Постанова Запорізький апеляційний суд № 335/333/21

Дата документу Справа № 335/333/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 335/333/21 Головуючий в 1-й інстанції Гашук К.В. Провадження № 33/807/284/21 Доповідач в 2-й інстанції Гріпас Ю.О. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2021 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Гріпас Ю.О. за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Лугового Б.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника на постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2021 року, в с т а н о в и в: постановою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2021 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є громадянином України, тимчасово не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. Як зазначено в постанові, гр. ОСОБА_1 30.12.2020 року о 02 годині 20 хвилин, у м. Запоріжжі по вулиці Рекордна, 33, керував транспортним засобом Honda Accord, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, за допомогою газоаналізатору відмовився у присутності двох свідків, а також відмовився пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді суду першої інстанції необґрунтованою, та такою, яка ухвалена з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Судом були невірно оцінені надані матеріали та покази свідків, що призвело до ухвалення необґрунтованого судового рішення. В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначає, що свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 під час судового засідання не були опитані, що в свою чергу ставить під сумнів судове рішення і встановлені обставини справи. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги суттєві порушення норм ч.1 ст.256 КУпАП при складанні проколу про адміністративне правопорушення. З протоколу про адміністративне правопорушення неможливо встановити суттєві ознаки об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме час, місце та спосіб вчинення, а також дані особи, яка його вчинила. У протоколі не вірно зазначено місце проживання ОСОБА_1 уповноваженим працівником поліції. В протоколі зазначено лише час і місце виявлення працівниками патрульної поліції ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу, без зазначення місця, часу та дій водія щодо ухилення від огляду, а також взагалі без зазначених установчих даних водія. При викладенні суті адміністративного правопорушення в протоколі не зрозуміло та не зазначено, хто керував автомобілем, хто відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Крім того, апелянт зазначає, що із протоколу неможливо встановити час вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки час вказаний у протоколі різниться із часом про який зазначають свідки та з доданими відеозаписами з нагрудних камер поліцейських з місця події. Апелянт вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи дійшов хибних висновків, що неможливість встановити час вчинення правопорушення є несуттєвими порушеннями, оскільки неналежним чином оформлений протокол створює перешкоди повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин по справі та не може бути належним підтвердженням вчинення правопорушення. Також захисник зазначає, що судом першої інстанції проігноровані вимоги відомчої інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, оскільки у протоколі у графі «свідки чи потерпілі» є виправлення напису назви вулиці місце проживання свідка. У графі «місце розгляду справи» взагалі невірно зазначено назву суду «Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя», якого не існує. ОСОБА_1 не було надано другий примірник акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Покази свідків були відібрані суто формально поліцейським з метою фальсифікації матеріалів справи, оскільки працівник поліції під час допиту в судовому засіданні пояснив, що він сам заповнював бланки пояснень свідків. В матеріалах справи не міститься інформації про нагрудну камеру працівника поліції, якою здійснювався відеозапис події. Окрім того, апелянт вважає, що у матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння. Просить апеляційний суд постанову судді першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Заслухавши в судовому засіданні особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить до наступних висновків. Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Зі змісту ст.283 КУпАП випливає, що постанова суду має бути вмотивованою. Аналіз матеріалів справи свідчить, що зазначених вимог закону суддя місцевого суду дотримався в повному обсязі. Відповідно до положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суддею виконані вимоги ст.ст. 280, 283 КУпАП України, повно і всебічно розглянуті всі обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, викладені мотиви, на яких ґрунтується висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За невиконання вимог пункту 2.5 ПДР України, передбачена відповідальність статтею 130 КУпАП. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції). Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП. У розумінні вимог статті 266 КУпАП, пункту 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими. Пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (далі Інструкція 2), передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Судовим розглядом встановлено, що гр. ОСОБА_1 30.12.2020 року о 02 годині 20 хвилин, у м. Запоріжжі по вулиці Рекордна, 33, керував транспортним засобом Honda Accord, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, за допомогою газоаналізатору відмовився у присутності двох свідків, а також відмовився пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 146933 від 30.12.2020; довідкою із підсистеми «Адмінпрактика», відповідно до якої у ОСОБА_1 наявне посвідчення водія та відсутня повторність за ст.130 КУпАП; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 30.12.2020, відповідно до якого огляд на стан сп`яніння не проводився у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР від 30.12.2020 на ім`я ОСОБА_1 , у якому зазначено, що огляд на стан алкогольного сп`яніння не проводився у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 ; письмовими поясненнями двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які надали письмові пояснення, що вони були присутні під час пропозиції працівниками поліції проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , та останній відмовився від проходження огляду на місці зупинки, а також відмовився пройти огляд в медичному закладі; рапортом поліцейського ВІРІБЗ УПП в Запорізькій області ДПП Демидова С.Г., у якому останній доповідає про те, що 30.12.2020 о 02-20 год. ним було зупинено транспортний засіб Honda Accord, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння, водій від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився у присутності двох свідків, авто припарковано без порушень ПДР України, відносно ОСОБА_1 складено протокол та вилучено посвідчення водія; відеозаписом з нагрудних камер поліцейських з місця події, на якому зафіксовано процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння, яка була проведена з дотриманням вимог чинного законодавства та під час якої водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 30.12.2020 серії ДПР 18 № 146933, ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. Дослідивши в судовому засіданні наведені докази, суддя суду першої інстанції відповідно до вимог ст.252 КУпАП надав їм належну оцінку, перевірив у відповідності до ст.251 КУпАП їх на предмет належності та допустимості, у зв`язку з чим, вірно встановив фактичні обставини справи щодо керування ОСОБА_1 , транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння і його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Диспозицією ст.130 КУпАП, окрім іншого, передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджений наявними і дослідженими в судовому засіданні доказами. Доводи апеляційної скарги щодо суперечливості матеріалів справи, не відповідність їх дійсним обставинам справи, упередженість свідків, невручення акту огляду, неточності в зазначенні місця проживання особи та інші доводи, вже були предметом розгляду суду першої інстанції. Вказаним доводам суд дав оцінку та навів свої висновки, з якими погоджується і суд апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції не погоджується з твердженнями апелянта про хибність висновків суду першої інстанції, що неможливість встановити час вчинення правопорушення є несуттєвими порушеннями, оскільки, як під час розгляду справи судом першої інстанції так і під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 не заперечував фактичні обставини справи та свою відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, вимоги ч.2 ст.251, ст.ст.256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Аналізуючи відповідно до ст.252 КУпАП наявні в матеріалах справи докази та надаючи їм правову оцінку, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що вони є належними, допустимими та безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Належних та допустимих доказів на спростування висновків суду першої інстанції не надано. Вина ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи. Інших підстав, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду справи не встановлено. У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується матеріалами справи. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Лугового Б.В. залишити без задоволення. Постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду Ю.О. Гріпас