Постанова 4872 № 915/1311/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/1311/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: Л.О. Будішевської, С.В. Таран, секретар судового засідання Іванов І.В. за участю представників сторін: від позивача: Р.О. Бортик, від відповідача: В.В. Хорошев, від третьої особи: С.Є. Зотіков, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Животовського Олега Ростиславовича на рішення Господарського суду Миколаївської від 23.09.2019 (суддя Олейняш Е.М., м. Миколаїв, повний текст рішення складено 03.10.2019) у справі № 915/1311/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Корабел" до відповідача Фізичної особи-підприємця Животовського Олега Ростиславовича третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Миколаївська міська рада про зобов`язання та стягнення коштів в сумі 15226,00 грн., В С Т А Н О В И В : У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі -ТОВ) "Будівельна компанія "Корабел" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Животовського Олега Ростиславовича, в якому просило суд (з урахуванням заяви про зміну предмету позову (вх. № 11987/19 від 18.07.2019 року): - зобов`язати Фізичну особу-підприємця Животовського О.Р. повернути торгові місця № 23, загальною площею 12,44 кв.м. та № 24, загальною площею 13,77 кв.м., розташованих на території ринку ГП ГО БК "Корабел" по вул. 6 Слобідській, 81 у м. Миколаєві. - стягнути з Фізичної особи-підприємця Животовського О.Р. неустойку в розмірі 15226,00 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 43, 284 ГК України, ст. 16, 764, 785 ЦК України та мотивовано тим, що відповідачем не виконано умови укладеного між сторонами договору оренди торгового місця № 23/24 від 01.01.2013, зокрема обов`язку щодо повернення об`єкта оренди, після припинення дії договору. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2019 позов задоволено з підстав його обґрунтованості. Зобов`язано відповідача Фізичну особу-підприємця Животовського Олега Ростиславовича повернути позивачу торгові місця № 23, загальною площею 12,44 кв.м. та № 24, загальною площею 13,77 кв.м., розташовані на території ринку ГП ГО БК "Корабел" по вул. 6 Слобідській, 81 у м. Миколаєві; стягнуто з відповідача на користь позивача 15226,00 грн. неустойки, а також 3842 грн. витрат зі сплати судового збору. Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи. Зокрема, апелянт зазначає про те, позивачем не в повному обсязі сплачено судовий збір за позовну вимогу про повернення майна, оскільки не враховано, що відповідна вимога є майновою, за яку судовий збір повинен розраховуватись із вартості спірного майна. Також апелянт вважає, що оскільки він користується об`єктом оренди у відповідності до умов укладеного між сторонами договору, належним чином виконує його умови, то у нього відсутні підстави для розірвання цього договору та звернення до суду із відповідним позовом. Крім того, посилаючись на приписи п. 7 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою КМУ № 868 від 29.07.2009 року, скаржник зазначає, що за рік до закриття ринку заява від позивача на адресу органу місцевого самоврядування про необхідність забезпечення підприємців іншими торговими місцями не подана і до позовної заяви не додано, отже умову, за якої ринок може бути закрито, а саме забезпечення підприємців іншими торговельними місцями, не дотримано. У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи апеляційної скарги та просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Представник Миколаївської міськради підтримав апеляційну скаргу і просив рішення суду скасувати, в позові відмовити, посилаючись на те, що ринок продовжує працювати. 14.01.2020 в судовому засіданні апеляційної інстанції було оголошено перерву до 23.01.2020. Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне. Відповідно до п. 1.1 Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів учасників ТзОВ "Будівельна компанія "Корабел" (протокол № 5/2017 від 30.06.2017 року), ТзОВ "Будівельна компанія "Корабел" створено внаслідок перетворення з Госпрозрахункового підприємства громадського об`єднання "Баскетбольний клуб "Корабел". ТзОВ "Будівельна компанія "Корабел" є правонаступником майна, прав та обов`язків Госпрозрахункового підприємства громадського об`єднання Баскетбольний клуб "Корабел" згідно передавального акту. 22.12.2011 року між Миколаївською міською радою (орендодавець) та Госпрозрахунковим підприємством громадським об`єднанням "Баскетбольний клуб "Корабел" (орендар) було укладено договір оренди землі № 8516, відповідно до умов якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 20.10.11 за № 10/30 передала, а ГПГО "Баскетбольний клуб "Корабел" прийняв в оренду земельну ділянку для обслуговування будівель та споруд по вул. Комсомольській, 81/Заводський район/. Строк дії договору до 19.10.2019 року. В подальшому виконавчим комітетом Миколаївської міської ради було видано ГП ГО БК "Корабел" Дозвіл б/н на розміщення на території об`єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, а саме: на розміщення ринку для реалізації в ньому транспортних засобів і номерних агрегатів з режимом роботи з 8:00 до 16:00. Отже, позивач ТзОВ "БК "Корабел" є суб`єктом господарювання, що має право на користування земельною ділянкою, на якій розташовані об`єкти торгівлі (торговельні місця), та організовує та/або забезпечує створення належних умов для провадження торговельної діяльності підприємцями. 01.01.2013 року між ГП ГОБК "Корабел" (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Животовським Олегом Ростиславовичем (орендар) укладено договір оренди торгового місця № 23/24. Договір підписано сторонами та скріплено печаткою орендодавця. Відповідно до п. 1.1 Договору предметом договору є: - торгове місце № 23 загальною площею 12,44 кв. метрів (з них основна - 5,30 кв. метрів, додаткова - 7,14 кв. метрів); - торгове місце № 24 загальною площею 13,77 кв. метрів (з них основна - 4,00 кв. метрів, додаткова - 9,77 кв. метрів); Торгові місця розташовані на території ринку ГП ГО БК "Корабел", за адресою: м. Миколаїв, вул. Комсомольська 81 (далі - об`єкт оренди) та надається орендодавцем у тимчасове користування орендареві для провадження торгової діяльності. Відповідно до п. 1.2 Договору об`єкт оренди облаштовано тимчасовою нестаціонарою спорудою, право власності на яку має орендар. Згідно з п. 1.4 Договору орендар набуває право користування об`єктом оренди з дня підписання договору. Пунктом 3.2 Договору передбачено, що орендар зобов`язаний не здійснювати без письмової згоди орендодавця перебудову, добудову та перепланування об`єкта оренди. У разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві об`єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) об`єкта оренди з вини орендаря. Відповідно до п. 5.2 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством. Договір укладено строком на 12 (дванадцять) місяців та діє з " 01" січня 2013 р. до " 31" грудня 2013 р. включно (п. 6.1 Договору). Пунктами 6.2, 6.3 Договору визначено, що договір може бути автоматично продовжено, якщо орендар продовжує користуватися об`єктом оренди після закінчення строку дії договору за умови відсутності протягом одного місяця заперечень орендодавця; договір підлягає автоматичному продовженню на той самий строк і на тих самих умовах, що передбачені договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження договору та індексу інфляції. Орендодавець ГП ГОБК "Корабел" передав, а орендар ФОП Животовський О.Р. прийняв торгові місця № 23 та № 24 за адресою 54008, м. Миколаїв, вул. Комсомольська 81 загальною площею 26,21 кв.м., місце розташування яких відображено в акті прийманні-передачі та схемі авторинку, які є додатками до договору оренди. Договір оренди неодноразово продовжувався між сторонами на той же строк. 28.02.2018 позивач - ТзОВ "Будівельна компанія "Корабел" повідомив відповідача - ФОП Животовського О.Р. про те, що з 01.03.2019 року діяльність ринку, розташованого за адресою м. Миколаїв, вул. 6-а Слобідська (Комсомольська) 81 буде припинена (закриття ринку). Крім того, у повідомленні зазначено, що у зв`язку з припиненням діяльності ринку дію укладеного договору оренди торгових місць може бути продовжено не більше ніж до 28.02.2019 року. Факт отримання відповідачем повідомлення підтверджується підписом на зворотній стороні повідомлення. Судом також встановлено, що ТзОВ "БК "Корабел" зверталось до Миколаївського міського голови із листом вих. № 19 від 04.06.2018, в якому повідомило про своєчасне повідомлення підприємців про планове закриття ринку, укладення договору про співробітництво з ТзОВ "Комавто", яке має намір організувати авторинок за адресою вул. 7 Слобідська, 70/1 та готове забезпечити торговими місцями орендарів з ринку, що закривається (арк. 133). Листом Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 26.07.2018 № 17-3134 повідомлено про заборону розміщення ринків за адресою вул. 7 Слобідська, 70/1, оскільки земельна ділянка, що розташована за вказаною адресою, належить до території промислових підприємств. 04.01.2019 позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення вих. № 1/18, в якому позивач повідомляє про свої заперечення щодо автоматичного продовження укладеного договору оренди торгового місця і продовження використання об`єкту оренди після закінчення строку оренди. У зв`язку з цим, а також з огляду на припинення діяльності (закриття) ринку з 01.03.2019 року, позивач вимагав в термін до 24.01.2019 року: або підписати додаткову угоду до договору оренди про продовження строку оренди до 28.02.2019 року; або звільнити об`єкт оренди (за наявності такого) і вивезти все належне відповідачу майно, яке знаходиться в об`єкті оренди, сплативши за весь строк фактичного використання торгового місця орендну плату та компенсацію витрат за спожиту електроенергію. Факт направлення повідомлення № 1/18 від 04.01.2019 року підтверджується копією опису вкладення та фіскальним чеком. 17.01.2019 позивачем направлено на адресу відповідача вимогу вих. № 2/18 від 16.01.2019 року про повернення об`єкту оренди та сплату неустойки, в якій позивач повторно зазначив, що заперечує щодо автоматичного продовження укладеного договору оренди торгового місця і повторно вимагав до 24.01.2019 року звільнити об`єкт оренди та повернути його за актом приймання-передачі. Факт направлення вимоги № 2/18 від 16.01.2019 року підтверджується описом вкладення з поштовим штемпелем. При цьому позивач повернув відповідачу сплачену орендну плату за січень 2019 року в сумі 1903,25 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1174 від 15.01.2019 року із зазначенням призначення платежу "повернення помилково перерахованих грошових коштів у зв`язку з закінченням дії договору оренди. Квитанція № № СВ01023512 ФОП Животовський О.Р.», листом ПАТ "Банк "Восток" від 26.04.2019 року, банківською випискою по рахунку № НОМЕР_1 з 01.01.2019 року по 26.04.2019 року (арк. 28-30). 04.02.2019 відповідачем направлено на адресу позивача лист, в якому відповідач зазначає, що враховуючи той факт, що відповідачем не припинено та продовжується користування предметом оренди, здійснюється господарська діяльність на території авторинку, на цьому торговому місці розташоване майно підприємця у вигляді споруди, товарно-матеріальні цінності, обладнання відповідача та інше майно, та впродовж одного місяця після закінчення строку дії договору позивач не надав відповідачу письмові заперечення, то договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах. Крім того, в листі відповідач просив надати реквізити поточного банківського рахунку станом на 2019 рік для сплати орендної плати. Факт направлення листа від 04.02.2019 року підтверджується поштовою накладною. Доказів звільнення відповідачем торгового місця ані під час розгляду справи в суді першої інстанції ані під час апеляційного перегляду справи не надано. Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За змістом часини першої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. У відповідності до статі 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Згідно з частиною першою статті 763 цього Кодексу договір найму укладається на строк, встановлений договором. За змістом частини першої статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Відповідно до частин першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі. Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач у відповідності до умов укладеного договору та норм чинного законодавства повідомив відповідача про відсутність наміру продовжувати дію договору листами від 04.01.2019 та 16.01.2019, які були отримані останнім, а отже він припинив свою дію з 31.12.2018, оскільки протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо продовження дії договору на новий строк. З огляду на те, що договір оренди було припинено, а також враховуючи те, що доказів повернення орендованого майна відповідачем не надано, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Корабел" про зобов`язання Фізичної особу-підприємця Животовського Олега Ростиславовича повернути йому торгові місця № 23, загальною площею 12,44 кв.м. та № 24, загальною площею 13,77 кв.м., на території ринку ГП ГО БК "Корабел" по вул. 6 Слобідській, 81 у м. Миколаєві. При цьому, ч. 2 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі невиконання наймачем обов`язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Зважаючи на встановлення судом першої інстанцій обставин припинення дії договору оренди з 31 грудня 2018 року та неповернення відповідачем вищезгаданих об`єктів оренди, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав як для зобов`язання відповідача виконати наведений обов`язок, так і для стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за період з січня 2019 по квітень 2019 в сумі 15226,00 грн. Доводи апелянта про те, що він користується об`єктом оренди у відповідності до умов укладеного між сторонами договору, належним чином виконує його умови, то у нього відсутні підстави для розірвання цього договору та звернення до суду із відповідним позовом, судова колегія відхиляє з підстав, викладених у мотивувальній частині постанови. Безпідставним є і посилання апелянта на порушення п. 7 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою КМУ № 868 від 29.07.2009, оскільки в спірному випадку між сторонами виникли правовідносини щодо порядку припинення орендних правовідносин у зв`язку з закінченням строку дії договору найму які регулюються ст.ст. 763, 764, 785 ЦК, а відповідне положення підлягає застосуванню в разі звернення позивача до суду з позовом про розірвання договору оренди з підстав закриття ринку. Щодо доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі про те, що позивачем не в повному обсязі сплачено судовий збір, оскільки не враховано, що позовна вимога про повернення майна є майновою вимогою, за яку судовий збір повинен розраховуватись із вартості спірного майна, то такі доводи є також недоречними, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, при цьому зазначена норма не передбачає визначення ціни позову у позовах про зобов`язання повернути майно, а тому відповідна вимога є вимогою немайнового характеру, за яку позивачем при зверненні до суду із відповідним позовом правомірно сплачено судовий збір. Таким чином, доводи скаржника щодо неправомірності задоволення позовних вимог про зобов`язання повернути майно та стягнення неустойки не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи. За таких обставин, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Животовського Олега Ростиславовича не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2019 у даній справі підлягає залишенню без змін. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд не відшкодовуються. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281-284 ГПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Животовського Олега Ростиславовича залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2019 у справі №915/1311/19 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України. Повний текст постанови складено 27.01.2020. Головуючий суддя Л.В. Поліщук Суддя Л.О. Будішевська Суддя С.В. Таран