Постанова 4857 № 163/188/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 163/188/19 пров. № А/857/1625/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Попка Я.С., Сеника Р.П. з участю секретаря судового засідання Гром І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Любомльського районного суду Волинської області від 28 листопада 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду, ухвалену суддею Чишій С.С. у м. Любомль в порядку письмового провадження у справі № 163/188/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, В С Т А Н О В И В: 22 січня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 7267/20500/18 від 26.12.2018 року. Одночасно позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій зазначив, що постанова в справі про порушення митних правил винесена 26.12.2018 року без участі позивача, копію постанови позивач отримав 10.01.2019 року. Тому, подавши 22 січня 2019 року цей позов, позивач вважає, що строк звернення до суду з позовом пропустив з поважних причин. Позиція відповідача щодо поновлення позивачу строку звернення до суду зводиться до того, що оскільки позивач не надав доказів, які підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом, то підстав для поновлення цього строку, на думку відповідача, немає. Ухвалою Любомльського районного суду Волинської області від 28 листопада 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду. Не погодившись з цією ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції. У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає те, що суд першої інстанції неповно з`ясував та дослідив обставини поважності пропуску строку звернення до суду. Позивач вважаючи, що строк звернення до адміністративного суду з позовом пропустив з поважних причин, навів обставини аналогічні тим, які зазначені в заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї заяви виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив та це підтверджується доказами, які є у справі, що 26.11.2018 року Волинська митниця ДФС стосовно позивача та за його відсутності склала протокол про порушення митних правил № 7267/20500/18 за ознакам митного правопорушення передбаченого статтею 485 Митного кодексу України. Примірник протоколу позивач отримав 04.12.2018 року. 26.12.2018 року Волинська митниця винесла постанову, на підставі якої позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, яке передбачене статтею 485 Митного кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 103977,99 грн. Примірник постанови позивач отримав 05.01.2019 року. Адміністративний позов позивач подав 22.01.2019 року. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач отримавши 05.01.2019 року постанову про порушення митних правил, до адміністративного суду про її скасування звернувся лише 22.01.2019 року. Поважних причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом не навів. Суд першої інстанції дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно залишити без розгляду через те, що позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду з адміністративним позовом. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з огляду на наступні обставини. Відповідно до частини 1, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Частиною 2 статті 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. При цьому, виходячи з аналізу статті 123 КАС України, слід врахувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено судом за заявою особи, яка його подала. Однак, апеляційний суд встановив, що на підтвердження своїх доводів про поважність причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, позивач належних доказів не надав. З огляду на наведене, на думку апеляційного суду, є правові підстави для залишення адміністративного позову без розгляду. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції без змін. Судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Любомльського районного суду Волинської області від 28 листопада 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду в справі № 163/188/19 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Я. С. Попко Р. П. Сеник