Постанова 4875 № 917/841/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "03" лютого 2020 р. справа №917/841/19 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Попков Д.О. суддів Стойка О.В., Пушай В.І. секретар судового засідання Акімова К.К. за участю представників: від позивача Пироженко О.М. (адвокат, ордер серії ВІ №1006426 від 03.02.2020р.); від відповідача Близнюк І.В. (адвокат, ордер серії ПТ №181078 від 03.02.2020р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь», с.Оболонь Полтавської області на рішення господарського суду Полтавської області ухваленого 29.10.2019р. (повний текст підписано 08.11.2019р.) у м. Полтаві у справі №917/841/19 (суддя Погрібна С.В.) за позовом Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області, с. Оболонь Семенівського району Полтавської області до Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь», с.Оболонь Семенівського району Полтавської області про припинення права постійного користування землею, вилучення державного акту на право постійного користування землею та скасування його державної реєстрації В С Т А Н О В И В: І.Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Оболонська сільська рада Семенівського району Полтавської області, с. Оболонь Семенівського району Полтавської області (далі - Позивач) звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь», с.Оболонь Семенівського району Полтавської області (далі - Відповідач) з вимогами про: - визнання припиненим права постійного користування землею Колективного сільськогосподарського підприємства «Оболонське», що посвідчене державним актом на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ №001698, виданого Колективному сільськогосподарському підприємству «Оболонське» Оболонською сільською радою народних депутатів Семенівського району Полтавської області про надання останньому у постійне користування 787,5га землі в межах згідно з планом землекористування для ведення колективного сільського господарства, відповідно до рішення Оболонської сільської ради народних депутатів №6 від 27.12.1995р., який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1 від 17.01.1996р.; - вилучення державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ №001698, виданого Колективному сільськогосподарському підприємству «Оболонське» Оболонською сільською радою народних депутатів Семенівського району Полтавської області, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за номером №1 від 17.01.1996р.; - скасування державної реєстрації державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ №001698, виданого Колективному сільськогосподарському підприємству «Оболонське» Оболонською сільською радою народних депутатів Семенівського району Полтавської області, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за номером №1 від 17.01.1996р.

2. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.05.2019р. було відкрито провадження у справі №917/841/19 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.10.2019р. (повний текст підписано 08.11.2019р.) у справі №917/841/19 позовні вимоги Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області задоволено частково: - визнано припиненим право постійного користування землею Колективного сільськогосподарського підприємства «Оболонське», що посвідчене державним актом на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ №001698, виданого Колективному сільськогосподарському підприємству «Оболонське» Оболонською сільською радою народних депутатів Семенівського району Полтавської області про надання останньому у постійне користування 787,5га землі в межах згідно з планом землекористування для ведення колективного сільського господарства, відповідно до рішення Оболонської сільської ради народних депутатів №6 від 27.12.1995р., який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1 від 17.01.1996р.; - скасовано державну реєстрацію державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ №001698, виданого Колективному сільськогосподарському підприємству «Оболонське» Оболонською сільською радою народних депутатів Семенівського району Полтавської області, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за номером №1 від 17.01.1996р.

4. Означене рішення суду вмотивоване відсутністю підстав для правонаступництва саме в земельних правовідносинах та встановленням судом факту несплати Відповідачем починаючи з 2000р. сум земельного податку, що в розумінні ст.141 Земельного кодексу України є однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою. При цьому, місцевий суд зазначив, що державний акт на право постійного користування на землю за правовою природою є лише документом, який посвідчує набуття відповідного права за рішенням компетентного органу і залежний від правомірних або неправомірних дій цієї особи, які можуть бути припинені в передбаченому законом порядку; цей акт має похідний від права на постійне користування земельною ділянкою характер, тому наслідком припинення права користування є скасування державного акту). 4.1. Відмова суду у задоволенні позовних вимог про вилучення державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ №001698, відповідно до якого Відповідачу надано у постійне користування 787,5га землі в межах згідно з планом землекористування, була зумовлена необґрунтованістю таких вимог, оскільки Позивачем не визначено порядку, умов та особи, на користь якої необхідно провести таке вилучення. 4.2. З приводу заяви Відповідача про сплив строку позовної давності суд першої інстанції зазначив, що оскільки саме після наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 26.02.2018р. №1350-СГ (було передано із державної власності Оболонській сільській об`єднаній територіальній громаді за актом приймання-передачі від 27.02.2018р. у комунальну власність 83 земельні ділянки загальною площею 2936,4587га згідно з додатком (у томі числі надані Відповідачу у постійне землекористування земельні ділянки), Оболонська сільська рада дізналась про порушення Відповідачем права постійного землекористування такою земельною ділянкою, позов подано Позивачем в межах строку, визначеного ст.256 Цивільного кодексу України. ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

