Постанова Чернівецький апеляційний суд № 725/3264/18

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 лютого 2020 року м. Чернівці Справа № 725/3264/18 Провадження №22-ц/822/161/20 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Литвинюк І. М. суддів: Височанської Н.К., Перепелюк І.Б., секретар - Скрипка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ОТП Банк» на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 серпня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, головуючий у І-й інстанції - Войтун О.Б., ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 у червні 2018 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 серпня 2016 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частки земельної ділянки. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частки земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0587 га., цільове призначення - для будівництва та обслуговування нежитлової будівлі (магазину салону), кадастровий номер 7310136600:07:001:0031. Просила поділити в натурі земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0587 га, відступивши від рівності часток та виділити їй земельну ділянку по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0200 га, кадастровий номер 7310136600:07:001:1076, ОСОБА_2 земельну ділянку по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0387 га, кадастровий номер 7310136600:07:001:1077; припинити право спільної часткової власності сторін на вказану земельну ділянку. Визнати за нею право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 7310136600:07:001:1076, а за відповідачем - на земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0387га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 7310136600:07:001:1077. Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Поділено земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0587 га в натурі з відступленням від рівності часток. Виділено ОСОБА_1 земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0200 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 7310136600:07:001:1076. Виділено ОСОБА_2 земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0387 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 7310136600:07:001:1077. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0587 га., цільове призначення - для будівництва та обслуговування нежитлової будівлі (магазину салону), кадастровий номер 7310136600:07:001:0031. Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0200 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 7310136600:07:001:1076. Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0387 га. цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 7310136600:07:001:1077. На зазначене рішення АТ «ОТП Банк» подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Посилається на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального права, оскільки банк не було залучено до участі у розгляді даної справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірну земельну ділянку можливо поділити на дві окремі ділянки. Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції. Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає. Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0587 га, кадастровий номер 7310136600:07:001:0031, цільове призначення - для будівництва та обслуговування нежитлової будівлі (магазину-салону), належала ОСОБА_1 на праві приватної власності Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 серпня 2016 року, яке набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , яким визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0587 га., кадастровий номер 7310136600:07:001:0031. Також з матеріалів справи видно, що 21 вересня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки №PML-OAJ/177/2007, за умовами якого у рахунок забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором № ML-OAJ/177/2007 від 21 вересня 2007 року, ОСОБА_1 передано в іпотеку банку земельну ділянку, площею 0,0587 га, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцю на праві власності. Постановою Верховного Суду від 31 січня 2019 року рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 05 жовтня 2017 року залишено без змін. Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 червня 2017 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 25 липня 2017 року про виправлення описки, позов ПАТ «ОТП Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML-0AJ/286/2006, яка станом на 04 серпня 2015 року становить 67 760,89 доларів США та складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 60 237,80 доларів США, що еквівалентно 1 290 637,03 грн, заборгованості за процентами в розмірі 7523,09 доларів США, що еквівалентно 161 187,46 грн та за кредитним договором ML-0AJ/288/2006, яка станом на 05 серпня 2015 року становить 33 988,58 доларів США та складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 29 255,64 доларів США, що еквівалентно 626 822,56 грн та заборгованості за процентами в розмірі 4732,94 доларів США, що еквівалентно 101 406,55 грн, всього заборгованість за двома кредитними договорами в розмірі 2 180 053,60 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML-0AJ/287/2006 у розмірі 69 548,95 доларів США, яка станом на 04 серпня 2015 року складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 61 193,58 доларів США, що еквівалентно 1 311 115,28 грн, заборгованості за процентами в розмірі 8355,37 доларів США, що еквівалентно 179 019,56 грн, та за кредитним договором № ML-0AJ/177/2007 у розмірі 29 301,96 доларів США, що складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 25 031,54 доларів США, що еквівалентно 536 318,26 грн та заборгованості по сплаті процентів у розмірі 4270,42 доларів США, що еквівалентно 91 496,73 грн, всього заборгованість за двома кредитними договорами в розмірі 2 117 949,92 грн. У задоволенні позову ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № ML-0AJ/287/2006 від 04 серпня 2006 року та кредитним договором № ML-0AJ/177/2007 від 21 вересня 2007 року відмовлено. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ML-0AJ/177/2007 від 21 вересня 2007 року, яка станом на 04 серпня 2015 року становить 29 301,96 доларів США та складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 25031,54 доларів США, що еквівалентно 536 318,26 грн та заборгованості по сплаті процентів в розмірі 4270,42 доларів США, що еквівалентно 91 496,73 грн, всього 627 815 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, площею 0,0587 га у межах згідно з планом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Визначено спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з встановленням початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 13 лютого 2017 року у розмірі 427 923 грн. Встановлено початкову ціну предмета іпотеки згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 17006 від 13 лютого 2017 року в розмірі 427 923 грн. Зустрічний позов ОСОБА_3 до ПАТ «ОТП Банк» про визнання поруки припиненою задоволено. Визнано поруку ОСОБА_3 за договорами поруки від 04 серпня 2006 року та від 21 вересня 2007 року припиненою. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п.п. «є» п. 2.3.7 кредитного договору №ML-ОAJ/177/2007 від 21 вересня 2007 року, позичальник зобов`язаний без зволікань повідомляти банк про претензії будь-якої третьої сторони стосовно будь якої частини предмету іпотеки і вчинити всі дії для захисту предмета іпотеки. Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Згідно із частиною шостою статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року (справа №522/3901/16-ц, провадження №61-20786св18) ухвалення рішення, яке стосується іпотечного майна, у будь-якому випадку стосується прав та обов`язків іпотекодержателя, оскільки безумовно впливає на можливість виконання уже ухваленого на користь іпотекодержателя рішення про стягнення кредитної заборгованості та впливає на можливість банку звернути стягнення на іпотечне майно. Отже, ухвалення рішення, яке стосується іпотечного майна, у будь-якому випадку стосується прав та обов`язків іпотекодержателя, оскільки безумовно впливає на можливість виконання уже ухваленого на користь іпотекодержателя рішення про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості та впливає на можливість Банку звернути стягнення на іпотечне майно. Відповідно до частини 1 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. За змістом зазначеної статті право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у розгляді справи, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається в несприятливих для них наслідках. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року у справі №6-885 цс15 та від 17 лютого 2016 року у справі №6-76цс16. Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду щодо іпотечного майна безспірно впливає на права та обов`язки іпотекодержателя АТ «ОТП Банк» та вказаним рішенням права АТ «ОТП банк» порушено, оскільки банк, як іпотекодержателя спірного нерухомого майна не було залучено до участі у справі. Частиною четвертою статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у цивільній справі № 726/831/15-ц, провадження № 61-45301св18. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про неможливість розгляду справи без участі у справі у відповідному процесуальному статусі іпотекодержателя спірного майна - ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого АТ «ОТП Банк», оскільки між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, який був забезпечений іпотекою. Вирішуючи спір, суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував, у порушення вимог статей 263-264 ЦПК України не з`ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин справи, яка норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, не встановив склад сторін у справі та дійшов передчасного висновку про задоволення позову. Враховуючи те, що судом першої інстанції допущено неповне з`ясування обставин справи, внаслідок порушення норм процесуального права не встановлено фактичних обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки вирішення спору без залучення до участі у справі всіх належних сторін є порушенням їх прав, а суд апеляційної інстанції не має повноважень залучити співвідповідачів до участі у справі. Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування судом матеріального або процесуального права. Оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. За правилами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З матеріалів справи вбачається, що апелянтом сплачено судовий збір у розмірі 1 820, 65 грн, який слід стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк». Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити. Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 серпня 2018 року скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» 1 820 гривень 65 копійок у відшкодування витрат зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 04 лютого 2020 року. Головуючий І.М. Литвинюк Судді: Н.К. Височанська І.Б. Перепелюк