Постанова 4872 № 915/1305/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2020 року Справа № 915/1305/19 м. Одеса, проспект Шевченка, 29 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: М.А.Мишкіної, суддів: В.В. Бєляновського, К.В. Богатиря секретар судового засідання Кияшко Р.О. за участю представників учасників справи: від ФОП Коршунової Т.С. - не з`явився; від ТОВа «Будівельна компанія «Корабел» - Власенко С.О. - за довіреністю; від Миколаївської міської ради - не з`явився Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Коршунової Тетяни Семенівни на рішення господарського суду Миколаївської області від 24 вересня 2019 року у справі №915/1305/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Корабел» до Фізичної особи-підприємця Коршунової Тетяни Семенівни третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Миколаївська міська рада про зобов`язання повернути торгове місце та стягнення коштів в сумі 22319,20грн. суддя суду першої інстанції: Е.М. Олейняш час і місце ухвалення рішення: 24.09.2019р., 13:36, м.Миколаїв, господарський суд Миколаївської області, зала судових засідань №1, повне рішення складено 04.10.2019р. Учасники процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. В судовому засіданні 11.02.2020р. згідно ст.ст.233, 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови. встановив: 06.05.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Корабел» (надалі - позивач, ТОВ «БК «Корабел») звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Коршунової Тетяни Семенівни (надалі - відповідач, ФОП Коршунова Т.С.), в якому просило суд виселити ФОП Коршунову Т.С. з торгового місця №13, загальною площею 20,0кв.м., та торгового місця №14, загальною площею 16,4 кв.м. на території ринку ГП ГО БК «Корабел» по вул. 6 Слобідській, 81 у м. Миколаєві; стягнути з ФОП Коршунової О.А. неустойку в розмірі 22319,20грн. та суму сплаченого судового збору в сумі 3842грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.01.2013р. між Госпрозрахунковим підприємством громадського об`єднання Баскетбольний клуб «Корабел», правонаступником якого є позивач (орендодавець), та відповідачем (орендар) було укладено Договір оренди торгового місця №13/14 (надалі - Договір №13/14), за умовами якого позивач передав відповідачу в тимчасове користування вищезазначені торговельні місця, орендна плата становить 2789грн. за місяць оренди. Строк дії договору - 12 місяців з автоматичною пролонгацією на той же строк, якщо орендар продовжує користуватись об`єктом оренди після закінчення дії за умови відсутності протягом місяця заперечень орендодавця (пункти 6.1-6.3 договору). 04.01.2019р. позивач направив відповідачу повідомлення №1/10, в якому зазначив, що він заперечує проти автоматичного продовження Договору №13/14 та платіжним дорученням №1160 від 15.01.2019р. повернув відповідачу сплачену ФОП Коршуновою Т.С. орендну плату за січень. Отже договір №13/14 є припиненим 31.12.2018р. та відповідач повинен був 01.01.2019р. повернути позивачу торгові місця №№13,14, чого зроблено не було, станом на день подання позову відповідач продовжує утримувати об`єкт оренди за відсутності будь-яких правових підстав. У зв`язку із неповерненням об`єкту оренди позивач на підставі приписів ч.2 ст.785 ЦК України нарахував відповідачу неустойку за 4 місяці прострочення повернення майна у сумі 22319,20грн. З посиланням на норми ст.ст.16, 764, 785 ЦК України, ст.ст.43,284 ГК України позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. 03.06.2019р. відповідач подав місцевому господарському суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві, зокрема, зазначено, що: - позивачем за Договором №13/14 не передавалось в користування будь-яке рухоме або нерухоме майно, оскільки торговельні місця представляють собою земельні ділянки, на яких розміщені споруди (2 магазини), належні відповідачу, та які на ній були встановлені. Право власності на магазини підтверджуються технічними паспортами; - на вказані правовідносини не можуть поширюватись норми передбачені ст.759-761, 785 ЦК України, оскільки між позивачем та відповідачем існують правовідносини щодо передачі в користування земельної ділянки для розміщення на ній споруд (магазинів), належних відповідачу на праві власності; - враховуючи відсутність відповіді позивача на лист про можливість продовження договору оренди, відповідач вважає договір автоматично продовженим; - оскільки друга вимога нерозривно пов`язана з першою, яку відповідач вважає необґрунтованою, то вимога про стягнення неустойки не підлягає задоволенню. 10.06.2019р. позивач подав суду відповідь на відзив, в якому зазначив наступне: - в доданій до позовної заяви копії акту приймання-передачі чітко зазначено місце розташування торгових місць, внаслідок чого, предметом оренди було індивідуально визначене майно - площа для торгівлі; - посилання відповідача на існування між сторонами земельних правовідносин, заснованих на праві оренди землі, не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами,укладений між сторонами договір не містить кадастрового номеру, місця розташування та площі земельної ділянки, отже це договір не може вважатись договором оренди землі; - посилання відповідача на існування права власності на два магазини, розташовані на території ринку є безпідставними, оскільки відповідачем не було надано суду доказів прийняття магазинів в експлуатацію та здійснення за ФОП Коршуновою Т.