5. Приватне сільськогосподарське підприємство «Оболонь», не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2019р. у справі №917/841/19 скасувати, ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає: 6.1. залишення місцевим судом поза увагою, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво. Між тим, у разі ж реорганізації особи, зміни її організаційно-правової форми чи назви, підстави для припинення у такої особи права користування земельною ділянкою не виникають. Більш того, право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду, що цілком відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 31.01.2019р. у справі №914/839/18 та від 10.10.2018р. у справі №907/916/17; 6.2. не встановлення місцевим судом передбачених ст.143 Земельного кодексу України належних підстав для примусового припинення права Відповідача на земельну ділянку у судовому порядку, що, своєю чергою, свідчить про безпідставність подання позову у межах означеної справи; 6.3. не дослідження місцевим судом обставин того, що систематична несплата земельного податку/орендної плати не тягне за собою примусове припинення права Відповідача на користування земельною ділянкою в судовому порядку. Більш того, місцевим судом було залишено поза увагою, що довідка Виконавчого комітету Оболонської сільської ради Семенівського району №295 від 16.05.2019р. є неналежним доказом систематичної несплати Відповідачем земельного податку. 6.4. безпідставна відмова у задоволенні заяви Відповідача про застосування строків позовної давності, оскільки Позивач, як суб`єкт прийняття рішення про передачу Колективному сільськогосподарському підприємству «Оболонське» у постійне користування земельної ділянки площею 787,5га та видачу державного акту на право постійного користування на землю, знав та/або повинен був знати про обставини, на які він посилався у позові, ще у 2000р., а саме з дати перереєстрації Колективного сільськогосподарського підприємства «Оболонське» в Приватне сільськогосподарське підприємство «Оболонь».

7. Разом з апеляційною скаргою Приватним сільськогосподарським підприємством «Оболонь» були надані додаткові докази, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а саме: копія довідки Семенівської РДА Полтавської області від 14.10.2019р., копія заяви Відповідача від 27.09.2019р. та копія відповіді Головного управління ДПС у Полтавській області від 02.10.2019р. щодо інформації про суми нарахованого єдиного податку 4 групи з 2014р. по 2019р. За твердженням Скаржника, необхідність подання означених документів виникла через неправильне застосування місцевим судом ст.141 Земельного кодексу України як підставу для часткового задоволення позовних вимог. ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Позивача у справі:

8. Оболонською сільською радою Семенівського району Полтавської області, в межах встановленого апеляційним судом строку, надано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого остання проти її задоволення заперечує, наголошуючи на законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення суду, зазначаючи, що: 8.1. реорганізація Колективного сільськогосподарського підприємства «Оболонське» шляхом перетворення в Приватне сільськогосподарське підприємство «Оболонь», із скасуванням його державної реєстрації, є припиненням діяльності підприємства і, відповідно, є юридичним фактом для припинення права Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь» на користування спірною земельною ділянкою; 8.2. Відповідачем на виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 25.06.2019р. у справі №917/841/19 не було надано до суду жодних документів, які б підтверджували факт сплати ним земельного податку з 2000р. та які б дали змогу встановити обсяг правонаступництва від Колективного сільськогосподарського підприємства «Оболонське» до Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь», що свідчить про відсутності у Відповідача права постійного користування землею за державним актом серія ІІ-ПЛ №001698, виданого Колективному сільськогосподарському підприємству «Оболонське»; 8.3. автоматичне переоформлення прав землекористування положеннями чинного законодавства не передбачено, що поряд з відсутністю вчинення Відповідачем жодних дій чи заходів щодо переоформлення права на землю, свідчить про відсутність будь-яких прав на земельні ділянки, посвідчені державним актом на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ №001698; 8.4. дата отримання в комунальну власність Оболонською сільською об`єднаною територіальною громадою, у тому числі, спірних земельних ділянок 26.02.2018р. - є початком перебігу встановленого ст.261 Цивільного кодексу України строку позовної давності, протягом якого Позивач мав можливість звернутися з відповідним позовом до суду, враховуючи також, що останній лише з ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2018р. у справі №1640/2913/18 дізнався про невизнання Відповідачем права розпоряджатися Оболонською сільською радою такими земельними ділянками; 8.5. на виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 14.11.2019р. у справі №917/1301/19 Головним управлінням ДПС у Полтавській області надано копії податкових декларацій Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь», як платника єдиного податку 4 групи за 2014-2019р.р., з аналізу яких вбачається відсутність протягом вказаного проміжку часу підстав для виникнення у Відповідача права користування спірними земельними ділянками та відсутність сплати земельного податку за їх використання.

9. Окрім того, разом з відзивом на апеляційну скаргу Оболонською сільською радою було надано копії податкових накладних Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь» як платника єдиного податку 4 групи за 2014-2019р.р. з додатком №1 (відомості про наявність земельних ділянок). IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

10. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 29.11.2019р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В., Пушай В.І.

11. Ухвалою від 18.12.2019р. вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №917/841/19, а ухвалою від 13.01.2020р., після проведення підготовчих дій, призначила розгляд апеляційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь» у судовому засіданні на 03.02.2020р. о 14:40 з повідомленням учасників справи.

12. Враховуючи викладене в п.п.10, 11 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В. та Пушай В.І. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

13. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та засобами аудиофіксації у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.

14. У судовому засіданні 03.02.2020р. уповноважений представник Скаржника підтримав свої вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі, надав додаткові пояснення на запитання суду. Представник Позивача у судове засідання 03.02.2020р. також з`явився, проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях. Клопотання Скаржника, викладене за змістом апеляційної скарги, про участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції, залишається апеляційним судом без задоволення, оскільки відповідно до ч.5 ст.197 Господарського процесуального кодексу України проведення судового засідання в режимі відеоконференції можливо лише щодо конкретного судового засідання у справі, дата та час якого були визначені судом, а не подальших невизначених на момент подання клопотання судових засідань. У той час, на дату звернення Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь» з означеним клопотанням до суду, відкриття провадження, дат та часу судових засідань у справі №917/841/19 апеляційним судом визначено не було, тоді як можливість доручити визначеним в клопотанні судам забезпечити проведення судових засідань з розгляду означеної справи в режимі відеоконференції на невизначені дати судового засідання, враховуючи необхідну наявність на це технічної можливості, чинне процесуальне законодавство не передбачає. При цьому, вирішення питання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а отже і задоволення такого клопотання, є виключно дискреційним повноваженням суду. Своєю чергою, представник Скаржника безпосерередньо прибув до судового засідання, а отже його право на доступ до суду забезпечено належною мірою.

15. Відтак, згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

16. Надані Скаржником до апеляційної скарги та Позивачем до відзиву на апеляційну скаргу додаткові документи, згадані в п.п.7, 8 цієї постанови, залишаються судовою колегією без розгляду в порядку ст.118 Господарського процесуального кодексу України, оскільки матеріали справи не містять посилання на них Позивачем/Відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції (не були предметом розгляду в суді першої інстанції), тоді як згідно з ч.ч.2, 3 ст.80 Господарського процесуального кодексу України Позивач зобов`язаний був надати такі докази, які стосуються предмету доказування (ст.76 цього Кодексу), разом з позовною заявою, а Відповідач - з відзивом на позовну заяву. При цьому, апеляційний суд зауважує, що на такий процесуальний обов`язок, зокрема Скаржника, як Відповідача, не впливають суб`єктивні оцінки можливих доводів Позивача по суті заявлених вимог, та, тим більше, висновки суду першої інстанції, зроблені за наявними матеріалам справи під час ухвалення оскаржуваного рішення - такі суб`єктивні оцінки не становлять об`єктивних причин у розумінні ч.3 ст.269 цього Кодексу як належної підстави залучення додаткових доказів на стадії апеляційного провадження. Окрім того, надана Скаржником інформація не містить будь-якого зв`язку з предметом розглядуваного спору (спірною землею, права постійної користування якою посвідчене державним актом на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ №001698). V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

17. Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, на підставі рішення Оболонської сільської ради народних депутатів №6 від 27.12.1995р. Колективному сільськогосподарському підприємству «Оболонське» видано державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ №001698 (а.с.а.с.16-18 т.1), відповідно до якого означеному підприємству надано у постійне користування 787,5га землі в межах згідно з планом землекористування. Держаний акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1.

18. З пояснень Позивача вбачається, що відповідно до розпорядження голови Семенівської районної державної адміністрації №290 від 10.04.1996р. «Про затвердження проекту роздержавлення і приватизації земель КСП «Оболонське» землі, що відображені в державному акті на право постійного користування серії ІІ-ПЛ №001698 виданий Колективному сільськогосподарському підприємству «Оболонське», були віднесені до земель державної власності.

19. На підставі рішення засновника ОСОБА_1 від 26.01.2000р. (а.с.20 т.1) розпорядженням Голови районної державної адміністрації №49 від 08.02.2000р. «Про перереєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб», відповідно до Положення про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №740 від 25.05.1998р., у зв`язку із зміною назви, організаційної правової форми, форми власності суб`єктів підприємницької діяльності та на основі поданих документів, скасовано державну реєстрацію Колективного сільськогосподарського підприємства «Оболонське» шляхом перереєстрації його в Приватне сільськогосподарське підприємство «Оболонь» (а.с.33 т.1).

20. Розпорядженням Голови районної державної адміністрації №125 від 11.04.2000р. «Про внесення доповнень до статутів Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь», Приватного сільськогосподарського підприємства імені Чапаєва, відповідно до Положення про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №740 від 25.05.1998р., та на підставі поданих документів, доповнено розділ Загальні положення Статуту Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь» (а.с.а.с.24-32 т.1) положеннями щодо визначення Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь» правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства «Оболонське» (а.с.34 т.1).

21. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №1350-СГ від 26.02.2018р. (а.с.27 т.2) передано Оболонській сільській об`єднаній територіальній громаді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2936,4587га, які розташовані за межами населених пунктів на території Оболонської сільської об`єднаної територіальної громади Семенівського району Полтавської області. На виконання означеного наказу, між Головним управління Держгеокадастру у Полтавській області та Оболонською сільською об`єднаною територіальною громадою було підписано акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність (а.с.а.с.28-31 т.2). У підтвердження факту передачі означених земельних ділянок Позивачу, останнім було надано до матеріалів справи витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.а.с.56-61 т.2).

22. Вказані в п.п.17-21 цієї постанови обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не заперечуються.

23. Листом Відділу у Семенівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №301/116-10ч від 26.04.2019р. (а.с.40 т.1), наданим у відповідь на адвокатський запит №1 від 24.04.2019р. (а.с.а.с.38, 39 т.1), Позивачу було повідомлено про відсутність відомостей щодо реєстрації змін землекористувача за державним актом на право постійного користування, як і відомостей стосовно використання Приватним сільськогосподарським підприємством «Оболонь» з 08.02.2000р. земельних ділянок, відображених у державному акті.

24. Листом Семенівської районної держаної адміністрації Полтавської області №01-35/793 від 02.05.2019р. (а.с.42 т.1), наданим у відповідь на адвокатський запит №2 від 24.04.2019р. (а.с.39 т.1), Позивачу було повідомлено про надання Приватному сільськогосподарському підприємству «Оболонь» у користування на умовах договорів оренди земельних ділянок орієнтованою площею 340га, які розташовані на території Оболонської сільської ради Семенівською району Полтавської області. На підтвердження означених відомостей було надано копії відповідних договорів оренди на земельні ділянки площею 114,1758га, 33,0713га, 22,8315га, 8,4033га, 38,2213га, 25,4296га, 20,4772га, 15,9072га (а.с.а.с.45-92 т.1), копії розпоряджень Голови районної державної адміністрації №416 від 26.07.2010р. «Про продовження терміну дії договору оренди земельних ділянок Приватному сільськогосподарському підприємству «Оболонь» та №267 від 28.04.2011р. «Про затвердження технічних документацій із землеустрою Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь» (а.с.а.с.43, 44 т.1).

25. Відповідно до довідки Виконавчого комітету Оболонської сільської ради Семенівського району №295 від 16.05.2019р. (а.с.37 т.1) з 2000р. по теперішній час від Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь» кошти від сплати земельного податку на розрахунковий рахунок сільської ради не надходили.

26. Вважаючи, що право постійного користування землею Колективного сільськогосподарського підприємства «Оболонське», що посвідчене державним актом на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ №001698, припинено внаслідок перереєстрації цього підприємство в Приватне сільськогосподарське підприємство «Оболонь» (тобто внаслідок припиненням діяльності підприємства), враховуючи, що останнім державний акт на право постійного користування спірними земельними ділянками оформлений не був, а підприємство починаючи з 2000р. не сплачує плату за землю у вигляді земельного податку, Оболонська сільська рада Семенівською району Полтавської області звернулась до господарського суду з вимогами про визнання припиненим права постійного користування землею Колективного сільськогосподарського підприємства «Оболонське» (правонаступником якого є Приватне сільськогосподарське підприємство «Оболонь»), що посвідчене державним актом на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ №001698, виданого Колективному сільськогосподарському підприємству «Оболонське» Оболонською сільською радою народних депутатів Семенівського району Полтавської області про надання останньому у постійне користування 787,5га землі в межах згідно з планом землекористування для ведення колективного сільського господарства, відповідно до рішення Оболонської сільської ради народних депутатів №6 від 27.12.1995р., який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1 від 17.01.1996р., а також вилучення означеного державного акту та скасування його державної реєстрації.

27. Відносно означених обставин спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів законодавства, що регулює земельні відносини, створення підприємств, а також Податкового кодексу України з питань регулювання сплати земельного податку.

28. Апеляційним судом встановлено, що редакція Статуту Відповідача, яка була зареєстрована 08.02.2000р.: 28.1. містить вказівку про його створення (п.1.2.) рішенням засновника ОСОБА_1 без будь-якої згадки щодо волевиявлення/участі КСП «Оболонське» чи його членів; 28.2. розділ 6 Статуту, присвячений власності, майну і доходам Підприємства, не містить жодної вказівки про набуття/наявності Підприємством на момент його створення будь-якого майна (в тому числі - на праві постійного користування), окрім внеску засновника до статутного фонду у розмірі 700грн. 28.3. На підставі заяви ОСОБА_1 від 13.08.2002р. про передачу прав і обов`язків засновника на користь ОСОБА_2 (а.с.21 т.1) та заяви останнього про включення до державного реєстру у якості засновника ПСП «Обоолонь» (а.с.22 т.1) розпорядженням голови Семенівської районної держаної адміністрації Полтавської області №382 від 13.08.2002р. (а.с.23 т.1) проведені відповідні зміни в реєстраційних документах Відповідача. 28.4. Зі змісту виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.35 т.1) вбачається, що державна реєстрація ПСП «Оболонь» відбулась 08.02.2000р. 28.5. Представлений Відповідачем Додаток 1 до спірного державного акту (а.с.а.с.122-124 т.1) не містить жодних відомостей щодо громадян - членів КСП, тоді як протокол загальних зборів КСП «Оболонське» (а.с.а.с.144-145 т.1) являє собою неякісну фотокопію, яка не засвідчена у встановленому порядку. VІ. Оцінка апеляційного суду:

29. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України правомірність і обґрунтованість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) застосованого способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

30. Сутність розглядуваного спору полягає у встановленні наявності/відсутності підстав для визнання припиненим права постійного користування землею Колективного сільськогосподарського підприємства «Оболонське», що посвідчене державним актом на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ №001698, виданого Колективному сільськогосподарському підприємству «Оболонське» Оболонською сільською радою народних депутатів Семенівського району Полтавської області про надання останньому у постійне користування 787,5га землі в межах згідно з планом землекористування для ведення колективного сільського господарства, відповідно до рішення Оболонської сільської ради народних депутатів №6 від 27.12.1995р., який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1 від 17.01.1996р., а також вилучення означеного державного акту та скасування його державної реєстрації.

31. Беручи до уваги правову природу розглядуваних між сторонами правовідносин, кореспондуючі права та обов`язки їх сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням положень, насамперед, Земельного кодексу України, Господарського та Цивільного кодексів України, а також інших відповідних нормативно-правових актів, чинних, зокрема, на дату виникнення спірних правовідносин, що регулюють право постійного користування земельною ділянкою та визначали створення і реорганізацію підприємств.

32. Відповідно до ч.1 ст.92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, яке згідно зі ст.125 цього Кодексу виникає з моменту його державної реєстрації. 32.1. Приписами ст.7 Земельного кодексу України в редакції, діючої на час виникнення спірних правовідносин та перереєстрації Колективного сільськогосподарського підприємства «Оболонське» встановлено, що у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, сільськогосподарським підприємствам і організаціям. Право постійного користування землею, відповідно до вимог ст.23 цього Кодексу, посвідчувалось державними актами, які видавалися і реєструвалися сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Аналогічні положення з цього приводу містили і ч.1 ст.10 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» в редакції на момент реєстрації ПСП «Оболонь» (далі - Закон про КСП). Отже, на момент прийняття рішення щодо надання права постійного користування КСП «Оболонське» та видачі спірного державного акту на посвідчення такого права, вказане підприємство було належним суб`єктом, що за діючим на той час законодавством міг набути таке право. 32.2. Своєю чергою, ст.92 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001р., що також узгоджується з чиною редакцією означеного Кодексу, встановлено можливість надання права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності виключно підприємствам, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності. Згідно з п.6. Перехідних положень означеного Кодексу, громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008р. переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду строк оренди визначається селянським (фермерським) господарством відповідно до закону. При цьому розмір орендної плати за земельні ділянки не повинен перевищувати розміру земельного податку. 32.3. Між тим, апеляційний суд, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 15.01.20120р. у справі №925/361/19 зазначає, що державні акти про право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право. При цьому положення про обов`язок переоформити право користування земельною ділянкою у відповідний строк, передбачений у п.6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005р. №5-рп/2005 (у справі № 1-17/2005). Відтак, набуте КСП «Оболонське» до запровадження відповідної норми щодо кола суб`єктів право постійного користування земельною ділянкою не підлягає автоматичному припиненню внаслідок таких обмежень.

33. Відповідно до ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини. Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.11.2019р. у справі №906/392/18, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст.141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у ст.141 Земельного кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

