Постанова 4824 № 357/3129/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №357/3129/2019 Головуючий у І інстанції - Ярмола О.Я. апеляційне провадження №22-ц/824/2739/2020 Доповідач у ІІ інстанції - Суханова Є.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді: Суханової Є.М., суддів: Березовенко Р.В., Лівінського С.В. розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, встановив: ОСОБА_2 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що він перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 01 грудня 2017 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час сім'я розпалася. В сім`ї відсутнє взаєморозуміння, втрачені почуття. Позивач просив суд, розірвати шлюб, зареєстрований 01 грудня 2017 року між ним та ОСОБА_1 . Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2019 року вищезазначений позов задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 01 грудня 2017 року у Білоцерківському міськрайонному відділі ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис №1811. Вирішено питання про судові витрати Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що воно ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним та всебічним дослідженням всіх обставин справи та невідповідності висновків суду обставинам справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилалася на те, що 13 вересня 2019 року ОСОБА_2 відправив на електронну адресу суду лист з проханням розглядати справу без нього. Після цього сторони зустрілись і переговоривши зрозуміли, що люблять один одного і збереження їхньої сім`ї буде відповідати їхнім інтересам і інтересам їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 13 вересня 2019 року вона з чоловіком помирилися і стали проживати однією сім`єю разом за адресою: АДРЕСА_1 . Шлюбні відносини між ними відновлені, сторони ведуть спільне господарство. Просила, скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2019 року, провадження по справі закрити.. Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч.1. ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що сторони 01 грудня 2017 року зареєстрували шлюб. Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначив, що збереження шлюбу з ОСОБА_1 неможливе і суперечить його інтересам. Наполягав на розірванні шлюбу. 21 червня 2019 року за клопотанням відповідача, сторонам було надано строк для примирення, який не надав позитивного результату. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з категоричної позиції позивача щодо розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя сторін і збереження їхнього шлюбу та продовження строку для примирення є недоцільним, і це суперечить інтересам позивача. З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами законодавства з огляду на наступне. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Відповідно до ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. За правилами ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову про розірвання шлюбу. Відповідно до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки налагодження відносин на сьогоднішній день між сторонами, не дає підстави вважати про незаконність рішення суду першої інстанції. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2019 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий: Є.М. Суханова Судді Р.В. Березовенко С.В. Лівінський