Постанова 4821 № 699/559/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2020 року м. Черкаси Справа № 699/559/19 Провадження № 22-ц/821/90/20 категорія: 304090000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Василенко Л. І. суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В. учасники справи: позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»; відповідач ОСОБА_1 ; розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 01 листопада 2019 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у складі: головуючого судді Свитки Л. С., повне рішення складено 01 листопада 2019 року, в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог У травні 2019 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги Банк обґрунтував тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 09 березня 2011 року відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, викладеними на банківському сайті: www.рrіvatbank.ua., складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому договором. У звязку із порушенням зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідач станом на 17 квітня 2019 року має заборгованість у розмірі 38940,66 грн. за кредитним договором № б/н від 09 березня 2011 року, яка складається з наступного: 14895,16 грн. тіло кредиту; 9525,39 грн. прострочене тіло кредиту; 0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 11339,60 грн. пеня за прострочене зобов`язання; 850 грн. пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; штрафи відповідно до умов договору: 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 1830,51 грн. штраф (процентна складова). На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає. А тому за даних обставин позивач змушений звернутися до суду із даним позовом. Просив суд стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 38940,66 грн. за кредитним договором № б/н від 09 березня 2011 року та судові витрати у розмірі 1921 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 01 листопада 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення мотивовано тим, що позивач не довів, що саме надані ним Умови та Правила надання банківських послуг, а також витяг з Тарифів банку є складовою кредитного договору і, що саме їх відповідач мав на увазі, підписуючи анкету-заяву позичальника, та відповідно брав на себе зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати відсотків, пені, штрафів в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту. Також відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених ч. 2 ЗУ«Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі, поданій 29 листопада 2019 року, АТ КБ «Приватбанк», вважаючи рішення суду незаконним, винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем надані належні та допустимі докази по справі. Крім іншого, наданий також розрахунок заборгованості, в якому вказані суми відсотків, пені та інші суми відповідно до Кредитного договору. Відповідачем ці докази не спростовані. Вказує, що при укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які йому були надані для ознайомлення в письмовій формі, проте суд першої інстанції не прийняв це до уваги. Зазначає, що відповідач підписуючи анкету-заяву та користуючись кредитними коштами, здійснюючи погашення заборгованості висловив свою згоду з формую договору та його умовами. Доказів того, що відповідача не було ознайомлено з Умовами та правилами, Тарифами банку або ж було ознайомлено з іншими Умовами, відповідач не надав, крім того зобов`язався самостійно знайомитись зі всіма змінами на сайті ПриватБанку. Вважає, якщо суд не згідний із розрахунком заборгованості, суд повинен навести свій розрахунок. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Відповідно до Статуту, АТ КБ «Приватбанк» є правонаступником всіх прав та зобов`язань ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с. 17 19). Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14 червня 2018 року АТ КБ «Приватбанк» зареєстроване як юридична особа 19 березня 1992 року, основний вид економічної діяльності, 64.19 інші види грошового посередництва (а.с. 15 16). У відповідності до Банківської ліцензії № 22 від 05 жовтня 2011 року, АТ КБ «Приватбанк» має право надання банківських послуг, визначених ч. 3 ст. 47 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» (а.с. 14). Згідно відомостей з ЄДРПОУ від 01 березня 2018 АТ КБ «Приватбанк» має організаційну правову форму акціонерного товариства, правовий статус суб`єкта - юридична особа, види діяльності за КВЕД 2010: 64.19. Інші види грошового посередництва; 64.92. Інші види кредитування; 64.99. Надання інших фінансових послуг(крім страхування та пенсійного забезпечення); 66.11 Управління фінансовими ринками; 66.12. Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах; 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (а.с. 13). 09 березня 2011 року ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку. За змістом заяви-анкети б/н від 09 березня 2011 року: «Я згоден, що дана заява разом з із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Я зобов`язуюсь виконувати вимоги Умов та Правил наданих банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку www.privatbank.ua.» (а.с. 35). В заяві містяться лише персональні дані відповідача та визначено вид карти, а саме платіжна картка кредитка «Універсальна». Вказаною заявою відповідач висловив згоду щодо укладення кредитного договору та особистим підписом засвідчив її (а.с. 35). Відповідач не заперечив факт підписання даної заяви. Згідно з п 2.1.1.2.1 Умов та правил в Приватбанку передбачено, що для надання послуг Банк видає Клієнту Картку, її вид визначений у Пам`ятці Клієнта/ Довідці про умови кредитування і Заяві, підписання якої Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг. Датою укладання Договору є дата отримання Карти, зазначеної в Заяві. Договір укладається терміном на п`ять років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін письмово не відмовиться від договору, він продовжується на такий же термін (а.с. 56). Відповідно до п. 2.1.1.2.12 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що після настання зазначеного на картці останнього місяця терміну її дії банком випускається картка на новий термін, за що клієнтом вноситься плата згідно діючих тарифів (а.