34. Скаржник обґрунтовує наявність у нього спірного права постійного користування земельною ділянкою посиланням на правонаступництво за первісним набувачем такого права - КСП «Оболонське», що підтверджується, на його думку: - відповідними відомостями в реєстраційних документах (зокрема - реєстрацією доповнення до Статуту ПСП «Оболонь» - п.20. цієї постанови); - встановленими фактами в межах справи №816/2385/17, яка розглядалась в порядку адміністративного судочинства (а.с.а.с.114-120, 128-133 т.1) за позовом ПСП «Оболонь» до Головного управління держгеокадастру 34.1. Колегія апеляційного господарського суду відмічає, що в розглядуваному контексті реєстраційні документи і дії, на які посилається Відповідач, за своєю суттю є похідними від актів/дій відповідних управнених суб`єктів (насамперед, КСП «Оболонське» та його членів/органів управління і засновника ПСП «Оболонь»), а отже їх належна правова оцінка вимагає, насамперед, відповідної правової кваліфікації таких первинних дій/актів. 34.2. Зі змісту судових актів у справі №816/2385/17 вбачається, що розглядаючи питання відносно обґрунтованості заявлених позовних вимог, суди виходили саме із наявності розпорядження голови районної державної адміністрації №125 від 11.04.2000р. (п.20 цієї постанови), але не досліджували і не аналізували наявності відповідних підстав для реєстрації ПСП «Оболонь» у якості правонаступника КСП «Оболоньске» - в цьому контексті такі судові акти, що лише констатують/відтворюють зміст певного письмового доказу, не становлять самостійного джерела доказування у розумінні ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, адже Позивач у відповіді на відзив (а.с.а.с.150-156 т.1) наводить аргументи на спростування обґрунтованості вчинення/прийняття таких реєстраційних рішень, що не становило предмет розгляду у справі №816/2385/17. 34.3 Частиною 2 ст.10 Закону про КСП встановлене загальне правило про збереження права підприємства на земельну ділянку при входженні його до складу агропромислових об`єднань, комбінатів, агрофірм та інших формувань, чого, наразі, в розглядуваному випадку за наявними матеріалами справи не відбулось. Разом із тим, ч.6 ст.31 цього Закону визначено, що у разі перетворення (як вид реорганізації) одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства. Проте, за змістом ч.2 ст.23 та ч.1 ст.31 Закону, окрім суду, рішення про реорганізацію шляхом перетворення КСП у ПСП, управнене приймати виключно вищий орган самоврядування КСП - загальні збори або збори уповноважених. Між тим, матеріали справи не містять належних доказів ухвалення належним у розглядуваному випадку суб`єктом - вищим органом управління КСП - рішення про його перетворення у ПСП, адже одноособове рішення засновника Відповідача (п.19 цієї постанови), незалежно від наявності у нього статусу члена КСП на той момент, в принципі не може сприйматися у такий якості в силу визначення КСП у ч.1 ст.1 Закону про КСП як добровільного об`єднання громадян. 34.4. У відповідності до приписів редакції ст.8 діючого на момент реєстрації ПСП «Оболонське» Закону України «Про підприємництво»: - у разі зміни назви, організаційно-правової форми суб`єкта підприємницької діяльності, а також форми власності суб`єкти підприємницької діяльності у місячний термін з моменту настання зазначених змін зобов`язані подати документи для перереєстрації (ч.11); - перереєстрація суб`єкта підприємницької діяльності проводиться в порядку, встановленому для його реєстрації (ч.12); - своєю чергою, для державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи подається, у тому числі, рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів (конференції) у випадках, передбачених законом (ч.2). Отже, вимоги законодавства про реєстрацію у якості обов`язкової підстави для вчинення відповідних реєстраційних дій з перереєстрації КСП у ПСП визначали необхідність наявності відповідного рішення уповноваженого органу КСП, а не одноособового рішення громадянина про створення приватного підприємства, як фактично відбулося в розглядуваному випадку при реєстрації Відповідача та останнім не спростовано. 34.5. Колегія суддів відхиляє посилання представника Скаржника у судовому засіданні 03.02.2020р. на наявність необхідних протоколів членів КСП «Оболонське», що опосередковують рішення відповідних уповноважених осіб про реорганізації/перереєстрацію КСП в ПСП «Оболонь» не тільки з міркувань відсутності таких доказів, що відповідали б вимогам ч.2 ст.91 Господарського процесуального кодексу України, в матеріалах справи, але й також через те, що з моменту створення п.1.2. Статуту ПСП «Оболонь» підставою створення визначає саме рішення №1 засновника ОСОБА_1 від 26.01.2000р., і поточна редакція цього пункту також засновником ПСП визначає саме фізичну особу, а не КСП «Оболонське» чи його членів. Наразі, судом також враховується не надання Відповідачем передбаченого ч.2 ст.37 ЦК УРСР (в редакції, чинний на 08.02.2000р. (п.28.4 цієї постанови), передавального балансу (акту) між органом припинення КСП та засновниками ПСП відносно обсягу переданих прав і обов`язків, а також - наявні відомості щодо сформованого статутного фонду (п.28.2. цієї постанови).

35. Аналіз наведених в п.п.32-34 цієї постанови законодавчих приписів в контексті встановлених за наявними в матеріалах справи обставин дають підстави для наступних висновків: - ПСП «Оболонь» за відсутністю належних для цього підстав було зареєстроване у якості правонаступника КСП «Оболонське», хоча така реєстраційна дія могла опосередковувати лише створення самостійної юридичної особи - приватного підприємства, що не може мати статусу правонаступника КСП; - КСП «Оболонське» було належним суб`єктом - набувачем права постійного користування, посвідченого спірним державним актом; - на момент реєстрації ПСП «Оболонь» Земельний кодекс України ще не запровадив обмеження відносно можливості первісного (не в наслідок правонаступництва) набуття права постійного користування земельною ділянкою приватним сільськогосподарським підприємством; - водночас, відносно ПСП «Оболонське» уповноваженим органом не ухвалювалося до запровадження ст.92 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001р. рішення про надання права постійного користування на спірну земельну ділянку - Відповідач вважає наявним у нього такого права виключно в силу правонаступництва за КСП «Оболонське».

36. Пункт 3 ч.1 ст.27 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент скасування реєстрації КСП «Оболонське» та реєстрації ПСП «Оболонь», визначав припинення діяльності підприємства підставою для припинення права користування земельною ділянкою. Беручи до уваги, що за дослідженим у цій справі порядком створення Відповідач не міг бути із дотриманням вимог діючого на момент його реєстрації законодавства визначений правонаступником КСП «Оболонське», запроваджене розпорядженням Голови районної державної адміністрації №49 від 08.02.2000р. скасування державної реєстрації КСП утворило належну підставу для припинення права постійного користування земельною ділянкою, посвідченого спірним державним актом. Означена особливість розглядуваного випадку зумовлює відхилення посилання представника Відповідача на практику і позицію Верховного суду відносно збереження права постійного користування земельною ділянкою у разі правонаступництва за належним набувачем такого права, оскільки за обставинами цієї справи такого правонаступництва не відбулось, а реєстраційний запис про наявність правонаступництва з ним не ототожнюється та є презумпцією, що може бути спростована. Водночас, утворення ПСП «Оболонь» до запровадженого редакцію Земельного кодексу України від 25.10.2001р. обмеження щодо кола суб`єктів права постійного користування земельною ділянкою у сукупністю із наявними безпідставними реєстраційними записами та положеннями Статуту Відповідача фактичне «призначення» його засновником правонаступником за КСП «Оболонське» призвело до правової невизначеності щодо управненної на користування особи відносно такої земельної ділянки, яку суд вважає (враховуючи наслідки такої невизначеності для сталості цивільного обігу і можливості правомірного використання земельної ділянки) належною підставою для виникнення спору і подання позову.

37. Своєю чергою, набуття Оболонській сільській об`єднаній територіальній громаді (Оболонській сільській раді Семенівського району Полтавської області) лише з 26.02.2018р. права комунальної власності щодо земельної ділянки, відносно якої видавався спірний державний акт, зумовлює висновок і про виникнення у Позивача захищуваного суб`єктивного права як належного об`єкту судового захисту саме з цієї дати, що зумовлює погодження апеляційного суду із відхиленням місцевим судом клопотання Відповідача про застосування позовної давності. Колегія суддів також відмічає, що фактично характер розглядуваного спору відносно наявності/відсутності та припинення права постійного користування земельною ділянкою вказує на триваюче порушення з боку Відповідача у вигляді невизнання за Позивачем (та і органом, який до цього здійснював функції власника відносно спірної земельної ділянки) можливості повної реалізації прав власника щодо такої земельної ділянки через приналежність права постійного користування. Наразі, триваючий характер порушення захищуваного суб`єктивного права в розглядуваному випадку та легітимна мета державного втручання (опосередковується вимогами Позивача), спрямована на забезпечення правової визначеності відносно можливості та обсягу правомірного використання суспільно-значущого ресурсу, яким є земельна ділянка, унеможливлює відхилення позовних вимог з міркувань позовної давності. Досліджуючи в контексті вимог ст.15 Господарського процесуального кодексу України питання пропорційності запровадженого Позивачем втручання у майнові інтереси Відповідача, що полягають у продовженні використання права постійного користування спірною земельною ділянкою, апеляційним суд виходить з того, що: - зміст та характер поданих засновником Відповідача документів для реєстрації ПСП «Оболонське» як первинна підстава для вчинення реєстраційних дій з боку держави (у тому числі - і з порушенням щодо безпідставного визначення правонаступництва) перебували в сфері контролю Відповідача (його засновника), а отже - тягар негативних наслідків подання засновником Відповідача саме таких документів у світлі загальнодоступних положень діючого на той момент законодавства, які достатньо ясно визначали порядок оформлення правонаступництва за КСП, не може покладатися на державу в особі Позивача (у розумінні усталеної практики ЄСПЛ щодо застосування концепції «належного урядування»); - з моменту створення Відповідача і до запровадження відповідних законодавчих обмежень саме щодо можливості набуття приватним сільськогосподарським підприємством права постійного користування земельною ділянкою Відповідачем не було вжито заходів, спрямованих на набуття такого права, а після такого обмеження - не здійснення впродовж розумного строку заходів з набуття права щодо спірної земельної ділянки з інших передбачених діючим законодавством підстав; - безоплатність набуття КСП «Оболонське» права постійного користування земельною ділянкою, яке всупереч встановлених підстав і порядку його збереження штучністю вказівки про правонаступництво намагається утримати Відповідач; - відсутністю процесуальної можливості зважаючи на принцип диспозитивності (ст.14 Господарського процесуального кодексу України) самостійного (за відсутністю відповідної позовної заяви) розгляду судом питання про наявність/відсутність підстав для компенсації через участь держави в реєстраційних діях із визначення Відповідача у якості правонаступника КСП «Оболонське».

