Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/4972/20

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 червня 2020 року м. Рівне Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І., з участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 12 травня 2020 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 12 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. ОСОБА_1 інкримінується те, що він 20 березня 2020 року приблизно о 14 год. 00 хв. по вул. Льонокомбінатівська, 1, в м. Рівне в магазині «Обладнання для магазинів та ресторанів», власником якого являється ОСОБА_1 , здійснював продаж речей яких заборонено та функціонування магазину, чим порушив правила карантинних норм, тобто своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду. Вважає, що постанова місцевого суду є незаконною, так як прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального та з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення. Додає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення неправильно застосував ст. 9 КУпАП. Заслухавши доводи ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказаних вимог закону під час розгляду даної справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції було дотримано. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП є законними, обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи. Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого адміністративного правопорушення, з чим погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №431860 від 20 березня 2020 року (а.с.2); квитанцією до прибуткового касового ордеру від 20.03.2020 року (а.с.7), рапортом поліцейського Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області Котяя С.В. від 20.03.2020 року (а.с.5); письмовим поясненнями свідка ОСОБА_2 , який підтвердив, що магазин власником якого є ОСОБА_1 , приймав відвідувачів, поясненням свідка ОСОБА_3 , про те, що придбав у вказаному магазині товар і йому було видано квитанцію до прибуткового касового ордеру від 20.03.2020 року. Диспозицією ст. 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Відповідно до п. 3 ч. 2 постанови КМУ від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції від 17.03.2020 року) з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. заборонено роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем (а.с.10). Відповідно до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Згідно ч. 3 цієї статті суб`єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб`єктів малого підприємництва, у тому числі до суб`єктів мікропідприємництва, тобто фізичних осіб, які зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці Таким чином, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, яка також є суб`єктом господарювання, а тому на момент вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення, на нього розповсюджувалася дія п. 3 ч. 2 постанови КМУ від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції від 17.03.2020 року). Отже, не дотримавшись передбачених заборон, ОСОБА_1 порушив встановлені постановою КМУ від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» правила, а тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Перевірені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву. Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, ґрунтується на належних і допустимих доказах. Доводи ОСОБА_1 про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю, є безпідставними. В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Не надано таких доказів і під час апеляційного розгляду справи. Разом з цим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд не в повній мірі дотримався вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 надав пояснення, що при здійсненні своєї підприємницької діяльності у нього не має найманих працівників, дохід є незначним, а накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. є надто значним та поставить його родину в край скрутне матеріальне становище. Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, вину у вчиненому визнав повністю, запевнив суд, що в подальшому вчиняти правопорушення не буде, а тому суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, чого буде достатньо для забезпечення виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень. Викладені обставини суддя першої інстанції до уваги не взяв, хоча вони в сукупності вказують на малозначність вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, що є підставою для звільнення його від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП України. На підставі наведеного та керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 12 травня 2020 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу провадження закрити на підставі ст.22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович