Постанова 4875 № 917/1301/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "06" серпня 2020 р. Справа № 917/1301/19 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О. за участю секретаря судового засідання Ярітенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" (вх.№968 П/2) та заяву ОСОБА_1 (вх.5913 від 17.06.2020) про приєднання до апеляційної скарги ПСП "Оболонь" на рішення господарського суду Полтавської області від 18.02.2020, ухвалене в приміщенні господарського суду Полтавської області 18.02.2020 о 10:20 годині (суддя Кльопов І.Г.; повний текст підписано 02.03.2020) у справі № 917/1301/19 за позовною заявою Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь", с. Оболонь Семенівського району, Полтавської області, до Оболонської сільської ради, с. Оболонь, Семенівського району Полтавської області, про визнання протиправним та скасування рішення, та позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс", смт. Семенівка Семенівського району Полтавської області, до Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь", с. Оболонь Семенівського району Полтавської області про: 1) визнання відсутності у ПСП "Оболонь" права колективної власності на землю, відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №2, виданого КСП "Оболонське"; 2) визнання недійсним Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №2, виданого КСП "Оболонське", та скасування його державної реєстрації, ВСТАНОВИЛА: Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.02.2020 відмовлено Приватному сільськогосподарському підприємству "Оболонь" у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування рішення тринадцятої сесії сьомого скликання об`єднаної територіальної громади Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області від 24.06.2019 № 60 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з подальшою передачею її у користування". Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс" задоволено. Визнано відсутність у Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" права колективної власності на землю, відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №2, виданого Колективному сільськогосподарському підприємству "Оболонське". Визнано недійсним Державний акт на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №2, виданий Колективному сільськогосподарському підприємству "Оболонське", та скасовано його державну реєстрацію. В обґрунтування висновків про задоволення позовних вимог ТОВ "Агріс" суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять належних доказів ухвалення належним суб`єктом - вищим органом управління КСП - рішення про його перетворення у ПСП, адже одноособове рішення засновника ПСП "Оболонь", незалежно від наявності у нього статусу члена КСП на той момент, не може сприйматися у такій якості в силу визначення КСП у ч. 1 ст. 1 "Про колективне сільськогосподарське підприємство" як добровільного об`єднання громадян; також судом враховується ненадання ПСП "Оболонь" передбаченого ч. 2 ст. 37 ЦК УРСР (в редакції, чинний на 08.02.2000) передавального балансу (акту) між органом припинення КСП та засновниками ПСП відносно обсягу переданих прав і обов`язків, а також - наявні відомості щодо сформованого статутного фонду, отже, ПСП "Оболонь" за відсутністю належних для цього підстав було зареєстроване у якості правонаступника КСП "Оболонське", хоча така реєстраційна дія могла опосередковувати лише створення самостійної юридичної особи - приватного підприємства, що не може мати статусу правонаступника КСП; пункт 3 ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент скасування реєстрації КСП "Оболонське" та реєстрації ПСП "Оболонь", визначав припинення діяльності підприємства підставою для припинення права користування земельною ділянкою; скасування державної реєстрації КСП утворило належну підставу для припинення права колективної власності на земельну ділянку, посвідченого спірним державним актом; отже, позовну вимогу щодо визнання відсутності у ПСП "Оболонь" права колективної власності на землю судом першої інстанції визнано такою, що підлягає задоволенню. В оскаржуваному рішенні суд також зазначив, що у Державному акті на право колективної власності на землю КСП "Оболонське" не було проведено реєстрацію змін землекористувача на ПСП "Оболонь"; вказане є наслідком припинення права колективної власності на спірну земельну ділянку; наслідком припинення права користування є скасування Державного акту, а відтак вимога про визнання недійсним Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087 та скасування його державної реєстрації визнана такою, що підлягає задоволенню. Відмовляючи в позовних вимогах ПСП "Оболонь", суд першої інстанції вказав, що Оболонською сільською радою рішення від 24 червня 2019 року № 60 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з подальшою передачею її у користування" прийнято у межах наданих повноважень, тому вимога ПСП "Оболонь" про скасування вказаного рішення є безпідставною. Приватне сільськогосподарське підприємство "Оболонь" із рішенням не погодилося, у межах встановленого законом строку подало апеляційну скаргу, в якій просить вищевказане рішення скасувати повністю, ухвалити нове рішення, яким: визнати протиправним та скасувати рішення тринадцятої сесії сьомого скликання об`єднаної територіальної громади Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області від 24.06.2019 № 60 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з подальшою передачею її у користування"; відмовити ТОВ "Агріс" у задоволенні позову у повному обсязі; судовий збір та витрати, повязані з розглядом справи, покласти на Оболонську сільську раду, ТОВ "Агріс". Апелянт зазначає, що у статуті ПСП "Оболонь" є пряма вказівка на те, що дане підприємство є правонаступником КСП "Оболонське"; код ЄДРПОУ у підприємства не змінився; ст.37 ЦК України на час перереєстрації КСП "Оболонське" (08.02.2000) не визначала, що перереєстрація юридичної особи є припиненням юридичної особи; будь-яких обмежень прав, що переходять при перереєстрації, чинним на той час законодавством також не було встановлено; в матеріалах справи відсутні будь-які рішення сільської ради про припинення права користування земельною ділянкою; із посиланням на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 01.11.2018 у справі №921/62/17-г/1; право колективної власності на земельну ділянку, на думку апелянта, також не припинилося; з моменту реєстрації ПСП "Оболонь" позиціонує себе як правонаступника КСП "Оболонське" та, відповідно, здійснює правомочності щодо володіння, користування, розпорядження, утримання майна КСП, якщо ж відповідна помилка державних органів у реєстрації факту правонаступництва мала місце, то, на думку заявника скарги, це не є підставою для невизнання за ПСП "Оболонь" права колективної власності на землю, окрім того, факт правомірності реєстрації ПСП "Оболонь" як правонаступника КСП "Оболонське" не було предметом розгляду в даній справі, отже, висновки суду з цього приводу заявник скарги вважає такими, що суперечать положенням ст.14 ГПК України; апелянт також стверджує, що постановою Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №816/1618/17 встановлено преюдиціальний факт зберігання за ПСП "Оболонь" права колективної власності на землю. В апеляційній скарзі також зазначається, що Державний акт на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087 від 17.01.1996 не вичерпав своєї дії та апріорі не може бути визнаний недійсним, оскільки це порушить права осіб, які мають право на земельну частку (пай). Із посиланням на практику Великої Палати Верховного Суду апелянт стверджує про недоведеність порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "Агріс", оскільки сам по собі факт надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є підставою для виникнення будь-яких прав на цю ділянку. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про визнання недійсним державного акта на право колективної власності на землю, не врахував відсутність списку осіб, який є обов`язковим додатком до відповідного акта, не витребував даний список і не залучив вказаних у списку осіб, які мають право на спірну земельну ділянку, чим грубо порушив їх права. Також заявник скарги заперечує проти висновку суду про правомірність прийняття Оболонською сільською радою рішення від 24 червня 2019 року № 60 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з подальшою передачею її у користування", оскільки, відповідно до ст.14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", розподіл між власниками земельних часток (паїв) та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок, має бути здійснений до 1 січня 2025 року - тобто до вказаної дати власники земельних часток (паїв) мають право на розподіл земель, що залишилися у колективній власності, на підставі державного акту серії ІІ-ПЛ №000087 від 17.01.1996, тому спірна земельна ділянка не може перебувати на праві комунальної власності за Оболонською сільською радою, оскільки наразі відсутній факт відмови суб`єктів права колективної власності від відповідного права. Заявник просить долучити до матеріалів справи копію списку громадян - власників сертифікатів на право на земельну частку та копію витягу з протоколу №1 загальних зборів членів Оболонського КСП від 26.01.2000. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.) відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, призначено розгляд справи на 21.05.2020, задоволено клопотання апелянта про участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Крюківському районному суду м.Кременчука. Встановлено учасникам справи строк до 14.05.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також для подання заяв, клопотань тощо. 07.05.2020, тобто в межах встановленого судом строку, третя особа, ТОВ "Агріс", надала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що місцевим господарським судом правильно встановлено факт відсутності правонаступництва, факт створення нової юридичної особи ПСП "Оболонь" факт припинення КСП "Оболонське" та застосовано ст.27, 28, п.21 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент спірних правовідносин. Третя особа не погоджується з твердженнями апелянта про недоведеність порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "Агріс" та вказує, що невизнання (оспорювання) ПСП "Оболонь" права ТОВ "Агріс" на спірну земельну ділянку полягає в оскарженні рішення Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області від 24.06.2019 року № 60, яким надано дозвіл ТОВ "Агріс" на розробку проекту землеустрою, також 03.12.2019 ПСП "Оболонь" було зареєстровано право приватної власності на спірну земельну ділянку. ТОВ "Агріс" зазначає, що спірна земельна ділянка після припинення КСП "Оболонське" як юридичної особи не перебуває в колективній власності, натомість вона підлягає передачі в комунальну власність територіальної громади. ТОВ "Агріс" заперечує проти клопотання апелянта про залучення до матеріалів справи нових доказів, посилаючись на відсутність обгрунтування неможливості їх подання до суду першої інстанції. Даний учасник справи просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. 13.05.2020, тобто в межах встановленого судом строку, Оболонська сільська рада надала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно ТОВ "Агріс", отже, відсутні підстави для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Даний учасник справи просить суд: провести розгляд справи, призначений на 21.05.2020, без участі Оболонської сільської ради; залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Ухвалою від 21.05.2020, до початку розгляду апеляційної скарги по суті, розгляд справи відкладено на 18.06.2020. 22.05.2020 до суду надійшли письмові пояснення апелянта, в яких Приватне сільськогосподарське підприємство "Оболонь" стверджує, що наказ Міністерства аграрної політики України №63 від 14.03.2001 "Про затвердження Порядку оформлення правонаступництва за зобов`язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств", на який посилається ТОВ "Агріс" у своєму відзиві, був прийнятий після перереєстрації КСП "Оболонське" в ПСП "Оболонь", яке відбулося у 2000 році; даний наказ не врегульовує питань процедури оформлення у разі зміни назви, організаційно-правової форми суб`єкта підприємницької діяльності, а також форми власності. Апелянт зазначає, що Земельним кодексом України, прийнятим у 2001 році, встановлені приватна, державна та комунальна форми власності на землю та не передбачено колективної власності на землю, але на час набуття права колективної власності, така форма власності була передбачена законом, а тому подальша зміна законодавства не може мати наслідком позбавлення права власності набутого у спосіб передбачений законом; згідно з ч.3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Тобто, на думку апелянта, право колективної власності є дійсним, оскільки виникло до 1 січня 2013 року у встановленому законом порядку, однак ПСП "Оболонь" не має можливості зареєструвати право колективної власності, як і подавати декларації про використання зазначених земель, оскільки чинним законодавством не закріплено існування колективної власності; договори оренди щодо земель колективної власності укладалися ПСП "Оболонь" із Семенівською РДА за відсутності проведення інвентаризації земель, внаслідок чого неможливо було встановити, що ці землі були сформовані із земель колективної власності. Апелянт зазначає, що, оскільки КСП "Оболонське" не було припинене, посилання на пункт 21 Перехідних положень ЗК України є неможливим. До пояснень додано копії наступних документів: довідки Семенівської РДА Полтавської області від 14.10.2019 № 01-37/1854, в якій зазначено, що реорганізація КСП "Оболонське" у ПСП "Оболонь" відбулася 08.02.2000, а відомості про те, що ПСП "Оболонь" є правонаступником КСП "Оболонське" не внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань тому, що реєстр функціонує з 01.07.2004; повідомлення ПСП "Оболонь" від 26.06.2018 до сесії Оболонської ОТГ про те, що ПСП "Оболонь" є правонаступником КСП "Оболонське" і про необхідність проведення інвентаризації земель; відповіді виконавчого комітету Оболонської сільської ради від 25.07.2018 про те, що вказане повідомлення заслухано на засіданні сесії сільської ради. 11.06.2020 третя особа, ТОВ "Агріс", надала письмові пояснення, в яких зазначає, що в постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №917/841/19, в якій предметом розгляду було припинення права постійного користування земельними ділянками ПСП "Оболонь". На думку ТОВ "Агріс", аналіз наведених у п. 32 - 34 вказаної постанови законодавчих приписів в контексті встановлених за наявними в матеріалах справи обставин дають підстави для висновків про те, що ПСП "Оболонь" за відсутністю належних для цього підстав було зареєстроване як правонаступник КСП "Оболонське", хоча така реєстраційна дія могла опосередковувати лише створення самостійної юридичної особи - приватного підприємства, що не може мати статусу правонаступника колективного сільськогосподарського підприємства; КСП "Оболонське" було належним суб`єктом - набувачем права постійного користування, посвідченого спірним державним актом; на момент реєстрації ПСП "Оболонь" Земельний кодекс України ще не запровадив обмеження відносно можливості первісного (не внаслідок правонаступництва) набуття права постійного користування земельною ділянкою приватним сільськогосподарським підприємством; водночас, відносно ПСП "Оболонське" уповноваженим органом не ухвалювалося до запровадження ст.92 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001 рішення про надання права постійного користування на спірну земельну ділянку (відповідач вважає, що таке право у нього наявне виключно в силу правонаступництва). Також ТОВ "Агріс" із посиланням на ст.269 ГПК України вказує на те, що документи, надані ПСП "Оболонь" разом з апеляційною скаргою та письмовими поясненнями, не повинні враховуватися судом апеляційної інстанції. 17.06.2020 до суду надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 (вх. № 5913) про приєднання до апеляційної скарги ПСП "Оболонь". Заявниця, яка володіє майновим паєм члена КСП "Оболонське", а також виділеною їй земельною ділянкою згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку, зазначає, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції фактично визнано КСП "Оболонське" припиненим, отже це позбавило ОСОБА_1 як колишнього члена КСП "Оболонське" права на розподіл земель, що залишилися у колективній власності. Із посиланням на вказані обставини ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції: прийняти заяву про приєднання до апеляційної скарги ПСП "Оболонь" на рішення господарського суду Полтавської області у справі №917/1301/19 від 18.02.2020, звільнити її від сплати судового збору; оскаржуване рішення суду скасувати частково, ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким відмовити ТОВ "Агріс" у позові до ПСП "Оболонь" у повному обсязі. 18.06.2020 апелянт звернувся з клопотанням (вх.№ 5949), в якому просить відкласти розгляд справи для забезпечення можливості надання письмових пояснень з приводу заяви ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги. Також апелянт надав клопотання (вх.№5956 від 18.06.2020) про участь ПСП "Оболонь" у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Крюківського районного суду м.Кременчука. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 прийнято заяву ОСОБА_1 (вх.№5913 від 17.06.2020) про приєднання до апеляційної скарги ПСП "Оболонь" до спільного розгляду з апеляційною скаргою ПСП "Оболонь" на рішення господарського суду Полтавської області у справі №917/1301/19 від 18.02.2020. Розгляд справи відкладено на 14.07.2020. 07.07.2020 третя особа, ТОВ "Агріс", надала письмові пояснення на заяву ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги, в яких зазначає про безпідставність посилань заявниці на наявність у неї як колишнього члена КСП "Оболонське" права на розподіл земель, що залишилися у колективній власності, оскільки судовими рішеннями, що набрали законної сили, у справі 917/841/19 встановлено факт відсутності правонаступництва ліквідованого КСП "Оболонське" - тоді як згідно зі статтею 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", на яку посилається ОСОБА_1 , розподіл між власниками паїв тих земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, можливий лише у тому разі, якщо вказане підприємство не було припинено як юридична особа. ТОВ "Агріс" також звернулося до суду з клопотанням (вх.№6419 від 07.07.2020), в якому просить розглядати справу без участі представника даного товариства, за наявними в матеріалах справи документами. 08.07.2020 Оболонська сільська рада надала пояснення щодо заяви ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги, в яких зазначає, що процес розпаювання земель колективної власності колишнього КСП "Оболонське" завершено, що підтверджується списком пайовиків, відображеним у додатку 1 до Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087, тому, на думку даного учасника справи, визнання недійсним Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087 не створить будь-яких правових наслідків для колишніх членів КСП "Оболонське", оскільки вказаний акт і так втратив чинність з моменту отримання власником земельної частки (паю) сертифікату (державного акту) на право на земельну частку (пай). Також Оболонська сільська рада зазначає, що ПСП "Оболонь" не є правонаступником КСП "Оболонське", та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. 10.07.2020 апелянт надав письмові пояснення, в яких зазначає про підтримання заяви ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги, вказуючи на те, що визнання недійсним Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087 має наслідком скасування всіх юридичних дій та наслідків їх вчинення, пов`язаних з дією оспорюваного державного акту, тому це призводить фактично до скасування отримання членами колишнього КСП "Оболонське" у власність земельних ділянок на підставі сертифікатів на земельну частку (пай), що були видані згідно із вказаним Державним актом. Також ПСП "Оболонь" стверджує, що, визнання Державного акту недійсним нівелювало законність отримання ТОВ "Агріс" у власність нежитлових будівель, розташованих на земельній ділянці площею 16,25 га, щодо якої Оболонською сільською радою прийнято рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою (до пояснень додано копії документів на підтвердження факту придбання ТОВ "Агріс" у власність зазначених нежитлових будівель у фізичних осіб - власників майнових паїв, які апелянт просить долучити до матеріалів справи). 13.07.2020 ОСОБА_1 звернулася з заявою (вх.№6598), в якій просить залучити її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в порядку ст.50 ГПК України, на стороні відповідача за позовом ТОВ "Агріс" до ПСП "Оболонь". Заявниця стверджує, що суд першої інстанції вирішив питання про її права та інтереси, оскільки: визнання відсутності у ПСП "Оболонь" права колективної власності на землю позбавляє її права як колишнього члена КСП "Оболонське" на розподіл земель - 630,3030 га, що залишилися у колективній власності; визнання недійсним Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087 скасовує виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали КСП "Оболонське"; заявниця позбавлена права на отримання майна КСП "Оболонське" в ПСП "Оболонь", згідно зі свідоцтвом про право власності на майновий пай, члена КСП (майновий сертифікат). У судовому засіданні 14.07.2020, в якому був присутній представник Оболонської сільської ради, враховуючи надходження заяви ОСОБА_1 від 13.07.2020 про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, розгляд справи було відкладено на 06.08.2020. 05.08.2020 у зв`язку з відпусткою судді Фоміної В.О. було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О. У судовому засіданні 06.08.2020 представники ПСП "Оболонь", Оболонської сільської ради та ТОВ "Агріс" підтримали викладену ними письмово правову позицію. Стосовно заяв ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги ПСП "Оболонь", а також про залучення її до участі в даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в порядку ст.50 ГПК України, на стороні відповідача за позовом ТОВ "Агріс" до ПСП "Оболонь" - представник ПСП "Оболонь" просив суд задовольнити вказані заяви, представники Оболонської сільської ради та ТОВ "Агріс" проти їх задоволення заперечували. ОСОБА_1 у судове засідання 06.08.2020 не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про час та місце даного засідання (повідомлення про вручення їй 21.07.2020 копії ухвали від 14.07.2020 про відкладення розгляду справи на 06.08.2020 долучено до матеріалів справи, т.4, а.с. 46). Розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх.5913 від 17.06.2020) про приєднання до апеляційної скарги ПСП "Оболонь" на рішення господарського суду Полтавської області від 18.02.2020 у справі № 917/1301/19, колегія суддів зазначає наступне. За приписами ч. 1 ст. 254 та ч. 1 ст. 265 ГПК України, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції або приєднатися до апеляційної скарги. Відповідно, вказані особи мають довести, що таким рішенням вирішено питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки. У разі встановлення господарським судом відповідних обставин, суд вирішує питання про залучення заявника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (ч. 2 ст. 50 ГПК України), та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України, оскільки порушення норм процесуального права в будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі. Таким чином, у випадку приєднання до подання апеляційної скарги особи, яка не є учасником справи, суду слід встановити, чи стосується судове рішення її прав, інтересів та (або) обов`язків. За таких обставин чинний Господарський процесуальний кодекс України передбачає необхідність з`ясування апеляційним господарським судом наявності правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі; чи вирішено місцевим господарським судом питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме. Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 03.06.2019 у справі № 910/6767/17, від 25.10.2019 у справі № 910/16430/14, від 05.05.2020 у справі №910/9254/18, від 12.05.2020 у справі № 910/18271/16, від 14.07.2020 у справі №910/7961/19. Відповідно до змісту заяви ОСОБА_1 , єдиним аргументом в обґрунтування підстав приєднання до апеляційної скарги є твердження про те, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції фактично визнано КСП "Оболонське" припиненим, що позбавило ОСОБА_1 як колишнього члена КСП "Оболонське" права на розподіл земель, які залишилися у колективній власності. Разом з тим, як вбачається із оскаржуваного рішення, ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині оскаржуваного рішення не вирішувалися будь-які питання про її права, інтереси та (або) обов`язки стосовно сторін у справі. Посилання на те, що ОСОБА_1 як власник земельного паю буде позбавлена можливості додатково отримати у власність земельну ділянку у випадку звернення з відповідною заявою, на думку колегії суддів, ґрунтуються на припущеннях - тоді як у відповідності до вищенаведеної правової позиції Верховного Суду, відповідний правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме. Однак у заяві ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги відповідного не зазначено і жодних інших підстав для приєднання до апеляційної скарги ПСП "Оболонь" у даній справі не наведено. Цього не зазначено і в заяві ОСОБА_1 про залучення її до участі у справі як третьої особи, в задоволенні якої відмовлено ухвалою суду від 06.08.2020. За приписами п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за заявою ОСОБА_1 (вх.5913 від 17.06.2020) про приєднання до апеляційної скарги ПСП "Оболонь" на рішення господарського суду Полтавської області від 18.02.2020 у справі № 917/1301/19. В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку. Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України. Присутні в судовому засіданні представники учасників справи погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи. За таких обставин, колегія суддів, дослідивши матеріали справи та заслухавши представників учасників справи, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні. У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними. Згідно з рішенням Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області від 27.12.1995 року №6 колективному сільськогосподарському підприємству "Оболонське" видано Державний акт на право колективної власності на землю серія ІІ-ПЛ №000087 щодо 3760,10 гектарів землі (згідно з планом). Вказаний акт (т.1, а.с.22) зареєстровано у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №2. На підставі рішення засновника ОСОБА_2 від 26.01.2000 (т.1, а.с.16) розпорядженням Голови районної державної адміністрації №49 від 08.02.2000 "Про перереєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб", відповідно до Положення про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №740 від 25.05.1998, у зв`язку із зміною назви, організаційної правової форми, форми власності суб`єктів підприємницької діяльності та на основі поданих документів, скасовано державну реєстрацію Колективного сільськогосподарського підприємства "Оболонське" шляхом перереєстрації його в Приватне сільськогосподарське підприємство "Оболонь" (т.1, а.с.13). 08.02.2000 зареєстровано статут ПСП "Оболонь" (т.1, а.с.17), що містить положення про його створення відповідно до рішення від 26.01.2000 № 1 засновника ОСОБА_2 (пункт 1.2). Відомостей про волевиявлення/участь КСП "Оболонське" чи його членів у прийнятті такого рішення у статуті не відображено. Розпорядженням Голови районної державної адміністрації №125 від 11.04.2000 "Про внесення доповнень до статутів Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь", Приватного сільськогосподарського підприємства імені Чапаєва, відповідно до Положення про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №740 від 25.05.1998, та на підставі поданих документів, доповнено розділ Загальні положення Статуту Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" положеннями щодо визначення Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства "Оболонське" (т.1, а.с.14). 27.03.2019 ТОВ "Агріс" звернулося до Оболонської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно ТОВ "Агріс" на праві власності. Згідно з рішенням тринадцятої сесії сьомого скликання об`єднаної територіальної громади Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області від 24.06.2019 року №60 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з подальшою передачею її у користування" (т.1, а.с.12), сільська рада, зокрема, вирішила:

1. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Агріс", дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею її в оренду на території Оболонської ОТГ Семенівського району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва орієнтовною площею 16,25 га.

2. Зобов`язати ТОВ "Агріс", протягом року з дати прийняття цього рішення укласти договір з організацією, що має право на про ведення вищезазначених робіт на їх виконання.

3. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подати на затвердження до Оболонської ОТГ Семенівського району Полтавської області. ПСП "Оболонь", вважаючи свої права порушеними (оскільки, за твердженням даного підприємства, воно є правонаступником КСП "Оболонське", в тому числі, щодо права колективної власності, і вказана земельна ділянка орієнтовною площею 16,25 га входить до складу земельної ділянки, що належить ПСП "Оболонь" на праві колективної власності, у відповідності до державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення тринадцятої сесії сьомого скликання об`єднаної територіальної громади Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області від 24.06.2019 № 60 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з подальшою передачею її у користування". В ході розгляду справи в суді першої інстанції ТОВ "Агріс" звернулося до суду як третя особа з самостійними вимогами щодо предмета спору із позовною заявою (т.1, а.с.104), в якій просило суд: 1) визнати відсутність у ПСП "Оболонь" права колективної власності на землю, відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №2, виданого КСП "Оболонське"; 2) визнати недійсним Державний акт на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №2, виданого КСП "Оболонське" та скасувати його державну реєстрацію. За результатами розгляду справи місцевий господарський суд відмовив у позові ПСП "Оболонь" та задовольнив позовні вимоги ТОВ "Агріс" - з наведених вище підстав. Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню з урахуванням меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції, встановлених ст.269 ГПК України, згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч.2 ст.4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. За змістом вказаної норми, вирішуючи господарський спір, суд повинен з`ясувати, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (аналогічна позиція викладена у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 05.03.2020 у справі № 910/1760/19 тощо). Досліджуючи матеріали справи та норми чинного законодавства на предмет встановлення обставин щодо наявності порушеного права ПСП "Оболонь", колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частин 1, 2 статті 37 ЦК (у редакції 1963 року; чинного на час скасування державної реєстрації КСП "Оболонське" та державної реєстрації ПСП "Оболонь") юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію. Правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства, у тому числі порядок реорганізації та ліквідації цього підприємства, визначено Законом України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (тут і далі - у редакції, чинній на час скасування державної реєстрації КСП "Оболонське"). Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" колективне сільськогосподарське підприємство (далі - підприємство) є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування. За змістом статті 23 зазначеного Закону вищим органом самоврядування у підприємстві є загальні збори його членів або збори уповноважених. У період між зборами справами підприємства керує правління. Повноваження загальних зборів (зборів уповноважених) і правління визначаються статутом підприємства. Загальні збори (збори уповноважених): приймають статут підприємства, вносять до нього зміни та доповнення; вирішують питання про обрання правління, його голови та ревізійної комісії підприємства; приймають рішення про реорганізацію і ліквідацію підприємства, про його участь в акціонерних товариствах, корпораціях, асоціаціях, концернах та інших об`єднаннях; вирішують інші важливі питання діяльності підприємства. Згідно з частиною 1 статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду. Як уже зазначалося, редакція статуту ПСП "Оболонь", яка була зареєстрована 08.02.2000 (співпадає з датою державної реєстрації відповідача як юридичної особи), містить положення про його створення відповідно до рішення від 26.01.2000 № 1 засновника ОСОБА_2 (пункт 1.2) без будь-якої згадки щодо волевиявлення/участі КСП "Оболонське" чи його членів у прийнятті такого рішення. За змістом розділу 6 цього статуту, у якому містяться положення щодо власності, майна і доходів підприємства, не наведено жодної інформації про набуття (наявності) підприємством на момент його створення будь-якого майна (у тому числі на праві колективної власності), окрім внеску засновника до статутного фонду у розмірі 700,00 грн. За таких обставин, одноособове рішення засновника ПСП "Оболонь" ОСОБА_2 від 26.01.2000 про створення приватного сільськогосподарського підприємства в силу положень Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" не є оформленим у встановленому порядку волевиявленням саме КСП "Оболонське" на реорганізацію або зміну організаційно-правової форми підприємства. Дані обставини було встановлено судами першої та апеляційної інстанції в ході розгляду справи №917/841/19 за позовом Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області до Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" про припинення права постійного користування землею, вилучення державного акта на право постійного користування землею та скасування його державної реєстрації. Із посиланням на дані обставини, суди зазначили, що позов підлягає задоволенню, оскільки відсутні підстави вважати, що до ПСП "Оболонь" перейшло право користування спірною земельною ділянкою, набуте КСП "Оболонське" на підставі рішення Оболонської сільської ради від 27.12.1995 № 6 та підтверджене державним актом на право постійного користування землею. Із вищевказаними висновками погодився Верховний Суд, який постановою від 03.06.2020 залишив без змін постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 та рішення господарського суду Полтавської області від 29.10.2019 у справі №917/841/19. Отже, у справі №917/841/19, згідно з судовими рішеннями, що набрали законної сили, судами шляхом дослідження тих же документів, якими позивач у даній справі №917/1301/19 обґрунтовує свої вимоги (рішення засновника ПСП "Оболонь" ОСОБА_2 від 26.01.2000, розпорядження Голови районної державної адміністрації №49 від 08.02.2000, статут ПСП "Оболонь", розпорядження Голови районної державної адміністрації №125 від 11.04.2000 тощо) встановлено обставини щодо відсутності правонаступництва між КСП "Оболонське" та ПСП "Оболонь". Зокрема, у зазначених рішеннях вказано, що за змістом розділу 6 статуту ПСП "Оболонь", у якому містяться положення щодо власності, майна і доходів підприємства, не наведено жодної інформації про набуття (наявності) підприємством на момент його створення будь-якого майна (у тому числі на праві колективної власності), окрім внеску засновника до статутного фонду у розмірі 700,00 грн. Згідно з ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правило про преюдицію спрямоване не лише на заборону перегляду фактів, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Зазначену правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 908/1090/18. Отже, твердження ПСП "Оболонь" про те, що воно є правонаступником КСП "Оболонське", зокрема, щодо права колективної власності на земельну ділянку згідно з актом на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087 - колегія суддів не вважає належними аргументами, оскільки вони спростовуються вищенаведеними обставинами, встановленими судами в ході розгляду справи №917/841/19, які колегія суддів визнає такими, що не потребують доказування в ході розгляду даної справи. Апелянт також стверджує, що постановою Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №816/1618/17 за позовом ПСП "Оболонь" до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання вчинити певні дії встановлено преюдиціальний факт зберігання за ПСП "Оболонь" права колективної власності на землю. Проте, як вбачається з вищевказаної постанови, в ході розгляду адміністративної справи №816/1618/17 судом касаційної інстанції не надавалася оцінка питанням правонаступництва між КСП "Оболонське" та ПСП "Оболонь", натомість Верховний Суд скасував судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій з тих підстав, що визнав помилковим висновок про відсутність на теперішній час в Україні такої форми власності як колективна. Колегія суддів враховує вищевказану правову позицію Верховного Суду та зазначає, що, за умови підтвердженості факту правонаступництва, ПСП "Оболонь" дійсно могло б вважатися особою, якій належить відповідне право колективної власності. Проте, як було встановлено судами в ході розгляду господарської справи №917/841/19, постанову Верховного Суду в якій прийнято