Постанова Київський апеляційний суд № 760/18134/18

Справа № 760/18134/18 Суддя в І-й інстанції Харчук О.П. Провадження № 33/824/432/2020 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 03 лютого 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Горбового В.А., прокурорів: ОСОБА_2 , Кучера Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника Горбового В.А. на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року, - в с т а н о в и в : Постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, обіймаючого посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту «Спеціалізований» Київської міської митниці ДФС, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 1726 КУпАП та закрито провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він, обіймаючи посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту «Спеціалізований» Київської міської митниці ДФС, будучи суб`єктом декларування, в порушення вимог ч.1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, 11.04.2018 року подав щорічну декларацію за 2017 рік. В апеляційній скарзі захисник указав на необґрунтованість висновків судді місцевого суду щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1726 КУпАП. Вважав, що поза увагою судді місцевого суду залишилась та обставина, що ОСОБА_1 подав щорічну декларацію за 2017 рік 10.03.2018, що стверджується скрінкопією з історії Інтернет браузера персонального комп`ютера ОСОБА_1 . Зокрема апелянт звернув увагу на те, що 10.03.2018 року о 17 годині 09 хвилин, після заповнення декларації ОСОБА_1 натиснув кнопку «Подати документ». Наведене, на думку апелянта свідчить про відсутність прямого умислу у ОСОБА_1 на вчинення даного правопорушення. Окрім цього, на думку апелянта без належної правової оцінки залишилось те, що збір фактичних даних щодо адміністративного правопорушення здійснювався 13.04.2018 року та 25.04.2018 року, що свідчить про недотримання строків оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. Апелянт вказав також і на те, що посадова особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення не перевірила наявність технічних збоїв реєстру декларацій та звернув увагу на рішення НАЗК № 124 від 04.04.2017 року, яким було визнано поважною причиною несвоєчасного подання декларацій через неналежне функціонування реєстру декларацій, періоди яких визначаються адміністратором Реєстру. На думку захисника, поза увагою судді місцевого суду залишились також і недоліки оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, які полягали зокрема у тому, що до протоколу не були долучені письмові пояснення ОСОБА_1 ; у протоколі незазначене місце вчинення правопорушення, а сам протокол складений 12.07.2018 року і направлений до суду 13.07.2018 з пропуском тримісячного строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, який слід обліковувати з моменту виявлення правопорушення, тобто з 13.04.2018 року. Просив постанову скасувати та закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вислухавши пояснення: особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Горбового В.А., які доводи поданої апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити; прокурорів, які доводи апеляційної скарги захисника вважали необґрунтованою, просили залишити її без задоволення, а постанову судді без зміни; вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке. З об`єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 1726 КУпАП проявляється у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Обов`язок декларування службовими особами доходів та витрат передбачений ч. 1 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції". У ході розгляду цієї справи суддею суду першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу Київської міської митниці ДФС № 148-ос від 28.02.2017 року ОСОБА_1 обіймав посаду державного інспектора відділу митного оформлення МПВ (Укрпошта) митного посту "Спеціалізований", мав спеціальне звання "Інспектор податкової та митної справи ІІ рангу", яке співвідноситься із 8 рангом державних службовців. Відповідно до положень п/п "в" п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції" на ОСОБА_1 поширюються вимоги цього Закону і він є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних із корупцією. Частиною першої ст.45 Закону України "Про запобігання корупції" передбачений обов`язок певного кола суб`єктів, до яких відноситься і ОСОБА_1 щорічно до першого квітня подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, визначеною Національним агентством із запобігання корупції. Наведене указує на те, що ОСОБА_1 повинен був подати щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік у період із 01.01.2018 року по 31.03.2018 року включно. Як вбачається із Єдиного реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоуправління щорічну декларацію за 2017 рік ОСОБА_1 подав 11.04.2018 року. Факт подання ОСОБА_1 декларації саме 11.04.2018 року, а також те, що ОСОБА_1 є особою, зобов`язаною подавати таку декларацію учасниками судового розгляду не оспорюється. Поважних причин пропуску строку на подання декларації у ході розгляду справи як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанції не встановлено. Врахувавши наведені обставини суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1726 КУпАП та на законних підставах ухвалив рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення. Оскільки на час розгляду справи закінчилися строки накладення адміністративних стягнень, за правопорушення, пов`язані з корупцією, що передбачені ч.3 ст. 38 КУпАП, суддя місцевого суду обґрунтовано закрив провадження у справі із підстав, передбачених п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП. Апеляційна скарга захисника Горбового В.А. не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого суддею рішення. Так захисником у апеляційній скарзі не наведено та у ході розгляду справи у суді апеляційної не доведено наявності поважних причин пропуску строку на подачу декларації. Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 вчиняв певні дії, спрямовані на подання декларації, яка своєчасно не була подана не можливо розцінити як наявність поважної причини пропуску даного строку. Так, під поважними причинами пропуску строку на подачу декларації, на думку суду, необхідно розуміти існування фактів та обставин, які об`єктивно перешкоджали особі своєчасно вчинити дії, необхідні для подання декларації. Таких фактів чи обставин у ході провадження у цій справі не встановлено. Порушення ОСОБА_1 порядку подання декларації, у тому числі і не підписання її цифровим підписом, судом не розцінюється поважною причиною пропуску строку на подання декларації, а у поєднанні із порушенням строків подання такої декларації свідчить про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення. передбаченого ч.1 ст. 1726 КУпАП. Порушення строків складання протоколу про адміністративне правопорушення не може указувати на відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністратвиного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1726 КУпАП, чи на відсутність події цього адміністратвиного правопорушення. Так, нормами діючого КУпАП не передбаченого жодних наслідків у випадку порушення строку складання протоколу про адміністративне правопорушення у тому числі і тих, які пов`язані із провадженням у справі. Серед обставин, які виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, відсутня така обставина, як несвоєчасне складання протоколу про адміністративне правопорушення. Матеріали справи не містять жодних даних, які би указували на наявність технічних збоїв у роботі Реєстру декларацій. Відповідно до листа Управління інформаційно - аналітичних систем та захисту інформації НАЗК технічних несправностей та перебоїв у роботі ІТС Реєстр, які би завадили поданню документів до ІТС Реєстр у запитуваний період ( 10.03.2018 року у період часу з 16 год. 30 хв. до 17 год. 30 хв.) не зафіксовано. У ході розгляду справи не встановлено таких порушень вимог КУпАП, які регламентують зміст протоколу про адміністративне правопорушення, які би виключали можливість його розгляду та ухвалення по ньому відповідного рішення. Необґрунтованими є і доводи про відсутність підстав для визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, одночасно із закриттям провадження у справі. Аналіз положень п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у поєднанні із положеннями ст. 38 КУпАП дає підстави стверджувати те, що за своєю правовою природою закриття провадження у справі із підстав, передбачених п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП є фактичним звільненням від накладення стягнення, що не виключає необхідності вирішення питання про наявність вини особи у вчинення адміністративного правопорушення. Необхідність ухвалення рішення про винність особи вбачається і із положень ст. 280 КУпАП, відповідно до яких орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема те, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Ці обставини, які утворюють предмет доказування у справі про адміністративне правопорушення, повинні знайти своє відображення в постанові. Будь-якого виключення для постанов, якими особи звільняються від накладення стягнення у звязку із закінченням строків накладення такого стягнення діючий КПК України не містить. Наведене у своїй сукупності указує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги та відсутності підстав для задоволення. Суд переглядає постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року щодо ОСОБА_1 виключно в межах доводів апеляційної скарги, обґрунтованість яких не знайшла свого підтверджена у ході розгляду справи. Наявність інших обставин, які би указували на помилковість висновків судді, ні у суді першої, ні у суді апеляційної інстанції не доводилась, докази для підтвердження цих обставин суду не надавались. Підстав для зміни чи скасування постанови судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року щодо ОСОБА_1 суд не вбачає у звязку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, Апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника Горбового В.А. залишити без задоволення. Постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Ігнатюк