Постанова 4856 № 560/811/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/811/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Сушко О.О. 20 лютого 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області про зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила зобов`язати Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області видати ОСОБА_1 розрахунок стажу роботи на посаді судді з врахуванням професійної діяльності адвоката з 15 серпня 1982 року по 15 серпня 1985 року. Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов. На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначила, що з березня 2000 року працювала суддею Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області. Рішенням Вищої ради правосуддя №1516/0/15/-18 від 24 травня 2018 року звільнена з посади судді у відставку. Наказом голови Шепетівського міськрайонного суду №81/05-06 від 2 липня 2018 року звільнена у відставку з виключенням із штату суду з 13 липня 2018 року. 13 липня 2018 року письмово звернулась до відповідача за призначенням щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Розпорядженням №130080 від 22.07.2018 року на підставі довідки №173 від 13 липня 2018 року, виданої ТУ ДСА в Хмельницькій області, відповідач призначив щомісячне довічне грошове утримання як судді у відставці в розмірі 80% суддівської винагороди судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з 14 липня 2018 року. Зазначає, що при призначенні щомісячного довічного грошового утримання зараховано виключно 18 років 4 місяці і 6 днів стажу перебування на посаді судді Шепетівського міськрайонного суду. 06 лютого 2019 року звернулась до голови Шепетівського міськрайонного суду з заявою про видачу довідки про розрахунок стажу роботи із включенням до неї роботи адвоката за період з лютого 1982 року по 7 березня 2000 року. Листом від 13.02.2019 року за №5/14/2019 року відповідач відмовив у такому зарахуванні, та направив інформаційну довідку про розміри суддівської винагороди судді Шепетівського міськрайонного суду з розрахунком стажу без включення адвокатської діяльності. Позивачка вважаючи дії відповідача щодо невидачі їй розрахунку стажу роботи на посаді судді з врахуванням професійної діяльності адвоката з 15 серпня 1982 року по 15 серпня 1985 року протиправними, звернулась до суду з вказаним позовом. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що указом Президента України від 23.03.2000 року №275/2000 ОСОБА_1 призначена на посаду судді Шепетівського міського суду Хмельницької області. Постановою Верховної Ради України від 08.07.2005 позивач обрана на посаду судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області безстроково. Рішенням Вищої ради правосуддя від 24 травня 2018 року №1516/0/15/-18 позивач звільнена з посади судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області у зв`язку з поданням заяви про відставку. Наказом голови Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області №81/05-06 від 2 липня 2018 року позивач звільнена у відставку з виключенням із штату суду з 13 липня 2018 року. Під час розрахунку стажу судді, який дає право на виплату надбавки до посадового окладу за вислугу років, станом на дату звільнення, ОСОБА_1 враховано 18 років 4 місяці і 6 днів, зокрема зараховано роботу на посаді судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з 07.03.2000 по 13.07.2018.> 05.08.2018 ст. 137 закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнена частиною другою, відповідно до якої суддям до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. 06.02.2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою, у якій просила надати перерахунок її стажу роботи, що дає право на доплату за вислугу років, відповідно до вимог ч. 2 ст. 137 закону України «Про судоустрій і статус суддів», з врахуванням професійної діяльності адвоката з 15 серпня 1982 року по 15 серпня 1985 року. Листом від 13.02.2019 №5/14/2019 Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у задоволенні заяви позивача відмовив. Вказав, що підстави для надання розрахунок стажу роботи судді відсутні, оскільки наказом голови від 02.07.2018 року за №81/06-05 позивач з 13 липня 2018 року виключена зі штату Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. У рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та ніші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Згідно з абз. 4 п. 34 розділу XII Закону №1402-VIII, чинного на час звільнення позивачки у відставку, передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). До набрання чинності Законом №1402-VIII зазначені правовідносини регулювались законом України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року N 2862-XII (далі - Закон N 2862-XII). В силу ч. 1 ст. 43 Закону N 2862-XII кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень. Абзацом 2 ч. 4 цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років. За змістом ч. 4 ст. 43 Закону N 2453-VI судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді. До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років. Отже, стаж позивача, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, визначений відповідачем з дотриманням законів N 2453-VI та №1402-VIII. Повноваження позивача як судді припинилися з дня прийняття рішення Вищої ради правосуддя № 1516/0/15/-18 від 24 травня 2018, яким позивач звільнена з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку. Стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 09.11.2018 у справі N 559/443/17. Відтак, з 24 травня 2018 року позивач припинила свої повноваження як суддя та набула права на призначення грошового утримання судді у відставці на умовах, визначених нормами законодавства, чинного станом на 24 травня 2018 року, в тому числі і тими, що визначають порядок розрахунку стажу судді, який дає право на надбавку за вислугу років. Розрахунок стажу роботи на посаді судді позивача був здійснений відповідно до положень ст. 137 Закону № 1402-VIII в редакції, що діяла на день відрахування ОСОБА_1 зі штату Шепетівського міськрайонного суду в Хмельницькій області, про що виданий наказ № 81/05-06 від 2 липня 2018 року. Вказаний наказ позивачка не оскаржувала, на час розгляду справи в суді він не скасований. Законодавство, яке діяло на момент звільнення позивачки, не передбачало зарахування до стажу роботи на посаді судді стажу (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Вимога щодо зарахування до стажу роботи на посаді судді стажу роботи адвокатом з лютого 1982 року по 07 березня 2000 року, на підставі ч. 2 ст. 137 Закону N 1402-VIII, є безпідставною, оскільки закон України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв`язку з прийняттям закону України "Про Вищий антикорупційний суд" набув чинності після звільнення позивачки у відставку та не має зворотної сили. Застосування вказаного Закону для визначення стажу позивачки, є поширення дії частини 2 стаття 137 Закону N 1402-VIII на правовідносини, які закінчились до його прийняття, що суперечить приписам статті 58 Конституції України. Крім того, слід врахувати, що відповідно до листа Державної судової адміністрації України від 03.01.2019 року № 10-181/19, зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді стосується лише суддів, які здійснюють правосуддя та суддів, які звільненні із займаної посади після набрання чинності законом України від 12.07.2018 року № 2509-VIII «Про внесення змін до закону України «Про судоустрій та статус суддів» у зв`язку з прийняттям закону України «Про Вищий антикорупційний суд» тобто з 05.08.2018 року. Позивач, не є ані працюючим суддею, ані суддею, що звільнена із займаної посади після набрання чинності законом України від 12.07.2018 року № 2509-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.