Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/13281/18

Справа № 308/13281/18 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 05.02.2020 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Гошовського Г.М., за участі представника органу доходів і зборів - Закарпатської митниці ДФС - головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Зубенка І.І., захисника - адвоката Довгій В.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 33/4806/34/20 (33/4806/359/19), в якій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Тячів, мешканка АДРЕСА_1 притягнута до адміністративної відповідальності як така, що вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України. У протоколі про порушення митних правил № 4830/30500/18 від 09.10.2018 зазначено,що 05.10.2018 о 20:37 в зону митного контролю на ділянку «В`їзд» митного поста «Вилок» Закарпатської митниці ДФС заїхав автомобіль марки «Skoda» моделі «Octavia» з реєстраційним номерним знаком Чехії НОМЕР_1 , номером кузова НОМЕР_2 року випуску під керуванням ОСОБА_2 , яка для проходження митного контролю обрала смугу руху «зелений коридор» і до митного оформлення, як підставу для переміщення через митний кордон України транспортного засобу, надала, серед інших документів, доручення № 492-2018, нібито завірене 03.10.2018 празьким нотаріусом Надією Алсовою («Nadezda Alsova notarka v Praze»). Перевіркою доручення на право керування автомобілем шляхом запиту до вказаного на печатці нотаріуса органом доходів і зборів отримано відповідь з якої вбачається, що в офісі цього нотаріуса документ «довіреність» не складався, не завірявся, а гумові штампи на нотаріальне засвідчення є підробленими. На підставі цих даних орган доходів і зборів дійшов висновку, що ОСОБА_2 перемістила через митний кордон України транспортний засіб з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для його переміщення, підробленого доручення на право користування ним, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 483 МК України. Суддя Ужгородського міськрайонного суду постановою від 15.02.2019 визнав ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, і наклав на неї адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі 100% вартості безпосереднього предмета порушення митних правил: 125346 грн. 46 коп. та конфіскації легкового автомобіля марки «Skoda» моделі «Octavia» з реєстраційним номерним знаком Чехії 5 НОМЕР_3 , номером кузова НОМЕР_2 року випуску. Захисник адвокат Романюк О.П. подала апеляційну скаргу в якій заперечує доведеність вини ОСОБА_2 , оскільки в справі немає доказів того, що вона знала про підроблення доручення, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій, або повинна була і могла їх передбачити. Вказує, що пояснення ОСОБА_2 у свій захист не перевірене, не спростоване, походження доручення не встановлене, склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, в її діях відсутній, що підтверджено довідкою Виноградівського відділення поліції. Ця обставина, на думку захисника, підтверджує відсутність умислу, а отже і вини ОСОБА_2 в учиненні адміністративного правопорушення. Просить оскаржену постанову скасувати і закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Апеляційний суд заслухав доводи захисника на підтримання апеляційної скарги, заперечення проти неї представника органу доходів і зборів, провів судові дебати, перевірив матеріали справи, доводи сторін і вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Частиною 1 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно зі статтями 245, 252 КУпАП, 486 МК України завданнями провадження в справі про порушення митних правил і обов`язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, підлягає встановленню чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні. За визначенням у ст. 458 МК України порушенням митних правил є адміністративне правопорушення, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП), а вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 11 КУпАП). Порушенням митних правил, за яке передбачено адміністративну відповідальність у ч.1 ст. 483 МК України, визнаються переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та /або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Вирішуючи питання про те, чи доведена вина ОСОБА_2 в діях, спрямованих на переміщення автомобіля з приховуванням від митного контролю шляхом поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підробленого доручення на право керування автомобілем, апеляційний суд виходить з наступного. Окрім складання протоколу про порушення митних правил № 4830/30500/18 Закарпатською митницею ДФС 09.10.2018 на адресу Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській областібуло надіслано повідомлення про вчинення ОСОБА_2 діяння, що містить ознаки злочину передбаченого ст. 358 КК України. Начальник Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області 24.10.2018 погодив висновок оперуповноваженого СКП за цим фактом про те, що ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, в діях ОСОБА_2 немає (а.с. 48-49). Висновок вмотивований посиланням на необізнаність ОСОБА_2 про підроблення доручення та відсутність у неї умислу на використання завідомо підробленого документу. При вирішенні питання про те, чи винна ОСОБА_2 в учиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, слід виходити з того, чи була вона, надаючи для митного оформлення доручення № 492-2018, нібито завірене 03.10.2018 празьким нотаріусом,обізнана про його підроблення, чи передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії у виді незаконного переміщення транспортного засобу через митний кордон України, але легковажно розраховувала на їх відвернення або ж не передбачала, хоч повинна була і могла передбачити, можливість настання таких наслідків. Згідно з її поясненням, автомобіль у попереднього користувача придбав її чоловік і передав разом з дорученням, про підроблення якого вона обізнана не була. Це твердження ОСОБА_2 не спростоване, в тому числі даними, які містяться в документах, на які послався суддя в оскарженій постанові. Даних про те, що ОСОБА_2 була обізнана про підроблення доручення на керування транспортним засобом на якому вона 05.10.2018 в`їхала до України, усвідомлювала свої дії як протиправні, передбачала або повинна була і могла передбачити порушення своїми діями встановленого порядку переміщення транспортного засобу через митний кордон України або можливість такого порушення, бажала, свідомо допускала його, або легковажно розраховувала на його відвернення, в справі не встановлено. Отже, підстав для визнання її винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, в справі немає. Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу захисника Романюк О.П. задовольнити, постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 15.02.2019, про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 483 МК України, скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вилучені на підставі ст. 511 МК України легковий автомобіль марки «Skoda» моделі «Octavia» з реєстраційним номерним знаком Чехії НОМЕР_1 , номером кузова НОМЕР_2 року випуску повернути власнику або його представнику. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Гошовський Г.М.