Ухвала КЦС ВС № 204/4950/17
від 03.02.2020 · ЦивільнаУхвала 03 лютого 2020 року м. Київ справа № 204/4950/17-ц провадження № 61-7254св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Правильна компанія», розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2018 року у складі судді Дубіжанської Т. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2019 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Правильна компанія» (далі - ТОВ «Правильна компанія»), про визнання кредитного договору недійсним. Позов мотивовано тим, що 13 лютого 2008 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 014/144154/3172/74, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався надати кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом 109 592,00 доларів США, з цільовим використанням кредиту - придбання безпроцентних цільових облігацій у розмірі 11 530 штук на купівлю квартири АДРЕСА_1 , емітент ТОВ «Правильна компанія», строком до 13 лютого 2018 року, з процентною ставкою 14,25 %. 13 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Правильна Компанія» укладений інвестиційний договір № 53/08-1206Е на придбання квартири АДРЕСА_1 , згідно з умовами якого позивач приймає на себе зобов`язання взяти участь у інвестуванні будівництва будинку - дев`ятнадцяти поверхового багатофункціонального дому у житловому комплексі «Новая Победа», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Термін погашення облігацій становить період із 04 серпня 2009 року до 23 грудня 2011 року, тобто саме до вказаної дати ТОВ «Правильна компанія» повинна була збудувати будинок та передати у власність позивачу квартиру за технічними характеристиками, встановленими умовами інвестиційного договору, проте зобов`язання з виконання умов цього договору ТОВ «Правильна компанія» станом на сьогодні не виконані. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 13 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Правильна компанія» укладений договір поруки № 014/144154/3172/749, відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед банком відповідати за зобов`язаннями позивача, які виникають із умов кредитного договору від 13 лютого 2008 року № 014/144154/3172/74 у повному обсязі цих зобов`язань. Вказує, що Закон України «Про захист прав споживачів» має норми, що забороняють видавати кредити у валюті: «Надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється» - стаття
11. Підписання договору про надання споживчого кредиту стало наслідком чисельних порушень норм чинного законодавства та прав позичальника, як споживача кредитної послуги, з боку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а саме: невиконання переддоговірної роботи та неповідомлення споживачу у письмовій формі інформації, що передбачена пунктом 2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Позивач зазначає, що кредитний договір є недійсним, посилаючись при цьому на статі 203, 216 та 230 ЦК України. Несправедливими є, зокрема, умови кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно з умовами кредитного договору погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону, банк перекладає виключно на споживача - позичальника за кредитним договором. Також, банк не повідомив позивача про орієнтовну сукупну вартість кредиту. Умови кредитного договору є несправедливими в цілому, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, що є підставою для визнання такого договору недійсним. Крім того, істотною умовою кредитного договору було те, що позивач викупить пакет іменних цільових облігацій у розмірі 11 530 штук серія Е (UА4000009294) для купівлі квартири АДРЕСА_1 , але станом на сьогоднішній день позивач так і не отримав у власність зазначену квартиру. Відповідач надав позивачу неправдиву інформацію, тобто недобросовісну рекламу, оскільки на теперішній час позивач так і не дочекався свого житла. Відповідач, розповсюджуючи неправдиву та недостовірну інформацію щодо об`єкта будівництва, порушив норми Закону України «Про рекламу». Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив визнати недійсним із моменту укладення кредитний договір від 13 лютого 2008 року № 4/144154/3172/74, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішення мотивоване тим, що відповідачем порушені права позивача, як споживача, та відповідно до вимог статей 203, 215 ЦК України є підставою для визнання кредитного договору недійсним, проте із позовом про визнання його недійсним ОСОБА_1 звернувся лише у серпні 2017 року, тобто більш ніж через 9 років із моменту його укладення, отже, після спливу встановленого трирічного строку позовної давності. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2018 року залишено без змін. Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2019 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що умови кредитного договору є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, що є підставою для визнання цього договору недійсним. Крім того, позивачем не пропущений строк позовної давності, оскільки заявник під час підписання договору та його часткового виконання не міг знати про порушення свого права, як споживача, та про невідповідність дій банку та підписаного кредитного договору вимогам чинного законодавства, а довідався лише після звернення до фахівця у галузі права, тобто у 2017 році. У травні 2019 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подало до суду відзив на касаційну скаргуОСОБА_1 , у якому заявник просить залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Позиція Верховного Суду Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Правильна компанія», про визнання кредитного договору недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2019 року призначити до судового розгляду на 19 лютого 2020 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик