Постанова 4852 № 160/6502/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 160/6502/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А., секретар судового засідання Лащенко Р.В. за участі представника позивача Капрана Р.В. представника відповідача Чередниченко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 р. (суддя Бондар М.В., повне судове рішення складено 31.10.2019 р.) в справі № 160/6502/19 за позовом Державного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» до Східного офісу Держаудитслужби України про визнання протиправним та скасування висновку, ВСТАНОВИВ: Державне підприємство «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» (далі ДП «НВО «ПХЗ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Східного офісу Держаудитслужби України про визнання протиправним та скасування висновку від 01.07.2019 р., що прийнято за результатами моніторингу закупівлі в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель «Прозоро» за номером ID: UA-М-2019-06-13-000023. Позивачем уточнено позовні вимоги шляхом подання відповідних заяв, якими позовні вимоги викладено в іншій редакції, відповідно до якої позивач просив визнати протиправними дії Східного офісу Держаудитслужби України по проведенню моніторингу (ID UA-М-2019-06-13-000023), визнати протиправним та скасувати висновок від 27.06.2019 р. № 245 про результати моніторингу (ID UA-М-2019-06-13-000023) (а.с. 123-124, 130-134). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 р. в задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт вказує не необґрунтованість висновку суду першої інстанції, що позивач є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки відсутні докази про реальне здійснення позивачем діяльності в окремих сферах господарювання, з урахуванням того, що позивач не забезпечує потреби держави або територіальної громади, а здійснює діяльність виключно на комерційній основі. Вважає, що судом першої інстанції не досліджувались та не з`ясовувались обставини, які мають вирішальне значення для висновку, що дія Закону України «Про публічні закупівлі» не застосовується до закупівлі, яка була предметом моніторингу, оскільки вартість предмета закупівлі становила 996 000 грн., тобто менше ні 1 000 000 грн. Оскільки вартість закупівлі є меншою ніж 1 000 000 грн., у позивача не виникло обов`язку зі складання та оприлюднення в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель «Прозоро» річного плану та додатку до нього, а лише наявний обов`язок з оприлюднення звіту про укладений договір, що зроблено позивачем. Крім того, на думку апелянта, висновок на відповідає наказу Держаудитслужби України № 86 від 23.04.2018 р. в частині зазначення унікального номеру звіту. В оскарженому висновку відповідачем не конкретизовано, яких саме заходів має вжити позивач, які саме дії, на підставі яких положень закону повинен здійснити позивач для усунення виявлених порушень, тобто висновок не відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України. Доповнення до апеляційної скарги, що подані апелянтом 26.12.2019 р., не беруться судом до уваги як такі, що подані поза межами строку на апеляційне оскарження, відповідно до ч. 1 ст. 303 КАС України. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги. В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 16.05.2019 р. позивачем оприлюднено в електронній системі закупівель «Prozorro» закупівлю товару ДК 021:2015:18114000-1 - Робочі комбінезони очікуваною вартістю 996000 грн., унікальний номер UA-2019-05-16-003149-a. 12.06.2019 р. начальником Східного офісу Держаудитслужби видано наказ №111 про початок здійснення моніторингу закупівель згідно із переліком, серед яких також була включена закупівля ДП «НВО «ПХЗ» від 16.05.2019 року, унікальний номер якої UA-2019-05-16-003149-a, який оприлюднений в електронній системі закупівель. 13.06.2019 року в електронній системі закупівель «Prozorro» (https://prozorro.gov.ua), Східним офісом Держаудитслужби оприлюднене рішення про початок моніторингу ID: UA-М-2019-06-13-000023 на закупівлю UA-2019-05-16-003149-a від 16.05.2019 року. В межах проведення моніторингу публічної закупівлі 14.06.2019 року відповідачем оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель запит до позивача «Про надання пояснень» щодо того, чому закупівлю очікуваною вартістю 996000 грн. (ДК 021:2015:18114000-1 - Робочі комбінезони) проведено на веб-порталі Уповноваженого органу в інформаційній системі закупівель «Prozorro» без оприлюднення річного плану, додатку до річного плану, що не відповідає вимогам частини 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі». 