Постанова 4819 № 766/25493/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2020 року м. Херсон справа № 766/25493/19 провадження № 22-ц/819/406/20 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого ( суддя-доповідач)Чорної Т.Г., суддів:Пузанової Л.В., Склярської І.В. секретарПавловська Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Ус О.В. від 26 грудня 2019 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування, ВСТАНОВИВ: У грудні 2019 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про усунення ОСОБА_2 від права на спадкування після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Одночасно ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, зазначаючи про те, що він є рідним братом ОСОБА_3 після смерті якої відкрилась спадщина. З заявами про прийняття спадщини звернулися до нотаріуса він та чоловік померлої, відповідач у даній справі. Спадкову справу заведено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Воєводіним М.М. Вважає, що відповідач не має права на спадщину, оскільки вчинив дії, які у відповідності до вимог чинного законодавства виключають можливість отримання ним спадщини. Посилаючись на те, що оспоривши право відповідача на спадкування і в разі задоволення його вимог призведе до неможливості отримання останнім спадщини, в той час, як шестимісячний строк, встановлений для прийняття спадщини, збігає 28 березня 2020 року і після цього нотаріус може за заявою спадкоємця здійснити видачу свідоцтва про право на спадщину, що ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, позивач просив заборони приватному нотаріусу Херсонського міського нотаріального округу Воєводіну Миколі Микитовичу здійснювати дії, пов?язані із оформленням свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26 грудня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову - відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та винести новий судовий акт, яким задовольнити заяву про забезпечення позову та заборонити Приватному нотаріусу Херсонського міського нотаріального округу Воєводіну М.М. здійснювати дії, пов?язані із оформленням свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції невірно надав оцінку заявленим вимогам щодо забезпечення позову, що призвело до неправильного застосування судом положень ст. 149 ЦПК України, що є підставою для скасування судового акту. Також посилається на те, що виключно шляхом забезпечення позову можливо попередити негативні для нього наслідки у разі задоволення позовних вимог. Даний захід є співмірним, оскільки в заяві про забезпечення позову не ставилось питання про необхідність заборони вчинення нотаріусом всіх дій, пов?язаним із спадковим майном померлої, а мова йшла лише про обмеження дій пов?язаним із оформленням свідоцтва про спадщину, як завершальної дії із спадковим майном. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність оскарженої ухвали суду, в межах визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії (п. 2 ч. 1ст.150 ЦПК України). Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюються для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, як передбачає ч.3 ст.150 ЦПК України. Згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. Предметом даного позову є усунення відповідача від права на спадкування. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована заявником, тим, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки відповідач має намір отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно і в подальшому розпорядитись ним на власний розсуд. Відмовляючи у задоволенні заявленого клопотання, суд виходив з того, що заявлений вид забезпечення позову є неспіввісним з позовними вимогами, крім того, за п. 4.13 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року видача свідоцтва про право на спадщину може бути відкладена за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом. Проте погодитися з таким висновком суду не можна з огляду на наступне. Пунктом 4.13 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року про те, що видача свідоцтва про право на спадщину може бути відкладена за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом. Отже лише при одержанні від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом. Відповідно до статті 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними. Оскільки суд не довів до відома позивача порядок зупинення вчинення нотаріальної дії, не повідомив нотаріуса про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право іншої ососби на спадщину, колегія суддів вважає, що висновок суду про те, що позивач не позбавлений права захистити свої права до вирішення справи судом шляхом подання нотаріусу письмової заяви про зупинення виконавчих нотаріальних дій - саме видачі свідоцтва про право на спадщину через оспорювання в судовому порядку права на отримання спадщини відповідачем ОСОБА_2 є передчасним. Враховуючи, що заява позивача про забезпечення позову подана одночасно з позовом в якому оспорюється право ОСОБА_2 на спадщину після смерті ОСОБА_3 , за заявами позивача та відповідача відкрита спадкова справа, і останньому може бути видано свідоцтво про право на спадщину і він зможе розпорядитися спадковим майном до постановлення судового рішення, колегія суддів вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до можливого утруднення виконання рішення суду або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача і приходить до висновку про обґрунтовану необхідність забезпечити позов у обраний позивачем спосіб, який передбачений п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення заявлених вимог щодо забезпечення позову. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, ПОТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 26 грудня 2019 року скасувати і постановити нове судове рішення. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково. Заборонити приватному нотаріусу Херсонського міського нотаріального округу Воєводіну Миколі Микитовичу вчиняти дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім?я ОСОБА_2 до вирішення спору по суті. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий Т.Г.Чорна Судді: Л.В.Пузанова І.В.Склярська Повний текст постанови складено 14 лютого 2020 року Суддя Т.Г. Чорна