С. державної реєстрації права власності на нерухоме майно, технічні паспорти, надані відповідачем, є недопустимими доказами належності відповідачу на праві власності магазинів; - одним із способів захисту цивільного права є примусове виконання обов`язку в натурі (п.5 ч.2 ст.16 ЦК України). Отже, належним способом захисту прав позивача є виселення відповідача з торгового місця, про що свідчить практика Верховного суду (постанови від 06.09.2018р. у справі №914/1435/17, від 07.08.2018р. у справі №910/21164/17 та інші). 01.07.2019р. відповідач подала місцевому господарському суду заперечення на відповідь на відзив, в яких, зокрема, зазначила, що у тексті позовної заяви відсутнє будь-яке правове обґрунтування підстав для виселення з торгових місць; наведені позивачем позиції Верховного суду демонструють випадки виселення з торгових місць, які є нежитловими приміщеннями. Позивач не сформулював правильно позовну вимогу, цим самим він не конкретизував дії у випадку задоволення позову, а створив ситуацію, коли примусове виконання рішення буде неможливим через неоднозначне розуміння поняття «виселення з торгового місця», що фактично є лише частиною земельної ділянки або асфальтового покриття. Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.07.2018р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Миколаївську міську раду. 18.07.2019р. позивач подав суду першої інстанції заяву про зміну предмету позову, в якій просив суд: - зобов`язати ФОП Коршунову Т.С. повернути торгове місце № 13, загальною площею 20,0кв.м. та торгове місце № 14, загальною площею 16,4кв.м. на території ринку ГП ГО БК «Корабел» по вул.6 Слобідській, 81 у м.Миколаєві; - стягнути з ФОП Коршунової О.А. неустойку в розмірі 22319,20грн.; - стягнути з ФОП Коршунової О.А. суму сплаченого судового збору в сумі 3842грн. 15.08.2019р. третя особа подала суду пояснення у справі, в яких зазначила, що нормативно-правовими актами не встановлена форма та зміст заяви про необхідність забезпечення підприємців іншими торговельними місцями. Листом від 04.06.2018р. вих.№ 19 до Миколаївського міського голови звернулось ТОВ «БК «Корабел» щодо забезпечення підприємців іншими торговельними місцями. Зі змісту листа також вбачається, що позивач попередив підприємців про планове закриття ринку з 01.03.2019р. В межах повноважень, які визначені законодавством України, Миколаївська міська рада та її виконавчі органи всебічно розглядають питання щодо забезпечення іншими торговельними місцями підприємців, які здійснюють торгівельну діяльність по вул.Комсомольській,81, з метою захисту їх конституційних прав на працю та господарювання. Оскільки зміст підстав та предмет позову є господарськими приватно-правовими відносинами між суб`єктами господарювання, Миколаївська міська рада не наділена повноваженнями щодо можливості втручання у договірну діяльність суб`єктів господарювання. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019р. (суддя Е.М.Олейняш) позов задоволено: - зобов`язано ФОП Коршунову Т.С. повернути ТОВу «Будівельна компанія «Корабел» торгове місце №13, загальною площею 20,0кв.м. та торгове місце №14, загальною площею 16,4кв.м. на території ринку ГП ГО БК «Корабел» по вул.6 Слобідській, 81 у м.Миколаєві.- стягнуто з ФОП Коршунової Т.С. на користь ТОВа «БК «Корабел» 22319,20грн. неустойки та 3842грн. витрат по сплаті судового збору. Рішення обґрунтоване посиланням на норми ст.ст.11, 202, 509, 626, 629, 610, 612(ч.1), 530, 759, 777(ч.1), 764, 785 ЦК України, ст.ст.283, 291(ч.1) ГК України, п.1-3, 9, 13,20 Правил торгівлі на ринках, затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.02 №57/188/84/105, п.1,7 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №868 від 29.07.2009р. та вмотивоване наступним: - проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для тверджень про закриття авторинку, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б достовірно свідчили про закриття ринку. Так, суду не подано доказів прийняття на пленарному засіданні органом місцевого самоврядування рішення з цього питання. Матеріали справи не містять жодної інформації чи відбулось закриття ринку та яке (планове на певний період часу чи остаточне), не містять доказів інформування громадян про закриття ринку та відповідної дати закриття тощо. Необхідною умовою застосування п.7 Положення щодо обов`язку забезпечення іншими торговельними місцями у зв`язку із закриттям ринку є наявність діючого між сторонами договору оренди торгового місця; - в спірному випадку, мова йде виключно про договірні правовідносини між сторонами, які виникли на підставі договору оренди, та регулювання яких здійснюється відповідно до положень ЦК України про найм (оренду) майна; - між сторонами був укладений Договір 13/14, дія якого неодноразово продовжувалася, проте 04.01.2019р. та 16.01.2019р. орендодавець направляв на адресу орендаря (відповідача) листи-повідомлення, в яких повідомляв відповідача про заперечення щодо продовження дії договору оренди та необхідність повернення об`єкта оренди. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про припинення дії договору оренди (закінчення строку дії договору 31.12.2018р.), оскільки протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо продовження дії договору на новий строк, викладені у вищевказаних листах, надісланих орендарю; - суду не подано доказів повернення орендарем майна (торгового місця), що свідчить про обґрунтованість позовної вимоги про зобов`язання повернути майно. В цій частині позов підлягає задоволенню; - в частині стягнення неустойки - відповідно до п.4.1 Договору (в редакції додаткової угоди) орендна плата за об`єкт оренди становить за місяць оренда 2789грн. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Позивачем нараховано відповідачу неустойку за неповернення майна в розмірі 22319,20грн. (детальний розрахунок в позовній заяві). Неустойка нарахована за період з січня 2019 року (припинення дії договору) по квітень 2019 року. Суд дійшов висновку про обґрунтованість розрахунку. 21.11.2019р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ФОП Коршунової Т.С. на рішення від 24.09.2019р. (подана скаржником 15.11.2019р.), в якій скаржник просить скасувати оскаржене та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначила, що рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню з огляду наступного: - відповідно до п.2 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, під терміном «ринок» розуміється об`єкт торгівлі, на території якого суб`єкт господарювання, що має право на користування чи розпорядження земельною ділянкою, на якій даний об`єкт розташований, організовує та/або забезпечує створення належних умов для провадження торговельної діяльності підприємцями. Разом з тим, згідно з договором оренди землі №8516 від 22.12.2011р., укладеним з Миколаївською міською радою, в оренді ТОВ «БК «Корабел» перебувала земельна ділянка площею 5078 кв.м для обслуговування будівель і споруд по вул. 6 Слобідській (Комсомольській), 81 у м. Миколаєві, із строком дії до 19.10.2019р.; - на час прийняття рішення (24.09.2019р.) судом не надано оцінки тому, що строк дії договору спливає менш ніж за місяць, не досліджено чи вжито позивачем заходів до продовження договору оренди землі та чи прийнято Миколаївською міською радою відповідне рішення. Встановлення зазначених обставин має безпосередній вплив на прийняття судом такого рішення, яке б могло бути реально виконаним у майбутньому; - за умови припинення орендних відносин між Миколаївською міськрадою і ТОВ «БК «Корабел» відносини зобов`язального характеру фактично виникають між ФОП Коршуновою Т.С. та міською радою, як органом, що уповноважений розпоряджатись землею комунальної власності, на якій знаходяться спірні торгові місця. Разом з тим, у даній справі Миколаївській міськраді не надано статусу співпозивача, що призвело до ухвалення рішення, яке в частині зобов`язання повернути торгові місця підлягатиме виконанню на користь неналежного стягувача. - на теперішній час договір оренди землі №8516 від 22.12.2011р. з ТОВ «БК «Корабел» 19.10.2019р. закінчив свою дію, рішення Миколаївською міською радою про поновлення дії договору на пленарному засіданні сесії не приймалось; - у зв`язку з тим, що ТОВ «БК «Корабел» не є користувачем земельної ділянки, то правові підстави для повернення торгових місць, які за своєю природою є частиною земельної ділянки, та стягнення неустойки, відсутні; - за умови припинення орендних правовідносин між Миколаївською міською радою і ТОВ «БК «Корабел» відносини зобов`язального характеру фактично виникають між відповідачем та міською радою, як органом, що уповноважений розпоряджатись землею комунальної власності, на якій знаходяться спірні торгові місця. Разом з тим, Миколаївській міській раді не надано статусу співпозивача, що призвело до ухвалення рішення, яке в частині зобов`язання повернути торгові місця підлягатиме виконанню на користь неналежного стягувача; - суд вважає, що ринок не припинив свою діяльність у визначений законодавством спосіб. Разом з тим, він безпідставно не звернув увагу на те, що позивач, як орендодавець, зловживав своїми правами, оскільки саме з мотивів планового припинення діяльності ринку відмовив відповідачу у продовженні дії договору найму та перешкодив реалізувати передбачене ч.1 ст.777 ЦК України переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк; - констатація судом першої інстанції в рішенні факту припинення дії договору оренди торгових місць у зв`язку із закінченням дії договору оренди торгових місць у зв`язку із закінченням строку дії, а не закриттям ринку, позбавить відповідача (інших підприємців також) права вимагати від органу місцевого самоврядування забезпечити новими торговими місцями відповідно до вимог чинного законодавства; - суперечить нормам матеріального права висновок суду стосовно того, що Договір №13/14 закінчив свою дію у зв`язку із закінченням строку та заперечень з боку ТОВ «БК «Корабел» щодо його пролонгації - жодних заперечень від 04.01.2019р. та 16.01.2019р. щодо пролонгації договору оренди торгового місця від ТОВ «БК «Корабел» не надходило. Жодних доказів про отримання відповідачем вказаних заперечень з боку ТОВ «БК «Корабел» до суду не надано; - відповідно до пункту 7 Положення закриття ринку здійснюється в установленому порядку за умови забезпечення підприємців іншими торговельними місцями з урахуванням рекомендацій галузевої ради підприємців. Ринок, на якому відповідач здійснює господарську діяльність, заплановано до закриття з 01.03.2019. Разом з тим, до теперішнього часу підприємцям не запропоновано Миколаївською міської радою нові торгові робочі місця. - судом першої інстанції необґрунтовано прийнято рішення про стягнення неустойки в сумі 22319,20 грн., згідно з інформацією ПАТ «Банк «Восток» від 11.10.2019 №В-021-05/233 на підставі квитанції №СВ01264828/1 від 13.03.2019 кошти в розмірі 2789 грн. переказані ФОП Коршуновою Т.