Постанова 4824 № 373/275/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа 373/275/18-ц Головуючий у І-й інстанції - Керекеза Я.І. апеляційне провадження № 22-ц/824/894/2020 Доповідач Заришняк Г.М П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2020 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Заришняк Г.М. Суддів - Мараєвої Н.Є., Рубан С.М. при секретарі - Діденку А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки в натурі,- В С Т А Н О В И В : В лютому 2018 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про виділ частки в натурі. В обґрунтування позову вказувала, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03 грудня 2004 року та на підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2008 року їй на праві приватної власності належить нежитлова будівля промислового магазину, що розташована по АДРЕСА_1 . Рішенням Апеляційного суду Київської області від 23 липня 2015 року зазначена нежитлова будівля була визнана спільним майном позивача та ОСОБА_3 та визнано за кожним із них по 1/2 частині у праві спільної часткової власності. Із-за конфліктних відносин між позивачем та ОСОБА_4 дане майно не може бути виділене в добровільному порядку. Наявність технічної можливості виділу в натурі частки нежитлової будівлі промислового магазину підтверджується висновком комплексної оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи № 07/43/16-17 від 24 лютого 2017 року. Крім того, позивач більше 15 років здійснює підприємницьку діяльність з торгівлі виробами із дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в приміщенні магазину «Сапфір», яке обладнане для таких цілей. Також, позивач має безстрокову ліцензію на роздрібну торгівлю ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та має спеціальну освіту. Частину будівлі орендує її син, який здійснює підприємницьку діяльність з ремонту годинників та ювелірних виробів, яка пов`язана з її підприємницькою діяльністю. Посилаючись на викладене, просила задовольнити позов та виділити в натурі належну їй 1/2 частину в праві спільної часткової власності нежитлової будівлі промислового магазину з мансардними спорудами загальною площею 115,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за нею право на частину цієї будівлі площею 41,50 кв.м, що становить 9/25 частин від цілого, у складі приміщень першого поверху: №1 - тамбур площею 2,90 кв.м., № 2- торгівельний зал площею 31,70 кв.м., № 3 - майстерня площею 1,90 кв.м., № 4 - санвузол площею 2,00 кв.м., № 5 - тамбур площею 3.00 кв.м.; стягнути із відповідача грошову компенсацію за відступ від рівності часток у праві спільної власності на вищезазначену нежитлову будівлю в розмірі 327 904 грн. та понесені судові витрати. Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2019 року позов задоволено. Виділено в натурі належну ОСОБА_2 1/2 частину в праві спільної часткової власності нежитлової будівлі промислового магазину з мансардними спорудами загальною площею 115,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати за нею право на частину цієї будівлі, площею 41,50 кв.м., що становить 9/26 частин від цілого, у складі приміщень першого поверху: №1 - тамбур площею 2,90 кв.м., № 2- торгівельний зал площею 31,70 кв.м., № 3 - майстерня площею 1,90 кв.м., № 4 - санвузол площею 2,00 кв.м., № 5 - тамбур площею 3.00 кв.м. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 327 904 грн. 00 коп. грошової компенсації за відступ від рівності часток у праві спільної власності на нежитлову будівлю промислового магазину по АДРЕСА_1 . Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_2 на нежитлову будівлю промислового магазину з мансардними спорудами загальною площею 115,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8 810 грн. 00 коп. сплаченого судового збору. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 . В поданому відзиві на апеляційну скаргу позивачка ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на правильність та обґрунтованість постановленого судового рішення. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідачки підтримала апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній. Представник позивачки проти апеляційної скарги заперечувала, вважаючи рішення суду законним. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що позивачці ОСОБА_2 на праві приватної власності належала нежитлова будівля промислового магазину, площею 38,50 кв.м., що розташована по АДРЕСА_1 (а.с.27). Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2008 року за позивачкою ОСОБА_2 було визнане право власності на самочинно збудоване нерухоме майно: промисловий магазин, загальною площею 93,22 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 (а.с.28). Рішенням Апеляційного суду Київської області від 23 липня 2015 року за позивачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було визнано право власності по 1/2 частині промислового магазину, загальною площею 38,5 кв.м., та на 1/2 частину промислового магазину, загальною площею 93,22 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1 (а.с.19-26). Відповідно до копії договору дарування, посвідченого 07 березня 2017 року приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького міського нотаріального округу Київської області Кучеренко Н.М., ОСОБА_4 подарував ОСОБА_7 1/2 частку в праві спільної часткової власності на промисловий магазин з мансарднимим спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 (а.с.94-97). Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 81988627 від 07 березня 2017 року власником 1/2 частки в праві спільної часткової власності на промисловий магазин з мансардними спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , є ОСОБА_7 (а.с.98-99). В подальшому, на підставі договору дарування, посвідченого 10 лютого 2018 року приватним нотаріусом КМНО Теуту Є.П., ОСОБА_7 подарувала ОСОБА_1 Ѕ частку в праві спільної часткової власності на промисловий магазин з мансарднимим спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 (а.с.113-116). З матеріалів справи слідує, що предметом спору є цілий промисловий магазин, площа якого складає 115,10 кв.м. З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності слідує, що Ѕ частина промислового магазину з мансардними спорудами, загальна площа 115,1 кв.м. на підставі договору дарування належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Задовольняючи позов, судом першої інстанції було покладено в основу рішення висновок судової комплексної оціночно-будівельної та будівельно - технічної експертизи від 24 лютого 2017 року, виходячи з того, що вказаний висновок є належним доказом для вирішення питання щодо виділення позивачці в натурі Ѕ частини в праві спільної часткової власності спірної нежитлової будівлі промислового магазину з мансардними спорудами. З вказаного висновку слідує, що на розгляд суду пропонуються два можливі варіанти поділу нежитлової будівлі у відповідності до часток співвласників (1/2 та Ѕ ) облаштовані окремими входами. Ринкова (дійсна) вартість нежилої будівлі (магазину) складає 2 342 170 грн. За змістом ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Разом з тим, колегія суддів вважає вказаний експертний висновок від 24 лютого 2017 року неналежним доказом, оскільки він був проведений в рамках розгляду іншої справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки з майна, поділ майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про виділ частки в натурі, учасником якої не була ОСОБА_1 . За наслідками розгляду даного позову було постановлено рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2017 року про часткове задоволення основного та зустрічного позовів. Вказане рішення суду першої інстанції рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 жовтня 2017 року було скасовано частково та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 в частині виділу в натурі промислового магазину з мансардними спорудами та стягнення грошової компенсації - відмовлено. З матеріалів справи слідує, що отримавши в дар частину спірного приміщення, відповідачка ОСОБА_1 здійснила в ньому капітальний ремонт, зробила окреме електропостачання та водопостачання, каналізацію, опалення, що змінило технічні характеристики цього приміщення, які не існували на момент проведення експертизи в іншій справі в 2017 р., та не були предметом досліджень експерта. Вартість проведених будівельних робіт згідно копії зведеного кошторису на будівельні роботи становить 123 395 грн. 00 коп. (а.с.169-171). Відповідно до висновку експерта № 18179 за результатами проведення експертного оціночно-будівельного дослідження від 16 травня 2018 року ринкова вартість нежитлових приміщень АДРЕСА_1 , загальною площею 76,6 кв.м., що належить відповідачці, складає 927 379 грн. (а.с.185-197). Крім того вказаний висновок зроблений з урахуванням проведених поліпшень, що не було враховано при проведення експертного висновку від 24 лютого 2017 року. При цьому колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачка ОСОБА_1 не надала доказів виконання та закінчення робіт з поліпшення, оскільки він спростовується наявними в матеріалах справи доказами - квитанціями про оплату послуг та товарними чеками, а також висновком експерта №18179 від 16 травня 2018 року, які належним чином не спростовані позивачкою. За наявності двох експертних висновків із суттєвими протиріччями, один з яких проведений в іншій цивільній справі, задовго до прийняття судового рішення у даній цивільній справі, суд першої інстанції в супереч вимогам ч.5 ст.12 ЦПК України не роз`яснив сторонам судового процесу їх процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій щодо призначення експертизи в судовому засіданні, та належним чином не з`ясував запропоновані варіанти поділу в натурі спірного приміщення й розмір грошової компенсації за відступ рівності часток у праві спільної власності на нежитлове приміщення. Клопотань про призначення відповідної експертизи сторонами в апеляційній інстанції не заявлялося. Окрім того, зі справи вбачається, що відповідачкою подавався зустрічний позов у даній справі, проте його не було прийнято судом, що призвело до порушення прав ОСОБА_1 й суперечить принципам змагальності та рівноправності сторін, спрямованим на справедливий, неупереджений розгляд справи, оскільки вирішивши питання щодо виділу в натурі позивачці 1/2 частини в праві спільної часткової власності, питання щодо виділення в натурі відповідачці Ѕ частини у праві спільної часткової власності залишилося не вирішеним. Відповідно до вимог ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин , що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. З огляду на викладене,рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 про виділ частки в натурі за недоведеністю. Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2019 року - скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки в натурі - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови виготовлений 13 лютого 2020 року. Головуючий: Судді: