Постанова 4824 № 367/421/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа 367/421/19 Головуючий у І-й інстанції - Гаврилова О.В. апеляційне провадження № 22-ц/824/917/2020 Доповідач Заришняк Г.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2020 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Заришняк Г.М. Суддів - Мараєвої Н.Є., Рубан С.М. при секретарі Діденку А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_2 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», про стягнення суми страхового відшкодування,- В С Т А Н О В И В : В січні 2019 року ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулося в суд із позовними вимогами до ОСОБА_2 , третя особа: ПАТ «НСК «Оранта», про стягнення суми страхового відшкодування. В обґрунтування позову зазначав, що у зв`язку з настанням 02 грудня 2016 року страхового випадку з вини відповідача ОСОБА_2 , ПрАТ «СК «АХА Страхування» було сплачено страхувальнику автомобіля «Hyundai Santa FE», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , - ОСОБА_3 , страхове відшкодування в розмірі 199 994,77 грн. Відповідальність винної особи у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 застрахована ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" згідно договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/0365167. На підставі рішення Господарського суду м.Києва від 02 жовтня 2018 року в справі №910/1885/18 ПАТ "НАСК "Оранта" виплатила ПрАТ «СК «АХА Страхування» страхове відшкодування в розмірі 100 000,00 грн. Через недостатність страхової виплати на підставі статті 1194 ЦК України ПрАТ «СК «АХА Страхування» просить стягнути з ОСОБА_2 суму страхового відшкодування в розмірі 99 994,77 грн. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29 серпня 2019р. позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» страхове відшкодування в розмірі 99 994,77 грн та судовий збір в сумі 1762,00 грн, а всього 101756,77 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючий в інтересах ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. У відзиві на апеляційну скаргу позивач ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» вважає рішення законним та обґрунтованим. В суді апеляційної інстанції відповідач та його представник підтримали апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній. Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважаючи їх такими, що суперечать зібраними у справі доказам. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 02 грудня 2016 року, о 20 годині 30 хвилин в с. Гореничі Києво-Святошинського району Київської області, на вул. Леніна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Hyundai Santa FE», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та «ГАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Відповідальність ОСОБА_3 застрахована ПрАТ СК «АХА Страхування» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №18250а6ка від 01 вересня 2016 року. Відповідальність ОСОБА_2 застрахована ПАТ "НАСК "Оранта" на підставі договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/0365167. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 грудня 2016 року у справі №369/11419/16-п ОСОБА_3 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. Постановою Апеляційного суду Київської області від 30 січня 2017 року постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 грудня 2016 р. скасовано, а провадження у справі закрито. Закриваючи провадження у вказаній адміністративній справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що винність дій водія ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, скоєної 02 грудня 2016 року, не підтверджена зібраними по справі доказами. Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події ( страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно із ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування (ст.9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу. Із матеріалів справи вбачається, що з метою визначення вартості матеріального збитку ПрАТ «СК АХА Страхування» здійснило 07.12.2016 р. огляд пошкодженого транспортного засобу автомобіля марки «HyundaiSanta FE», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 , про що складено відповідний акт №1504 (дефектна відомість) із зазначенням пошкоджень, які пов`язані із даною аварією (а.с. 27) та ремонтну калькуляцію вартості ремонту вказаного автомобіля за № 1.003.16.0.При визначенні вартості ремонту було взято до уваги пошкодження, отримані в результатіДТП. Як видно з Акту виконаних робіт, ТОВ Едем Авто на замовлення ОСОБА_3 виконано роботи по відновленню належного їй автомобіля «Hyundai Santa FE» вартістю 202 994 грн.77 коп. 23 грудня 2016 рокуТОВ Едем Авто складено ремонтну калькуляцію вартості ремонту вказаного автомобіля за № 1.003.16.0, згідно якої вартість ремонту, без врахування суми франшизи - 3000 грн.,склала 199 994 грн.77 коп. З матеріалів справи слідує , що ПрАТ СК «АХА Страхування» було складено страховий акт №АХА2183961 від 28.12.2016 року та виплачено ОСОБА_4 страхове відшкодування в розмірі 199 994 грн.77 коп. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ Едем Авто (а.с.27-28,44). Рішенням Господарського суду м. Києва від 02 жовтня 2018 року у справі №910/1885/18 було стягнуто з ПАТ НАСК «Оранта» на користь ПрАТ СК «АХА Страхування» суму страхового відшкодування у розмірі 100 000 грн та судовий збір у сумі 1 762 грн. При визначені розміру шкоди, господарським судом м. Києва враховувались надані суду страховий акт №АХА 2183961 від 28 грудня 2016 року, розрахунок страхового відшкодування, ремонтну калькуляцію №1.003.16.0 від 23 грудня 2013 року, рахунок СТО (ТОВ Едем Авто) №ЕС000010903 від 12 грудня 2016 року та платіжне доручення №295613 від 29 грудня 2016 року, яким перераховано позивачем на рахунок СТО страхове відшкодування згідно страхового акту в сумі 199 994 грн.74 коп. З метою встановлення винної особи у скоєнні ДТП, що сталась 02 грудня 2016 року, Господарським судом у справі №№910/1885/18 було призначено автотехнічну експертизу, за наслідками проведення якої був складений висновок експерта №8819/18-52 від 16 липня 2018 року, згідно з яким дорожньо- транспортна пригода сталась з вини водія ОСОБА_2 , оскільки з технічної точки зору причиною зіткнення автомобілів Хюндай Санта Фе під керування водія ОСОБА_3 та автомобіля ГАЗ під керуванням водія ОСОБА_2 є дії водія ОСОБА_2 , які не відповідають вимогам п.п.10.10,10.1,10.9 Правил дорожнього руху, натомість як в діях водія ОСОБА_3 з технічної точки зору не вбачається невідповідності вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху. Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. За положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Частиною 2 статті 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було завдано пошкоджень автомобілю «Hyundai Santa FE», державний номер НОМЕР_1 , настала з вини відповідача ОСОБА_2 , що не оспорюється стороною відповідача та підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи від 16.07.2018 №8819/18-52 (а.с.46-53), а також дана обставина встановлена вищенаведеним рішенням господарського суду. З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №295613 від 29.12.2016 р. вбачається, що позивачем на підставі рахунку №ЕС000010903 від 12.12.2016 р. було виплачено СТО страхове відшкодування згідно страхового акту у розмірі 199 994,74 грн., а отже, до ПАТ "СК "АХА Страхування" перейшло в межах вказаної суми право вимоги страхового відшкодування до ПАТ "НАСК "Оранта", з якого стягнуто рішенням Господарського суду суму страхового відшкодування у розмірі 100 000 грн. Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Узв`язку із здійсненням ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування`страхового відшкодування на користь ОСОБА_3 , позивачем набуто право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував дійсні обставини справи, зібраним по справі доказам надав належну правову оцінку та прийшов до правильного висновку про доведеність позовних вимог ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування", обґрунтовано стягнувши з ОСОБА_2 на користь позивача страхове відшкодування в сумі 99 994 грн. 77 коп. Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права й не сможе бути оскасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Посилання в апеляційній скарзі на відсутність доказів обґрунтованої (реальної) суми прямого збитку, завданого ОСОБА_3 , та відображення в акті огляду транспортного засобу, складеному позивачем, пошкоджень автомобіля Хюндай Санта Фе, державний номерний знак НОМЕР_3 , які не зазначені в адміністративному матеріалі, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи. Згідно ст.9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Судом встановлено, що з матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що у автомобіля Хюндай Санта Фе, державний номерний знак НОМЕР_3 , наявні пошкодження передньої, задньої та лівої частин: передній бампер; задній бампер; передня, задня ліва двері; ліві переднє та заднє крила (ліва частина автомобіля); ліва задня фара. Наведені пошкодження автомобіля повністю узгоджуються з обсягом пошкоджень, зазначених в акті №1504 огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 07 грудня 2016 року, в якому більш детально наведені (деталізовані) назви деталей та опис пошкоджень автомобіля, які підлягають заміні, ремонту та/або окрасці (а.с.27-29). Вказаний перелік пошкоджень автомобіля узгоджується із ремонтною калькуляцією (а.с.30-34) та Актом фактично виконаних робіт, складеним ТОВ «Едем-авто». За правилами ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідачем та його представником у відповідності з вимогами ст. 81 ЦПК України не надано суду будь-яких належних та переконливих доказів, які б спростовували зазначену в цих документах кількість та вартість запчастин, й обсяг робіт по відновленню автомобіля, або підтверджували інший розмір завданої внаслідок ДТП шкоди, ніж та, що встановлена матеріалами справи. При цьому суд вважає також безпідставними посилання представника відповідача на те, що відсутність звіту про оцінку пошкодженого майна свідчить про відсутність належних доказів розміру заподіяної шкоди та, відповідно, страхового відшкодування. Згідно з вимогамип.1 частини 2 ст.22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Страхове відшкодування у розмірі 199 994,74 грн. було сплачене позивачем на рахунок СТО саме на відшкодування реальних збитків, завданих власникові автомобіля,й за ці кошти ще в 2016 році були проведені ремонтні роботи. Розмір страхового відшкодування обумовлений фактичними витратами на ремонт автомобіля, і підтверджується не лише рахунком-фактурою, на що посилається представник відповідача в апеляційній скарзі, а й іншими допустимими та переконливими доказами, зібраними в даній справі, а також обставинами, встановленими у приведеномувище рішенні господарського суду, яким суд дав належну оцінку в судовому рішенні. Також не не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду й доводи апеляційної скарги про відсутність доказів укладення договору майнового страхування між ОСОБА_3 та ПрАТ «АХА Страхування», виходячи з того, що договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №18250а6ка від 01 вересня 2016 року не підписаний сторонами, з огляду на наступне. Рішенням господарського суду встановлено, що 01 вересня 2016 року між ПрАТ СК "АХА Страхування" (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №18250а6ка, об`єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем «Hyundai Santa FE», державний номер НОМЕР_1 , на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП. Копія вказаного договору добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" знаходиться в матеріалах справи (а.с.5-11). Крім того, як вбачається з роздруківки з сайту МТСБ (https://policy-web.mtsbu.ua), поліс страхування № НОМЕР_4 про страхування транспортного засобу - автомобіля «Hyundai Santa FE», державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_5 , ТИП: вз: легковий автомобіль від 2001 до 3000 куб.см, назва страховика АТ СК «АРКС», змінена назва ПрАТ СК «АХА Страхування», станом на 02 грудня 2016 року був діючим. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують й не впливають на правильність його постановлення. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови виготовлений 03 лютого 2020 року. Головуючий: Судді: