Постанова 4818 № 626/1739/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2020 року м. Харків Справа № 626/1739/17 Провадження № 22ц/818/134/20 Категорія: захист прав споживачів Харківський апеляційний суд у складі: судді-доповідача: Кіся П.В., суддів: Хорошевського О.М., Яцини В.Б., за участю секретаря Пузікової Ю.С., учасники справи: позивач: Акціонерне товариство «Харківгаз» відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 третя особа за зустрічним позовом : ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , представника ОСОБА_2 - Козирєва Андрія Вікторовича на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 07 серпня 2019 року у складі судді Гусара П.І., - встановив: 24.10.2017 року ПАТ «Харківгаз» (далі за текстом - АТ «Харківгаз») звернулося з позовом, в якому, з урахуванням уточнень від 31.05.2018 ( т. 1 а.с.84), просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вартість необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу в сумі 381542 грн. 51 коп. та судового збору в розмірі 5723 грн. 14 коп. Позов мотивовано тим, що 27 листопада 2008 року між ПАТ «Харківгаз» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання населенню послуг з газопостачання № 145036 щодо отримання послуг за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до умов договору ПАТ «Харківгаз» зобов`язався безперервно надавати послуги з постачання природного газу для побутових потреб, а ОСОБА_1 зобов`язалася своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором. Документальним підтвердженням споживання природного газу ОСОБА_1 для потреб домоволодіння АДРЕСА_3 є зафіксовані 14.02.2017 року представником позивача в присутності ОСОБА_1 та засвідчені її особистим підписом показання лічильника природного газу. 21 лютого 2017 року при проведенні огляду стану газопроводу представниками позивача на території домоволодіння за вищезазначеною адресою, виявлено наявність несанкціонованого газопроводу, а саме: отвір у підземному газопроводі діаметром 15 мм, на який встановлений заводський хомут для водяних пластикових труб зі штуцером діаметром 15 мм, на якому за допомогою хомута закріплений гумовий шланг діаметром 15 мм, який під землею прокладено в сторону домоволодіння. Місце встановлення штуцера на газопроводі було виявлено на глибині 1,5 м під землею. В процесі огляду несанкціонованого газопроводу зафіксовано виток газу. Щодо вказаної події було складено акт про порушення № 27 від 21 лютого 2017 року, який без зауважень та заперечень підписано відповідачем ОСОБА_1 22 лютого 2017 року домоволодіння було відключене від системи газопостачання, про що складено відповідний акт. В акті про порушення № 27 від 21 лютого 2017 року було повідомлено ОСОБА_1 про час, дату та місце проведення засідання комісії з розгляду актів про порушення. 16 березня 2017 року на засіданні комісії ПАТ «Харківгаз» з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу газорозподільних систем представниками споживача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_3 та Козирєвим А.В. надані документи на домоволодіння АДРЕСА_3 , з яких вбачається, що власницею домоволодіння є ОСОБА_2 , враховуючи надані представниками ОСОБА_1 документи, комісією прийнято рішення про перенесення засідання на 23 березня 2017 року, яке на підставі клопотання представника ОСОБА_1 - Козирєва А.В. , було відкладено на 31 березня 2017 року. 31.03.2017 року на засіданні комісії, в присутності представників споживача за довіреністю ОСОБА_3 та Козирєва А.В. , враховуючи їх зауваження, членами комісії визнано акт про порушення № 27 від 21 лютого 2017 року таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРМ та прийнято рішення про його повне задоволення, вирішено провести донарахування об`ємів та суми вартості необлікованого природного газу за цінами закупівлі природного газу ПАТ «Харківгаз» протягом періоду з 08.09.2015 року по 21.02.2017 року в обсязі 48257,84 м3 вартістю 381542,51 грн., на підставі чого складено акт-розрахунок. Відповідно до довідки про фінансовий стан сума донарахування в розмірі 381 542 грн. 51 коп. була відображена на особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в березні 2017 року та станом на день звернення з позовом до суду не сплачена. Щодо солідарної відповідальності ОСОБА_2 , зазначає, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно з 08.09.2015 власником житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_3 в є ОСОБА_2 (матір ОСОБА_1 ). ОСОБА_2 , як власник домоволодіння, не зверталася до ПАТ «Харківгаз» із заявою про укладення договору про надання населенню послуг з газопостачання (до 30.09.2015 року) або з заявою про укладення договору розподілу природного газу (після 30.09.2015 року), а отже, не заперечувала щодо взятих ОСОБА_1 зобов`язань з отримання послуг з газопостачання та їх оплати. 02.05.2019 року ОСОБА_2 , в особі представника Козирєва А.В. , звернулася у суд з зустрічною позовною заявою до ПАТ «Харківгаз» , в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення комісії ПАТ «Харківгаз» від 31.03.2017 року про визнання акту про порушення № 27 від 21.02.2017 року таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРС, про його повне задоволення та проведення донарахування об`ємів та суми вартості необлікованого природного газу за цінами закупівлі природного газу ПАТ «Харківгаз» протягом періоду з 08.09.2015 року по 21.02.2017 року в обсязі 48257,84 м3 вартістю 381542,51 грн. та скасувати протокол засідання комісії ПАТ «Харківгаз» з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу ГРС від 31.03.2017 року щодо розгляду акту про порушення № 27 від 21.02.2017 року. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , з 08.09.2015 року. Починаючи з часу набуття права власності на житловий будинок та до 21.02.2017 вона користувалася послугами з газопостачання без будь-яких нарікань та претензій з боку ПАТ «Харківгаз», вчасно та в повному обсязі сплачуючи за фактично спожитий об`єм природного газу та надавала представниками останнього за першою вимогою доступ до газового лічильника та іншого обладнання. Проте, 21.02.2017 року до належного їй домоволодіння прибули представники ПАТ «Харківгаз» та скориставшись її відсутністю у домоволодінні, склали Акт про порушення № 27, відповідно до якого при огляді газопроводу на території споживача було виявлено аварійне пошкодження газопроводу. В подальшому, 31.03.2017 року за результатами засідання комісії ПАТ «Харківгаз» з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу газорозподільних систем визнала акт про порушення № 27 від 21.02.2017 таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРС., прийняла рішення про його повне задоволення та проведення донарахування об`ємів не облікованого природного газу за цінами закупівлі природного газу ПАТ «Харківгаз» протягом періоду з 08.09.2015 року по 21.02.2017 року в обсязі 48257, 84 кв.м.3, вартістю 381542, 51 грн. З вищевказаним рішенням комісії ПАТ «Харківгаз» ОСОБА_2 не згодна, вважає його незаконним та таким, що порушує її права як споживача послуг з газопостачання, так як до залучення її в якості співвідповідача по цивільній справі, їй взагалі не було нічого відомо як про наявність акту про порушення № 27 від 21.02.2017 року, засідання комісії з розгляду даного акту та рішення про його задоволення від 31.03.2017 року, так і про будь-які аварійні пошкодження газопроводу за адресою її домоволодіння. Крім того, розгляд акту про порушення № 27 від 21.02.2107 року було здійснено нелегітимною комісією з порушенням встановленої чинним законодавством процедури, так як у засіданнях комісії не приймав участі представник територіального органу регулятора (Відділу Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Харківській області), не запрошено для участі у засіданні комісії уповноваженого представника метрологічної організації, що також є грубим порушенням порядку проведення розгляду акту. Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 07 серпня 2019 рокупозов АТ «Харківгаз» до ОСОБА_1 задоволено. У задоволенні позову АТ «Харківгаз» до ОСОБА_2 відмовлено. У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 - відмовлено. Суд вирішив: позов за первісним позовом ПАТ «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 вартість необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу в сумі 381542 грн. 51 коп.. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 5723 грн. 14 коп. У задоволенні позову за первісним позовом ПАТ «Харківгаз» до ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу суд відмовив. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «Харківгаз», за участю третьої особи ОСОБА_1 про захист прав споживача суд відмовив. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення Красноградського районного суду Харківської області від 07.08.2019 скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Харківгаз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновок суду, що фактичним користувачем домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 , є ОСОБА_1 не підтверджено матеріалами справи, зазначає, що 27.03.2009 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладено договори дарування земельної ділянки та недобудованого будинку на приватизованій земельній ділянці, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 . В подальшому, після добудови зазначеного житлового будинку, ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності від 08.09.2015 на житловий будинок та зареєструвало своє право власності на нього. ОСОБА_1 ніколи за адресою АДРЕСА_3 не проживала, а лише була там зареєстрована, про що і зазначено в її зустрічній позовні заяві. ОСОБА_1 не було здійснено жодних дій, які б засвідчували її бажання укласти типовий договір розподілу природнього газу з АТ «Харківгаз» після 30.06.2015, коли набрала чинність постанова НКРЕ КП № 2498 « Про затвердження типового договору розподілу природнього газу». Зафіксовані 14.02.2017 представником АТ «Харківгаз» показання лічильника природнього газу не є належним доказом споживання ОСОБА_1 природнього газу. Починаючи з 08.09.2015 року саме ОСОБА_2 користується житловим будинком, здійснює його обслуговування, в тому числі є споживачем послуг з газопостачання. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - Козирєв А. В. просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення Красноградського районного суду Харківської області від 07.08.2019 в частині відмови у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким зустрічний позов ОСОБА_2 до АТ «Харківгаз», третя особа ОСОБА_1 задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, за наслідками чого прийнято необґрунтоване та незаконне судове рішення. Зазначає, що починаючи з 08.09.2015 ОСОБА_2 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , здійснює його обслуговування, в тому числі є споживачем послуг з газопостачання, вчасно та в повному обсязі сплачує за фактично спожитий об`єм природнього газу, надає представникам позивача за першою вимогою доступ до газового лічильника та іншого обладнання. Вона, як власник домоволодіння та споживач послуг з газопостачання, не була повідомлена про наявність складеного акту про порушення від 21.02.2017 за № 27 та не була запрошена на засідання комісії щодо розгляду даного акту, а тому була позбавлена можливості надати свої пояснення та зауваження, що є грубим порушенням її прав споживача. Зазначає, що в порушення вимог Кодексу ГРМ , у засіданнях комісії з розгляду оскаржуваного нею акту, не приймав участі представник територіального органу Регулятора, а також не було запрошено представника метрологічної організації. АТ "Харківгаз» у відзиві на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Красноградського районного суду Харківської області від 07.08.2019 залишити без змін. Відзив обґрунтовано тим, що 27 листопада 2008 року між АТ «Харківгаз» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання населенню послуг з газопостачання № 145036 за адресою, АДРЕСА_1 . З 08.09.2015 власником домоволодіння за вищезазначеною адресою є матір ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , яка , як свідчать матеріали справи, проживає за адресою АДРЕСА_2 . Відповідно до пункту 6 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, якщо в результаті реконструкції чи технічного переоснащення вже підключеного до ГРМ об`єкта та/або зміни форми власності чи власника цього об`єкта є необхідність внесення змін до персоніфікованих даних споживача або укладання договору розподілу природнього газу з новим власником, споживач ( замовник) повинен самостійно звернутися до Оператора ГРМ з відповідною заявою про внесення змін до персоніфікованих даних або укладання договору розподілу газу. Ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 не зверталися із заявами про припинення подачі газу за вказаною адресою домоволодіння. ОСОБА_2 , як новий власник домоволодіння, не зверталася до АТ «Харківгаз» із заявою про укладання договору про надання населенню послуг з газопостачання ( до 01.12.2015) або з заявою про укладання договору розподілу природнього газу ( після 01.12.2015). Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 затверджено Типовий договір розподілу природнього газу. Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України. Пунктом 7 глави 3 розділу 6 Кодексу ГРМ передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу ( акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу. ОСОБА_1 в період з листопада 2008 по лютий 2017 року є фактичним споживачем послуг споживання природного газу за адресою домоволодіння в АДРЕСА_1 . Як зазначено в акті про порушення № 27 від 21.02.2017, вказаний акт складено за участю споживача ОСОБА_1 , зазначено номер телефону та паспортні дані, акт підписано ОСОБА_1 без будь-яких зауважень. Зазначає, що доводи апеляційної скарги стосовно того, що відповідно до загальних вимог відшкодування збитків за правилами ЦК України є встановлення факту вини особи, яка їх спричинила, не узгоджуються з положеннями розділу ХШ Кодексу ГРМ, відповідно до умов якого визначено два способи розрахунку спожитого природного газу: перерахунок (донарахування) об`ємів та зміну режиму нарахування. В даному випадку з урахуванням обставин справи застосуванню підлягає п.п.1 п.1 гл. 2 розд ХШ Кодексу ГРМ, згідно якого здійснюється перерахунок споживачу спожитого природного газу у сторону збільшення його об`ємів та обсягів, а саме: до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ ( крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів ( обсягів) природного газу, належать наявність несанкціонованого газопроводу. То б то, це не нарахування збитків, а перерахунок об`ємів та обсягу спожитого споживачем природного газу. АТ "Харківгаз» у відзиві на апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - Козирєва А.В. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Красноградського районного суду Харківської області від 07.08.2019 залишити без змін. Відзив обґрунтовано тим, що оскільки ОСОБА_1 не зверталася до АТ «Харківгаз» із заявою про припинення подачі газу за адресою домоволодіння, а ОСОБА_2 , як власник домоволодіння , також не зверталася з аналогічною заявою або з заявою про укладання договору про надання населенню послуг з газопостачання, то відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечували проти взятих ОСОБА_1 зобов`язань з отримання послуг щодо розподілу з газопостачання та їх оплати, то ОСОБА_1 є фактичним споживачем природного газу. Зазначене підтверджується і актом від 21.02.2017 № 27 де зазначено саме ОСОБА_1 в якості споживача, зазначені її паспортні дані та номер телефону. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, щодо споживання ОСОБА_2 природного газу за вказаною адресою та вчинення будь-яких дій щодо акцептування нею типового договору розподілу природного газу. Враховуючи той факт, що на підставі інформації, яка міститься у АТ «Харківгаз» щодо здійснення газоспоживання та послуг з його розподілу за об`єктом, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , санкціонованим споживачем є ОСОБА_1 , акт порушення правомірно складений відносно неї. Зазначає, що ОСОБА_2 є лише власником будинку та не є споживачем згідно вимог Кодексу ГРМ. Посилаючись на положення абзацу першого та другого п. 1 глави 3 Розділ ХШ Кодексу ГРМ, зазначає, що встановивши всі фактичні обставини з приводу складання акту про порушення № 27 від 21.02.2017 , комісія своїм рішенням змінила період здійснення донарахування, зменшивши його з 2-х років ( з 21.02.2015 до 21.02.2017) до 1 року та 4-х місяців з 08.09.2015 до 21.02.2017. Щодо доводів апеляційної скарги, щодо нелегітимності комісії, яка розглядала акт про порушення, зазначає, що вони не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на законі. Визначення остаточного складу комісії діючим наказом Оператора ГРМ та присутність більшості її складу під час розгляду акту про порушення, вказує на її легітимність. Складений Оператором ГРМ акт про порушення є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки, самі обставини, які зафіксовано актом відповідачами не спростовано. Обраний ОСОБА_2 спосіб захисту порушеного права шляхом подання зустрічного позову про скасування рішення комісії та протоколу комісії з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку донарахуванню або зміни режиму нарахування обсягів природного газу, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права, посилається на аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року ( справа № 522/12901/17-ц). Зазначає, що дії працівників АТ «Харківгаз» щодо виявлення правопорушення та нарахування об`єму ( обсягу) не облікованого ( донарахованого) природного газу, є правомірними, посилається на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 635/1719/17, постанові Верховного Суду від 27.12.2018 у справі № 628/1802/16 та, зокрема у постанові Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 415/1052/16-ц. Вказує, що наведене свідчить про правомірність вимог АТ «Харківгаз» до ОСОБА_2 за первісним позовом. Представники відповідачів ОСОБА_3 та Козирєв А.В. в судовому засіданні підтримали апеляційні скарги, просили їх задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалите нове, яким відмовити у задоволені позову АТ «Харківгаз» та задовольнити зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 . В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 проти апеляційних скарг заперечувала, просила залишити їх без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, які з`явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню за таких підстав. Ухвалюючи рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволені зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що фактично користувачем будинку є ОСОБА_1 , з якою ПАТ «Харківгаз» 27.11.2008 року був укладений договір про надання населенню послуг з газопостачання, в період коли ОСОБА_1 була та є законним санкціонованим споживачем, представниками позивача під час проведення обстеження стану газопроводу в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено несанкціонований газопровід, що рішення комісії ПАТ «Харківгаз» з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу газорозподільних систем від 31.03.2017 року і протокол засідання комісії ПАТ «Харківгаз» з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кождексу газорозподільних систем від 31.03.2017 року щодо розгляду акту про порушення № 27 від 21.02.2017 року є законними, легітимними та такими, що відповідають Кодексу ГРМ. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке . Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає з огляду на таке. Судовим розглядом встановлено, що 27 листопада 2008 року між ВАТ «Харківгаз» та ОСОБА_1 укладено договір № 145036 про надання населенню послуг з газопостачання. (т.1. а.с. 5-12). 21 лютого 2017 року групою обстеження газових мереж та ліквідації витоків газу ПАТ «Харківгаз» за участю споживача ОСОБА_1 встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме при огляді газопроводу на території споживача було виявлено аварійне пошкодження газопроводу, а саме отвір у газопроводі діаметром 15мм, на який було встановлений заводський хомут для водяних пластикових труб зі штуцером діаметром 15 мм, на якому за допомогою хомута закріплений гумовий шланг діаметром 15 мм, який під землею прокладений в сторону домоволодіння. Місце встановлення штуцера на газопроводі було виявлено на глибині приблизно 1,5 м, під час розкопування відчувався витік природного газу з-під місця встановлення штуцера на газопроводі, що могло привести до аварійної ситуації. Зі слів абонента другий кінець гумового шлангу буд приєднаний до котла «ВА» потужністю 40 кВт, про що складено акт № 27 від 21.02.2017 року ( т.1.а.с. 17). Згідно акту про відключення газоспоживаючих приладів від 22.02.2017 року , який не підписано споживачем ОСОБА_1 , здійснено відключення газоспоживаючих приладів шляхом відключення механічним шляхом в місці «врізки» в розподільчий газопровід, на момент відключення показання ПЛГ становить 4139, заводський номер 270223 марка ПЛГ МКМ G-6 ( т.1.а.с. 18). Згідно протоколу від 23 березня 2017 року комісією АТ «Харківгаз» з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу газорозподільних систем в присутності представників споживача ОСОБА_1 ОСОБА_3 та Козирєва А.В. було визнано Акт про порушення №27 від 21.02.2017 року таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРМ та прийнято рішення про його повне задоволення, а саме провести донарахування об`ємів необлікованого природного газу за цінами закупівлі природного газу ПАТ «Харківгаз» протягом періоду з 08.09.2015 по 21.02.2017, в обсязі 48257,84 куб., вартістю 381542,51 грн. м. (т.1 а.с. 13 ). 31.03.2017 року складено Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу та його вартості в розмірі 381542,51 грн. . (т.1 а.с. 16 ). Сума донарахування відображена на особовому рахунку № НОМЕР_1 , абонент ОСОБА_1 в березні 2017 року (а.с. 19) . Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.06.2015, об`єкт нерухомого майна житловий будинок, з мансардою, підвалом, ганком, навісом, терасою та надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 житловою площею 93,5 кв.м., загальною площею 398,1 кв.м. на праві власності зареєстровано за ОСОБА_2 ( т.1.а.с.23). Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про перереєстрацію права власності від 08.09.2015 право власності на житловий будинок, з мансардою, підвалом, ганкам, навісом, терасою та надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 житловою площею 93,5 кв.м., загальною площею 398,1 кв.м. зареєстровано за ОСОБА_2 ( т.1.а.с. 195-196). Відповідно до наказу ПАТ «Харківгаз» від 11.10.2016 за № 238, з урахуванням наказу про внесення змін від 31.10.2016 за № 241, визначено склад комісії з розгляду актів про порушення, у складі головний інженер ( відділення) управління експлуатації ПАТ «Харківгаз» - ОСОБА_11, ( голова комісії), члени комісії: старший менеджер з продажів відділу продажів - ОСОБА_8 , старший інженер відділу інспектування - ОСОБА_12, майстер відділу обслуговування вузлів обліку газу управління метрології - ОСОБА_10 , головний юрисконсульт відділу ППР УПСП в Х/о ЮД ТОВ «РГК» - ОСОБА_13, представник НКРЕКП за згодою, представник постачальника за згодою. (т.1.а.с. 174-175). Згідно листа Відділу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ( НКРЕКП) у Харківській області від 22.03.2019 адвоката Козирєва А.В. повідомлено про те, що окремого запрошення або офіційного листа щодо прийняття участі представника Відділу НКРЕКП у Харківській області у засіданні комісії з розгляду акту про порушення №27 від 21.02.2017, складеного на об`єкті побутового споживача за адресою: АДРЕСА_1 , Відділ НКРЕКП у Харківській області не отримував ( т. 1 а.с. 212). Згідно листа Державного підприємства «Харківський регіональний науково-виробничий стандартизації, метрології та сертифікації» від 20.03.2019 повідомлено адвокату Козирєву А.В., що ДП «Харківстандартметрологія» лист від ПАТ «Харківгаз» з запрошенням представника підприємства для участі в засіданні комісії 31.03.2017 з розгляду акту про порушення №27 не отримувало ( т.1 а.с. 218). Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданими відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відносини між суб`єктами ринку природного газу та оператором газорозподільних систем, регулюються нормами Кодексу газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, в редакції, що діяли станом на день виникнення спірних правовідносин. Відповідно до частини першої статті 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Відповідно до п. 1 глави 2 розділу 11 Кодексу Газорозподільних систем до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу. Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем несанкціонований газопровід - самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу). Враховуючи викладені положення чинного законодавства обов`язковою складовою несанкціонованого газопроводу є витрата природного газу споживачем через самовільно під`єднаний газопровід в обхід газового лічильника. 21 лютого 2017 року групою обстеження газових мереж та ліквідації витоків газу ПАТ «Харківгаз» за участю споживача ОСОБА_1 встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме при огляді газопроводу на території споживача було виявлено аварійне пошкодження газопроводу, а саме отвір у газопроводі діаметром 15мм, на який було встановлений заводський хомут для водяних пластикових труб зі штуцером діаметром 15 мм, на якому за допомогою хомута закріплений гумовий шланг діаметром 15 мм, який під землею прокладений в сторону домоволодіння. Місце встановлення штуцера на газопроводі було виявлено на глибині приблизно 1,5 м, під час розкопування відчувався витік природного газу з-під місця встановлення штуцера на газопроводі, що могло привести до аварійної ситуації. Зі слів абонента другий кінець гумового шлангу буд приєднаний до котла «ВА» потужністю 40 кВт, про що складено акт № 27 від 21.02.2017 року ( т.1.а.с. 17). Таким чином, факту несанкціонованого відбору, витрати природного газу через самовільно під`єднаний газопровід в обхід газового лічильника, який є обов`язковою складовою несанкціонованого газопроводу, працівниками ПАТ «ХАРКІВГАЗ» в особі Зміївського відділення ПАТ «ХАРКІВГАЗ» під час перевірки газопроводу , не встановлено. Посилання позивача за первісним позовом ПАТ «Харківгаз» про встановлення під час перевірки газопроводу його представниками «витіку газу», апеляційний суд не може прийняти до уваги, оскільки даний вид порушення, не відноситися до порушень внаслідок яких здійснюється перерахунок об`ємів газу. Згідно з підпунктом 6 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу випадку несанкціонованого відбору природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ. Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать, зокрема, наявність несанкціонованого газопроводу. Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу 11 Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Відповідно до частин третьої та четвертої статті 10 ЦПК України 2004 р. (чинна на час звернення з первісним позовом) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 57 ЦПК України 2004 року). Відповідно до статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Встановивши, що факт несанкціонованого відбору, витрати природного газу через самовільно під`єднаний газопровід в обхід газового лічильника не встановлений, а встановлення під час проведення перевірки «витіку газу» не є порушенням, внаслідок якого здійснюється перерахунок об`єму газу, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та відмови в задоволені позовних вимог ПАТ «Харківгаз» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки ПАТ «Харківгаз» не доведено факту несанкціонованого відбору та витрати природного газу через самовільно під`єднаний газопровід в обхід газового лічильника, а тому дії ПАТ «Харківгаз» порушують права позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 .. Наведені у відзиві на апеляційні скарги доводи про те, що ПАТ «Харківгаз» при проведенні перевірки, складання відповідного акту та донарахування необлікованого об`єму природного газу чітко керувалося чинним законодавством України, не заслуговують на увагу, оскільки суперечать встановленим обставинам справи. Щодо доводів викладених у відзиві ПАТ «Харківгаз» щодо способу захисту, обраного ОСОБА_2 , а саме, що- «Обраний ОСОБА_2 спосіб захисту порушеного права шляхом подання зустрічного позову про скасування рішення комісії та протоколу комісії з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку донарахуванню або зміни режиму нарахування обсягів природного газу, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права, посилається на аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року ( справа № 522/12901/17-ц)» не заслуговує на увагу, з огляду на таке. . Так, ОСОБА_2 звернулася з зустрічним позовом, предметом якого є визнання незаконним та скасування рішення комісії ПАТ «Харківгаз» від 31.03.2017 