с. 57). Пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил, передбачено, що після отримання Банком від Клієнта необхідних документів, а також Заяви, Банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну карту. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право банку в будьякий момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання цього договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо прийняття будьякого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком (а.с. 56). У відповідності до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором (а.с. 59). Згідно з п. 2.1.1.5.6 Умов та правил у разі невиконання зобов`язань за договором, в разі не виконання обов`язків за договором на вимогу банку позичальник зобов`язується виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку (а.с. 59). Пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, Клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в визначені банком терміни (а.с. 59). Пунктом 2.1.1.12.4 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що термін внесення мінімального обов`язкового платежу за кредитом, а також овердрафту до першого числа місяця, наступного за розрахунковим, в розмірі, розрахованому згідно Тарифу від суми поточних боргових зобов`язань. Платіж включає відсотки за користування кредитом, передбачені Тарифом, частину заборгованості за тілом кредиту, штраф, згідно цих Умов. Термін повернення овердрафту в повному обсязі протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту; термін погашення відсотків по овердрафту - щомісячно за попередній місяць до першого числа (а.с. 61). Пунктом 1.1.3.2.4. Умов та правил надання банківських (Умов та правил) визначено, що Банк має право змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці за картрахунком, згідно п. 1.1.3.1.9 Договору (а.с. 46). У відповідності до п.п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 Умов та правила, зміни до цих Умов і Правил вносяться Банком щомісячно в односторонньому порядку, у випадках не заборонених чинним законодавством України. У тих випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін не можливо, Банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку: 1.1.6.2.1 офіційний сайт банку www.privatbank.ua, розміщення інформації у відділенні банку (а.с. 51). Пунктом 1.1.7.11 Умов та правил передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна з сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же строк (а.с. 52). Відповідно до п. 1.1.7.43 Умов та правил сторони визнають, що дія Договору припиняється у момент закриття останнього Рахунку/Вкладу Клієнта відкритого у рамках Договору або Договору, що підлягає під дію, а також при закінченні використання послуг банку, передбачених Договором. За наявності у Клієнта до моменту закриття останнього рахунку Клієнта непогашеної заборгованості перед банком за договором, у тому числі заборгованості за овердрафтом, а також заборгованості з оплати комісій Банку, дія Договору припиняється після повного погашення такої заборгованості (а.с. 53). Відповідно до витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», а саме «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» розмір щомісячних платежів становить 7% від заборгованості, але не менше 50,00 грн. та не більше залишку заборгованості, з 01 квітня 2014 року - 5% від заборгованості, але не менше 100,00 грн. та не більше залишку заборгованості. Штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань 500,00 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій (а.с. 15). При цьому, із наданого витягу з Тарифів вбачається, що Банком визначений різний розмір пені в залежності від виду карт «Універсальна», а саме: пеня в картці «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» пеня становить пеня (1)+ пеня (2), де пеня 1 це базова процентна ставка/30 та нараховується за кожен день прострочення кредиту, п пеня (2) це 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн., в картці «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» пеня становить 0,24% від суми загальної заборгованості + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом чи процентами на суму від 100 грн. та 0,24% від суми загальної заборгованості + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом чи процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше, в картці «Універсальна CONTRACT» пеня становить 0,0001% від заборгованості, але не менше 50 грн. на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсотками, а в картці «Універсальна GOLD» пеня становить 0,233% від суми загальної заборгованості + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом чи процентами на суму від 100 грн. та 0,233% від суми загальної заборгованості + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом чи процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше. Згідно розрахунку заборгованості за Договором № б/н від 12 травня 2011 року, укладеного між Приватбанком та ОСОБА_1 станом на 14 квітня 2019 року, сума боргу становить 38940,66 грн. та складається з наступного: 14895,16 грн. заборгованість за тілом кредиту; 9525,39 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 11339,60 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 850 грн. заборгованості за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також заборгованість за судовими штрафами 2330,51 грн.: 500 грн. штраф (фіксована частина), 1830,51 грн. - штраф (процентна складова)(а.с. 20-33). Згідно з довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» між Банком та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н за яким було надані наступні кредитні картки: 5457082977872162 під 09 листопада 2007 року, 5577212704653032 від 09 березня 2011 року, 5211537424188063 від 11 липня 2012 року, 5168742314843222 від 29 липня 2014 року, 5168742204345445 від 12 липня 2017 року та 5168742211952795 від 20 грудня 2017 року (а.с. 99). Відповідно до довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_1 старт карткового рахунку мав місце 09 листопада 2007 року, 29 липня 2014 року кредитний ліміт становив 500 грн., 20 січня 2016 року 9500 грн., 21 січня 2016 року 10000 грн., 19 грудня 2017 року 15000 грн., а з 15 листопада 2018 року 0,00 грн. (а.с. 100). Банком також надана виписка по рахунку ОСОБА_1 за період з 01 січня 1999 року по 18 червня 2019 року (а.с. 85 98).

Мотивувальна частина Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно з ч. 1ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного. Мотиви, з яких виходитьЧеркаський апеляційний суд, та застосовані норм права Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду відповідає не в повному обсязі. З матеріалів справи вбачається, що даний спір виник між АТ КБ «ПриватБанком» та ОСОБА_1 з підстав зняття останнім кредитних коштів із банківської карти, отриманої згідно анкети-заяви від 09 березня 2011 року. В позовної зави Банком додані клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та зазначено, що Банк не заперечує проти винесення заочного рішення та про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 10 11). Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 03 червня 2019 року відкрито провадження у даній справі та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 74). Згідно відповіді виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради від 30 травня 2019 року №1009/6-03-03, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 73). Черкаським апеляційним судом, згідно до вимог п. 2) ч. 7 ст. 128 ЦПК України, вся судова кореспонденція неодноразово надсилалась ОСОБА_1 на вищевказану адресу (фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку), однак поверталась не врученою з підстав закінчення терміну зберігання. Дані про інше місцезнаходження чи місце роботи матеріали справи не містять. У відповідності до ч. 11 та ч. 12 ст. 128 ЦПК України ОСОБА_1 було повідомлено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Ухвалою про відкриття провадження ОСОБА_1 було надано строк для подачі відзиву протягом 5 днів з моменту одержання ухвали, однак останній не скористався правом на його подачу. Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Подаючи апеляційну скаргу, Банк просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги у повному обсязі. Переглядаючи справу за наявними матеріалами, апеляційний суд виходить з наступного. Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 1054 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України). У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом ст. 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами 1 та 2 ст. 551 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). З матеріалів справи вбачається, що у анкеті-заяві позичальника ОСОБА_1 від 03 березня 2011 року лише вказано вид кредитної карти «Універсальна», але без зазначення її різновиду («Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD»), не визначена процентна ставка, не встановлений кредитний ліміт, порядок нарахування пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту та строк повернення кредиту (користування ним). Також вона не містить даних про отримання кредитної картки та строку її дії (а.с. 34). Банком надані відомості про направлення смс повідомлення ОСОБА_1 , на номер зазначений в анкеті-заяві, про зміну процентної ставки з 01 вересня 2014 року та з 01 квітня 2015 року, при цьому не надано доказів на підтвердження розміру кредитного ліміту, що був встановлений при укладенні договору 09 березня 2011 року (а.с. 35, 98-99). Також Банком було надано довідку про зміну умов кредитування, а саме щодо зміни кредитного ліміту, але знову ж таки зазначено лише про його зміну з 29 липня 2014 року із 500 грн. до 15000 грн. із 15 листопада 2018 року, без надання доказу в підтвердження початкового розміру кредитного ліміту (а.с. 100). Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути прострочене тіло кредиту, пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, хоча в розрахунку зазначено, що проценти становлять 0,00 грн. (а.с. 33). Позивач, обґрунтовуючи своє право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за Договором, посилався на витяг із Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 29 липня 2009 року № 22, як невід`ємні частини спірного Договору. Наявний в матеріалах справи Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», а саме «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD», не містить підписів як позивача так і відповідача, та дати його складання (а.с. 36). Отже, за відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про вид кредитної карти, про кредитний ліміт, про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту та про строк повернення кредиту (користування ним), надані Банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил не можуть розцінюватись як стандартна типова форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують указаних обставин. Також відсутні підстави вважати, що при укладені договору з позичальником ОСОБА_1 кредитор АТ КБ «Приватбанк» дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) про повідомлення споживача про умови кредитування та погодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими Банк. При цьому, з матеріалів справі, зокрема, із розрахунку заборгованості, вбачається, що ОСОБА_1 активно користувався карткою, а також частково погашав заборгованість. Крім того, дана обставина підтверджується випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 01 січня 1999 року по 18 червня 2019 року наданою АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 83 98). Тому, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тобто Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131 цс

19. Суд першої інстанції наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову повністю за недоведеністю. При цьому, доказуючи розмір фактично отриманої суми кредитних коштів Банком надано розрахунок заборгованості станом на 31 травня 2015 року та станом на 17 квітня 2019 року, які виконані у формі таблиці із зазначенням відповідних граф, зокрема, тіло кредиту та прострочене тіло кредиту, а в кінці розрахунку зазначені, як висновок, остаточні суми на кінець періоду за який вони виконані (а.с. 20, 22). Пункт 1.1.1. доданих до позовної заяви Умов та правил надання банківських послуг визначає терміни і поняття, при цьому поняття тіло кредиту та прострочене тіло кредиту в ньому відсутні. Відповідно до п.п. 1.1.1.60 Умов та Правил надання банківських послуг, мінімальний обов`язковий платіж це розмір боргових зобов`язань клієнта, які щомісячно має сплачувати клієнт протягом терміну дії карти. Цей платіж розраховується, як сума овердрафта і суми щомісячного платежу, що складається з нарахованих до сплати відсотків і частини заборгованості за кредитом. Прострочений кредит кредитні кошти, які були надані клієнту і не були повернуті Банку в термін, передбачений договором (п. п. 1.1.1.88 Умов та Правил надання банківських послуг). Кредит (кредитна лінія, кредитний ліміт) це розмір коштів, що надаються Банком Клієнту на строк, обумовлений у Договорі, на умовах платності та зворотності (п. 1.1.1.54 Умов та Правил надання банківських послуг). Крім того, як було встановлено судом, Банком було встановлено ОСОБА_1 кредитний ліміт у розмірі 15000 грн., при цьому тіло кредиту в сумі із простроченим тілом кредиту, згідно розрахунку Банку, складає 24420,55 грн. (14895,16+9525,39), що значно перевищує кредитний ліміт. Таким чином, прострочене тіло кредиту, крім іншого, включає в себе відсотки за користування кредитом. Враховуючи, що стягненню з відповідача підлягає виключно сума безпосередньо отриманих за допомогою банківської карти коштів, відсутності в наданому розрахунку складових простроченого тіла кредиту та відсутності визначеного Договором порядку нарахування відсотків за користування кредитом, Банком не доказано належними та допустимими доказами, що прострочене тіло кредиту в сумі із тілом кредиту складають саме фактично отримані ОСОБА_1 кредитні кошти. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді порядок нарахування заборгованості за простроченим тілом кредиту, відсотками за користування кредитними коштами, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Тому позовні вимоги є доведеними в частині наявності підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту. При цьому, з розрахунку заборгованості встановлено, що Банк визнав часткову сплату відповідачем коштів в рахунок погашення кредиту, які, зокрема, Банк спрямував на погашення заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 671,01 грн. та заборгованості по пені (штрафам), комісії в розмірі 50 грн., що в сумі складає 721,01 грн. Враховуючи, що суд визнав безпідставними вимоги позову в частині нарахування заборгованості, зокрема, за простроченим тілом кредиту та пенею (штрафами) та комісією, то таку суму суд зараховує в погашення залишку заборгованості за тілом кредиту. Отже, сама, яка підлягає стягненню становить 14174,15 грн. (14895,16-721,01). Колегія суддів враховує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК) та, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК). При цьому, належність доказів правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій. Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом. Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами. Відповідно до ч. 2ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі. Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України). Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, були предметом розгляду суду, яким дана належна оцінка. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року). Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує повністю або частково та ухвалює у відповідній частині нове рішення або змінює рішення у разі неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні з відповідача заборгованості за тілом кредиту із ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову. В іншій частині судове рішення відповідає вимогам законності та обґрунтованості, тому підлягає залишенню без змін. Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи викладене, частковість задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги (на 36,40 %), із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню судовий збір за подачу позову в розмірі 699,24 грн. та за подачу апеляційної скарги 1048,87 грн., що в сумі становить 1748,11 грн. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково. Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 01 листопада 2019 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 09 березня 2011 року в розмірі 14174,15 грн. В решті рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 01 листопада 2019 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 1748,11 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Текст постанови складено 10 лютого 2020 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді: В. Г. Бородійчук О. В. Карпенко