Постанова 4824 № 752/5617/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 лютого 2020 року м. Київ справа № 752/5617/19 провадження № 22-ц/824/3862/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кравець В.А.(суддя-доповідач), суддів - Мазурик О.Ф. Махлай Л.Д. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Гаражно-будівельний кооператив «Енергетик-2» третя особа - ОСОБА_2 розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 05 листопада 2019 року у складі судді Хоменко В.С. у справі за позовом ОСОБА_1 до гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик-2», третя особа ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик-2», в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: 1) зобов`язати ГБК «Енергетик-2» внести до статуту вимоги п. 24 ст. 13 Закону України № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни та їх соціальний захист» про те, що інваліди війни звільняються від орендної плати за нежилі приміщення, що орендуються інвалідами війни під гаражі для спеціальних засобів для пересування (автомобілів, мотоколясок, велоколясок тощо) та безоплатне надання для цих засобів гаражів-стоянок незалежно від їх форм власності; 2) зобов`язати ГБК «Енергетик-2» у 7-денний термін з моменту вступу в законну силу рішення суду у повному обсязі надати відповідь та копії документів, які викладено у зверненнях ОСОБА_1 від 06.02.2019 року та 26.02.2019 року, а також у заяві ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 14.05.2019 року, а саме: - скільки членів кооперативу перебуває на обліку у ГБК «Енергетик-2», а також скільки членів кооперативу були присутні на зборах 18.04.2019 року (надати ксерокопію протоколу реєстрації членів кооперативу, присутніх на зборах, а також вказати, хто з них є уповноваженим і правові підстави представляти інтереси відсутніх членів ГБК); - надати порівняльну таблицю, в якій постатейно відобразити джерела формування бюджету і витрати у 2018 році і у 2019 році, щоб було зрозуміло необхідність збільшення розміру членського внеску; - якими нормативно-правовими документами обумовлено вимогу виносу електричних лічильників на вулицю, у незахищену від крадіжок та вандалів зону, заміну їх на електронні; - за чий рахунок відбудеться заміна лічильника у разі його крадіжки або пошкодження; - надати акт перевірки результатів фінансово-господарської діяльності кооперативу ревізійною комісією за 2017-2018 роки; - повідомити (п. 6.2. Статуту) основні напрямки діяльності кооперативу і плани (п. 7.11.1) господарської діяльності на 2018-2019 роки, а також, чи утворена в кооперативі (п. 7.13.) спостережна рада, якщо утворена, то хто увійшов до її складу; - чи створені в кооперативі (п. 8.4.) резервний фонд та (п. 8.5.) спеціальний фонди, який їх розмір, як вони використовуються; - які (п. 8.7. Статуту) кооператив сплачує податки, збори та інші обов`язкові платежі згідно діючого законодавства України, їх розмір у гривнях; 3) зобов`язати голову правління ОСОБА_2 надати письмово функціональні обов`язки охоронників 1 черги і охоронників 11 черги кооперативу, а також письмово повідомити відповідальність кооперативу за збереження переданого під охорону майна членів кооперативу; 4) зобов`язати голову правління ОСОБА_2 відповідно до вимог п. 7.12.2. Статуту підготувати розпорядження і повернути через касу кооперативу ОСОБА_1 незаконно стягнуті членські внески за вказаний вище період у сумі 120 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 06 лютого 2019 року, 26 лютого 2019 року та 14 травня 2019 року позивачем надіслано голові Правління Гаражно - будівельного кооперативу «Енергетик» ОСОБА_2 заяви з вимогами про надання інформації, а також повернення членських внесків з січня по квітень 2018 року у сумі 120 грн, які останнім проігноровані у порушення вимог Конституції України, Законів України «Про статус ветеранів війни та їх соціальний захист» та «Про звернення громадян». Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05 листопада 2019 року позов задоволено частково. Зобов`язано Гаражно-будівельний кооператив «Енергетик-2» надати відповіді на заяви ОСОБА_1 від 06 січня 2019 року №6, 26 січня 2019 року №7 та від 14 травня 2019 року №10. У задоволенні інших вимог відмовлено. Не погоджуючись з указаним рішенням, 08 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача внести до статуту кооперативу положення п. 24 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни та їх соціальний захист» скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Апеляційну скаргу мотивує тим, що положення статуту ГБК «Енергетик-2» є такими, що суперечать ст. 3 ЗУ «Про кооперацію», п. 24 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та їх соціальний захист», а також не відповідають ст. 