Постанова Черкаський апеляційний суд № 711/8199/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2020 року м. Черкаси Справа № 711/8199/19 Провадження № 22-ц/821/269/20 категорія: на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Василенко Л. І., суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В. секретаря: Анкудінова О. І. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 ; відповідач: ОСОБА_2 розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання грошових коштів об`єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання права на користування нерухомим майном, стягнення витрат на поліпшення нерухомого майна, у складі: головуючого судді Тептюка Є.П. в с т а н о в и в : У жовтні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання грошових коштів об`єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання права на користування нерухомим майном, стягнення витрат на поліпшення нерухомого майна. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 жовтня 2019 року цивільна справа передана за підсудністю до Черкаського районного суду Черкаської області. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2019 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_2 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з даним позовом, проте ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 жовтня 2019 року дану цивільну справу передано за виключною підсудністю до Черкаського районного суду Черкаської області, яка надійшла до суду 15 листопада 2019 року. Позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України, спір підсудний даному суду, а підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в порядку ст. 185-186 ЦПК України відсутні тому позовну заяву можливо прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 24 грудня 2019 року подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2019 року, а справу направити на розгляд до Придніпровського районного суду м. Черкаси. Апеляційна скарга мотивована тим, що спір у даній справі виник із правовідносин матеріальним предметом яких є речі не віднесені та які не мають ознак нерухомого майна (грошові кошти, будівельні матеріали) та немайнові права позивача (право на сім`ю, сімейне життя фізичної особи). Зазначає, що позивач розуміючи правову природу спірних правовідносин, вірно обрала підсудність даної справи, а саме за місцем проживання або місцезнаходження відповідача. Зазначає, що Черкаським районним судом Черкаської області при винесенні ухвали від 06 грудня 2019 року про відкриття провадження у справі невірно було з`ясовано матеріальний предмет даної справи, що призвело до порушення правил підсудності та помилкового застосування виключної підсудності до даного спору. Відзиву на апеляційну скаргу не надано. У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Згідно із положеннями ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, а також постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» кожна особа має право, в порядку встановленому ЦПК України, звернутися до належного за підсудністю суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Питання про підсудність справ визначається ЦПК України, зокрема, параграфом 3 главою 2 розділу I - Територіальна юрисдикція (підсудність). Відповідно до норм ЦПК України територіальна підсудність цивільних справ поділяється на загальну - за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативну - за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України) та виключну (ст. 30 ЦПК України). Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (ст. 30 ЦПК України) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. З матеріалів справи вбачається, що вирішуючи питання щодо відкриття провадження у вказаній справі, Придніпровський районний суд м. Черкаси встановив, що позовні вимоги, в тому числі, стосуються права користування об`єктом нерухомого майна, а саме житловим будинком АДРЕСА_1 , тобто, нерозривно пов`язані з нерухомим майном. А тому, дійшов висновку про передачу справи за правилами виключної підсудності, визначеними п. 1 ч. 1 ст. 30 ЦПК України, за місцем знаходження нерухомого майна до Черкаського районного суду Черкаської області, про що 06 грудня 2019 року постановив відповідну ухвалу (т. 1 а.с. 112-113). В даній ухвалі зазначено, що вона може бути оскаржена в апеляційному порядку, що узгоджується з вимогами п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, яка визначає перелік ухвал на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду. Ухвала Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 жовтня 2019 року про передачу даної цивільної справи за підсудністю до Черкаського районного суду Черкаської області, з підстав викладених у ній, сторонами у справі не оскаржувалась. Відповідно до положень ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2019 року, саме з урахуванням ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 жовтня 2019 року, прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у даній справі (т. 1 а.с. 125-126). Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки, за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу. Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції відповідає з огляду на наступне. Доводи апеляційної скарги з приводу порушення Черкаським районним судом Черкаської області норм законодавства при відкритті провадження у справі судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції керувався положеннями ст. 32 ЦПК України, відповідно до якої спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Таким чином, оскаржувану у вказаній справі ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2019 року постановлено з дотриманням норм, визначених діючим цивільним процесуальним законодавством. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції, постановлена з дотриманням норм процесуального законодавства і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Текст постанови складено 12 лютого 2020 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді В. Г. Бородійчук О. В. Карпенко