пізніше, ніж в адміністративній справі №816/1618/17, правонаступництва між КСП "Оболонське" та ПСП "Оболонь" не відбулося. В ході апеляційного провадження представник ПСП "Оболонь" зазначав, що висновки судів у справі №917/841/19 стосуються іншого державного акта, а тому не можуть бути враховані при розгляді даної справи № 917/1301/19. Проте, як було встановлено вище, судові рішення у справі №917/841/19 містять висновки не лише щодо конкретного документа, виданого КСП "Оболонське" на підтвердження речових прав на земельні ділянки, але і щодо відсутності правонаступництва між КСП "Оболонське" та ПСП "Оболонь" в цілому - у будь-яких правовідносинах та стосовно будь-яких прав і обов`язків, зокрема, щодо майнових прав на земельні ділянки, які належали КСП "Оболонське" (вказаних висновків представником ПСП "Оболонь" у даному провадженні не спростовано, а лише зазначено про те, що дане підприємство з ними не погоджується і вважає себе правонаступником КСП "Оболонське"). За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що право колективної власності, посвідчене Державним актом на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №2, виданим КСП "Оболонське", відсутнє у позивача в даній справі, ПСП "Оболонь", оскільки останній не є правонаступником КСП "Оболонське". Відповідно, ПСП "Оболонь" в ході розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанції не доведено, що спірним рішенням Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області від 24.06.2019 року № 60, яким надано дозвіл ТОВ "Агріс" на розробку проекту землеустрою, порушуються будь-які його права стосовно відповідної земельної ділянки (оскільки вона входила до складу земель, які належали КСП "Оболонське" на праві колективної власності і доказів переходу права власності чи будь-якого іншого права на вказану ділянку до ПСП "Оболонь" даним учасником справи не надано суду першої та апеляційної інстанції). Отже, з урахуванням змісту вищенаведених положень ч.2 ст.4 ГПК України та правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 14.06.2019 у справі №910/6642/18, від 05.03.2020 у справі № 910/1760/19, колегія суддів зазначає, що в задоволенні позову має бути відмовлено - з вищенаведених підстав, про які обґрунтовано зазначено в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду. Отже, на думку колегії суддів, у частині відмови в задоволенні позову ПСП "Оболонь" оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін. Визнавши встановленими вищевказані обставини стосовно відсутності правонаступництва між КСП "Оболонське" та ПСП "Оболонь", колегія суддів у судовому засіданні 06.08.2020 постановила ухвалу за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.07.2020 (вх.№6598) про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в порядку ст.50 ГПК України. Вказаною ухвалою в задоволенні заяви відмовлено. Стосовно позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс", які було задоволено оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду, колегія суддів зазначає наступне. В частині визнання відсутності у ПСП "Оболонь" права колективної власності на землю, відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №2, виданого КСП "Оболонське", колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вказана вимога підлягає задоволенню - з огляду на відсутність правонаступництва між КСП "Оболонське" та ПСП "Оболонь", що підтверджується як матеріалами даної справи, так і обставинами, встановленими судовими рішеннями, що набрали законної сили, у справі №917/841/19. ПСП "Оболонь" в ході апеляційного провадження стверджувало про відсутність у ТОВ "Агріс" права на заявлення відповідної позовної вимоги, наполягаючи на відсутності порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "Агріс", оскільки, на думку ПСП "Оболонь", сам по собі факт надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є підставою для виникнення будь-яких прав на цю ділянку. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що отримання дозволу на розроблення відповідного проекту землеустрою свідчить про наміри заявника в подальшому отримати земельну ділянку у власність чи користування (відповідне підтверджено представником ТОВ "Агріс" у судовому засіданні 06.08.2020), тобто може бути визнане правомірним (законним) очікуванням, яке зачіпає заявлена ПСП "Оболонь" у позові в даній справі вимога про визнання протиправним та скасування рішення Оболонської сільської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відповідне узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 29.04.2020 у справі №2340/4521/18. Отже, на думку суду апеляційної інстанції, за таких обставин ТОВ "Агріс" правомірно, з метою захисту своїх прав та законних очікувань, у відповідності до приписів ч.2 ст.20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб`єктів господарювання та споживачів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав - звернулося з позовною вимогою про визнання відсутності у ПСП "Оболонь" права колективної власності на землю, відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087. Як уже зазначалося, колегія суддів визнає вказану вимогу правомірною, отже, в частині її задоволення оскаржуване рішення також має бути залишено без змін. Разом з тим, у частині задоволення другої позовної вимоги ТОВ "Агріс" - про визнання недійсним Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №2, виданого КСП "Оболонське", та скасування його державної реєстрації - колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне. Згідно зі статтею 23 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час видачі Державного акту на право колективної власності на землю серія ІІ-ПЛ №000087) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України. Отже, Державний акт на право колективної власності на землю серія ІІ-ПЛ №000087 щодо 3760,10 гектарів землі, виданий колективному сільськогосподарському підприємству "Оболонське" згідно з рішенням Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області від 27.12.1995 року №6 за своєю природою є виданим органом місцевого самоврядування правовим актом індивідуальної дії, оскільки він стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (КСП "Оболонське"), якому він адресований. Відповідно до абз.3 ч.2 ст.20 ГК України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 22.10.2019 у справі №910/9757/18, від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 03.06.2020 у справі № 911/1/17 тощо. Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, для визнання спірного акту недійсним необхідна одночасна наявність двох обставин: 1. недодержання чинного законодавства саме в момент видачі відповідного акту; 2. порушення видачею акту прав або охоронюваних законом інтересів суб`єктів цивільних або господарських правовідносин. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 04.03.2020 у справі № 910/13969/18. Отже, відповідно до вищенаведених приписів чинного законодавства та правової позиції Верховного Суду, необхідною умовою для визнання недійсним правового акту індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування, є встановлення недодержання чинного законодавства та порушення прав або охоронюваних законом інтересів суб`єктів цивільних або господарських правовідносин саме на момент прийняття такого акту. Проте стосовно спірного Державного акту на право колективної власності на землю серія ІІ-ПЛ №000087 в матеріалах справи відсутні докази того, що вказаний акт на момент його видачі згідно з рішенням Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області від 27.12.1995 року №6 не відповідав вимогам закону і будь-яким чином порушував права ТОВ "Агріс". Натомість в оскаржуваному рішенні місцевим господарським судом встановлено, що державний акт на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087 був виданий відповідно до існуючого на час його видачі порядку та у відповідності з чинним на той час законодавством. В обґрунтування рішення в частині визнання вказаного акту недійсним суд першої інстанції зазначив, що відсутність у ПСП "Оболонь" права колективної власності на землю, відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087 є наслідком визнання його недійсним; державний акт на право користування на землю за правовою природою є лише документом, який посвідчує набуття відповідного права за рішенням компетентного органу і залежний від правомірних або неправомірних дій цієї особи, які можуть бути припинені в передбаченому законом порядку; наслідком припинення права користування є скасування Державного акту, а відтак вимога про визнання недійсним Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087 та скасування його державної реєстрації підлягає до задоволення. Колегія суддів зазначає, що вищенаведене мотивування є суперечливим, оскільки з нього не вбачається, які саме обставини суд вважає причиною, а які наслідком. Також суд першої інстанції не обґрунтував, у чому полягає неправомірність дій компетентного органу, за рішенням якого видано спірний акт, та не послався на жодну норму чинного законодавства в обґрунтування правових підстав для визнання акту недійсним. Окрім того, суд в оскаржуваному рішенні вказав, що наслідком припинення права користування є скасування Державного акту - тоді як ТОВ "Агріс" було заявлено позовні вимоги не про припинення права користування, а саме про визнання акту недійсним, та, як наслідок, про скасування його державної реєстрації. Як вбачається з матеріалів справи, і у позовній заяві, і в ході апеляційного провадження єдиною підставою для визнання спірного Державного акту недійсним ТОВ "Агріс" зазначало ту обставину, що на теперішній час акт вичерпав свою дію. При цьому посилань на будь-які норми чинного законодавства, що передбачали б можливість визнання акту недійсним з підстав закінчення його дії, ТОВ "Агріс" в усних та письмових поясненнях не наведено. Колегія суддів зазначає, що вказаний акт, який був виданий КСП "Оболонське" на право колективної власності на землю, дійсно на теперішній час вичерпав свою дію. Разом з тим відповідне не може бути підставою для визнання даного акту недійсним. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позовна вимога ТОВ "Агріс" про визнання акту недійсним не узгоджується з приписами чинного законодавства та правовою позицією Верховного Суду, а відтак, вона не підлягає задоволенню - оскільки ТОВ "Агріс" не доведено одночасної наявності двох обставин: недодержання саме в момент прийняття даного акту чинного на той час законодавства; порушення прийняттям спірного акту прав або охоронюваних законом інтересів ТОВ "Агріс". Відповідно, ТОВ "Агріс" має бути відмовлено і у скасуванні державної реєстрації спірного акту, оскільки дана позовна вимога є похідною від вимоги про визнання акту недійсним. Отже, в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Агріс" про визнання недійсним Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №2, виданого КСП "Оболонське", та скасування його державної реєстрації - оскаржуване рішення слід скасувати як таке, що прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права (а саме, судом не було застосовано вищенаведені норми цивільного та господарського законодавства та не обґрунтовано правових підстав для визнання акту недійсним) та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у вказаних вимогах відмовити. Відповідно, апеляційна скарга ПСП "Оболонь" підлягає частковому задоволенню - у вищенаведеній частині. Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.2 ч.1 ст.275, п.4 ч.1 ст.277, ст.282 ГПК України, ПОСТАНОВИЛА: Закрити апеляційне провадження за заявою ОСОБА_1 (вх.5913 від 17.06.2020) про приєднання до апеляційної скарги ПСП "Оболонь" на рішення господарського суду Полтавської області від 18.02.2020 у справі №917/1301/19. Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" задовольнити частково. Рішення господарського суду Полтавської області від 18.02.2020 у справі №917/1301/19 в частині визнання недійсним Державного акту на право колективної власності на землю та скасування його державної реєстрації (п.4 резолютивної частини рішення) скасувати. В цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс" про визнання недійсним Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №2, виданого КСП "Оболонське", та про скасування його державної реєстрації - відмовити. В іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 18.02.2020 у справі №917/1301/19 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України. Повний текст постанови складено 10.08.2020 Головуючий суддя О.В. Шевель Суддя Я.О. Білоусова Суддя О.О. Крестьянінов