Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/20711/19

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 лютого 2020 року м. Рівне Суддя Рівненського апеляційного суду Сачук В.І., з участю ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності та його захисника адвоката Ковалевича С.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2020 року, - встановив: Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАПта застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці. Як вбачається з постанови суду, 28 жовтня 2019 року, 09 год. 40 хв., в м. Рівне по вул. Придорожня, 2, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки "Nissan", д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, стосовно якої встановлено обмеження у праві керування транспортним засобом за постановою державного виконавця Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Мічуди Є.В. від 10.04.2019 року №ВП 30802296 на підставі ЗУ "Про виконавче провадження". Не погодившись з постановою суду ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначає, що не отримував і не знав про існування постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження в праві керування транспортним засобом. Крім того, відповідно до п.10 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортним засобом не може бути застосовано в разі, якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела заробітку. Просить постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2020 року щодо нього скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Ковалевича С.П., які просять апеляційну скаргу задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Вказані вимоги закону при розгляді справи в суді першої інстанції були дотримані в повному обсязі. Як вбачається з матеріалів справи, 8 жовтня 2019 року, 09 год. 40 хв., в м. Рівне по вул. Придорожня, 2, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки "Nissan", д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, стосовно якої встановлено обмеження у праві керування транспортним засобом за постановою державного виконавця Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Мічуди Є.В. від 10.04.2019 року №ВП 30802296 на підставі ЗУ "Про виконавче провадження". Так, вина ОСОБА_1 , у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД 201165 від 28.10.2019, постановою державного виконавця Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 10.04.2019 року, а також поясненнями самого ОСОБА_1 . Таким чином, при розгляді даної справи суд першої інстанції повною мірою дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи. Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним. Згідно ст. 23 КУпАПпередбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою, виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами. Відповідно дост.22 КУпАПпри малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Разом із цим, перелік підстав, за яких правопорушення можливо вважати малозначним, закон не передбачає, а тому в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб. Оцінюючи в сукупності подію, наслідки, враховуючи, що ОСОБА_1 не отримував і не знав про існування постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження в праві керування транспортним засобом, суд приходить до висновку, що незважаючи на те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, наявні також усі підстави визнати його дії малозначними у відповідності до ст.22 КУпАП. На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 22, 294 КУпАП, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2020 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставіст.22 КУпАПі обмежитись усним зауваженням. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду Сачук В.І. Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду 12 лютого 2020 року Суддя Рівненського апеляційного суду Сачук В.І.