Постанова 4850 № 200/8681/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2020 року справа № 200/8681/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., секретар судового засідання - Сізонов Є.С., за участю позивача ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації на окрему ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року (повний текст складено 18 грудня 2019 року в м. Слов`янськ Донецької області) у справі № 200/8681/19-а (суддя в 1 інстанції - Зінченко О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, ОСОБА_2 - начальника відділу правового забезпечення Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, ОСОБА_3 - начальника відділу з питань персоналу Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, ОСОБА_12 - заступника директора Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, ОСОБА_4 - заступника начальника управління - начальника відділу реалізації пільг Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації - начальника управління у справах пільгової категорії громадян, ОСОБА_5 - заступника директора Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації - начальника управління соціального захисту населення про визнання дій протиправними в частині невиконання вимог статті 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції» та статті 4, 8 Закону України «Про державну службу»,- ВСТАНОВИВ: У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації про визнання дій суб`єкта владних повноважень Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації протиправними та незаконними в частині невиконання вимог статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» та статті 4, 8 Закону України «Про державну службу» при розгляді дисциплінарного провадження проти позивача, про визнання дій ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 протиправними в частині невиконання вимог статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» та статті 4, 8 Закону України «Про державну службу» при розгляді дисциплінарного провадження проти позивача, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог. 13 грудня 2019 року по справі 200/8681/19-а Донецьким окружним адміністративним судом було постановлено окрему ухвалу та направлено її директору Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що можуть свідчити про порушення Закону України «Про запобігання корупції». Не погодившись з таким рішенням, Департамент соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення місцевого суду є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати окрему ухвалу суду першої інстанції. В судовому засіданні позивач заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення та ухвалу суду першої інстанції - без змін. Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне. Наказом Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 19 грудня 2016 року за № 58/02 утворено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» Департаменту соціального захисту населення у складі, згідно з додатком та затверджено її склад: ОСОБА_2 - начальник відділу правового забезпечення, ОСОБА_3 - начальник відділу з питань персоналу, ОСОБА_12. - заступник директора Департаменту, начальник управління у справах пільгової категорії громадян, ОСОБА_13. - заступник начальника управління - начальник відділу моніторингу соціальних програм, ОСОБА_4. - заступник начальника управління - начальник відділу реалізації пільг, ОСОБА_14. - заступник директора Департаменту - начальник управління соціального захисту населення (том 1, арк.справи 12). 19 жовтня 2018 року наказом Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації за №02-09/92/203-18 затверджені зміни у складі дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ, зокрема внесено зміни у прізвище заступника директора Департаменту - начальник управління соціального захисту населення з ОСОБА_14. на ОСОБА_5 (том 1, арк.справи 13). Наказом Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 10 січня 2019 року № 02-09/4/203-19 відкрито дисциплінарне провадження стосовно завідувача сектору моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_1 за порушення Присяги державного службовця, а саме: несумлінного виконання обов`язків (невиконання доручень, відмова від виконання доручень), неповаги до прав інших державних службовців Департаменту, недотримання Конституції та законів України (наклеп, самовільне залишення робочого місця без повідомлення керівника), паплюження високого звання державного службовця (безпідставний виклик представників Національної поліції України, неетичний характер розмови та листування з керівництвом та іншими державними службовцями Департаменту) (том 1, арк.справи 19). Підставою для відкриття дисциплінарного провадження стали наступні документи: - доповідні записки щодо порушення ОСОБА_1 . Присяги державного службовця від заступника директора Департаменту - начальника управління соціального захисту населення ОСОБА_5 від 08 січня 2019 (том 1, арк.справи 21-23), начальника відділу правового забезпечення ОСОБА_2 від 08.01.2019 (том 1, арк.справи 24), заступника начальника управління - начальника відділу реалізації пільг ОСОБА_4. від 04 січня 2019 (том 1, арк.справи 25), завідувача сектору інвестиційно-інноваційного розвитку відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_15. від 09 січня 2019 (том 1, арк.справи 26-27); - службової записки завідувача сектору інвестиційно-інноваційного розвитку відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_15. від 03.01.2019 щодо використання ОСОБА_1 службової техніки не в межах посадових обов`язків (том 1, арк.справи 28); - акту від 03 січня 2019 щодо проведення «моніторингу» ноутбуку ACER за інвентаризаційним номером 101460011, складеним заступником начальника управління - начальником відділу реалізації пільг ОСОБА_4. та підписаним завідувачем сектору інвестиційно-інноваційного розвитку відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_15. та заступником директора Департаменту - начальником управління соціального захисту населення ОСОБА_5 (том 1, арк.справи 29); - доповідної записки заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_13. від 28 грудня 2018 року щодо відмови ОСОБА_1 від виконання завдання та від 10 січня 2019 року щодо невиконання доручення, а також недотримання етичних норм поведінки (том 1, арк.справи 30); - акту № 1 від 03 січня 2019 року про відмову ОСОБА_1 виконувати усне доручення директора Департаменту ОСОБА_9., складеного начальником відділу правового забезпечення ОСОБА_6. за присутності заступника директора Департаменту - начальника управління соціального захисту населення ОСОБА_5 , заступника начальника управління - начальника відділу реалізації пільг ОСОБА_4. та завідувача сектору інвестиційно-інноваційного розвитку відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_15. (том 1, арк.