Постанова 4824 № 761/43507/19

Апеляційне провадження № 22-ц/824/3443/2020 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2020 року м. Київ Унікальний номер 761/43507/19 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шахової О.В., суддів: Вербової І.М., Саліхова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва, постановлену 11 грудня 2019 року в приміщенні суду під головуванням судді Піхур О.В.,- ВСТАНОВИВ: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України», третя особа Первинна профспілкова організація ПАТ «НСТУ», про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, виплату середньої заробітної плати за вимушений прогул. Ухвалою Шевченківького районного суду м. Києва від 11 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що ухвалу про залишення позовної заяви без руху отримано ним 27 листопада 2019 року. Усунувши недоліки, 7 грудня 2019 року він направив до суду уточнену позовну заяву у новій редакції засобами поштового зв`язку. Звертає увагу на те, що вчасно усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі Шевченківського районного суду від 8 листопада 2019 року про залишення позову без руху. У відзиві на апеляційну скаргу Голова правління ПАТ «НСТУ» заперечує проти апеляційної скарги, просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Вважає, що позивач не реалізував своїх процесуальних обов`язків належним чином при виконанні ухвали на усунення недоліків позовної заяви, а апеляційна скарга не містить відомостей того, в чому полягає незаконність та необґрунтованість судового рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи. Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 11 грудня 2019 року позивачем виявлені судом недоліки позовної заяви не усунуто, а відтак позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню. Статтею 263 ЦПК України установлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Проте, оскаржувана ухвала не відповідає указаним нормам, що згідно статті 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом установлено, що у листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України», третя особа Первинна профспілкова організація ПАТ «НСТУ», про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, виплату середньої заробітної плати за вимушений прогул. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 8 листопада 2019 року позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України, оскільки містить недоліки, які перешкоджають відкриттю провадження у справі, а саме: не зазначено ціни позову; не конкретизовано період та розмір суми стягнення; не надано розрахунок заборгованості; не сплачено судовий збір (ас. 6-7). Статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до форми та змісту позовної заяви. Згідно норм частин першої та другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву (заяву) подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 176 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви (заяви) постановляє ухвалу про залишення позовної заяви (заяви) без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви (заяви) без руху зазначаються недоліки позовної заяви (заяви), спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви (заяви) без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви (заяви) у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (заявникові) (частина третя статті 185 ЦПК України). У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Відповідно до частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому відділенні відмітки про вручення судового рішення. З матеріалів справи убачається, що копію ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 8 листопада 2019 року про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 отримав 27 листопада 2019 року, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення (а.с.9). Таким чином, процесуальний строк для виконання ухвали суду для ОСОБА_1 розпочався 28 листопада 2019 року і закінчився 7 грудня 2019 року. Проте, оскільки останній день для вчинення процесуальної дії припав на вихідний день (7 грудня 2019 року), то відповідно до ч. 3 ст. 124 ЦПК України, останній день виконання ухвали суду є перший після нього робочий день, тобто 9 грудня 2019 року. Ухвалою Шевченківького районного суду м. Києва від 11 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто з підстав того, що ОСОБА_1 станом на день постановлення ухвали не усунуто недоліки позовної заяви, але вже 12 грудня 2019 року судом першої інстанції зареєстрована заява ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви, з якої вбачається, що вказана заява направлена до суду засобами поштового зв`язку 7 грудня 2019 року (ас. 38-39). Дослідивши матеріали справи, колегією суддів установлено, що ОСОБА_1 , отримавши 27 листопада 2019 року копію ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 8 листопада 2019 року, вже 7 грудня 2019 року, тобто протягом установлених судом десяти днів, подав до суду заяву про усунення недоліків, шляхом направлення уточненої редакції позовної заяви засобами поштового зв`язку (ас.38-39). Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 вчинив всі необхідні дії, спрямовані на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 8 листопада 2019 року у строк, установлений цією ухвалою. Таким чином, ураховуючи наведене, колегія доходить висновку, що суд першої інстанції, встановивши строк для усунення недоліків позовної заяви у десять днів з дня отримання копії ухвали, будучи обізнаним про те, що ОСОБА_1 отримав копію ухвали про залишення його позову без руху лише 27 листопада 2019 року, не дотримався необхідного з урахування часу на поштову пересилку терміну, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви. Апеляційний суд також роз`яснює, що відповідно до Наказу Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року за № 958, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 28 січня 2014 року за № 173/24950, встановлені нормативні строки пересилання рекомендованої місцевої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку), що становить «Д+3». Де «Д» - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку, а «3» - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. Отже, суду при вирішенні питання повернення позовної заяви позивачу, потрібно було враховувати можливість та право учасника справи ( ОСОБА_1 ) направити заяву про усунення недоліків позовної заяви в останній день десятиденного строку встановленого судом, а також час, необхідний для пересилання такого відправлення, подальшого його отримання, а також реєстрації судом. Згідно частини третьої статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду. Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина перша статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя. У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці "право на суд" передбачено, зокрема, що особа повинна мати доступ до незалежного, неупередженого та компетентного суду. У своєму рішенні в справі «Голдер проти Сполученого Королівства», 1975 р. суд відзначив: «Було б неприйнятним, на думку Суду, якби ч. 1 ст. 6 детально визначала процесуальні гарантії сторонам у судовому провадженні, не забезпечивши, насамперед, того, без чого користування такими гарантіями було б неможливим, а саме: доступу до суду. Характеристики "справедливості, публічності та оперативності судового провадження були б марними за відсутності судового провадження». Тож право на доступ до правосуддя має дуже важливе значення і без сумніву його необхідно вважати засадою. Отже, виходячи з вищенаведеного, колегія доходить висновку, що суд першої інстанції не врахував вищенаведені обставини, у зв`язку з чим зробив передчасний та помилковий висновок про повернення позовної заяви, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Таким чином, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 367, 368, 369, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: Судді: