Постанова 4872 № 916/2689/19
від 04.02.2020 ·ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2020 року м. ОдесаСправа № 916/2689/19 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Головея В.М. Суддів: Принцевської Н.М., Разюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» на рішення Господарського суду Одеської області від 30.10.2019 проголошене суддею Смелянець Г.Є., у м. Одесі, повний текст якого складено 04.11.2019 у справі № 916/2689/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світпапір» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» про стягнення 165 806,00 грн., - ВСТАНОВИЛА: В вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Світпапір» (далі - ТОВ «Світпапір», позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» (далі - ТОВ «ПІВДЕННИЙ ХЛІБ», відповідач) про стягнення 165 806,00 грн., Позов обґрунтований тим, що ТОВ «Світпапір» поставило відвідачу товар на підставі договору поставки №30/01-18 від 30.01.2018, проте відповідач за отриманий товар розрахувався частково, у зв`язку з чим, за останнім утворилась заборгованість. Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.10.2019 позов задоволено, стягнуто з ТОВ «ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» на користь ТОВ «Світпапір» заборгованість у розмірі 165 806,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 487,09 грн. Рішення мотивовано тим, що судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору щодо повної сплати ТОВ «Південний хліб» вартості отриманого товару від позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та не спростовано відповідачем. Не погоджуючись з рішенням суду ТОВ «ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при постачанні товару позивач не надав відповідачу оригінали видаткових накладних, рахунків-фактур та всі інші документи, зазначені в п. 2.4 Договору, які є обов`язковими документами для здійснення відповідачем оплат, у зв`язку з чим, відповідач вважає, що він звільнений від відповідальності за невиконання та/або несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за Договором. Крім цього, скаржник зазначає, що у видаткових накладних, наявних в матеріалах справи, відсутні дата договору, що унеможливлює існування факту поставки в рамках саме договірних відносин, посада уповноваженої особи зі сторони отримувача також відсутня, а отже видаткові накладні на думку відповідача, не є підставою для визнання господарської операції. Також, відповідача вважає, що повноваження щодо отримання товару за Договором зі сторони ТОВ «Південний хліб» від імені юридичної особи не підтвердженні жодним документом, що вимагається відповідно до норм чинного законодавства. Таким чином, на думку скаржника взагалі відсутні докази, що постачання товару здійснювалось в межах Договору поставки №30/01-18 від 30.01.2018 року , оскільки позивач до теперішнього часу не надав відповідачу належним чином оформлені документи, відповідно до умов п.п. 3.10., 3.11 Договору поставки. 15.01.2020 року до суду апеляційної інстанції від ТОВ «Світпапір» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє вважає рішення суду першої інстанції законним, правомірним та прийнятим згідно норм діючого законодавства України, у зв`язку з цим, просило суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без розгляду. Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. В ході апеляційного розгляду даної справи Південно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України. Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що 30.01.2018 між ТОВ «Світпапір» (постачальник) та ТОВ «ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» (покупець) укладено договір поставки № 30/01-18, за умовами якого, постачальник поставляє та передає партіями у власність покупцю, а покупець приймає та оплачує на умовах даного Договору гофрокартонну продукцію, (далі товар) зазначений в замовленнях та видаткових накладних (п. 1.1. Договору). Згідно з п. 2.3. Договору оплата вартості товару здійснюється покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника коштів протягом 30 календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару (із дати зазначеної у відповідній, підписаній сторонами видатковій накладній щодо передачі партії товару). Відповідно до умов п. 3.11. Договору при прийманні-передачі товару постачальник зобов`язаний передати покупцю оригінали наступних документів: видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, рахунок-фактуру, документи, що підтверджують якість товару. Постачальник зобов`язується надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством електронного підпису уповноваженої постачальником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. В разі якщо податкові накладні складені постачальником з порушенням правил чинного податкового законодавства (п.201.1 ст. 201 ПК України) та/або фізичні, технічні та технологічні можливості особи, яка надає послуги, можуть бути визнані недостатніми для визнання факту здійснення господарської операції, всі витрати, що понесе покупець у зв`язку з цим, покладаються на постачальника. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2018 включно, а в частині взаєморозрахунків до повного погашення своїх зобов`язань. Якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не висловить в письмовій формі свій намір про припинення дії цього договору, то він вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на таких самих умовах (п. 7.1. Договору). На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач у період з 26.02.2018 по 05.07.2019 включно поставив відповідачу товар на загальну суму 1 369 133,13 грн., про що позивачем складені видаткові накладні, товарно-транспортними накладні та податкові накладні. Крім цього, на виконання умов п. 3.11. Договору, позивачем надано відповідачеві податкові накладні складені в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи. Проте, відповідач за поставлений позивачем товар оплатив частково, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по руху коштів по контрагентам АТ «Креді Агріколь Банк» за період 01.02.2018 по 06.09.2019, внаслідок чого у відповідача виник борг в сумі 165 806,00 грн. Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України. Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що в порушення умов зазначеного договору поставки відповідач не розрахувався з позивачем в повному обсязі у встановлений договором строк, у зв`язку з цим, за останнім рахується заборгованість в розмірі 165 806,00 грн., яка доведена належними та допустимими доказами, а отже позовна вимога щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 165 806,00 грн. є обґрунтованою і місцевий суд підставно задовольнив позов ТОВ «Світпапір». Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що у видаткових накладних не зазначено договір на підставі якого була поставка товару, оскільки ні умови договору поставки від 30.01.2018, ні Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 № 88, не передбачено вимоги щодо наявності такого обов`язкового реквізиту видаткової накладної як посилання на договір. Також, судова колегія критично відноситься до інших доводів апеляційної скарги, зокрема, що відповідач не отримав товар від позивача, оскільки часткові оплати відповідача за період з березня 2018 року по липень 2019 року за товар відповідно до договору №30/01-18 від 30.01.2018, свідчить про те, що відповідач такими своїми конклюдентними діями підтвердив, що отримав товар від позивача на підставі договору поставки від 30.01.2018. Крім цього, колегія суддів зауважує, що за весь час, що минув з моменту укладення Договору, складання товарно-транспортних накладних, податкових накладних та видаткових накладних з боку ТОВ «ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» на адресу позивача не надходило будь-яких претензій щодо обсягів поставленого товару або невідповідності його якості, умовам, передбаченим договором. Отже, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення. З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що Господарський суд Одеської області ретельно з`ясував всі обставини справи, надав належну оцінку наявним в ній доказам, відтак ухвалив законне та обґрунтоване рішення, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення слід залишити без змін. Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 30.10.2019 залишити без змін. Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя: Головей В.М. Судді: Принцевська Н.М. Разюк Г.П.