошових коштів, які вона не отримувала і стосовно отримання яких ніякого договору не укладала із АТ «Перший Український міжнародний банк», приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис. Додає, що вона була позбавлена можливості оспорити кредитний договір, оскільки не укладала його, так само як оскаржити правомірність стягнення із неї грошових коштів. Стверджує, що у спірних правовідносинах на неї поширюються положення Закону України «Про захист прав споживачів», і в цьому випадку спір підлягає розгляду Сарненським районним судом Рівненської області. З наведених міркувань просить скасувати оскаржувану ухвалу місцевого суду та направити справу Сарненському районному суду для продовження розгляду в іншому складі суду. Відзиву на апеляційну скаргу не подано. Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що до Сарненського районного суду Рівненської області з позовом до АТ «Перший український міжнародний банк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, звернулася ОСОБА_1 . За загальним правилом, передбаченим ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до ч. 12 ст. 28 ЦПК України, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, можуть пред`являтися також за місцем його виконання. Місцем реєстрації відповідача - юридичної особи є м. Київ, вул. Андріївська,

4. Місцем вчинення виконавчого напису нотаріуса є також АДРЕСА_1 . Виконання виконавчого напису здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва, що заходиться за адресою: м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4-А оф. 35Б. Наведені обставини у взаємозв`язку із нормами закону, що їх регулює безспірно вказує на те, що позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, може бути пред`явлений або до суду за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса, або до суду, до територіальної підсудності якого належить місце реєстрації та місцезнаходження відповідача. Покликання апелянта на те, що справа підлягає розгляду Сарненським районним судом Рівненської області, а не Подільським районним судом міста Києва, апеляційним судом відхиляються. Право обрання суду, до якого звертається особа за захистом своїх порушених або невизнаних прав, належить саме їй як ініціатору позову, проте обмежується положеннями цивільно-процесуального законодавства, котре регулює підсудність спору. В даному випадку відсутні підстави для у відкриття провадження Сарненським районним судом. Доводи апеляційної скарги про те, що на неї у спірних правовідносинах поширюються норми Закону України «Про захист прав споживачів», апеляційним судом відхиляються з огляду на те, що позивачкою не оспорюється договір кредиту або правомірність стягнення заборгованості за ним, де б сторона могла мати статус споживача фінансових послуг. В даному випадку позивачем заявлено вимогу про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, і до таких правовідносин не підлягає застосуванню Закон України «Про захист прав споживачів». Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (п. 2 рішення Конституційного Суду України 25 грудня 1997 року по справі № 9­зп). Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, встановленим законом. Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. За наведених обставин, апеляційного суду приходить до переконання про те, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим судом з дотриманням норм процесуального права, судом першої інстанції в повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 03 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови складено 18 лютого 2020 року. Головуючий Ковальчук Н. М. Судді: Хилевич С. В. Шимків С. С.