20.06.2019 року позивачем оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідь на запит відповідача від 14.06.2019 року, у якій зазначено, що ДП «НВО «ПХЗ» не є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки відповідно до статуту є державним комерційним підприємством, яке утворено з метою одержання прибутку за рахунок науково-дослідної, виробничої та підприємницької діяльності у сфері реалізації основних напрямків та розвитку виробництва хімічної продукції, та інших видів виробничої діяльності. ДП «НВО «ПХЗ» не забезпечує ні потреби держави, ні територіальної громади, не є одержувачем бюджетних коштів. Всі договори, які укладаються підприємством, носять комерційний характер. ДП «НВО «ПХЗ» також не відноситься до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. Таким чином, ДП «НВО «ПХЗ» не зобов`язане ні оприлюднювати річний план закупівель, ні здійснювати процедуру закупівлі відповідно до вимог Закону, оскільки підприємство не підпадає під визначення «замовники», яке визначене в пункті 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі». В свою чергу, позивач в системі «Prozorro» зобов`язаний розміщувати лише «Звіт про укладання договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємства» у відповідності до вимог частини 1 статті 75 Господарського кодексу України. Оприлюднення річного плану закупівель Господарським кодексом України не передбачено. Моніторингом встановлено порушення вимог частини 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі, а саме: «Закупівля здійснюється відповідно до річного плану, Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п`яти днів з дня їх затвердження». Замовником проведено закупівлю товару без оприлюднення річного плану, додатку до річного плану на веб-порталі Уповноваженого органу в інформаційній системі закупівель, що не відповідає вимогам частини 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі. Відповідно до пунктів 2.2., 3.1., 3.2. Статуту ДП «НВО «ПХЗ», затвердженого наказом в.о. голови Державного космічного агентства України від 20.12.2016 року №226, предметом діяльності Замовника як юридичної особи, окрім іншого, є виробництво вибухових речовин, виробництво зброї та боєприпасів, оброблення та видалення небезпечних відходів, у тому числі утилізація звичайних видів боєприпасів та ракет, що здійснюється відповідно до законодавства та цього Статуту та відноситься до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі». Також, ДП «НВО «ПХЗ» засновано на державній власності та належить до сфери управління Державного космічного агентства України, засновником (учасником) юридичної особи є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання складає 100 % та відноситься до «Замовників» відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі. Отже, замовником проведено закупівлю товару без оприлюднення річного плану, додатку до річного плану на веб-порталі Уповноваженого органу в електронній системі закупівель, чим порушено вимоги частини 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі. За результатами проведеного моніторингу Східним офісом Держаудитслужби складено, підписано та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу https://prozorro.gov.ua висновок від 27.06.2019 року №245 про результати моніторингу закупівлі, унікальний номер якої UA-2019-05-16-003149-a, згідно з яким за результатами моніторингу питання відображення закупівлі у річному плані (додатку) встановлено порушення вимог частини 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі». Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності видання наказу від 12.06.2019 року №111 про початок здійснення моніторингу закупівель в частині проведеної позивачем закупівлі, із розповсюдження на ДП «НВО «ПХЗ» норм Закону України «Про публічні закупівлі» та відповідність позивача критеріям «замовника» як підприємства, заснованого на державній власності, що належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку у торгівлі України, та є державним комерційним підприємством, яке, зокрема, здійснює такий вид діяльність, як утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї; порушення позивачем як замовником частини 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині не оприлюднення річного плану, додатку до річного плану на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель. Суд визнає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне. Судом встановлено, що ДП «НВО «ПХЗ» 16.05.2019 р. оприлюднено в електронній системі закупівель «Prozorro» інформацію про закупівлю товару ДК 021:2015:18114000-1-«Робочі комбінезони», очікуваною вартістю 996 000 грн., унікальний номер UA-2019-05-16-003149-a. 12.06.2019 р. начальником Східного офісу Держаудитслужби видано наказ №111 про початок здійснення моніторингу закупівель згідно із переліком, до якого включена закупівля ДП «НВО «ПХЗ» від 16.05.2019 р., унікальний номер якої UA-2019-05-16-003149-a, який оприлюднений в електронній системі закупівель. 13.06.2019 р. в електронній системі закупівель «Prozorro» (https://prozorro.gov.ua), Східним офісом Держаудитслужби оприлюднене рішення про початок моніторингу ID: UA-М-2019-06-13-000023 на закупівлю UA-2019-05-16-003149-a від 16.05.2019 р. В межах проведення моніторингу публічної закупівлі 14.06.2019 р. відповідачем оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель запит до позивача, в якому вимагалось надати пояснення з питань, чому закупівлю очікуваною вартістю 996 000 грн. (ДК 021:2015:18114000-1 «Робочі комбінезони») проведено на веб-порталі Уповноваженого органу в інформаційній системі закупівель «Prozorro» без оприлюднення річного плану, додатку до річного плану, що не відповідає вимогам частини 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі». 