37. Аргументи Скаржника про відсутність передбачених ст.143 чинної редакції Земельного кодексу України підстав для припинення справи у судовому порядку колегією відхиляється, оскільки: - в даному випадку підстава припинення спірного права визначалась п. 3 ч.1 ст.27 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент скасування реєстрації КСП «Оболонське»; - в встановлення юридичного факту припинення постійного права не є належним способом судового захисту у світлі приписів ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України; - зважаючи на існування спору між сторонами щодо наявності такого спірного права у Відповідача, на вирішення якого за змістом ч.3 ст.124 Конституції України та ст.20 Господарського процесуального кодексу України поширюється юрисдикція господарських судів, та фактичних дій останнього спрямованих на використання такої земельної ділянки (вбачається із сутності спору, що розглядався в порядку адміністративного судочинства в межах справи №816/2385/17), ефективним у розумінні ст.13 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. є саме припинення спірного права у судовому порядку.

38. Враховуючи наведене в п.36 цієї постанови, припинення діяльності Колективного сільськогосподарського підприємства «Оболонське» є самодостатньою підставою для припинення права користування земельною ділянкою на підставі п.3 ч.1 ст.27 Земельного кодексу України в редакції, діючої на час перереєстрації підприємства, а відтак, похідна вимога Позивача про скасування державної реєстрації такого державного акту на право постійного користування землею, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Апеляційний суд зауважує, що застосування в розглядуваному випадку наведеної Позивачем постанови Верховного Суду від 21.11.2019р. у справі №918/194/19 є безпідставним, оскільки в означеному випадку реєстрація Відповідача відбулась до вступу в силу Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001р. (якою було виключено сільськогосподарські підприємства з переліку суб`єктів, які можуть набути право постійного користування землею), а отже Приватне сільськогосподарське підприємство «Оболонь» відповідно до приписів ст.7 Земельного кодексу України в редакції, діючої на час здійснення перереєстрації, могло (в разі правонаступництва) набути право постійного користування землею, на відміну від випадку Позивача у справі №918/194/19, реорганізація якого відбулась після 25.10.2001р. («…припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво, є правильним за умови, що правонаступник може набувати відповідне таке право згідно з чинним на час правонаступництва законодавством, тобто у даному випадку, згідно зі ст.92 Земельного кодексу України, яка чітко визначає суб`єктів права постійного користування. У випадку ж, коли внаслідок реорганізації суб`єкт перестає відповідати встановленим ст.92 Земельного кодексу України вимогам, набуття ним права постійного користування земельною ділянкою є неможливим в силу прямої вказівки закону.»)

39. Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Згідно з пп.14.1.7.2. Податкового Кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Своєю чергою, згідно з пп.4 п.297.1. цього Кодексу платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

40. Між тим, судова колегія зазначає, що враховує припинення права постійного користування землею за державним актом серія ІІ-ПЛ №001698 в означеному випадку на підставі саме припинення діяльності підприємства, яке відбулось ще у 2000р., встановлення наявності/відсутності обставин систематичної несплати Відповідачем земельного податку, що мало б наслідком (в разі встановлення факту такої несплати) лише подальшого припинення права постійного землекористування на підставі п.«д» ст.141 Земельного кодексу України щодо вже припиненого права постійного землекористування, є недоцільним.

41. Питання щодо законності/незаконності вилучення державного акту серії ІІ-ПЛ №001698 в межах апеляційного перегляду сторонами не заявлялось та не оскаржувалось.

42. Відтак, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення по суті задоволених позовних вимог із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь» залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін з мотивів, наведених в цій постанові.

43. За змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь», с. Оболонь Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2019р. (повний текст підписано 08.11.2019р.) у справі №917/841/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2019р. (повний текст підписано 08.11.2019р.) у справі №917/841/19 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Приватного сільськогосподарського підприємства «Оболонь», с. Оболонь Полтавської області.

4. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України. У судовому засіданні 03.02.2020р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 05.02.2020р. Головуючий, суддя-доповідач Д.О. Попков Суддя В.І. Пушай Суддя О.В. Стойка Надіслано судом до ЄДРСР - 05.02.2020р.