Постанова 4810 № 414/868/19

Головуючий суду 1 інстанції - Ковальов В.М. Доповідач -Луганська В.М. Справа № 414/868/19 Провадження № 22-ц/810/1079/19 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2020 року м.Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Луганської В.М. суддів: Авалян Н.М., Єрмакова Ю.В. за участю секретаря: Перишкіна Т.М. учасники справи: позивач- ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 на рішення Кремінського районного суду Луганської області від 25 жовтня 2019 року, ухвалене судом у складі судді Ковальова В.М. позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в с т а н о в и в: У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеними вимогами, в обґрунтування яких вказала, що 18 листопада 2015 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб. У січні 2019 року між сторонами склалися непримиримі розбіжності у поглядах на життя, через відсутність спільних інтересів втратили почуття любові, поваги один до одного, внаслідок чого це стало суперечити інтересам позивача. Сторони припинили вести спільне господарство, сімейні відносини. Позивач вважала, що примирення між сторонами не можливе, між сторонами не було досягнуто згоди на розірвання шлюбу. У зв`язку з викладеним, просила суд розірвати шлюб, зареєстрований 18 листопада 2015 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 644, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 03 червня 2019 року сторонам було надано строк для примирення до 02 вересня 2019 року. Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 25 жовтня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 18 листопада 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №644. Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Кремінського районного суду Луганської області від 25 жовтня 2019 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач вважає, що сторонам необхідно додатковий строк для примирення з дружиною. Скаржник посилається на те, що суд залишив поза увагою, що у позовній заяві не зазначені поштові індекси позивача і відповідача, реєстраційні номери облікової картки платник4а податків, до позовної заяві додано належним чином не засвідчені копію паспорта позивача, копію свідоцтва про шлюб. В судове засідання ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. В судове засідання ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків. Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві. Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що наданий строк для примирення позитивних результатів не дав, сторони дітей не мають, шлюб розпався. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду, виходячи з наступного. Як вбачається із матеріалів справи 18 листопада 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області. (а.с.6). Від даного шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Позивач, звертаючись до суду з даним позовом посилалася на те, що відносини між нею та відповідачем погіршилися, внаслідок чого почуття поваги та кохання втрачені, вони не ведуть спільного господарства, проживають окремо. Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ч.1 ст.24 СК України). Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом. Згідно з ч.2 ст.104 та ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України. За змістом ч.3 ст.109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Відповідно до ч.1 ст.110, ст.112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Як встановлено судом першої інстанції, стосунки та шлюбні відносини між позивачем та відповідачкою припинені з січня 2019 року, спільне господарство сторони не ведуть, від шлюбу дітей не мають. Судом відповідно до ст.111 СК України приймалися заходи щодо примирення сторін, надавався строк для примирення. Встановивши, що шлюб між сторонами носить формальний характер, суперечить правам та інтересам позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою (ст.51 Конституції України), дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову про розірвання шлюбу, що відповідає вимогам ст.ст. 24, 56 СК України. Доводи апеляційної скарги не містять обґрунтованих мотивів, які б свідчили про неправильність висновків суду щодо наявності підстав для розірвання шлюбу, зокрема доказів, які б свідчили про помилковість його висновку щодо неможливості збереження шлюбу. Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог є законним і обґрунтованим, відповідає обставинам справи та положенням матеріального закону. Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що в позовній заяві не зазначені поштові індекси позивача і відповідача, реєстраційні номери облікової картки платника податків, до позовної заяві додано належним чином не засвідчену копію паспорта позивача не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильний висновок суду про задоволення заявлених вимог позивача. Посилання скаржника на те, що у матеріалах справи є не засвідчена належним чином копія свідоцтва про одруження не заслуговує на увагу, оскільки в матеріалах справи міститься оригінал свідоцтва про шлюб (а.с.6). З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має. Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то судові витрати покладаються на скаржника. Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Кремінського районного суду Луганської області від 25 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 06 лютого 2020 року. Головуючий В.М. Луганська Судді: Н.М. Авалян Ю.В.Єрмаков