Постанова Київський апеляційний суд № 756/18542/21

Справа № 756/18542/21 Суддя в І-й інстанції Андрейчук Т.В. Провадження № 33/824/156/2023 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 06 лютого 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Пустового Б.В., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника Пустового Б.В. на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2022 року, - в с т а н о в и в : Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2022 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він, 17 листопада 2021 року, о 04 годині 35 хвилин, в м. Києві, на просп. Оболонському, 16, керував автомобілем марки «Mercedes-Benz 230», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку. У апеляційній скарзі захисника Пустового Б.В. указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги звернув увагу на те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Натомість, як убачається з відеозапису з боді-камери поліцейського, останній фіксує події які починаються з моменту, коли поліцейський стукає у скло дверей водія автомобіля, який стоїть біля дороги. Факт перебування ОСОБА_1 на передньому сидінні автомобіля ліворуч, на переконання апелянта не є доказом того, що він керував автомобілем. Посилання судді на те, що відеозапис не містить заперечень ОСОБА_1 щодо керування автомобілем, на думку захисника порушує принцип презумпції невинуватості. Після формальної відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, працівники поліції, порушуючи вимоги Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, не запропонували пройти йому огляд в закладі охорони здоров`я, що підтверджується зокрема відсутністю у матеріалах справи відповідного направлення. Просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника Пустового Б.В., які апеляційну скаргу підтримали, підтвердили її доводи і просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке. Висновки судді про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння стверджуються зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП серії ААД № 213766 від 17.11.2021 року в частині часу, місця та обставин вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка притягається до відповідальності та ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 ; відеозаписом із нагрудної камери поліцейського на якому зафіксована відмова ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння; іншими доказами. Дослідивши указані докази та надавши їм належну юридичну оцінку суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України, його винності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на законних підставах наклав на нього стягнення у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, належним чином мотивувавши своє рішення. Апеляційна скарга захисника Пустового Б.В. не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого суддею рішення. Так, матеріали справи містять достатню кількість доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Суд вважає, що вимога про проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння була висунута у відповідності до вимог п. 2.5 ПДР України та відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року. Відмова від проходження огляду поліцейським також була зафіксована у відповідності до вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17 грудня 2008 р. № 1103. Не ґрунтується на матеріалах справи посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не пропонувалось пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Так, із зазначеного вище відеозапису вбачається, що вимога про проходження огляду на стан сп`яніння як за допомогою технічного засобу, так і у закладі охорони здоров`я поліцейським була висунута неодноразово. Дії ОСОБА_1 безумовно указують на його відмову від проходження такого огляду. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем не ґрунтуються на зібраних у справі доказах. Як зазначено вище, відеозапис події, що був зроблений за допомогою відеокамери поліцейського судом визнається доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Із вказаного відеозапису вбачається те, що автомобіль ОСОБА_1 знаходився на Оболонському проспекті у місці, де стоянка автомобілів заборонена ПДР України. Із відеозапису вбачається те, що причиною зупинки, яку поліцейський повідомив ОСОБА_1 є відсутність підсвітки номерного знаку, на що ОСОБА_1 погодився та не заперечував щодо її неналежної роботи. При цьому, водійське вікно автомобіля в якому знаходився ОСОБА_1 було відчинене, а панель приладів підсвічувалася. Наведене, свідчить про необґрунтованість тверджень захисника про те, що ОСОБА_1 в автомобілі спав. Крім цього, суд зважає і на те, що ОСОБА_1 не заперечував як щодо факту керування транспортним засобом, так і щодо факту вживання алкоголю. Наведене указує на те, що у ході провадження у цій справі факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом був доведений у повному обсязі. Наведене указує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги та відсутності підстав для її задоволення. Постанова судді Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2022 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника Пустового Б.В. залишити без задоволення. Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2022 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Ігнатюк