LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Рівненський апеляційний суд572/3872/19

від 03.02.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 лютого 2020 року м. Рівне Суддя Рівненського апеляційного суду Сачук В.І., з участю ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 09 січня 2020 року, - встановив: Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 09 січня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп. Як вбачається з постанови суду, 05 грудня 2019 року о 18 годині 40 хвилин по вул. Ткача в м. Сарни Рівненської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «OPEL ZAFIRA» (легковий), що має номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп`яніння №105 від 5 грудня 2019 року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 09 січня 2020 року щодо нього скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції не були перевірені та не отримали оцінки всі обставини справи, що свідчить про незабезпечення всебічного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому судове рішення підлягає скасуванню. Також, не взято до уваги той факт, що він не керував транспортним засобом. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 який просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Статтею 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Вказані вимоги закону при розгляді справи в суді першої інстанції були дотримані в повному обсязі. Як вбачається з матеріалів справи, 05 грудня 2019 року о 18 годині 40 хвилин по вул. Ткача в м. Сарни Рівненської області керував транспортним засобом автомобілем марки «OPEL ZAFIRA» (легковий), що має номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп`яніння №105 від 5 грудня 2019 року, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху . Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БР№091618 від 05 грудня 2019 року (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.4); письмовими поясненнями свідків, а також відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліції. Таким чином, при розгляді даної справи суд першої інстанції повною мірою дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи. Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним. Згідно ст. 23 КУпАПпередбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою, виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами. Відповідно дост.22 КУпАПпри малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Разом із цим, перелік підстав, за яких правопорушення можливо вважати малозначним, закон не передбачає, а тому в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб. Оцінюючи в сукупності подію, наслідки, враховуючи, що ОСОБА_1 не завдав будь-якої значної шкоди державному чи громадському порядку, правам і свободам громадян, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, має позитивну службову характеристику, є учасником АТО, має двох неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку, що незважаючи на те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, наявні також усі підстави визнати його дії малозначними у відповідності до ст.22 КУпАП. На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 22, 294 КУпАП, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Сарненського районногосуду Рівненської області від 09 січня 2020 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставіст.22 КУпАПі обмежитись усним зауваженням. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду Сачук В.І.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»