Постанова КАС ВС № 826/4679/18
від 13.02.2020 · АдміністративнаПОСТАНОВА Іменем України 13 лютого 2020 року Київ справа №826/4679/18 адміністративне провадження №К/9901/53970/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Пасічник С.С., суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року (головуючий суддя Коротких А.Ю., судді: Файдюк В.В., Чаку Є.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій, скасування наказу, В С Т А Н О В И В: В березні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс, відповідач) про визнання протиправними дій щодо видання наказу від 12 березня 2018 року №393 "Про поновлення документальної планової виїзної перевірки", а також визнання протиправним й скасування зазначеного наказу. Разом з позовною заявою Товариством подано заяву про забезпечення адміністративного позову, яку ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2018 року задоволено та зупинено дію наказу начальника Офісу великих платників податків ДФС від 12 березня 2018 року №393 "Про поновлення документальної планової виїзної перевірки" до вирішення спору по суті; заборонено Офісу великих платників податків ДФС вчиняти дії на підставі наказу від 12 березня 2018 року №393 "Про поновлення документальної планової виїзної перевірки", у тому числі, але не виключно щодо проведення документальної планової перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2017 року та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2017 року, щодо оформлення результатів зазначеної документальної планової перевірки (складання, підписання, реєстрацію актів чи довідок), щодо прийняття податкових повідомлень-рішень відносно Товариства до вирішення спору по суті. Не погодившись із постановленою судом першої інстанції ухвалою, Офіс подав апеляційну скаргу з вимогою про її скасування, за якою Київським апеляційним адміністративним судом відкрито апеляційне провадження. В ході розгляду справи апеляційним судом від Товариства надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду апеляційної скарги позивача на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 березня 2018 року. Ухвалою від 07 червня 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд частково задовольнив подане Товариством клопотання та на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зупинив провадження у справі до вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2018 року. Вважаючи, що під час постановлення ухвали від 07 червня 2018 року апеляційним судом порушено норми процесуального права, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив її скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду. Позивач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а ухвалу суду апеляційної інстанції, яку він просив залишити без змін, - обґрунтованою та законною. Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного. Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом. Згідно із частиною 1 статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За змістом частини 1 статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції. Питання зупинення провадження у справі врегульовано статтею 236 КАС України, відповідно до пункту 3 частини 1 якої суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Отже за змістом наведеної норми процесуального закону, яка не підлягає розширеному тлумаченню, суд зупиняє провадження у справі лише в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку, зокрема, адміністративного судочинства, й саме до набрання законної сили судовим рішенням в такій іншій справі. Втім, як свідчать матеріали справи та вже вказувалось в цій постанові, Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07 червня 2018 року зупинив провадження у даній справі до вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2018 року у цій же самій справі. Крім того в подальшому таке провадження апеляційним судом так і не було відкрито, оскільки апеляційну скаргу у зв`язку із наявністю недоліків (недоданням документа про сплату судового збору та зверненням поза межами строку апеляційного оскарження без наведення обґрунтованих причин його пропуску) залишено без руху й в подальшому відмовлено у відкритті апеляційного провадження. З огляду на викладене, касаційний суд приходить до висновку, що Київським апеляційним адміністративним судом, у даному випадку, було безпідставно зупинено провадження у даній справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України до вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2018 року у цій же самій справі. Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Однак, ухвала суду попередньої інстанції від 07 червня 2018 року не відповідає зазначеним законодавчим вимогам, а тому на підставі частини 1 статті 353 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду. Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... С.С. Пасічник І.А. Васильєва В.П. Юрченко , Судді Верховного Суду