Постанова Харківський апеляційний суд № 642/7629/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 642/7629/19 Головуючий І інстанції Провадження № 33/818/285/20 Грінчук О.П. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бездітко В.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2020 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Бездітко В.М. за участю секретаря - Михайлюка А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,- в с т а н о в и в : 15 жовтня 2019 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 157881 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно з протоколом 15 жовтня 2019 року о 0105 год. в м. Харкові по вул. Полтавський Шлях , 4, водій ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зв згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager» у присутності двох свідків. Результат огляду - 0,37 %0 (проміле). ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, піддано адміністративному стягненню к виді штрафу в дохід держави в розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384,20 грн на користь держави. Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначає наступне. Постанова районного суду незаконна, необґрунтована, судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом неправильно застосовано норми ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 251, ч. 3 ст. 256, ст. 266 КУпАП. За вказаних обставин вважає, що її огляд було проведено з порушенням вимог чинного законодавства. Просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2019 року, а провадження по справі закрити за відсутністю і її діях складу адміністративного правопорушення. В клопотанні про поновлення строку ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду посилаючись, участі у розгляді справи не приймала, із змістом оскаржуваної постанови ознайомилась 18 грудня 2019 року на сайті «Судова влада України». Враховуючи, що доводи про поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення не спростовуються матеріалами справи, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови підлягає задоволенню. В призначене судове засідання на 11 лютого 2020 року ОСОБА_1 не з`явилась. 10 лютого 2020 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку з її хворобою. Апеляційним судом задоволено заяви розгляд справи відкладено на 18 лютого 2020 року. В призначене судове засідання на 18 лютого 2020 року ОСОБА_1 не з`явилась, повідомлялась належним чином, відповідно до вимог ст. 277-2, ч. 5 ст. 294 КУпАП, клопотання про відкладення судового розгляду не заявляла, про причини неявки суд не повідомила. В ч. 4 ст. 294 КУпАП встановлені строки перегляду постанови суду першої інстанції відповідно до яких, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Виходячи з вищезазначеного та вимог ст. 294 КУпАП, щодо строків перегляду постанови, з метою недопущення затягування судового розгляду, апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за наявними матеріалами справи. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Ст. 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. П. 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. П. 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП. Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції). Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції, а наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (п. 10 розділу ІІ Інструкції). Згідно п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). Поліцейськими протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 157881 від 15 жовтня 2019 року складено саме за керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 1). Притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини правопорушення на підставі доказів наявних в матеріалах справи, досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду та постановив рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП. Апеляційний суд, погоджується з висновками суду першої інстанції, але вважає доцільним змінити накладене адміністративне стягнення враховуючи наступне. Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Положення зазначеної статті відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом`якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом. Апеляційний суд із урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 своїми діями не завдала значної шкоди державному порядку, до адміністративної відповідальності раніше не притягувалась. Вміст алкоголю у видихаємому повітрі на 0,17 %0 перевищував допустиму норму встановлену в п. 7 розділу ІІ Інструкції - 0,2%0, враховуючи розділ 10 технічних параметрів приладу «Drager Alkotest 6820», відповідно до яких, похибка виміру: 0,042 ‰ в діапазоні 0,00-0,84 ‰, 0,05 % в діапазоні 0,84 ‰. Суд приходить до висновку, що дане правопорушення не становить великої суспільної шкідливості, не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам, тому є малозначним. З урахуванням вказаних обставин відносно ОСОБА_1 можливо застосувати положення ст. 22 КУпАП, з оголошенням їй усного зауваження, що буде відповідати меті адміністративного стягнення, і достатнім для її виправлення та попередження скоєння нових правопорушень. Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин передбачених ст. 247 цього Кодексу. Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП. Керуючись ст. ст. 22, 23, 245, 251, 256, 278, 280, 284, 294, 295, 296 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2019 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2019 року змінити в частині накладеного адміністративного стягнення. Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду В.М. Бездітко