LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС922/1658/19

від 04.02.2020 · Господарська
Резолютивна:Справу № 922/1658/19 разом із касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ?Харків-Капітал? на рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2019 і постанову Східного апеляційного господарського…

УХВАЛА 04 лютого 2020 року м. Київ Справа № 922/1658/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ?Харків-Капітал? на рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 у справі за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Харків-Капітал? про стягнення 1 549 603,26 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Верховного Суду від 18.12.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ?Харків-Капітал? на рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 у справі № 922/1658/19. В судовому засіданні оголошувалися перерви з 21.01.2020 до 28.01.2020 та з 28.01.2020 до 04.02.2020. Під час розгляду справи колегія суддів встановила таке. Предметом позову Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" є вимога про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань зі сплати орендної плати за період з 07.03.2017 по 06.05.2017 за договором оренди землі від 01.08.2007 № 540767100045, з урахуванням додаткової угоди, яку визнано укладеною рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2016 у справі № 922/1558/16. Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.07.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2019, позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 1 549 603,26 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у період з 07.03.2017 по 06.05.2017. Суди, посилаючись на положення частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, виходили з того, що відповідач починаючи з 28.12.2016 (дати набрання законної сили рішенням суду у справі № 922/1558/16) мав сплачувати новий розмір орендної плати, визначений в цьому рішенні, з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Норми чинного законодавства щодо державної реєстрації речових прав на землю не змінюють порядку набрання законної сили змін до договору, встановлених судовим рішенням. Перевіряючи розмір заборгованості, суди дійшли висновку, що щорічна індексація нормативної грошової оцінки та порядок її розрахунку визначені законодавчо - Податковим кодексом України, застосування якого в повному обсязі до спірних правовідносин передбачено умовами договору оренди в редакції додаткової угоди. Будь-яких застережень про незастосування положень Податкового кодексу України в частині індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки при розрахунку орендної плати умови договору оренди не містять. Наведену правову позицію викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 922/1026/19 у спорі між тими ж сторонами з аналогічних підстав щодо того ж договору, але стосовно іншого періоду стягнення орендної плати (з 07.01.2017 по 06.03.2017). В обґрунтування вимог касаційної скарги щодо скасування рішення і постанови повністю та передачі справи на новий розгляд, скаржник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків-капітал") посилається на неправильне застосування і порушення судами попередніх інстанцій положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 182, 210, 328, 334, 638 Цивільного кодексу України, статей 125, 126 Земельного кодексу України, статей 6, 17, 19 Закону України "Про оренду землі", зокрема наголошує, що позивач безпідставно в односторонньому порядку змінив умови договору оренди, оскільки збільшив розмір орендної плати внаслідок його обрахунку з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, здійснення якої не передбачено ні умовами первинної редакції договору оренди, ні додатковою угодою, укладеною на підставі судового рішення у справі № 922/1558/16. Умовами договору оренди передбачено лише обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексу інфляції, що не є тотожним індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно до частини 1 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати. Розглянувши доводи та аргументи касаційної скарги разом з матеріалами справи, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність передати справу на розгляд Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі частини 1 статті 302 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати з огляду на таке. У пунктах 39, 41 постанови від 07.10.2019 у справі № 922/3321/18 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що розмір орендної плати за умовами договору має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції, а нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель є безпідставним, оскільки між сторонами не укладено додаткову угоду до договору оренди землі щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі. Оскільки за умовами договору, укладеного між сторонами, не передбачено внесення орендної плати із урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, за встановленими обставинами орендна плата має вноситись відповідачем відповідно до умов договору із урахуванням індексації інфляції, тому посилання позивача на сплату відповідачем орендної плати не у повному обсязі (без урахування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки) є необґрунтованим.У зв`язку з необхідністю з`ясування наявності підстав для відступлення, чи навпаки, від висновків раніше висловлених під час розгляду справ на підставі статті 289 Податкового кодексу України, статті 21 Закону України "Про оренду землі" щодо індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки при розрахунку орендної плати, вважає за необхідне передати справу № 922/1658/19 на розгляд палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Справу № 922/1658/19 разом із касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ?Харків-Капітал? на рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 передати на розгляд палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий Ю. Я. Чумак Судді Т. Б. Дроботова К. М. Пільков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»