С., зараховані в повному обсязі 13.03.2019 на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «БК «Корабел» та не поверталися на транзитний рахунок банку. Зазначене свідчить про те, що у березні 2019 року ТОВ «БК «Корабел» отримало сплачені ФОП Коршуновою Т.С. кошти в розмірі 2789 грн. та не повернуло їх відповідачу. З огляду на викладене, оскаржуваним рішенням суду кошти в сумі 5578 грн. необґрунтовано стягнуто з відповідача (із розрахунку подвійної сплати за користування річчю за час прострочення: 2789 грн. х 2=5578 грн.). В апеляційній скарзі також містилось клопотання про залучення до матеріалів справи інформації ПАТ «Банк Восток» від 11.10.2019р. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019р. поновлено ФОП Коршуновій Т.С. пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019р.; відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам справи строк для подання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу, будь-яких клопотань з процесуальних питань до 12.12.2019р.; зупинено дію рішення господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019р. у справі №915/1305/19. 11.12.2019р. до суду поштою надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «БК «Корабел», в якому позивач просить залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві, зокрема, зазначено наступне: - позивач звернувся до суду з позовом 06.05.20219р., оскаржуване рішення було прийнято 24.09.2019р., а строк дії Договору оренди земельної ділянки по вул. 6 Слобідській,81 у м.Миколаєві, укладений між позивачем та Миколаївською міською радою 22.12.2011р., сплинув лише 19.10.2019р. Таким чином, станом на момент прийняття судом рішення, строк дії договору оренду землі ще не сплинув, внаслідок чого, позивач був належним користувачем земельної ділянки; - закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки (на якій розташоване торгове місце) не належить до встановленого ст.512 ЦК України підстав для заміни кредитора у зобов`язанні (договорі найму торгового місця); - згідно ст.34 ЗУ «Про оренду землі» саме орендар землі повинен повернути орендодавцеві орендовану земельну ділянку у разі припинення договору оренди землі. За таких обставин, зобов`язання відповідача з повернення позивачу торгового місця існують окремо від зобов`язань позивача повернути третій особі орендовану земельну ділянку, кожне з вищевказаних зобов`язань підлягає виконанню самостійно, належними сторонами; - заявою від 21.01.2019р. за реєстраційним номером 000035 позивач звернувся до Миколаївської міської ради з клопотанням про подовження строку оренди. При цьому, Миколаївською міською радою не приймалось рішення про поновлення або відмову в поновленні договору оренди. Позивач продовжує користуватись земельною ділянкою по вул.6 Слобідській, 81 у м. Миколаєві після закінчення строк дії Договору оренди земельної ділянки по вул.6 Слобідській, 81 у м.Миколаєві, укладений між позивачем та Миколаївською міською радою 22.12.2011р., і протягом місяця після 19.10.2019р. від Миколаївської міської ради на адресу позивача не надходило заперечень у поновленні договору оренди землі. За таких обставин, виходячи з положень ч.ч. 1-6 ст. 33 УУ «Про оренду землі», укладений між позивачем та третьою особою договір оренди земельної ділянки по вул. 6 Слобідській, 81 у м. Миколаєві, площею 5078 м2 вважається поновленим на той же строк і на тих же умовах; - під час розгляду справи судом першої інстанції, сплив строку дії договору оренди землі від 21.12.2011p. і лише в апеляційній скарзі відповідач вказав нове заперечення проти позову - сплив строку дії Договору оренди земельної ділянки від 21.12.2011р., тому позивач вважає за необхідне клопотати перед судом про залучення до матеріалів справи копії заяви від 21.01.2019р.; - матеріали справи не містять рішення виконавчого органу Миколаївської міської ради про закриття ринку, внаслідок чого, ринок не вважається закритим, і тому безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо порушення порядку закриття ринку; - судом було вірно встановлено, що 04.01.2019р. позивачем направлено поштою на адресу відповідача повідомлення, в якому позивач повідомляє про свої заперечення щодо автоматичного продовження укладеного договору оренди торгового місця і продовження використання об`єкту оренди після закінчення строку оренди; - оскільки на повідомлення відповідачем не було надано відповіді, запропонований проект додаткової угоди також не був відповідачем підписаний, то, виходячи з положень ст. 764 ЦК України, ч.4 ст. 284 ГК України та п. 6.2. Договору оренди, суд дійшов обґрунтованого висновку, що Договір №13/14 вважається припиненим з 31.12.2018р.; - доводи апелянта про недостовірність відомостей у наданих позивачем банківських виписках ПАТ «Банк Восток» від 26.04.2019р. спростовуються роз`ясненнями банку у листі від 05.12.2019р. №В-036-05/153, платіжними дорученнями та банківськими виписками по рахунку. У відзиві на апеляційну скаргу містилось клопотання про залучення до матеріалів справи (надання суду) копії заяви від 21.01.2019р. ТОВ «БК «Корабел» до Миколаївської міської ради за реєстровим номером 000035 на спростування нового заперечення проти позову. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 13.12.2019р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні 21.01.2020р. Судове засідання, призначене на 21.01.2020р. було відкладено на 11.02.2020р. на задоволення відповідного клопотання відповідача від 20.01.2020р. В засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення. ФОП Коршунова Т.С. та Миколаївська міськрада своїх представників в засідання суду апеляційної інстанції не направили, повідомлені про день, час та місце проведення судового засідання належним чином та своєчасно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень в матеріалах справи (ФОП Коршунова Т.С. отримала копію ухвали від 21.01.2020р. 31.01.2020р., Миколаївська міська рада - 30.01.2020р.). Ухвалами суду апеляційної інстанції від 11.02.2020р. (які занесені до протоколу судового засідання): - клопотання апелянта про залучення додаткових доказів по справі відхилено, оскільки нею не обґрунтовано винятковість випадку для залучення інформації ПАТ «Банк Восток» від 11.10.2019р. відповідно до ч.3 ст. 269 ГПК України як додаткового доказу в суді апеляційної інстанції; - клопотання позивача про долучення до матеріалів справи копії заяви від 21.01.2019р., яке міститься в відзиві на апеляційну скаргу, відхилено, оскільки воно пов`язане з клопотанням апелянта, а також не обґрунтовано винятковість випадку для залучення додаткових доказів на стадії апеляційного провадження. Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, дослідивши докази стосовно фактів, наведених скаржником та позивачем, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи із наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при апеляційному розгляді справи, що 22.12.2011р. між Миколаївською міською радою (Орендодавець) та Госпрозрахунковим підприємством громадським об`єднанням «Баскетбольний клуб «Корабел» (Орендар) було укладено договір оренди землі № 8516, відповідно до умов якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 20.10.11 за № 10/30 передала, а ГПГО «Баскетбольний клуб «Корабел» прийняв в оренду земельну ділянку для обслуговування будівель та споруд по вул. Комсомольській, 81/Заводський район/. Строк дії договору до 19.10.2019 року (а.с.31-41). Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради було видано ГПГО БК «Корабел» Дозвіл б/н на розміщення на території об`єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, а саме: на розміщення ринку для реалізації в ньому транспортних засобів і номерних агрегатів з режимом роботи з 8:00 до 16:00 (а.с. 14). 01.01.2013р. між Госпрозрахунковим підприємством громадським об`єднанням «Баскетбольний клуб (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Коршуновою Тетяною Семенівною (орендар) укладено договір оренди торгового місця №13/14 (а.с. 10-11). Відповідно до п. 1.1 Договору предметом договору є: - торгове місце №13 загальною площею 20,00кв.м. (з них основна - 15,00кв.м., додаткова - 5,00кв.м); - торгове місце №14 загальною площею 16,40кв.м. (з них основна - 9,00кв.м., додаткова - 7,401кв.м.). Торгові місця розташовані на території ринку ГП ГОБК «Корабел», за адресою: м.Миколаїв, вул. Комсомольська, 81 (далі - об`єкт оренди) та надаються орендодавцем у тимчасове користування орендареві для провадження торгової діяльності. Згідно із п.1.2-1.4 Договору №13/14 об`єкт оренди облаштовано тимчасовою нестаціонарою спорудою, право власності на яку має орендар. Місцезнаходження об`єкта оренди зазначається на плані території ринку. Орендар набуває право користування об`єктом оренди з дня підписання договору. Відповідно до п.3.2 Договору №13/14 орендар зобов`язаний, зокрема, у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві об`єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу та відшкодовувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) об`єкта оренди з вини орендаря. Згідно із з п.6.1-6.3 договору, його укладено строком на 12 (дванадцять) місяців та він діє з « 01» січня 2013р. до « 31» грудня 2013р. включно. Договір може бути автоматично продовжено, якщо орендар продовжує користуватися об`єктом оренди після закінчення строку дії договору за умови відсутності протягом одного місяця заперечень орендодавця. Договір підлягає автоматичному продовженню на той самий строк і на тих самих умовах, що передбачені договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження договору та індексу інфляції. 01.01.2013р. між сторонами Договору №13/14 був складений Акт приймання-передачі торгового місця, за яким ГП ГОБК «Корабел» передало, а ФОП Коршунова Т.С. прийняла торгові місця № НОМЕР_2, за адресою м. Миколаїв , вул. Комсомольська , 81 загальною площею 36,40 кв.м. (а.с.13). Місце розташування торгового місця відображено в акті прийманні-передачі та схемі авторинку, які є додатками до договору оренди. Відповідно до п. 1.1 Статуту (затвердженого рішенням загальних зборів учасників, оформленого протоколом №5/2017 від 30.06.2017р.) Товариства з обмежено «Будівельна компанія «Корабел», ТОВ «БК «Корабел створено внаслідок перетворення з Госпрозрахункового підприємства громадського об`єднання «Баскетбольний клуб «Корабел» та є правонаступником майна, прав та обов`язків Госпрозрахункового підприємства громадського об`єднання Баскетбольний клуб «Корабел» згідно передавального акту (а.с. 42-44). 28.02.2018р. позивач повідомив відповідача (шляхом вручення особисто Коршуновій Т.С. письмового повідомлення) про те, що з 01.03.2019р. діяльність ринку, розташованого за адресою м. Миколаїв, вул. 6-а Слобідська (Комсомольська) 81 буде припинена (закриття ринку). Крім того, у повідомленні зазначено, що у зв`язку з припиненням діяльності ринку дію укладеного договору оренди торгових місць може бути продовжено не більше ніж до 28.02.2019р. (арк. 23). Факт отримання ФОП Коршуновою Т.С. повідомлення підтверджується підписом на зворотній стороні повідомлення. 04.01.2019р. позивач направив відповідачу повідомлення вих. № 1/10, в якому повідомив про свої заперечення щодо автоматичного продовження укладеного договору оренди торгового місця і продовження використання об`єкту оренди після закінчення строку оренди. У зв`язку з цим, а також з огляду на припинення діяльності (закриття) ринку з 01.03.2019р., вимагав в термін до 24.01.2019р.: або підписати додаткову угоду до договору оренди про продовження строку оренди до 28.02.2019р; або звільнити об`єкт оренди (за наявності такого) і вивезти все належне відповідачу майно, яке знаходиться в об`єкті оренди, сплативши за весь строк фактичного використання торгового місця орендну плату та компенсацію витрат за спожиту електроенергію (а.с.24). Факт направлення вищезазначеного повідомлення підтверджується копією опису вкладення у лист з оголошеною цінністю та фіскальним чеком (а.с.25). 16.01.2019р. ТОВ «БК «Корабел» направило ФОП Коршуновій Т.С. вимогу вих. №2/10 від 16.01.2019р. про повернення об`єкту оренди та сплату неустойки, в якій позивач повторно зазначив, що заперечує щодо автоматичного продовження укладеного договору оренди торгового місця та повторно вимагав до 24.01.2019 року звільнити об`єкт оренди та повернути по акту приймання-передачі (а.с.26). Факт направлення вимоги № 2/10 від 16.01.2019 року підтверджується описом вкладенням у лист (а.с.27). Як вбачається з матеріалів справи, позивач повернув відповідачу сплачену орендну плату за січень 2019 року в сумі 2789,90грн., що підтверджується платіжним дорученням №1160 від 15.01.2019р. із зазначенням призначення платежу «повернення помилково перерахованих грошових коштів у зв`язку з закінченням дії договору оренди. Квитанція №5010328SB ФОП Коршунова Т.С.», копією листа ПАТ «Банк «Восток» від 26.04.2019р., копією банківської виписки по рахунку № НОМЕР_1 з 01.01.2019р. по 26.04.2019р. (а.с.28-30). 04.02.2019р. ФОП Коршунова Т.С. направила ТОВу «БК «Корабел» лист, в якому зазначила, що враховуючи той факт, що відповідачем не припинено та продовжується користування предметом оренди, здійснюється господарська діяльність на території авторинку, на цьому торговому місці розташоване майно підприємця у вигляді споруди, товарно-матеріальні цінності, обладнання відповідача та інше майно, та впродовж одного місяця після закінчення строку дії договору позивач не надав відповідачу письмові заперечення, то договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах. Крім того, в листі відповідач просив надати реквізити поточного банківського рахунку станом на 2019 рік для сплати орендної плати (а.с.52). Факт отримання 05.02.2019р. відповідачем листа від 04.02.2019р. підтверджується копією накладної кур`єрської служби (а.с.53). Доказів звільнення відповідачем торгового місця суду не подано. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «БК «Корабел» зверталося до Миколаївського міського голови із листом вих. № 19 від 04.06.2018р., в якому повідомив про своєчасне повідомлення підприємців про планове закриття ринку, укладення договору про співробітництво з ТОВ «Комавто», яке має намір організувати авторинок за адресою вул. 7 Слобідська, 70/1 та готове забезпечити торговими місцями орендарів з ринку, що закривається (а.с. 124). Листом Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 26.07.2018р. № 7-3134 повідомлено про заборону розміщення ринків за адресою вул. 7 Слобідська, 70/1, оскільки земельна ділянка, що розташована за вказаною адресою, належить до території промислових підприємств (а.с.125). Звертаючись до суду з позовом та заявою про зміну предмету позову, ТОВ «БК «Корабел» зазначило, що торговельні місця №№13,14 підлягають поверненню позивачу у зв`язку із закінченням дії Договору №13/14 та у зв`язку із неповерненням відповідачем орендованого майна, з ФОП Коршунової Т.С. на користь ТОВа «БК «Корабел»» Предметом спору у даній справі є вимога про зобов`язання відповідача повернути об`єкт оренди у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди, а також вимога про стягнення неустойки, нарахованої за невиконання орендарем обов`язку щодо повернення об`єкта оренди. Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду наступного. Відповідно до зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. При цьому, за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Вимоги щодо функціонування створених в установленому порядку ринків усіх форм власності, організації оптового та роздрібного продажу на них сільгосппродуктів, продовольчих і непродовольчих товарів, худоби, тварин, кормів тощо, надання послуг, додержання ветеринарних, санітарних, протипожежних вимог і правил безпеки праці на ринках, прав споживачів і вимог податкового законодавства визначені Правилами торгівлі на ринках, затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.02р. №57/188/84/105 (надалі - Правила торгівлі). Відповідно до п.