Постанова Харківський апеляційний суд № 641/9405/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 641/9405/19 Головуючий І інстанції Провадження № 33/818/85/20 Фанда О.А. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бездітко В.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2020 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Бездітко В.М. за участю секретаря - Михайлюка А.В. особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 захисника ОСОБА_1 - адвоката - Гардаушенка С.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,- в с т а н о в и в : 23 жовтня 2019 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 141542 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно з протоколом 23 жовтня 2019 року о 14-50 год. в м. Харкові по вул. Ньютона, буд. 18, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ЗАЗ Daewoo Sens», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога в КНП ХОР «ОНД»: м. Харків, вул. Шевченка,

26. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 384,20 грн. Не погодившись з постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2019 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначає наступне. При винесенні постанови, суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, які потягли неповноту судового розгляду справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам та перебігу по справі, в наслідок порушення його права на захист. За обставинами події зазначає, що його зупинили працівники поліції на службовому автомобілі «Ніва-Шевролет» за те, що він при повороті направо не увімкнув поворот праворуч. Під час перевірки документів, працівник поліції звинуватив його в тому, що він вживав алкоголь. На що він зазначив, що не вживав та готовий це підтвердити в медичному закладі. У відповідь працівники поліції запропонували дати їм хабар в розмірі 10 000 грн, на що він відмовився і сказав, що готовий проїхати до лікарні. Після чого працівники поліції повідомили, що покличуть другий екіпаж патрульних. Другий екіпаж, його доставили до лікарні, залишивши автомобіль «ЗАЗ Daewoo Sens» біля будинку 18 по вул. Ньютона у м. Харкові. У лікарні він добровільно здав аналіз крові та сечі. Після чого лікар сказав, що у нього видно якесь незначне перевищення, тобто 0,4 проміле при допустимій нормі 0,2, але все одно лікар вважає, що він знаходиться в стані алкогольного сп`яніння. Не погодившись він сказав, що збирається їхати до іншого лікаря, але працівники поліції відвезли його додому, при цьому склали протокол, що нібито він знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. Вказує, що був тверезий і вимога співробітника поліції пройти медичне освідчення, як водію, не була ним проігнорована він надав свою згоду, так як був тверезий. В суді першої інстанції він хотів це довести, однак суд справу розглянув за його відсутності, позбавивши його конституційного права надати свідчення. Також при розгляді справи в районному суді хотів заявити клопотання про допит свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сусідів, які знаходились біля під`їзду та бачили, як складався протокол біля під`їзду № 2, будинку де він мешкає. Свідки з даного приводу не були опитані. Зазначає, що в постанові не зазначено чим керувався суд при винесенні постанови. Посилається, що викликів до суду він отримував, співробітників поліції судом не допитано. Згідно протоколу ОБ № 141542 правопорушення зафіксовано о 14-30, а протокол складено о 16-20 год. Вважає, що таким чином під час розгляду справи було суттєво порушено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.І950), згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом та вимоги ст. 245 та ст. 268 КУпАП. Просить скасувати постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2019 року та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника адвоката Гардаушенка С.П., які апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Ст. 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Так, п. 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП. Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції). Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Ч. 4 ст. 266 КУпАП, встановлює, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Відповідно до п. 15 розділу ІІ Інструкції, за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду (п.16 розділу ІІІ Інструкції). У разі проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп`яніння) п. 5 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі за змістом Інструкція 2). Відповідно до висновку «щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 2016 від 23 жовтня 2019 року, складеного лікарем КПН ХОР «ОНД» водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (а. с. 2). На відеозаписі з нагрудних камер поліцейських зафіксовано, що поліцейськими запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору «Drager». ОСОБА_1 від такого огляду відмовився, пояснив, що не довіряю приладу «Drager» та погодився пройти огляд в закладі охорони здоров`я. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 повідомив, що він захворів, йому потрібно було їхати та він випив 10 гр. бальзаму. Також на відеозаписі зафіксовано роз`яснення ОСОБА_1 його прав та обов`язків, складання протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 7). Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП за змістом якого орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП. Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції 2, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. ОСОБА_1 таким правом не скористався, пояснень не надав посилаючись на ст. 63 Конституції України, протокол про адміністративне правопорушення підписав, копію отримав. При цьому заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних, вимагання неправомірної вигоди не вказав (а. с. 1). Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції, Інструкції 2, поліцейськими дотримано. Відповідно, у суду першої інстанції та апеляційного суду відсутні підстави для визнання необ`єктивними доказів, якими підтверджено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого 1 ст. 130 КУпАП. З урахуванням вищевикладеного, при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суд повно та всебічно встановив фактичні обставини правопорушення на підставі доказів наявних в матеріалах справи, досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду, та постановив рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП. Зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно правомірної вимоги у співробітників поліції проходження медичного обстеження, але в іншому медичному закладі ніж у КНП ХОР «ОНД» не ґрунтується на вимогах закону. Чинне законодавство не передбачає право правопорушника самостійно обирати лікарняний заклад для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до п. 7 розділу I, п.п. 8, 9 розділу ІІ Інструкції, саме поліцейський забезпечує доставку особи для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та відповідно до частини 3 статті 266 КУпАПогляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Наказом начальника Управління охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 48 затверджено «Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Відповідно, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений саме в КПН ХОР «ОНД». Положеннями статті 267 КУпАП визначено порядок оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до яких огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду. Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не оскаржував. Доводи апеляційної скарги в частині вимагання поліцейськими у ОСОБА_1 неправомірної вигоди у розмірі 10 000 грн, апеляційний суд відхиляє, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів за вказаним фактом. Доводи апеляційної скарги щодо недопиту судом поліцейських та свідків апеляційний суд зазначає, що виходячи з вимог ст. 272, п. 5 ч. 1 ст. 278 КУпАП це є правом судді який розглядає справу про адміністративне правопорушення, а не обов`язком, клопотання про допит свідків не заявлялось. Посилання на розгляд районним судом справи про адміністративне правопорушення за відсутністю ОСОБА_1 не спростовують висновків судді про вчинення ним адміністративного правопорушення. Справа про адміністративне правопорушення в провадженні районного суду перебувала з 14 листопада 2019 року. Матеріалами справи підтверджується, що районний суд вжив заходів для повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Статтею 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення. Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян. Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади. Суд першої інстанції розглянувши справу за відсутністю ОСОБА_1 обґрунтував та навів мотиви такого розгляду. Враховуючи вищевикладене, під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним судом не встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Інші доводи апеляційної скарги, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав Підсумовуючи, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік застосоване до ОСОБА_1 є достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових правопорушень і таким що відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення. Враховуючи наведене за наслідками апеляційного перегляду справи, апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2019 року. Керуючись ст. ст. 245, 251, 256, 266, 278, 280, 284, 294, 295 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду В.М. Бездітко