Постанова 4873 № 910/8782/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" лютого 2020 р. Справа№ 910/8782/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Дідиченко М.А. суддів: Смірнової Л.Г. Алданової С.О. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 року (повний текст складено 08.10.2019) у справі № 910/8782/19 (суддя Борисенко І.І.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 3 629,60 грн. В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 3 629,60 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку своєчасної доставки вантажу. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" штраф у розмірі 3 568 грн. 35 коп. та судовий збір в розмірі 1 888 грн. 58 коп. В решті в позові відмовлено. Вказане рішення мотивоване тим, що згідно ст. 46 УМВС до розрахунку штрафних санкцій береться тільки провізна плата 59 472,50 грн., без урахування додаткових зборів (1 020,20 грн. графа 53 накладної), у зв`язку з чим правомірним нарахуванням штрафу є: 59 472,50 грн. х 6% = 3 568,35 грн. В той же час, судом було відхилено клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки. Також, судом першої інстанції були відхилені заперечення відповідача щодо відсутності права позивача на звернення до суду з вказаним позовом до розгляду претензії, оскільки пред`явлення претензії є правом, а не обов`язком позивача з урахуванням того, що пред`явлення претензії лише зупиняє перебіг строків позовної давності. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 у справі № 910/8782/19 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у позовних вимогах у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що на дату подачі позивачем позовної заяви (05.07.2019) та відкриття провадження у справі № 910/8782/19 строк на розгляд претензії від 08.11.2019 № 11/08/05 та надання відповідачем відповіді на неї не сплив. За твердженням апелянта, дотримання претензійного порядку відповідно до вимог УМВС є обов`язком, а не правом позивача. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2019 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дідиченко М.А., судді Смірнова Л.Г., Алданова С.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №910/8782/19 та роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи. Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не заявлено. Позиції учасників справи 21.01.2020 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, якому останній заперечив проти вимог та доводів апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції 06.12.2017 між Приватним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" (продавець) та компанією "MERTRADE spol s.r.o" (покупець) був укладений Контракт №862/17, за умовами якого позивач зобов`язався поставити зазначеній компанії товар - бензол сирий кам`яновугільний арки БС та марки БС-1. На виконання умов наведеного контракту 30.10.2018 зі станції Авдіївка на адресу отримувача СВС с.р.о ВОЯНИ 07672, Словацька республіка, 7672 для фірми ДЕЗА, а.с., станція призначення: ВОЯНИ Словацька республіка ЖСР, пограничні станції переходів: 381104 Ужгород (єксп. ЖСР), 168708 Матьовце (єксп. ЖСР), згідно накладної СМГС № 52579810 було відправлено вантаж у вагоні (цистерні) № 51783702 УЗ. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що вантаж за залізничною накладною № 52579810 був відправлений 30.10.2018 зі станції Авдіївка та прибув до станції призначення лише через 11 діб - 10.11.2018, а тому відповідач допустив перевищення терміну доставки на 1 добу. Позивач звернувся до відповідача із претензією від 08.01.2019 №11/08/05, в якій просив відповідача розглянути вказану претензію та перерахувати на рахунок позивача відшкодування за перевищення терміну доставки у вигляді неустойки в розмірі 3 629,60 грн. Однак, відповідач відповіді на вказану претензію не надав, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що згідно ст. 46 УМВС до розрахунку штрафних санкцій береться тільки провізна плата 59 472,50 грн., без урахування додаткових зборів (1 020,20 грн. графа 53 накладної), у зв`язку з чим правомірним нарахуванням штрафу є: 59 472,50 грн. х 6% = 3 568,35 грн. В той же час, судом було відхилено клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки. Також, судом першої інстанції були відхилені заперечення відповідача щодо відсутності права позивача на звернення до суду з вказаним позовом до розгляду претензії, оскільки пред`явлення претензії є правом, а не обов`язком позивача з урахуванням того, що пред`явлення претензії лише зупиняє перебіг строків позовної давності. Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого ст. 193 ГК України. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. За змістом ст. 307 ГК України, ст. 909 ЦК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Відповідно до вимог статті 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Відповідно до ст. 4 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення. Як вбачається з матеріалів справи, перевезення вантажу у вагоні № 51783702 УЗ за накладною № 52579810 здійснювалось у міжнародному сполученні, а саме зі станції Авдіївка (Україна) до станції призначення: ВОЯНИ (Словацька республіка), а тому до даних правовідносин застосовуються положення Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 року (далі - УМВС). Так, УМВС являє собою міжнародну угоду про пряме вантажне сполучення між станціями, які відкриті для вантажних операцій у внутрішньому залізничному сполученні країн, яка розроблена і діє в рамках організації співпраці залізниць (ОСЖД), членом якої є і Україна. УМВС є чинною з 01.11.1951 для УРСР, а для України УМВС є чинною з 05.06.1992 та відповідно до Закону України "Про правонаступництво України" та "Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів", тобто, міжнародні перевезення вантажу здійснюються відповідно до правил міжнародних договорів, які відповідно ст.9 Конституції України та ст.10 Цивільного кодексу України, є частиною національного законодавства України та підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Крім того, у постанові Кабінету Міністрів України №246 від 03.04.1993р. «Про угоди щодо міжнародного залізничного вантажного та пасажирського сполучення» зазначено, що у зв`язку з прийняттям Державної адміністрації залізничного транспорту України до Організації співдружності залізниць та її приєднанням до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення та Угоди про міжнародне залізничне пасажирське сполучення залізницям, морським пароплавствам, вантажовідправникам і вантажоодержувачам України забезпечити виконання цих угод. Відповідно до параграфу § 1 статті 3 УМВС ця Угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу в прямому міжнародному залізничному сполученні і в прямому міжнародному залізнично-поромному сполученні. Параграфом § 1 статті 14 УМВС передбачено, що у відповідності з договором перевезення перевізник зобов`язується за плату перевезти ввірений йому відправником вантаж до станції призначення за маршрутом, узгодженим відправником і договірним перевізником, і видати його одержувачу. Відповідно до параграфу § 3 статті 14 УМВС укладення договору перевезення підтверджується накладною. Параграфами 5, 7 статті 24 УМВС визначено, що перебіг строку доставки вантажу розпочинається з 0.00 годин дня, наступного за днем укладення договору перевезення, і закінчується в момент передачі отримувачу повідомлення про прибуття вантажу, при цьому неповна доба вважається повною. Строк доставки вважається дотриманим, якщо вантаж прибув на станцію призначення до спливу строку доставки і перевізник повідомив отримувача про прибуття вантажу і можливості передачі вантажу в розпорядження отримувача. Порядок повідомлення отримувача визначається національним законодавством, що діє в місці видачі вантажу. З матеріалів справи вбачається, що вантаж за залізничною накладною №52579810 відправлений зі станції Авдіївка 30.10.2018 р., тому перебіг строку доставки вантажу розпочато 31.10.2018 р. Вантаж прибув на станцію призначення 10.11.2018 р., тобто, через 11 діб. При цьому, відстань перевезення, що зазначається у п. 38 накладної, складає УЗ-1591км.+ЖСР-10км.=1601 км. Термін доставки вантажу складає 10 діб (1601км/200км=8,01 діб=9 діб+1 доба (на операції, пов`язані з відправленням вантажу), тобто фактичний термін доставки вантажу за накладною № 52579810 перевищує встановлений параграфами 2, 3, 5, 7 ст. 24 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення термін доставки на 3 доби. Параграфом 1 статті 45 УМВС визначено, що якщо перевізником не був дотриманий строк доставки вантажу, обчислений відповідно до статті 24 термін доставки вантажу, перевізник сплачує відшкодування за перевищення строку доставки у вигляді неустойки. Згідно параграфу 2 ст. 45 УМВС розмір неустойки за перевищення терміну доставки вантажу визначається виходячи з провізної плати того перевізника, який допустив перевищення терміну доставки, та величини (тривалості) перевищення терміну доставки і розраховується, як відношення перевищення терміну доставки (в добах) до загального терміну доставки, а саме: 6 % провізної плати при перевищенні терміну доставки не зверху однією десятою загального терміну доставки; 18 % провізної плати при перевищенні терміну доставки більше за одну десяту, але не понад три десятих загального терміну доставки; 30 % провізної плати при перевищенні терміну доставки більше трьох десятих загального терміну доставки. Відповідно до параграфу 1 статті 46 УМВС право пред`явлення претензії до перевізника належить відправнику і одержувачу. Параграфом 3 статті 46 УМВС передбачено, що претензія пред`являється щодо кожної відправки окремо. Згідно з параграфом 5 статті 46 УМВС претендатель зобов`язаний додати до претензії документи, що обґрунтовують претензію, зазначені в Правилах перевезень вантажів. Накладна і комерційний акт прикладаються в оригіналах. Відповідно до параграфу 6 статті 46 УМВС якщо претензія оформлена з порушенням приписів § 3 і § 5 цієї статті, вона повертається претендателю без розгляду в строк не пізніше 15 днів з дня її надходження перевізнику із зазначенням причини її повернення. У таких випадках не настає призупинення перебігу строку давності, передбачений § 3 статті 48 "Строки давності". Якщо перевізник повертає претендателю претензію пізніше 15-денного терміну, то перебіг строку давності зупиняється з наступного дня після закінчення цього терміну до дня відправлення перевізником претендателю даної претензії. Повернення перевізником претендателю такої претензії не є її відхиленням і не дає претендателю права звернутися з позовом до судових органів. Перевізник зобов`язаний в 180-денний строк з дня отримання претензії розглянути її, дати відповідь претендателю і при повному або частковому визнанні претензії сплатити претендателю належну суму. При частковому або повному відхиленні претензії перевізник повідомляє претендателю підставу відхилення претензії і одночасно повертає документи, прикладені до претензії (параграф 7, 8 статті 46 УМВС). Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що пред`явлення претензії є правом, а не обов`язком позивача з урахуванням того, що пред`явлення претензії лише зупиняє перебіг строків позовної давності. Однак, з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись з наступних підстав. Відповідно до частини 6 статті 315 Господарського кодексу України щодо спорів, пов`язаних з міждержавними перевезеннями вантажів, порядок пред`явлення позовів та строки позовної давності встановлюються транспортними кодексами чи статутами або міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України. Згідно частини 3 статті 124 Конституції України законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору. У частині 1 статті 19 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Параграфом 2 статті 47 УМВС передбачено момент виникнення права на пред`явлення претензії та позову, за умовами якого право пред`явлення претензії та позову про відшкодування за недостачу, пошкодження (псування) вантажу, а також за перевищення строку доставки, виникає з дня видачі вантажу одержувачеві. Параграфом 1 статті 47 Угоди передбачено умови, за дотримання яких може пред`являтися відповідний позов. Так, відповідно до положень даного параграфу позов може бути пред`явлено тільки після пред`явлення відповідної претензії і тільки до того перевізника, до якого була пред`явлена претензія. Право пред`явлення позову на підставі цієї Угоди належить тій особі, яка має право пред`явити претензію перевізнику. За приписами параграфу 3 статті 47 УМВС позов може бути пред`явлений, якщо перевізник не дав відповіді на претензію в строк, встановлений на розгляд претензії, або якщо протягом строку на розгляд претензії перевізник повідомив особі, яка звернулася із претензією, про відхилення претензії повністю або частково. Відповідно до параграфу 7 ст. 46 УМВС претензійні вимоги, що випливають із договору міжнародного залізничного вантажного перевезення розглядаються перевізником протягом 180 днів з дня її отримання. Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, Приватним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" була виставлена відповідачу претензія № 11/08/05 від 08.01.2019 в порядку ст. 46 УМВС. Вказана претензія отримана відповідачем 14.01.2019, що підтверджується вхідним штампом останнього, а тому мала були розглянута протягом 180 днів, тобто в строк до 13.07.2019. Позивач звернувся із позовом у даній справі 02.07.2019 р., про що свідчить відмітка на поштовому конверті, в якому надійшла позовна заява до суду першої інстанції. Отже на дату звернення із позовом час розгляду відповідачем претензії не сплив, відтак позивачем не дотримано обов`язкового претензійного порядку врегулювання спору. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Таким чином, беручи до уваги вищевстановлені обставини у даній справі, а також з огляду на приписи ст. 10 ЦК України та положення Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов передчасних висновків про часткове задоволення позову у даній справі про стягнення з залізниці штрафу, оскільки пред`явлення позову вчинено позивачем без дотримання претензійного порядку визначеного нормами міжнародного права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Інші доводи і підстави позовних вимог та відповідні заперечення відповідача не досліджуються з огляду на встановлення факту відсутності порушеного права позивача на час звернення із даним позовом. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Враховуючи наведене, позивач передчасно звернувся до суду, що дає підстави для відмови у задоволенні позову. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. За таких обставин, апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 року у справі № 910/8782/19 - скасуванню. Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги покладаються на позивача. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 278, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 року у справі № 910/8782/19 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 року у справі № 910/8782/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1; ЄДРПОУ 00191075) на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, 5; ЄДРПОУ 40075815) 2 881,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 910/8782/19 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя М.А. Дідиченко Судді Л.Г. Смірнова С.О. Алданова