п.2,3 Правил торгівлі ринок - це суб`єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов`язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій (далі - ринок). Ринок незалежно від форми власності та організаційно-правової форми керується у своїй діяльності законодавством України. Згідно із п.1 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою КМУ № 868 від 29.07.2009р. (надалі - Положення) дія цього Положення поширюється на продовольчі, непродовольчі та змішані ринки (далі - ринки) незалежно від форми власності. Відповідно до п.п.2,3 Положення у ньому під терміном «ринок» розуміється об`єкт торгівлі, на території якого суб`єкт господарювання, що має право на користування чи розпорядження земельною ділянкою, на якій даний об`єкт розташований, організовує та/або забезпечує створення належних умов для провадження торговельної діяльності підприємцями (далі - суб`єкт господарювання). Послуги з обслуговування та утримання торговельних місць на території ринку надаються суб`єктом господарювання, який є юридичною особою. Згідно із абз.3 п.13 Правил торгівлі торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства. Відповідно до п.20 Правил торгівлі Адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість. Згідно із п.9 Правил торгівлі у разі планового закриття ринку, окремих його приміщень або частин території (для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання) суб`єкт господарювання повинен не пізніше як за чотирнадцять днів повідомити про це громадян, розмістивши біля входу до ринку інформацію про порядок роботи ринку, дату та період закриття, й оповістити про це через радіовузол ринку, засоби масової інформації. Відповідно до п.7 Положення реконструкція (переобладнання, модернізація) та закриття ринку здійснюються в установленому порядку за умови забезпечення підприємців іншими торговельними місцями з урахуванням рекомендацій місцевої галузевої ради підприємців. Суб`єкт господарювання за рік до початку проведення робіт з реконструкції (переобладнання, модернізації) та закриття ринку повідомляє про це підприємців, які провадять торговельну діяльність на території ринку, та подає до органу місцевого самоврядування заяву про необхідність забезпечення таких підприємців іншими торговельними місцями. Згідно із п.44 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність. Суд першої інстанції правомірно зазначив в оскаржуваному рішенні про те, що системний аналіз вищевказаних норм законодавства дозволяє дійти висновку, що нормативно-правовими актами передбачено як певний порядок закриття ринку, так і забезпечено гарантії для підприємців у випадку припинення діяльності ринку. Зокрема, у випадку закриття ринку суб`єкт господарювання (адміністрація ринку) зобов`язаний повідомити орган місцевого самоврядування заявою про закриття ринку, а орган місцевого самоврядування прийняти на пленарному засіданні відповідне рішення та вирішити питання про забезпечення підприємців торговими місцями. В силу положень законодавства, саме на орган місцевого самоврядування покладається обов`язок вирішення питання щодо забезпечення підприємців торговими місцями. Отже відсутні правові підстави для тверджень про закриття авторинку, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б достовірно свідчили про закриття ринку. Так, матеріали справи не містять доказів прийняття на пленарному засіданні органом місцевого самоврядування рішення з цього питання. Відповідно до п.20 Правил торгівля адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість. Таким чином, безпосередньо Правила торгівлі на ринках передбачають укладення між адміністрацією ринку і підприємцями, що займаються торговельною діяльністю, саме договорів, що за своєю правовою природою є договорами оренди (найму) торгових площ (постанова ВСУ від 24.10.2011 року по справі № 3-113-гс11). Отже, в даному випадку, йдеться виключно про договірні правовідносини між сторонами, які виникли на підставі договору оренди, та регулювання яких здійснюється відповідно до положень ЦК України про найм (оренду) майна, безвідносно до правовідносин позивача з Миколаївською міськрадою з оренди земельної ділянки. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За змістом частини першої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Згідно із ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Відповідно до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Згідно із ч.1 ст.763, ч.1 ст.764 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі. Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач відповідно до умов укладеного договору та норм чинного законодавства повідомив відповідача про відсутність наміру продовжувати дію договору листами від 04.01.2019р. та 16.01.2019р., а отже Договір №13/14 свою дію з 31.12.2018р., оскільки протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо продовження дії договору на новий строк. З огляду на те, що договір оренди було припинено, а також враховуючи те, що доказів повернення орендованого майна відповідачем не надано, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги ТОВ БК «Корабел» про зобов`язання відповідача повернути йому торгові місця №№13,14 на території ринку по вул. 6 Слобідській, 81 у м. Миколаєві. Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України у разі невиконання наймачем обов`язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Зважаючи на встановлення судом першої інстанції обставини припинення дії Договору №13/14 з 01.01.2019р. та неповернення ФОП Коршуновою Т.С. об`єкта оренди, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за період з січня 2019 року по квітень 2019 року в сумі 22319,20грн. Доводи апеляційної скарги ФОП Коршунової Т.С. колегія суддів відхиляє з огляду наступного. Так, колегією суддів не приймаються аргументи скаржника в частині закінчення з 19.10.2019р. договору оренди землі від 22.12.2011р., ненадання судом першої інстанції оцінки цьому факту, незалучення до участі у справі у якості співпозивача Миколаївську міську раду з огляду наступного. Згідно із п.п.4,5 ч.3 ст.165 ГПК України відзив повинен містити: обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; Частиною 4 ст.165 ГПК України передбачено, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не посилалась не обставини закінчення дії договору від 22.12.2011р. 19.10.2019р., необхідність залучення Миколаївської міськради до участі у справі, відсутність у позивача права вимагати повернення торговельних місць як неналежного стягувача з огляду припинення оренди земельної ділянки з Миколаївською міською радою, тощо. Такі аргументи скаржника спрямовують спір у площину правовідносин (оренди землі), що не були предметом дослідження в суді першої інстанції та участі в яких ФОП Коршунова Т.С. не приймає. Колегія суддів повністю погоджується в цій частині із доводами позивача у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, щодо окремого й самостійного характеру зобов`язань ФОП Коршунової Т.С. з повернення торговельних місць від зобов`язань ТОВ «БК «Корабел» з повернення земельної ділянки Миколаївській міській раді. Твердження скаржника про неотримання нею заперечень від ТОВ «БК «Корабел» щодо автоматичного продовження дії Договору №13/14 є недоведеними, спростовуються матеріалами справи, оскільки відповідне повідомлення від 04.01.2019р. було надіслане позивачем відповідачу 04.01.2019р., що підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладення у лист з оголошеною вартістю (а.с.25); лист направлявся за адресою: м.Миколаїв, вул.Чигрина, 230-а - саме така адреса зазначена як місцезнаходження ФОП Коршунової Т.С. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Наразі вулиця Чигрина у м.Миколаєві перейменована та має назву Погранична, відповідач у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив та апеляційній скарзі вказувала свою адресу як м.Миколаїв, вул. Погранична, 230-а. Доводи апеляційної скарги в частині порушення позивачем п. 7 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих, та змішаних ринків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009р. № 868, колегія суддів відхиляє, оскільки в даному випадку спірні правовідносини виникли саме через невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди, а приписами ст.ст.763, 764, 785 ЦК України встановлено строковість договору найму, надано право орендодавцю в односторонньому порядку заперечувати проти продовження договору найму та встановлений для наймача обов`язок з негайного повернення майна у разі припинення договору найму. Тобто, п. 7 Положення № 868 підлягав би застосуванню до спірних правовідносин за умови, якби позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди з підстав закриття ринку (ст. 652 ЦК України). Також колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо неправомірного стягнення неустойки, оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач не посилалась на такі обставини, навпаки, у відзиві на позовну заяву зазначила, що з січня по травень 2019 року нею сплачувалась кошти позивачу за користування торговими місцями у розмірі 2789грн. щомісячно (загалом сплачено 13945грн.) та ці кошти повернуті їй позивачем (а.с.51). Решта аргументів скаржника не стосується предмету доказування у спорі та виходять за межі правовідносин сторін, з яких виник спір в господарському суді. В процесі апеляційного розгляду справи колегією суддів не встановлено порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права для виходу за межі доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги відхилені судом апеляційної інстанції, тому оскаржуване судове рішення господарського суду Миколаївської області залишається без змін як ухвалене у відповідності до норм процесуального права згідно ст.276 ГПК України. Відповідно до ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення від 24.09.2019р.), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі. Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення господарського суду Миколаївської області від 24.09.2019р. у справі №915/1305/19 залишити без змін. Витрати зі судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Коршунову Тетяну Семенівну . Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.287,288 ГПК України. Повна постанова складена 17 лютого 2020 року. Головуючий суддя М.А. Мишкіна Суддя В.В. Бєляновський Суддя К.В. Богатир