Постанова Чернівецький апеляційний суд № 727/11933/19

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 лютого 2020 р. м. Чернівці Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Станковська Г.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Жар Ю.Г. на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 січня 2020 року, - У С Т А Н О В И Л А: Цією постановою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , - визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.. Згідно постанови районного суду, 09.10.2019 року о 02 год. 29 хв. в м. Чернівці по вул. Героїв Майдану, 69, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda CX-5, державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 з наступними змінами та доповненнями, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. На вказану постанову суду, захисник Жар Ю.Г. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій з постановою суду першої інстанції не погоджується та вважає її винесеною з порушенням норм процесуального права, оскільки розгляд відбувся без їх участі. Зазначає, що у постанові суду вказано, що ОСОБА_1 та захисник Жар Ю.Г. в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи. Також суд зазначив що, від ОСОБА_1 ЄУНСП 727/11933/19 Головуючий у І інстанції: Кодрян Л.І. Провадження №33/822/57/20 Суддя-доповідач: Станковська Г.А. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП надійшла заява про відкладення розгляду справи, а до заяви було додано довідку лікаря, що він перебуває на амбулаторному лікуванні в КНП "Міська поліклініка №2" з 04.01.2020 р. по 08.01.2020 р.. Від захисника Жар Ю.Г. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з її перебуванням у відпустці за межами України. Про це, свідчить і відмітка виїзду та в`їзду в її паспорті громадянина України для виїзду за кордон. У зв`язку з чим, вважає, що вказані підстави є належними доказами про поважність причини неприбуття ними до суду. У вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 винним себе не визнає, вказує на те, що не володіє достатніми знаннями у галузі законодавства про адміністративні правопорушення і йому необхідна була кваліфікована правова допомога під час розгляду даної справи, однак, суддя, всупереч вимогам ч.1 ст.268 КУпАП, розглянув справу без його участі та без участі захисника, чим порушив його право на захист. Просить постанову районного суду скасувати, а провадження закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України. Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника Жар Ю.Г. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , вислухавши їх пояснення та прохання скасувати постанову районного суду й закрити провадження за відсутності в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджені сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, які покладені в основу прийнятого судом рішення, є правильними і доводи апеляційної скарги цього не спростовують. Крім того, слід зазначити, що скарга захисту ґрунтується, лише на тих доводах, що 08 січня 2020 року, судом розглянуто справу та прийнято рішення без їх участі, а не в порушенні порядку огляду особи на стан сп`яніння чи неправильного складання процесуальних документів та заперечення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Так, відповідно до ч.1 ст. 268 КпАП України, … справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Як вбачається з матеріалів адміністративного провадження, 26 грудня 2019 року ОСОБА_1 та його захисник Жар Ю.Г. були присутні в судовому засіданні в районному суді і їм достеменно було відомо про розгляд справи 08 січня 2020 року. Крім того, захисник Жар Ю.Г. була обізнана в тому, що строк накладення адміністративного стягнення відповідно до ст. 38 КУпАП в даній справі спливає 09.01.2020 року, а тому нею та правопорушником свідомо було написано клопотання про відкладення розгляду справи, щоб в подальшому була можливість її закриття за строками давності притягнення до адміністративної відповідальності. На думку апеляційного суду, районний суд обґрунтовано прийшов до висновку та розглянув справу за їх відсутності, перевіривши належним чином наявні в матеріалах провадження докази, врахувавши надані пояснення ОСОБА_1 та його захисника на попередньому засіданні. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (п.п.66,69). Таким чином, твердження захисника Жар Ю.Г. в частині порушення прав її довірителя є необґрунтованими та спростовані наведеним вище, й не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції. Що стосується невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, то такі заперечення останнього не можуть бути взяті судом до уваги та доводяться наступним. Згідно диспозиції статті 130 КУпАП відповідальність передбачена як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Крім того, відповідно до глави ІІ п.9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Відповідно до розділу І п.6. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 - огляд на стан сп`яніння проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду. З досліджених апеляційним судом матеріалів встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена протоколом про адміністративне правопорушення, яким встановлено, що останній порушив вимоги п.2.5 ПДР України, а саме, 09.10.2019 року о 02 год. 29 хв. в м. Чернівці по вул. Героїв Майдану, 69 керував транспортним засобом Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився у присутності двох свідків. Від надання пояснень ОСОБА_1 теж відмовився, вказав, що надасть в суді, про що зроблено відмітку в протоколі про адміністративне правопорушення, даний протокол підписано ним власноручно, а також свідками та працівником поліції (а.с.1). Матеріалами справи, дослідженими апеляційним судом, встановлено, що перш, ніж скласти відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, останньму 09.10.2019 року о 03 год. 00 хв. було надано направлення на огляд в ЧОНД з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи будь якого іншого сп`яніння чи перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак він відмовився пройти таке обстеження (а.с.2). Факт такої відмови, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп`яніння, підтверджується не лише протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №427394 від 09 жовтня 2019 року (а.с.1), який було складено о 03 год. 00 хв. в присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджено їх підписами, а також відібраними до протоколу поясненнями зазначених свідків (а.с.3,4), в яких останні вказали, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в ЧОНД . У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Також в рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, розуміючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку (протягом 2-х годин з моменту виявлення такої підозри) з метою уникнення адміністративної відповідальності. У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим. Поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії БД№427394 від 09.10.2019 року стосовно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КпАП України. Апеляційний суд вважає, що підстав не довіряти наявним в матеріалах справи доказам немає, так як і поясненням свідків, оскільки останні є випадковими та не зацікавлені в результаті розгляду справи і висловлюють своє суб`єктивне бачення процесу. Крім того, згідно протоколу серії БД№427394 від 09.10.2019 року стосовно ОСОБА_1 , у останнього були вилучені водійські права ВХР905351 від 14.02.2018 р. та виданий тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом ПК 085894 і за вказані документи ОСОБА_1 розписався (а.с.1) Отже, приймаючи до уваги всі докази наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до переконливого висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Будь - яких порушень норм КУпАП, які б стали підставою для скасування рішення суду першої інстанції, в тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, не встановлено. Враховуючи наведене, вважаю, що доводи апелянта не ґрунтуються на законі, а тому не вбачаю підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 , як про те апелює захисник Жар Ю.Г.. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу захисника Жар Ю.Г. - залишити без задоволення. Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 січня 2020 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Чернівецького апеляційного суду Г.А. Станковська