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю». Уважає, що суд безпідставно взяв до уваги сфальсифікований, на думку апелянта, протокол загальних зборів Гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик-2» від 18.04.2019 №6, на підставі якого дійшов помилкового висновку, що загальними зборами було відхилено заяву ОСОБА_1 щодо безоплатного користування гаражним боксом №50 та внесення змін до статуту в частині пільг». Наголошує на тому, що внесення до статуту Гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик-2» положень п. 24 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та їх соціальний захист» не суперечить статті 8 Закону України «Про кооперацію» і статуту кооперативу, а відмова суду першої інстанції у задоволенні таких позовних вимог порушує права позивача та інших осіб з інвалідністю. Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили. Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Позивачем рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 листопада 2019 року оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача внести до статуту кооперативу положення п. 24 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни та їх соціальний захист», тому в іншій частині апеляційним судом не перевіряється. Відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов`язання відповідача внести до статуту кооперативу положення п. 24 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни та їх соціальний захист», суд першої інстанції виходив з того, що суд не наділений правом втручатися в діяльність гаражно-будівельного кооперативу шляхом зобов`язання останнього вчинити дії, які віднесені до компетенції загальних зборів членів кооперативу, як вищого органу управління кооперативом. Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону. З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є членом ГБК «Енергктик-2», що не заперечувалось під час розгляду справи сторонами (а.с. 19). 06 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ГБК «Енергктик-2» із заявою, в якій просив надати інформацію щодо економічного обґрунтування встановлення розміру членського внеску, який щомісячно стягується з кожного члена кооперативу і станом на 01 січня 2019 року становить 120,00 грн, надати список уповноважених осіб і засоби зв`язку із ними і документально підтверджені правові підстави голосувати та приймати рішення на загальних зборах замість членів кооперативу, повідомити про: основні напрями діяльності кооперативу і плани господарської діяльності на 2018-2019 роки, а також про утворення спостережної ради в кооперативі і у разі її створення, хто увійшов до її складу; про створення в кооперативі резервного та спеціального фондів, їх розмір та порядок їх використання; про податки, збори та інші обов`язкові платежі згідно діючого законодавства України, їх розмір в гривнях, які сплачує кооператив, а також висловив пропозицію про повернення кожному члену кооперативу протизаконно стягнуті членські внески та їх гроші (а.с. 20-22). 26 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ГБК «Енергктик-2» із заявою, в якій просив повернути йому сплачений членський внесок у розмірі 120,00 грн (а.с. 23). 14.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до ГБК «Енергктик-2» із заявою, в якій просив надати відомості про те, скільки членів кооперативу перебуває на обліку у ГБК «Енергетик-2», а також скільки членів кооперативу було присутньо на зборах 18.04.2019 року (надати ксерокопію протоколу реєстрації членів кооперативу, присутніх на зборах, а також вказати, хто з них є уповноваженим і правові підстави представляти інтереси відсутніх членів ГБК); надати порівняльну таблицю, в якій постатейно відобразити джерела формування бюджету і витрати у 2018 році і у 2019 році, щоб було зрозуміло необхідність збільшення розміру членського внеску; якими нормативно-правовими документами обумовлено вимогу виносу електричних лічильників на вулицю, у незахищену від крадіжок та вандалів зону, заміну їх на електронні; за чий рахунок відбудеться заміна лічильника у разі його крадіжки або пошкодження; скільки членів кооперативу, хто вони і за який період мають заборгованості, яка загальна сума несплачених ними грошових коштів (по кожному боржнику окремо); надати ксерокопію протоколу зборів кооперативу від 18.04.2019 року з висновком (актом) перевірки результатів фінансово-господарської діяльності ревізійною комісією за 2017-2018 роки. Вказані заяви отримані відповідачем та зареєстровані за вхідними номерами №№ 6, 7, 10 відповідно, що останнім не заперечувалося. З матеріалів справи також убачається, що листом від 25.07.2019 року ГБК «Енергетик-2» направлено ОСОБА_1 копію протоколу засідання Правління кооперативу від 12.06.2019 року № 54, складеного за результатами розгляду заяви від 14.05.2019 року № 10 (а.с. 116-119). Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні регулюються Законом України «Про кооперацію» (далі - Закон). Відповідно до статей 1,2 Закону кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів. Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Статтями 6 та 7 Закону встановлено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки. Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами. За змістом статті 15 Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу. Відповідно до положень статті 8 Закону статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов`язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов`язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок повернення паю. Статут може містити інші пов`язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству. Стаття 12 Закону визначає основні права та обов`язки членів кооперативу. Так, основними правами члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити. Основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків. Згідно норм статей 37, 38 Закону держава не відповідає за зобов`язаннями кооперативних організацій, а кооперативні організації не відповідають за зобов`язаннями держави. Забороняється втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у фінансово-господарську та іншу діяльність кооперативних організацій, крім випадків, прямо передбачених законом. Контроль за діяльністю кооперативних організацій здійснюють відповідні органи державної влади в межах своєї компетенції, встановленої законом. Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми закону, можна дійти висновку, що вирішення питання щодо затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін відноситься виключно до компетенції загальних зборів членів кооперативу, які є вищим органом управління кооперативу, що виключає можливість втручання у внутрішню діяльність кооперативної організації органів державної влади та органів місцевого самоврядування, окрім випадків, чітко передбачених законом. До того ж, як установлено судом, питання внесення змін до статуту гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик-2», а саме, внесення положень п. 24 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та їх соціальний захист», яким передбачено звільнення від орендної плати за нежилі приміщення, що орендуються особами з інвалідністю внаслідок війни під гаражі для спеціальних засобів пересування (автомобілів, мотоколясок, велоколясок тощо) та безплатне надання для цих засобів гаражів-стоянок незалежно від їх форми власності, було предметом розгляду загальних зборів кооперативу та протоколами №48 від 19.02.2018 року та №6 від 18.04.2019 року заяву ОСОБА_1 щодо безоплатного користування гаражним боксом № 50 та внесення змін до статуту в частині пільг було відхилено (а.с. 57-62, 65-70). Як убачається з матеріалів справи, вказані протоколи позивачем, як членом кооперативу, не оскаржені. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. У частині другій статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Статтею 16 ЦПК України визначено компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ. Так, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Однак, серед встановлених статтею 16 ЦК України способів захисту цивільних прав та інтересів судом, не зазначено такого способу захисту, як оскарження дій, рішень та повноважень кооперативу, які відповідно до закону, статуту об`єднання громадян віднесені до його внутрішньої компетенції, та оскарження таких дій не підлягає захисту в судовому порядку. У контексті обставин справи, зміст спірних правовідносин обмежується з`ясуванням правової природи дій та/чи бездіяльності зборів уповноважених ГБК «Енергетик-2», які за законом і статутом віднесені до повноважень цієї самоврядової організації і є питанням їхньої внутрішньої статутної діяльності. Таким чином, зважаючи на викладене, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що на такі спірні правовідносини компетенція суду, згідно вимог статті 16 ЦК України, не поширюється, оскільки дане питання стосується внутрішньо статутної діяльності кооперативної організації, що відноситься виключно до компетенції самого кооперативу. Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Виходячи з викладеного, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять достатнього обґрунтування, що могло би стати підставою для скасування рішення, а тому, дослідивши матеріали справи та надавши їм належну правову оцінку, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення. Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 05 листопада 2019 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий В.А. Кравець Судді О.Ф. Мазурик Л.Д. Махлай