справи 31); - акту від 03 січня 2019 року про відсутність ОСОБА_1 на роботі, складений заступником директора Департаменту - начальником управління у справах пільгової категорії громадян ОСОБА_12., начальником відділу управління персоналом ОСОБА_3., начальником відділу правового забезпечення ОСОБА_6 та начальником відділу з питань праці ОСОБА_16. (том 1, арк.справи 32). Наказом Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 14 січня 2019 року № 02-09/6/203-19 у зв`язку з потребою виправлення технічної помилки в преамбулі наказу директора Департаменту від 10 січня 2019 року № 02-09/4/203-19 «Про відкриття дисциплінарного провадження» преамбулу наведеного наказу викладено в такій редакції: «Керуючись статтею 68, 69, 73 Закону України «Про державну службу» та у зв`язку з надходженням доповідних записок щодо порушення ОСОБА_1 . Присяги державного службовця від заступника директора департаменту - начальника управління соціального захисту населення ОСОБА_5 від 08 січня 2019 року, начальника відділу правового забезпечення ОСОБА_2 від 08 січня 2019 року, завідувача сектору інвестиційно-інноваційного розвитку відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_15. від 09 січня 2019 року, заступника начальника управління - начальника відділу реалізації пільг ОСОБА_4 від 04 січня 2019 року, службової записки завідувача сектору інвестиційно-інноваційного розвитку відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_15. від 03 січня 2019 року щодо використання ОСОБА_1 службової техніки не в межах посадових обов`язків, акту від 03 січня 2019 року щодо проведення моніторингу ноутбука АСЕR за інвентаризаційним номером 101460011, доповідної записки заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_13. від 28 грудня 2018 року щодо відмови ОСОБА_1 від виконання завдання та від 10 січня 2019 року щодо виконання доручення, а також недотримання етичних норм поведінки, акту від 03 січня 2019 року про відмову ОСОБА_1 виконувати усне доручення директора Департаменту ОСОБА_9. доповідної записки начальника відділу діловодства, контролю, організації прийому та роботи із зверненням громадян ОСОБА_8 від 09 січня 2019 року щодо ненадання ОСОБА_1 пояснення, доповідної записки завідувача сектору інвестиційно-інноваційного розвитку відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_15. від 03 січня 2019 року щодо відсутності ОСОБА_1 на робочому місці, акту від 03 січня 2019 року про відсутність ОСОБА_1 на роботі» (том 1, арк.справи 20). 10 січня 2019 року Протоколом №3/18 засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» Департаменту соціального захисту населення вирішено взяти до уваги повідомлення заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_13. про відсторонення її від прийняття рішень на час розгляду дисциплінарної справи стосовно завідувача сектору моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_1 та відсторонено її від прийняття рішень (том 1, арк.справи 33-34). Згідно висновку від 15 січня 2019 року про наявність дисциплінарного проступку у діях завідувача сектору моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_1 щодо порушення Присяги державного службовця дисциплінарна комісія дійшла висновку, що до дисциплінарної справи додані копії документів та матеріалів, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку - порушення Присяги державного службовця, а саме: несумлінного виконання своїх обов`язків (невиконання доручень, відмова від виконання доручень), неповаги до прав інших державних службовців Департаменту, недотримання Конституції та законів України (наклеп, самовільне залишення робочого місця без повідомлення керівника), паплюження високого звання державного службовця (безпідставний виклик представників Національної поліції України, неетичний характер розмови та листування з керівництвом та іншими державними службовцями Департаменту) (том 1, арк.справи 49). Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звільнення позивача стало, зокрема, подання від 11 лютого 2019 року дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації на ім`я керівника державної служби директору Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації ОСОБА_9 , в якому зазначено про доцільність рекомендувати застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення до ОСОБА_1 з посади державної служби завідувача сектору моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм управління соціально-трудових відносин соціального діалогу за вчинення дисциплінарного проступку, яке передбачає звільнення, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» (том 1, арк.справи 15-18). Означене подання підписали: голова комісії ОСОБА_12 - заступник директора Департамента, секретар комісії ОСОБА_6. - начальник відділу правового забезпечення, члени комісії ОСОБА_5 - заступник директора Департаменту - начальник управління соціального захисту населення, ОСОБА_4 . - заступник начальника управління - начальник відділу реалізації пільг, ОСОБА_3 - начальник відділу з питань персоналу. Наказом директора Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації № 02-10/18-ос/205-19 від 14.02.2019 року «Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби - завідувача сектором моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм управління соціально-трудових відносин та соціального діалогу, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» у вигляді порушення Присяги державного службовця; звільнено ОСОБА_1 з посади завідувача сектором моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм управління соціально трудових відносин та соціального діалогу з 14.02.2019 за вчинення дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу», а саме за несумлінне виконання своїх обов`язків (27.12.2018, 03.01.2019, 09.01.2019), неповаги до прав інших державних службовців Департаменту (03.01.2019, 09.01.2019), недотримання під час своєї діяльності Конституції та інших законів України (наклеп, самовільне залишення робочого місця без повідомлення керівника 03.01.2019), паплюження високого звання державного службовця, неетичний характер розмови з керівництвом та державними службовцями 03 січня 2019 року (том 1, арк.справи 14). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року в адміністративній справі № 200/3099/19-а, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року, визнаний протиправним та скасований наказ директора Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » № 02-10/18-ос/205-19 від 14 лютого 2019 року. ОСОБА_1 поновлена на посаді завідуючого сектора моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм управління соціально-трудових відносин та соціального діалогу Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України «Про запобігання корупції» № 1700 від 14 жовтня 2014 року визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень. Згідно статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» дія цього Закону поширюється, серед інших, на державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування. Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Під реальним конфліктом інтересів розуміється суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Частиною 2 статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу. Отже, у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, така особа не має права брати участь у прийнятті відповідного рішення органом. Статтею 30 цього ж Закону визначено, що усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється за рішенням керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, у випадках, якщо конфлікт інтересів не має постійного характеру та за умови можливості залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації (частина 1 статті 30 Закону). Усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, а також залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації здійснюється за рішенням керівника органу або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа (частина 2 статті 30 Закону). За приписами статті 4 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. До повноважень Національного агентства, згідно статті 11 Закону, серед іншого, віднесено надання роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів. Закон України «Про запобігання корупції» виділив два види конфлікту інтересів: потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (абзац дев`ятий частини першої статті 1 Закону); реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (абзац тринадцятий частини першої статті 1 Закону). Тобто, складовими конфлікту інтересів (реального, потенційного) є: приватний інтерес (будь-який майновий чи немайновий), службові/представницькі повноваження (безпосередні та загальнослужбові), а співвідношення вказаних складових спричиняє виникнення: реального конфлікту інтересів - приватний інтерес суперечить службовим/представницьким повноваженням, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; потенційного конфлікту інтересів - у сфері службових/представницьких повноважень наявний приватний інтерес, що може за настанні певних обставин у майбутньому вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (абзац дванадцятий частини першої статті 1 Закону). Перелік самих стосунків не є вичерпним, адже при наданні визначення законодавцем використано словосполучення «у тому числі», тобто у дефініції окреслено лише найбільш типові форми стосунків, які можуть зумовлювати наявність майнового чи немайнового інтересу. Практично це означає, що кожен службовець при виконанні своїх повноважень повинен брати до уваги увесь спектр своїх не лише правових (юридичних), а й соціальних (приватних) відносин, які зумовлюють виникнення майнового чи немайнового інтересу. При цьому тільки такий приватний інтерес у сфері службових/представницьких повноважень, що може вплинути або впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, спричиняє виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів. Означені вище судження знайшли також своє відображення у Методичних рекомендаціях щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 839 від 29 вересня 2017 року. Водночас, у наведених Методичних рекомендаціях, наводиться наступний приклад: «До органу надійшла вимога щодо проведення службового розслідування у сфері, що координується і контролюється одним з заступників керівника цього органу, якому доручається внести керівнику органу пропозиції. Результати такого службового розслідування можуть мати наслідком ініціювання притягнення до дисциплінарної відповідальності вказаного заступника керівника органу, тому результати службового розслідування становлять приватний інтерес заступника, і він має у цьому випадку конфлікт інтересів». В ході розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції встановлені ознаки допущення конфлікту інтересів під час розгляду дисциплінарної справи позивача членами дисциплінарної комісії: головою комісії ОСОБА_12. - заступником директора Департамента, секретарем комісії ОСОБА_6. - начальником відділу правового забезпечення, членами комісії ОСОБА_5 - заступником директора Департаменту - начальником управління соціального захисту населення, ОСОБА_4. - заступником начальника управління - начальник відділу реалізації пільг, ОСОБА_3 - начальником відділу з питань персоналу, оскільки відкриття дисциплінарної справи здійснювалося на підставі складених ними же документів. Означене, в свою чергу, може свідчити про порушення ними вимог статей 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції». При цьому, як визначено статтею 30 Закону України «Про запобігання корупції» питання стосовно усунення наведених осіб - відповідачів від прийняття рішення чи участі в його прийнятті також вирішувалось. В задоволенні позовних вимог позивача відмовлено, з підстав, що дії наведених відповідачів при розгляді дисциплінарної справи відносно позивача на час розгляду даної адміністративної справи судом не впливали на права, обов`язки або на охоронюваний інтерес позивача, оскільки порушені права позивача були повністю поновлені в судовому порядку шляхом скасування наказу про її звільнення та поновлення на посаді. Відповідно до частини 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність направлення окремої ухвали директору Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що можуть свідчити про порушення вимог частини першої статті 28, статей 30, 35 Закону України «Про запобігання корупції», а також недопущення в подальшому подібних обставин. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а окрему ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації на окрему ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року у справі № 200/8681/19-а - залишити без задоволення. Окрему ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року у справі № 200/8681/19-а - залишити без змін. Повне судове рішення складено 20 лютого 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.В. Гайдар Судді Е.Г. Казначеєв І.Д. Компанієць