Постанова 4811 № 445/409/18

Справа № 445/409/18 Головуючий у 1 інстанції: Пилип"як П.В. Провадження № 22-ц/811/3425/19 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н.М. Категорія: 31 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2020 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої - Курій Н.М., суддів: Ванівського О.М., Мельничук О.Я., за секретаря Куцика І.Б., з участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 адвоката Мацієвської А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 19 вересня 2019 року, постановлену в складі головуючого - судді Пилип`яка П.В., в с т а н о в и в: 15 березня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , Підгородненська сільська рада Золочівського району Львівської області, Струтинська сільська рада Золочівського району Львівської області, приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу Швець О.В., про визнання договору дарування житлового будинку недійсним. 12.09.2019 року позивач ОСОБА_2 подала до суду заяву, якою відмовилась від позову. Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 19 вересня 2019 року заяву ОСОБА_2 про відмову від позову - задоволено. Прийнято відмову від позову ОСОБА_2 у справі за її позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , Підгородненська сільська рада Золочівського району Львівської області, Струтинська сільська рада Золочівського району Львівської області, приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу Швець О.В., про визнання договору дарування житлового будинку недійсним. Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , Підгородненська сільська рада Золочівського району Львівської області, Струтинська сільська рада Золочівського району Львівської області, приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу Швець О.В., про визнання договору дарування житлового будинку недійсним - закрито. Ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 19 вересня 2019 року оскаржив ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. В обґрунтування підстав для скасування оскарженої ухвали, посилається на те, що 19 вересня 2019 року судове засідання у приміщенні Золочівського районного суду Львівської області у визначений час не проходило, позивач не була присутня у приміщенні суду, а тому вважає, що суд не міг приймати відмову позивача від позову та закривати провадження у справі. Просить скасувати ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 19 вересня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. 28 січня 2020 року до Львівського апеляційного суду від представника ОСОБА_3 ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона зазначила, що оскаржена ухвала є законною, обґрунтованою та відповідає вимогам ЦПК України та жодних норм матеріального чи процесуального права судом не було порушено. Просить залишити без змін ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Мацієвська А. М. підтвердили, що судове засідання, в якому вони брали участь, проводилось. Це підтверджується як журналом судового засідання, так і диском із звукозаписом судового засідання. Позивач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Мацієвська А.М. просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскільки оскаржене судове рішення відповідає вимогам закону. ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги та просив оскаржену ухвалу суду першої інстанції скасувати. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з таких підстав. Задовольняючи заяву про відмову від позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до норм ЦПК України, відмова від позову є безумовним правом позивача, наслідки даної процесуальної дії позивачу зрозумілі, а тому дійшов висновку про можливість прийняття відмови від позову та закриття провадження у справі. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з такого. Згідно з ч.ч.1-3ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач-визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Також, окрім цього, відповідно до п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України,суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. З матеріалів справи встановлено, що позивач відмовилась від позову. Це підтверджується заявою ОСОБА_2 ( арк. спр. 258), журналом судового засідання ( арк. спр. 260) та диском із звукозаписом судового засідання. З урахуванням того, що позивач відмовилась від позову, усвідомлюючи наслідки такої своєї процесуальної дії, та свідомо, вільно, бажаючи настання таких, просила провадження у справі закрити, про що зазначено у поданій нею заяві, підстав для неприйняття відмови від позову у суду першої інстанції не було. Посилання в апеляційній скарзі на те, що судове засідання у визначений час не проходило та позивач не була присутня в приміщенні суду, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки ні до апеляційної скарги, ні під час перегляду апеляційним судом ОСОБА_1 не надав суду доказів, які б це підтверджували. Доводи апелянта не ґрунтуються на законі та не спростовують висновків суду. Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої ухвали в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржена ухвала постановлена з дотриманням вимог процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи те, що оскаржена ухвала постановлена з додержанням вимог закону, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її скасування. Керуючись п. 1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 19 вересня 2019 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено 07 лютого 2020 року. Головуючий Курій Н.М. Судді: Ванівський О.М. Мельничук О.Я.