Постанова 4873 № 910/11321/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" лютого 2020 р. Справа№ 910/11321/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Демидової А.М. суддів: Владимиренко С.В. Корсака В.А. розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 (повне рішення складено 28.10.2019) (суддя Стасюк С.В.) у справі № 910/11321/19 Господарського суду міста Києва за позовом Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 10 705,05 грн., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст і підстави позовних вимог. Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (відповідач) про стягнення 10 705,05 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вагонів. В обґрунтування позовних вимог Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" послалось на несвоєчасну доставку відповідачем переданого йому позивачем для перевезення згідно з залізничною накладною № 53465951 вантажу. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 у справі № 910/11321/19 (суддя Стасюк С.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" штраф у розмірі 10 705,05 грн. та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що має місце прострочення доставки вантажу залізницею на 3 доби, а тому наявні підстави для нарахування штрафу. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погодившись з вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 у справі № 910/11321/19 та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" у повному обсязі; витрати зі сплати судового збору покласти на позивача. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим, таким, що прийняте з невідповідністю висновків, викладених у ньому, встановленим обставинам справи. Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що на дату звернення позивача з позовною заявою - 13.08.2019 строк на розгляд претензії від 19.02.2019 № 11/08/41 та надання відповідачем відповіді на неї не сплив. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2019 матеріали справи № 910/11321/19 передані на розгляд колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Владимиренко С.В., Корсак В.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 у справі № 910/11321/19 залишено без руху. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 у справі № 910/11321/19, розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Позиції сторін. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Позивач вказує, що станом на день прийняття позову до розгляду та відкриття провадження у справі (27.08.2019), строк для розгляду вищевказаної претензії настав, при цьому жодних доказів наданої відповідачем відповіді на претензію в межах визначеного строку не надано, як і не надано доказів її часткового визнання та сплати визнаних коштів, так і повідомлення про підстави відхилення претензії та повернення оригіналу залізничної накладної. Відповідач у відповіді на відзив на апеляційну скаргу проти доводів позивача, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, заперечує та підтримує вимоги апеляційної скарги. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 06.12.2017 між Приватним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" (продавець) та компанією "MERTRADE spol. s.r.o." (покупець) був укладений контракт № 862/17, за умовами якого позивач зобов`язався поставити зазначеній компанії товар - бензол сирий кам`яновугільний марки БС та марки БС-1. Вказаний правочин був підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками наведених суб`єктів господарювання. З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов наведеного контракту 21.12.2018 зі станції Авдіївка на адресу отримувача СВС с.р.о ВОЯНИ 07672, Словацька республіка, для фірми ДЕЗА, а.с., станція призначення: ВОЯНИ Словацька республіка ЖСР, пограничні станції переходів: 381104 Ужгород (експ. ЖСР), 168708 Матьовце (експ. ЖСР), згідно з накладною СМГС № 53465951 було відправлено вантаж у вагоні (цистерні) № 51783660 УЗ. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що вантаж за залізничною накладною № 53465951 був відправлений 21.12.2018 зі станції Авдіївка та прибув до станції призначення лише через 13 діб - 03.01.2019. Відповідно до параграфів 2, 3 ст. 24 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 зі змінами та доповненнями (далі - УМВС), згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, та яка є частиною національного законодавства України, строк доставки вантажу визначається виходячи з наступних норм: для контейнерів - 1 доба на кожні розпочаті 150 км; для інших відправлень - 1 доба на кожні розпочаті 200 км. Строк доставки вантажу збільшується на 1 добу на операції, пов`язані з відправленням вантажу. За умовами параграфів 5, 7 цієї статті УМВС перебіг строку доставки вантажу розпочинається з 0.00 годин дня, наступного за днем укладення договору перевезення, і закінчується в момент передачі отримувачу повідомлення про прибуття вантажу, при цьому неповна доба вважається повною. Строк доставки вважається дотриманим, якщо вантаж прибув на станцію призначення до спливу строку доставки і перевізник повідомляє отримувача про прибуття вантажу і можливості передачі вантажу в розпорядження отримувача. Порядок повідомлення отримувача визначається національним законодавством, що діє в місці видачі вантажу. Враховуючи те, що днем фактичного укладення між сторонами договору перевезення є 21.12.2018, термін доставки вантажу розпочався 22.12.2018 та складав 10 діб, що розрахований шляхом ділення загальної відстані доставки вантажу - 1 601 км на кожні розпочаті 200 км та додавання однієї доби на операції, пов`язані з відправленням вантажу. Наведений товар був переданий отримувачу СВС с.р.о. ВОЯНИ 07672, Словацька республіка, для фірми ДЕЗА, а.с. - 03.01.2019, про що у графі 27 зазначеної накладної був проставлений відповідний календарний штемпель станції ВОЯНИ про прибуття. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач допустив прострочення доставки вантажу за вказаною накладною на 3 доби, у зв`язку з чим просив суд стягнути з відповідача 10 705,05 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вагонів. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із претензією від 19.02.2019 № 11/08/41, в якій просив відповідача розглянути вказану претензію та перерахувати на рахунок позивача відшкодування за перевищення терміну доставки у вигляді неустойки в розмірі 10 888,68 грн. З матеріалів справи вбачається, що наведена претензія була прийнята відповідачем до розгляду 25.02.2019, проте відповіді на вказану претензію позивач на час звернення до Господарського суду міста Києва з даним позовом не отримав. Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну доставку вагонів у розмірі 10 705,05 грн. відповідно до наданого розрахунку. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Відносини, пов`язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", іншими актами законодавства України. Правовідносини в Україні щодо перевезення вантажів у міжнародному сполученні регулюються Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 (УМВС). Статтею 45 УМВС встановлено, що якщо перевізником не був дотриманий термін доставки вантажу, обчислений відповідно до статті 24 УМВС, перевізник сплачує відшкодування за перевищення терміну доставки у вигляді неустойки. Розмір неустойки за перевищення терміну доставки вантажу визначається виходячи з провізної плати того перевізника, який допустив перевищення терміну доставки, і величини (тривалості) перевищення терміну доставки, що розраховується як відношення перевищення терміну доставки (доба) до загального терміну доставки, а саме: - 6 % провізної плати при перевищенні терміну доставки не більше однієї десятої загального терміну доставки; - 18 % провізної плати при перевищенні терміну доставки більше за одну десяту, але не понад три десятих загального терміну доставки; - 30 % провізної плати при перевищенні терміну доставки більше трьох десятих загального терміну доставки. Так, оскільки термін доставки вантажу за накладною не був дотриманий залізницею, зокрема, перевищення терміну доставки склало 3 доби, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 10 705,05 грн. Відповідно до положень ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Статтями 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. За приписами ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами). Перевезення вантажу залізничним транспортом регулюється Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (з послідуючими змінами та доповненнями), який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Відповідно до положень п. 6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Відповідно до наявної в матеріалах справи залізничної накладної № 53465951 позивачем на виконання умов Контракту зі станції Авдіївка, Донецької залізниці було здійснено відправлення вантажу. Отримувачем вантажу значиться фірма ДЕЗА; станція призначення: ВОЯНИ (Словацька республіка). Згідно з п. 4 Статуту залізниць України перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення. Враховуючи вимоги Закону України "Про приєднання України до Протоколу від 3 червня 1999 року, що стосується змін Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) від 9 травня 1980 року" та те, що Україна приєдналась 05.06.1992 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951, при вирішенні спорів, пов`язаних з перевезенням вантажів у міжнародному залізничному сполученні, слід застосовувати приписи Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення та Конвенції про міжнародні залізничні перевезення. Беручи до уваги те, що спірні правовідносини сторін виникли з перевезення вантажу у міжнародному сполученні, у даному випадку підлягає застосуванню Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС). Так, відповідно до параграфу 1 статті 3 УМВС ця Угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу в прямому міжнародному залізничному сполученні і в прямому міжнародному залізнично-паромному сполученні. За змістом параграфів 1, 3 статті 14 УМВС, у відповідності з договором перевезення перевізник зобов`язується за плату перевезти ввірений йому відправником вантаж до станції призначення за маршрутом, узгодженим відправником і договірним перевізником, і видати його одержувачу. Укладення договору перевезення підтверджується накладною. Згідно зі статтею 47 УМВС позов може бути пред`явлено тільки після пред`явлення відповідної претензії і тільки до того перевізника, до якого була пред`явлена претензія. Право пред`явлення позову на підставі цієї Угоди належить тій особі, яка має право пред`явити претензію перевізнику. Позов, відповідно до параграфу 3 статті 47 УМВС, може бути пред`явлений, якщо перевізник не дав відповіді на претензію в строк, встановлений на розгляд претензії, або якщо протягом строку на розгляд претензії перевізник повідомив особі, яка звернулася із претензією, про відхилення претензії повністю або частково. При цьому, згідно з параграфом 7 статті 46 УМВС, перевізник зобов`язаний впродовж 180-денного строку від дня одержання претензії розглянути її, дати відповідь заявнику претензії, і при повному або частковому визнанні претензії сплатити належну суму. Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на адресу Акціонерного товариства "Українська залізниця" засобами поштового зв`язку надіслано претензію № 11/08/41 від 19.02.2019 з вимогою про перерахування на поточний рахунок Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" відшкодування за перевищення терміну доставки у вигляді неустойки в розмірі 10 888,68 грн. З наявної в матеріалах справи копії претензії вбачається, що відповідачем вищевказану претензію було отримано 25.02.2019, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції відповідача, таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач повинен був розглянути претензію в строк до 24.08.2019 включно. Водночас колегія суддів звертає увагу, що відповідно до наявного в матеріалах справи конверту, в якому надійшла позовна заява у даній справі, Приватним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" пред`явлено позов 15.08.2019, тобто до завершення встановленого строку на розгляд залізницею претензії. При цьому, як вказує позивач, відповіді на претензію ним не було отримано. Таким чином, беручи до уваги встановлені обставини у даній справі, а також з огляду на приписи ст. 10 ЦК України та положення Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд дійшов передчасних висновків про задоволення позову у даній справі про стягнення з залізниці штрафу, оскільки пред`явлення позову вчинено позивачем без дотримання претензійного порядку, визначеного нормами міжнародного права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову, враховуючи передчасність заявленого позову. Судові витрати. Судові витрати, понесені відповідачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача. Керуючись ст.ст. 74, 129, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 у справі № 910/11321/19 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 у справі № 910/11321/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (86065, Донецька область, м. Авдіївка, Ясинувацький район, проїзд Індустріальний, 1, код 00191075) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код 40075815) 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн. 50 коп. судового збору, понесеного стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 910/11321/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 10.02.2020. Головуючий суддя А.М. Демидова Судді С.В. Владимиренко В.А. Корсак