року про визнання акту про порушення № 27 від 21.02.2017 року таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРС, про його повне задоволення та проведення донарахування об`ємів та суми вартості необлікованого природного газу за цінами закупівлі природного газу ПАТ «Харківгаз» протягом періоду з 08.09.2015 року по 21.02.2017 року в обсязі 48257,84 м3 вартістю 381542,51 грн., яке оформлене протоколом засідання комісії ПАТ «Харківгаз» з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу ГРС від 31.03.2017 року щодо розгляду акту про порушення № 27 від 21.02.2017 року. В справі № 522/12901/17, яку розглядала Велика Палата предметом розгляду був позов, в якому ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ЕК Одесаобленерго», за захистом, на його думку, порушених цивільних прав, в якому просив скасувати протокол від 29 червня 2017 року № 67 та визнати неправомірними дії комісії ПАТ «ЕК Одесаобленерго» з розгляду акта про порушення ПКЕЕ № 036296 від 16 травня 2017 року. питання щодо скасування рішення комісії не було предметом розгляду у зазначеній справі. Обраний ОСОБА_2 спосіб захисту порушеного права не є тотожнім, а тому посилання відповідача за зустрічним позовом на висновок Великої Палати не є обґрунтованим. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України). Із матеріалів справи вбачається, що правовідносини у цій справі виникли з приводу споживання газу природного побутовим споживачем, які врегульовані Кодексом ГРС. Предметом позову у цій справі є визнання незаконним та скасування рішення комісії ПАТ «Харківгаз» від 31.03.2017 року про визнання акту про порушення № 27 від 21.02.2017 року таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРС, про його повне задоволення та проведення донарахування об`ємів та суми вартості необлікованого природного газу за цінами закупівлі природного газу ПАТ «Харківгаз» протягом періоду з 08.09.2015 року по 21.02.2017 року в обсязі 48257,84 м3 вартістю 381542,51 грн. Відповідно до абз.2 п.12 глави 5 розділу ХI Кодексу ГРС, вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акту про порушення, зазначається в окремому рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформляється у довільній формі. Якщо об`єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватися споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою. Відповідно до глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ підставою для припинення/обмеження газопостачання, зокрема, є наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи, та несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу засобів вимірюваної техніки (лічильника) чи газорозподільної системи. Відповідно до акту про відключення газоспоживаючих приладів від 22.02.2017 року, який наявний в матеріалах справи , домоволодіння споживача - позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 відключено від газопостачання. У цьому випадку скасування рішення комісії ПАТ «Харківгаз» про визнання акту про порушення № 27 від 21.02.2017 року таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРС, про його повне задоволення та проведення донарахування об`ємів та суми вартості необлікованого природного газу є достатнім та належним способом захисту для відновлення порушеного права позивача, оскільки спірне рішення відповідача призвело до відключення помешкання позивача від газопостачання та до нарахування коштів за надмірне споживання газу. Таку правову позицію висловлено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17. Стосовно позовних вимог ОСОБА_2 , які об`єднані з позовними вимогами про визнання незаконним та скасування рішення комісії ПАТ «Харківгаз» про визнання акту про порушення № 27 від 21.02.2017 року щодо скасування протоколу засідання комісії ПАТ «Харківгаз» з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу ГРС від 31.03.2017 року щодо розгляду акту про порушення № 27 від 21.02.2017 року, колегія суддів зазначає таке. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. До господарського суду вправі звернутись кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, тобто має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Реалізуючи право на судовий захист, передбачене ст.55 Конституцією України, ст.5 ЦПК України, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права, пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл. Правосуддя, за своєю суттю, визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Зазначені висновки викладено в абзаці десятому пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003. Статтею 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів судом. При цьому, визначений вказаними статтями перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. До інших способів судового захисту цивільних прав чи інтересів можна віднести способи, які не охоплюються переліком у названих статтях, що визначені окремими законами та договорами або застосування яких випливає із загальних положень про судовий захист. При цьому, особа, заявляючи позов та обираючи спосіб захисту, повинна дбати про те, щоб резолютивна частина рішення, в якій остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача, могла бути виконана в процесі виконавчого провадження у справі, адже у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом. Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02). З огляду на те, що протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу ГРС від 31.03.2017 року про визнання акту про порушення № 27 від 21.02.2017 року це виклад у письмовій формі рішення комісії з розгляду актів про порушення Кодексу ГРС та цим протоколом комісія з розгляду актів про порушення визнає ОСОБА_1 причетною до порушення вказаного в акті та зобов`язує її сплатити обсяг та вартість донарахування об`ємів та суми вартості необлікованого природного газу за цінами закупівлі природного газу ПАТ «Харківгаз» протягом періоду з 08.09.2015 року по 21.02.2017 року в обсязі 48257,84 м3 вартістю 381542,51 грн, то ефективним способом поновлення порушеного права ОСОБА_1 за зустрічним позовом буде визнання незаконним та скасування рішення комісії ПАТ «Харківгаз» від 31.03.2017 року про визнання акту про порушення № 27 від 21.02.2017 року таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРС, про його повне задоволення та проведення донарахування об`ємів та суми вартості необлікованого природного газу за цінами закупівлі природного газу ПАТ «Харківгаз» протягом періоду з 08.09.2015 року по 21.02.2017 року в обсязі 48257,84 м3 вартістю 381542,51 грн., яке оформлене протоколом засідання комісії ПАТ «Харківгаз» з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу ГРС від 31.03.2017 року щодо розгляду акту про порушення № 27 від 21.02.2017 року. За таких обставин рішення Красноградського районного суду Харківської області від 07 серпня 2019 року у відповідності до п.п.1,3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову. Враховуючи, що апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу та відмовляє у задоволені первісного позову, задовольняючи зустрічний позов за правилами п. 2 ч. 2, ч. 13 ст. 141, п.п. б, в п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України , судові витрати , пов`язані з розглядом справи за первісним позовом залишає за позивачем. Крім того, стягує з позивача на користь держави судовий збір за подання зустрічної позовної заяви у розмірі 768,40 грн. та за перегляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 1152,60 грн, враховуючи те, що ОСОБА_2 звертаючись до судів з позовом та апеляційною скаргою судовий збір не сплачувала, оскільки звільнена на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», а судовий збір у розмірі 8 584, 71 грн, стягує з акціонерного товариства «Харківгаз» на користь ОСОБА_1 понесений останньою у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст.374, п.п.1, 3,4 ч. 1 ст.376, ст.ст. 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , представника ОСОБА_2 - Козирєва Андрія Вікторовича - задовольнити. Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 07 серпня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Відмовити у задоволені позову Акціонерного товариства «Харківгаз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу. Зустрічний позов ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Харківгаз», третя особа: ОСОБА_1 , про захист прав споживача, задовольнити. Визнати незаконним та скасувати рішення комісії ПАТ «Харківгаз» від 31.03.2017 року про визнання акту про порушення № 27 від 21.02.2017 року таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРС, про його повне задоволення та проведення донарахування об`ємів та суми вартості необлікованого природного газу за цінами закупівлі природного газу ПАТ «Харківгаз» протягом періоду з 08.09.2015 року по 21.02.2017 року в обсязі 48257,84 м3 вартістю 381542,51 грн., яке оформлене протоколом засідання комісії ПАТ «Харківгаз» щодо розгляду акту про порушення № 27 від 21.02.2017 року. Стягнути з акціонерного товариства «Харківгаз» (ЄДРПОУ 03359500) на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за подання зустрічної позовної заяви. Стягнути з акціонерного товариства «Харківгаз» (ЄДРПОУ 03359500) на користь держави судовий збір у розмірі 1152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) грн. 60 коп. за перегляд справи у суді апеляційної інстанції. Стягнути з акціонерного товариства «Харківгаз» (ЄДРПОУ 03359500) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 8 584 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) грн.. 71 коп,, понесений у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 12 лютого 2020 року. Головуючий: П.В. Кісь Судді : О.М.Хорошевський В.Б.Яцина