Постанова 4822 № 718/1018/17

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 лютого 2020 року м. Чернівці справа № 718/1018/17 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Владичан А. І. суддів: Лисака І.Н., Литвинюк І.М. секретар Скрипка С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи старший державний виконавець Шивкеник Наталія Євгенівна Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Чернівецькій області, Дідик Олександр Олександрович, на бездіяльність та неправомірні дії старшого державного виконавця Шивкеник Наталії Євгенівни Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Чернівецькій області, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 грудня 2019 року, (головуючий у 1-й інстанції Мізюк В.М.), ВСТАНОВИВ: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Шивкеник Наталії Євгенівни Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Чернівецькій області. Скаргу мотивовано тим, що у провадженні Кіцманського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області знаходиться зведене виконавче провадження № 56591655 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7185, 45 грн. та виконавче провадження № 56674537 ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2211 грн., згідно постанови про об`єднання виконавчих проваджень від 15.03.2018 року. Вказувала, що 14.05.2018 року державним виконавцем Шивкеник Н.Є. отримано повідомлення від територіального сервісного центру № 7342 про те, що ОСОБА_2 є власником трьох транспортних засобів, а саме: причіп, 2009 року випуску, д. н. з. НОМЕР_1 ; автомобіль «Сітроен», 1998 року випуску, д. н. з. НОМЕР_2 та автомобіль «Мерседес-Бенц-410 Д» 1995 року випуску, д. н. з. НОМЕР_3 ., однак, _______________________________________________________________________ Провадження 22ц/822/126/20 державним виконавцем не проведено всіх необхідних виконавчих дій з метою повного виконання судових рішень, яке полягає у наступному: не описано транспортні засоби; не призначено суб`єкта оціночної діяльності, який повинен встановити дійсну (ринкову) вартість 3-х транспортних засобів; не направлено боржнику повідомлення про накладення арешту на транспортні засоби. Станом на 08.11.2019 року державний виконавець Шивкеник Н.Є. не отримала від боржника ОСОБА_2 будь-які письмові пояснення, декларацію про доходи, відомості про наявне рухоме та нерухоме майно, а також наявні грошові кошти майна, яке перебуває у інших осіб, в банківських та інших фінансових установах, тощо. Просила визнати неправомірними дії та бездіяльність старшого державного виконавця Шивкеник Наталії Євгенівни Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Чернівецькій області по зведеному виконавчому провадженню № 56591655 та зобов`язати здійснити всі необхідні виконавчі дії своєчасно та в повному обсязі. Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 грудня 2019 року в задоволені скарги відмовлено. На вказане судове рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права. В порушення норм ст.10 ЦПК України не прийнято до уваги та не застосовано практику Європейського суду з прав людини, як джерело права, що свідчить про незаконність судового рішення в повному обсязі. Зазначає, що судом першої інстанції без належних правових підстав допущено до участі у справі особу, яка не є ні стороною, ні заінтересованою особою, яка не мала права брати участь у справі. Також вказує, що одним з головних порушень суду першої інстанції, це проведення судового засідання без належного та необхідного дослідження, вивчення змісту матеріалів виконавчого провадження, яке являється єдиним письмовим доказом, який містить обставини про дії або бездіяльність державного виконавця та боржника. Крім того, вказує, що на підставі ухвали від 05 травня 2019 року Верховного суду вимога щодо зупинення виконання постанови від 21 лютого 2018 року апеляційного суду Чернівецької області в частині стягнення боргу, тому в період з червня по 02 грудня 2019 року державний виконавець зобов`язаний був здійснити всі необхідні виконавчі дії для повного виконання рішення суду. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення про задоволення зазначених вимог. Заслухавши доповідача про суть оскаржуваної ухвали, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана ухвала без змін як законна та обґрунтована. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у задоволенні скарги на дії державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем в межах наданих йому законом повноважень вчинялись виконавчі дії з метою примусового виконання виконавчого листа, що виключає його бездіяльність в рамках даного виконавчого провадження. Колегія суддів вважає правильними зазначені висновки суду. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15.03.2018 року старшим державним виконавцем Кіцманського РВ ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області Шивкеник Н.Є. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55988236 на підставі виконавчого листа №718/1018/17, який виданий Кіцманським районним судом 03.03.2018 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7185,45 грн.(а. с. 22), та постановою від 15.03.2018 року, у зв`язку з наявністю декількох виконавчих проваджень щодо одного боржника, об`єднано виконавчі провадження №55988236,№56074537 у зведене виконавче провадження за №56591655. Згідно відповіді начальника територіального сервісного центру № 7342 регіонального сервісного центру МВС в Чернівецькій області № 31/24/12-1803 від 27.04.2018 року, що за ОСОБА_2 зареєстрований причіп саморобний 2009 р. в., н/з НОМЕР_1 , ТЗ марки Сітроен», 1998 року випуску, д. н. з. НОМЕР_2 та автомобіль «Мерседес-Бенц-410 Д» 1995 року випуску, д. н. з. НОМЕР_3 .(а.с.32) 15.05.2018року постановою старшого державного виконавця Кіцманського РВ ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області Шивкеник Н.Є. накладено арешт на транспортні засоби причіп, 2009 року випуску, д. н. з. НОМЕР_1 ; автомобіль «Сітроен», 1998 року випуску, д. н. з. НОМЕР_2 та автомобіль «Мерседес-Бенц-410 Д» 1995 року випуску, д. н. з. НОМЕР_3 (та 15.05.2018 року оголошено в розшук дані транспортні засоби. (а.с.20, 23) 24.05.2018 року постановою старшого державного виконавця Кіцманського РВ ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області Шивкеник Н.Є. про опис та арешт майна (коштів) боржника, накладено арешт на будівлю телятника, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.24-25) 18.06.2019 року постановою старшого державного виконавця Кіцманського РВ ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області Шивкеник Н.Є. про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні встановлено: призначити суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ПП «Гранд ЮМ», який має сертифікат, виданий 24.06.2016 року за № 477/16, виданий Фондом державного майна України у виконавчому провадженні з примусового виконання. (а.с.28) 18.06.2019 року постановою старшого державного виконавця Кіцманського РВ ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області Шивкеник Н.Є. поновлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 718/1018/17 виданий 03.03.2018 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7185,45 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги. (а.с.29) Згідно відповіді № 10437 від 26.11.2019 року, яку надсилав старший державний виконавець ОСОБА_4 Н. ОСОБА_5 . - Федорчук О.О. вбачається, що на депозитному рахунку Кіцманського РВ ДВС знаходяться кошти, які сплачено ОСОБА_2 (а.с.19) . Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід`ємною частиною (стадією) судового провадження. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження», органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Статтею 2 Закону України Про виконавче провадження визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу. Інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця. При цьому вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов`язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом. Виходячи із засад цивільного судочинства, судове рішення, як таке, вже само по собі являється актом примусу, спрямованим на вчинення тих чи інших дій в інтересах та на користь учасників судового провадження. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виконання судового рішення є сферою регулювання статті 6 Конвенції. Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав і обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань, та правомірне очікування на виконання ухваленого рішення. Частиною другої, третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання. Обґрунтовуючи доводи скарги, ОСОБА_1 посилалася на бездіяльність державного виконавця щодо виконання судового рішення, однак колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта, враховуючи наступне . Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. З матеріалів виконавчого провадження № 55988235 вбачається, що старшим державним виконавцем Шивкеник Н.Є. у відповідності до вимог ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» здійснено всіх належних заходів щодо примусового виконання рішення, тому підстав, які б свідчили про бездіяльність чи неправомірні дії державного виконавця, немає. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності дій по виконанню рішення суду в період з червня по грудень 2019 року, є безпідставними, і спростовуються наступним. 18 червня 2019 року старшим державним виконавцем Кіцманського РВ ДВС Шивкеник Н.Є. винесено постанову про поновлення виконавчих дій, та постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ПП «Гранд ЮМ» для участі у виконавчому провадженні (а.с.37-38 ВП). 17 липня 2019 року старшим державним виконавцем Кіцманського РВ ДВС Шивкеник Н.Є. надіслано лист ОСОБА_1 з вимогою авансувати витрати в сумі 5850 гривень на проведення виконавчих дій (а.с.36 ВП). Згідно відповіді №1058271251 від 11.11.2019 року, та №1058279140 від 11.11.2019 року вбачається, що ОСОБА_2 не входить до осіб боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, а також до осіб боржників, які отримують пенсії. Актом державного виконавця від 12.11.2019 року встановлено про відсутність майна боржника, на яке можна накласти стягнення. Матеріали виконавчого провадження (а.с.31) містять квитанцію про часткову оплату ОСОБА_2 заборгованості перед ОСОБА_1 на суму 500 гривень. Отже, всі ці факти свідчать про здійснення виконавцем дій щодо виконання рішення суду про стягнення грошових коштів з боржника. Згідно частини третьої статті 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Відповідно до ч.3 ст. 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи. Відповідно до частини 1 статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року). Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни ухвали суду, судом апеляційної інстанції не встановлено. За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, оскільки постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 374, 377 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 18 лютого 2020 року Головуючий А.І. Владичан Судді: І.Н. Лисак І.М. Литвинюк