Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 153/1605/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 153/1605/19 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк Т.В. Суддя-доповідач: Моніч Б.С. 30 січня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Моніча Б.С. суддів: Капустинського М.М. Охрімчук І.Г. за участю: секретаря судового засідання: Довганюк В.В., представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ямпільської міської ради Вінницької області на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 26 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ямпільської міської ради Вінницької області про визнання протиправною та скасування постанови №11 адміністративної комісії при виконкомі Ямпільської міської ради, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ В жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ямпільської міської ради Ямпільського району Вінницької області, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову №11 адміністративної комісії при виконкомі Ямпільської міської ради, в якому просила: визнати протиправною та скасувати Постанову №11 адміністративної комісії при виконкомі Ямпільської міської ради від 29.10.2019 року, якою на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, а саме: у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення; стягнути з відповідача на її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова є незаконною, адже при її складенні порушені права позивача, а факт вчинення правопорушення не підтверджений будь-якими доказами. ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 26 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову №11 адміністративної комісії при виконкомі Ямпільської міської ради Ямпільського району Вінницької області від 29 жовтня 2019 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень. Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ст.152 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Стягнуто із адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ямпільської міської ради Ямпільського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) гривень. ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ Судом встановлено, що 21.10.2019 ДОП СП Ямпільського ВП старший лейтенант поліції Вальтер С.А. склав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №598891, в якому зазначено, що вона 09.10.2019 о 15 годині 00 хвилин у АДРЕСА_1 самовільно склала будівельні матеріали (побутовий камінь, гранітний відсів), чим порушила Правила благоустрою територій м.Ямпіль, а саме: п.5, п.5.8, п.5.8.1, п.п.7 та п.п.20 даних Правил, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.152 КУпАП. На підставі вказаного протоколу, 29.10.2018 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Ямпільської міської ради Вінницької області винесено постанову №11 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою, позивачка звернулася до суду з даним позовом. IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, відповідачем не доведено правомірності свого рішення про застосування до позивача адміністративного стягнення та порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 26 листопада 2019 року, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем зазначено, що за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №598891 від 21.10.2019 року та доданих до нього матеріалів, вислухавши пояснення, присутньої під час засідання, позивачки, яка підтвердила дійсність обставин, зазначених у протоколі та не заперечувала свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, адміністративною комісією в межах своїх повноважень та у відповідності до норм чинного законодавства, винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності згідно ст.152 КУпАП. На думку скаржника, комісія з`ясувала всі обставини справи та розглянула всі наявні в справі докази, проте суд однобічно розглянув адміністративну справу, взявши до уваги виключно доводи позивача та категорично проігнорував доводи відповідача. Від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв`язку із чим просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Позивачка зауважує, що відповідач не надав жодного доказу перебування в комунальній власності відповідача земельної ділянка по АДРЕСА_1, протокол про адміністративне правопорушення у цій справі не може слугувати належним та допустимим доказом вчинення правопорушення, оскільки в ньому не відображено суб`єктивну та об`єктивну сторону правопорушення, протокол відповідача №11 від 29.10.2019 року складений з порушенням вимог с.281 КУпАП без зазначення жодних документів та доказів, пояснення в протоколі перекручені, під час розгляду справи їй не було роз`яснено процесуальних прав та обов`язків, оскаржувана постанова відповідача не відповідає вимогам ст.283 КУпАП. VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким задоволено позов, суд апеляційної інстанції враховує наступне. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно до ч. 1ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Стаття 62 Конституції України закріплює положення, що відображають сутність презумпції невинуватості: "Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину й не може бути піддана покаранню, поки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях". Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 КУпАП за порушення п.5, п.5.8, п.5.8.1, п.п.7 та п.п.20 Правила благоустрою територій м.Ямпіль. Згідно з ч. 1 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частинами першою - п`ятою статті 152-1, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, статтями 156-1, 156-2, 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 186-1, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу. Рішенням Ямпільської міської ради Вінницької області №190 від 22.02.2011 року затверджено правила благоустрою міста Ямполя, які установлюють порядок благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою міста Ямполя, регулюють права та обов`язки учасників правовідносин у сфері благоустрою території міста, визначають комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку у місті, за порушення яких настає відповідальність, передбачена законодавством України. Відповідно до п.2, п.3 ч.2 ст.17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" фізичні та юридичні особи у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані дотримуватися правил благоустрою територій населених пунктів, не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів. Згідно з ст. 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста). Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають. Відповідно до ст. 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Таким чином, склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП становлять дії, що полягають в порушенні правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержання правил щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах. Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними і допустимими доказами. Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, відповідачем надано протокол про адміністративне правопорушення, який був складений за участю позивачки та підписаний нею без заперечень, до якого додано повідомлення, пояснення, фотографія, ксерокопія технічного паспорта. Додана до матеріалів справи фотокартка, як доказ вчинення правопорушення, не свідчить про порушення вчинене саме позивачем, оскільки не містить інформації щодо її прив`язки до місця, не містить ні дати, ні часу здійснення такої фіксації, тощо. Копія Технічного паспорту на приміщення підвалу, що розташований по АДРЕСА_1 (а.с.38-41) не засвідчує факту належності відповідачу цієї земельної ділянки на праві комунальної власності. Будь-яких доказів того, що земельна ділянка, на якій складено камінь є землями комунальної власності, суду також не надано. В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про те, чиї саме пояснення додаються, а також прізвища та адреси свідків, у той час, як матеріали справи про адміністративне правопорушення містять письмові пояснення свідків ОСОБА_2 (а.с.43) та ОСОБА_3 (а.с.44), які відібрані у них особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення. Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначається ст.279 КУпАП, відповідно до якої розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У відповідності до вимог статті 281 КУпАП при розгляді колегіальним органом справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол, в якому зазначаються: 1) дата і місце засідання; 2) найменування і склад органу, який розглядає справу; 3) зміст справи, що розглядається; 4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі; 5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду; 6) документи і речові докази, досліджені при розгляді справи; 7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз`яснення порядку та строків її оскарження. Протокол засідання колегіального органу підписується головуючим на засіданні і секретарем цього органу. Згідно зі статтею 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Отже, викладені в постанові по справі про адміністративне правопорушення обставини повинні чітко та однозначно свідчити про повноту та об`єктивність встановлених обставин справи та її розгляду, а також відображати конкретний склад адміністративного правопорушення, що повинно підтверджуватись відповідними доказами. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова у даній справі не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки у ній не відображено обставин справи та не зазначено нормативний акт, що передбачає відповідальність за описане в постанові правопорушення. У протоколі №11 засідання адміністративної комісії при виконкомі Ямпільської міської ради Ямпільського району Вінницької області від 29.10.2019 зазначено, що ОСОБА_1 повідомила, що дійсно складувала камінь на земельній ділянці комунальної власності, оскільки хоче робити паркан біля свого будинку, а територія біля будинку замала. Однак у вказаному протоколі комісії не зазначені докази вини ОСОБА_1 , які досліджувалися при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП відносно ОСОБА_1 , що ставить під сумнів чи взагалі досліджувалися будь-які докази вчинення правопорушення саме ОСОБА_1 . Таким чином, у порушення вимог ст.280 КУпАП не було з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують відповідальність, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому судом встановлено, що позивачка заперечує вчинення адміністративного правопорушення. Крім того вказує на те, що під час розгляду справи адміністративною комісією, їй не було роз`яснено процесуальних прав та обов`язків, визначених ст. 268 КУпАП. Відповідач, заперечуючи проти позову, не довів належними доказами факт роз`яснення позивачці її прав, визначених ст.268 КУпАП. Зважаючи на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає що оскаржувана постанова відповідача у спірних правовідносинах не відповідає критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України та підлягає скасуванню. Разом з тим, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять письмові пояснення ОСОБА_1 (а.с.45), відібрані особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, в яких зазначено, що вона дійсно залишила будівельні матеріали біля підвального приміщення, розташованого по АДРЕСА_1 . Дана обставина вказує на те, що в діях позивача можуть вбачатися ознаки правопорушення. Ця ж обставини не дає можливості погодитися з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для закриття справи щодо позивача. Відповідно до частини третьої ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи). За встановлених обставин справи саме таким чином і мав діяти суд першої інстанції. З цих підстав, виходячи із згаданих повноважень, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування спірної постанови з направленням справи на новий розгляд уповноваженим органом. Новий розгляд справи сприятиме відновленню порушених прав позивачки під час попереднього розгляду справи щодо неї. З іншого боку відповідач матиме можливість усунути недоліки своїй попередніх дій, зокрема, сформувати справу про адміністративне правопорушення, долучивши до неї відповідні докази, оформити постанову відповідно до вимог встановлених законом. Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне. За змістом п.1 ч.3 ст.134 КАС, розмір витрат на правничу допомогу адвоката серед іншого складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою. Така допомога включає підготовку до розгляду в суді, збір доказів, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. У ч.4 ст.134 КАС встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання такої допомоги. Згідно з ч.5 ст.134 КАС розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним зі: складністю справи та виконаних робіт (наданих послуг); часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. В силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто обов`язок доведення несумірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення. Суд зобов`язаний оцінити рівень витрат (з огляду на заперечення учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. На підтвердження витрат на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн позивачем надано Договір №115 про надання правової допомоги від 30.10.2019 (а.с.7), квитанцію №115 від 30.10.2019 (а.с.8) та Розрахунок №115 від 30.10.2019 з детальним описом робіт (наданих послуг) та суми оплати за надану правову допомогу згідно умов договору №115 про надання правової допомоги від 30.10.2019 (а.с.9). Відповідач не заявляв клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, апеляційна скарга також не містить заперечень щодо їх розміру. З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни рішення суду першої інстанції про стягнення судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. VII. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Отже, враховуючи те, що у справі неповно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення. За змістом ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи). Враховуючи, що суд першої інстанції зазначених дій не вчинив, суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення, яким скасовує спірну постанову, а справу про адміністративне правопорушення, надсилає на новий розгляд до компетентного органу, тобто відповідачу. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ямпільської міської ради Вінницької області задовольнити частково. Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 26 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ямпільської міської ради Вінницької області про визнання протиправною та скасування постанови №11 адміністративної комісії при виконкомі Ямпільської міської ради скасувати. Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправною та скасувати постанову №11 адміністративної комісії при виконкомі Ямпільської міської ради від 29.10.2019, якою на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.152 КУпАП направити адміністративній комісії при виконавчому комітеті Ямпільської міської ради Вінницької області на новий розгляд. Стягнути із адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ямпільської міської ради Ямпільського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) гривень. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 04 лютого 2020 року. Головуючий Моніч Б.С. Судді Капустинський М.М. Охрімчук І.Г.