Ухвала КЦС ВС № 640/10473/19
від 12.02.2020 · ЦивільнаУхвала 12 лютого 2020 року м. Київ справа № 640/10473/19 провадження № 61-2620ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В. розглянув касаційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова на рішення Київського районного суду міста Харкова від 08 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Чугуївська міська рада, про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 03 лютого 2020 року ОСОБА_5. , який діє від імені квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова, засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Київського районного суду міста Харкова від 08 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 січня 2020 року у вищевказаній справі. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог частини третьої статті 392 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи; до касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. Частина перша статті 58 ЦПК України передбачає, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Згідно з частиною третьою статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Касаційна скарга подана від імені квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова підписана тимчасово виконуючим обов`язки начальника квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова Бірюцьким А. С. При цьому, згідно з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступні за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) керівником квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова (код ЄДРПОУ 07923280) вказано Кульчицького Н. Ф . Доказів щодо уповноваження ОСОБА_5 на вчинення будь-яких процесуальних дій у розумінні ЦПК України до суду касаційної інстанції не надано, а тому касаційна скарга не відповідає вимогам частини третьої статті 392 ЦПК України. Таким чином, заявнику необхідно надати належні докази на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, якими у розумінні наведених вище процесуальних норм можуть слугувати, положення, трудовий договір (контракт), посадова інструкція, наказ про призначення на посаду тощо. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, а отже, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником сплачено судовий збір у меншому розмірі ніж передбачено законодавством. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставку судового збору за подання фізичною особою касаційної скарги на рішення суду у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Із змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що при зверненні до суду першої інстанції позивачем було заявлено вимогу немайнового характеру. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921 грн. Отже, розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 768,40 грн * 200% = 1 536,80 грн, а тому заявнику слід доплатити 384,20 грн (1536,80 грн - 1 152,60) судового збору. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, ЄДРПОУ - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО-899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, ККДБ - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку -
207. На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документи, що підтверджують його сплату, або ж документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ: Касаційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова на рішення Київського районного суду міста Харкова від 08 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Чугуївська міська рада, про зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху, та надати для усунення зазначених вище недоліків до 16 березня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Литвиненко