20.06.2019 р. позивачем оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідь на запит відповідача від 14.06.2019 р., у якій зазначено, що ДП «НВО «ПХЗ» не є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі, тому ДП «НВО «ПХЗ» не зобов`язане ні оприлюднювати річний план закупівель, ні здійснювати процедуру закупівлі відповідно до вимог Закону; позивач в системі «Prozorro» зобов`язаний розміщувати лише «Звіт про укладання договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємства» відповідно до вимог частини 1 статті 75 Господарського кодексу України, а оприлюднення річного плану закупівель Господарським кодексом України не передбачено. Моніторингом встановлено порушення позивачем частини 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині проведення замовником закупівлі товару без оприлюднення річного плану, додатку до річного плану на веб-порталі Уповноваженого органу в електронній системі закупівель, що є порушенням частини 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі». За результатами проведеного моніторингу Східним офісом Держаудитслужби складено, підписано та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу https://prozorro.gov.ua висновок від 27.06.2019 р. № 245 про результати моніторингу закупівлі, унікальний номер якої UA-2019-05-16-003149-a, згідно з яким за результатами моніторингу питання відображення закупівлі у річному плані (додатку) встановлено порушення вимог частини 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі». Спірним є питання правомірності визначення відповідачем позивача як замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного. Державна аудиторська служба України відповідно до статті 5 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939) здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі». Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (далі Закон № 922-VIII), пунктом 11 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що моніторингом закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Відповідно до частини першої статті 7 -1 Закону № 922-VIII моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Підстави, за наявності яких керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі, визначені пунктами 1 - 5 частини другої статті 7 -1 Закону № 922-VIII, а саме: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків (критеріїв із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість автоматично здійснювати вибір процедур закупівель, що містять ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель); 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону. Згідно з частиною третьою статті 7 -1 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом. Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель (частина четверта статті 7 -1 Закону № 922-VIII). Відповідно до частини шостої статті 7 -1 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Судом встановлено, що в спірному випадку моніторинг розпочато на підставі наказу Східного офісу Держаудитслужби від 12.06.2019 р. № 111 у зв`язку з виявленням органу державного фінансового контролю ознак порушення законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель відповідно до пункту 4 частини другої статті 7 -1 Закону № 922-VIII. Відтак, доводи апелянта про порушення відповідачем статті 7 -1 Закону № 922-VIII в частині протиправності дій відповідача з проведення моніторингу закупівлі є безпідставними. За результатами моніторингу встановлено порушення частини 1 статті 4 Закону № 922-VIII, відповідно до якої закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п`яти днів з дня їх затвердження. Щодо суті порушень, встановлених під час моніторингу, суд зазначає наступне. Основним доводом позивача в обґрунтування протиправності висновку є те, що позивач не є замовником у розумінні пункту 9 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII. Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав. Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII встановлено, що діяльність в окремих сферах господарювання - діяльність, що здійснюється в одній або декількох з таких сфер, зокрема, розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, організація, координація, а також безпосереднє постачання товарів, виконання робіт та надання послуг на виконання державного оборонного замовлення. Відповідно до статті 73 Господарського кодексу України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова «державне підприємство». За приписами частинам 1-3 статті 74 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство є суб`єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Статутний капітал державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу державного комерційного підприємства встановлюється зазначеним уповноваженим. Судом першої інстанції правильно встановлено, що ДП «НВО «ПХЗ» засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку у торгівлі України та є державним комерційним підприємством. Відповідно до статуту ДП «НВО «ПХЗ», затвердженого наказом Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністром економічного розвитку і торгівлі України від 22.06.2018 року №861, підприємство утворено з метою отримання прибутку за рахунок науково-дослідної, виробничої та підприємницької діяльності у сфері реалізації основних напрямів розвитку та виробництва хімічної продукції та інших видів виробничої діяльності. Предметом діяльності підприємства є, зокрема, виробництво вибухових речовин, виробництво зброї і боєприпасів (пункт. 3.2 статуту). Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань підтверджено, що засновником позивача з часткою у статутному капіталі 100% є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України; види економічної діяльності підприємства, крім інших, виробництво вибухових речовин, виробництво зброї і боєприпасів. Відповідно до інформації про суб`єктів господарювання, відносно яких прийнято рішення про видачу ліцензій на право провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, строк дії якої необмежений, яка міститься на офіційному веб-порталі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ДП «НВО «ПХЗ» має ліцензію №597833 на провадження такого виду господарської діяльності як утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї. Позивач з 28.07.2017 р. має ліцензію Державної служби України з питань праці на проведення діяльності з виробництва вибухових матеріалів промислового призначення. Таким чином, позивач відповідає вимогам, встановленим пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII, для визначення підприємства замовником у розумінні цього Закону. Також є обґрунтованим посилання суду першої інстанції на те, що в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель «Prozorro», в розділі «Інформація про замовника» позивач вказано замовником. Стосовно посилання позивача на те, що дія Закону України «Про публічні закупівлі» не застосовується до закупівлі, яка була предметом моніторингу, оскільки вартість предмета закупівлі становила 996 000 грн., тобто менше ні 1 000 000 грн., суд зазначає наступне. Статтею 2 Закону № 922-VIII визначена сфера застосування цього Закону, відповідно до якої цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Статтею 4 Закону № 922-VIII встановлено, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п`яти днів з дня їх затвердження. Відповідно до частини 1 статті 11 Закону № 922-VIII для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Згідно з частиною 3 статті 11 Закону № 922-VIII тендерний комітет або уповноважена особа (особи) планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом; забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону; здійснює інші дії, передбачені цим Законом. Форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 р. № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель». Річний план створюється по товару або послузі, закупки яких заплановано здійснювати протягом року. Таким чином, в річний план повинні включатися всі закупівлі, які мають проводитися замовником протягом одного року, незалежно від вартості закупівлі. Відповідно, відповідачем обґрунтовано у висновку зазначено про порушення позивачем статті 4 Закону № 922-VIII в частині проведення замовником закупівлі товару без оприлюднення річного плану, додатку до річного плану на веб-порталі Уповноваженого органу в електронній системі закупівель, що є порушенням частини 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі». Доводи апелянта про невідповідність висновку наказу Держаудитслужби № 86 від 23.04.2018 р. суд визнає необґрунтованими, оскільки судом не встановлено такої невідповідності. Також є безпідставним посилання апелянта на те, що у висновку відповідачем не конкретизовано, яких саме заходів має вжити позивач, які саме дії, на підставі яких положень закону повинен здійснити позивач для усунення виявлених порушень, тобто висновок не відповідає критеріям, визначеним частини 2 статті 2 КАС України, оскільки висновком про результати моніторингу закупівлі не зобов`язується замовника вчиняти будь-які дії або усувати виявлені під час моніторингу порушення. При цьому є цілком обґрунтованим зазначення відповідачем про необґрунтоване посилання апелянта на практику Верховного Суду, оскільки приведені апелянтом рішення Верховного Суду не стосуються правовідносин, які розглядаються судом. Доводи апелянта про те, що на час прийняття судом першої інстанції веб-порталу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України не було, як й власне такого міністерства, суд не приймає до уваги. Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 р. № 829 Міністерство економічного розвитку і торгівлі перейменовано в Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Проте, моніторинг закупівлі здійснювався у червні 2019 р., тобто до перейменування міністерства. Як зазначено вище, судом не розглядаються доводи апелянта, викладені у доповненні до апеляційної скарги, яке подане апелянтом 26.12.2019 р., оскільки такі доповнення подані поза межами строку на апеляційне оскарження. Враховуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог, а в межах спірних правовідносинах відповідач діяв відповідно до вимог діючого законодавства, а порушення, викладені у висновку, що оскаржується, доведені в ході апеляційного перегляду справи. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 р. в справі № 160/6502/19 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 р. в справі № 160/6502/19 за позовом Державного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» до Східного офісу Держаудитслужби України про визнання протиправним та скасування висновку залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 03.02.2020 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 04.02.2020 р. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко