Постанова Львівський апеляційний суд № 454/2445/19

Справа № 454/2445/19 Головуючий у 1 інстанції - Веремчук О.А. Провадження № 33/811/1209/19 Доповідач - Калиняк О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 січня 2020 року м. Львів Львівський апеляційний суд в складі: судді - Калиняк О.М. з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 захисника - Бідненка В.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 08 жовтня 2019 року в с т а н о в и в : Постановою судді Сокальського районного суду Львівської області від 08 жовтня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення- штраф у розмірі 10200 (десять тисячдвісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 384,20 грн. судового збору. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 07 вересня 2019 року о 23.00 год. на автодорозі Белз-В.Мости керував автомобілем «Сузукі Беленго» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився під запис камер. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову судді скасувати та провадження щодо нього закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на такі доводи: постанова судді винесена у його відсутності, чим суд першої інстанції не надав йому доступу до правосуддя й позбавив можливості захистити права, а копію оскаржуваної постанови він отримав 30 жовтня 2019 року. Постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм КУпАП, при цьому суд взагалі не з`ясував фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки доказам у справі, упереджено формально підійшов до дослідження обставин, що потягло за собою необґрунтоване рішення. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння він не відмовлявся. Поліцейським було порушено порядок огляду на стан сп`яніння у зв`язку з чим він вважається недійсним, а протокол - недопустимим доказом його вини. Направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом. У матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що свідчить про порушення процедури і спростовує факт вимоги пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. Суд першої інстанції взагалі не взяв до уваги, що транспортний засіб не належить йому; те, що при зупинці транспортного засобу він не перебував за кермом транспортного засобу; власник транспортного засобу «Сузукі Беленго» номерний знак НОМЕР_1 перебував за кермом транспортного засобу в момент його зупинки працівниками поліції. Натомість суд розглянув справу поверхнево і формально, не допитавши свідків в судовому засіданні. При апеляційному перегляді ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Бідненко В.М. апеляційну скаргу підтримали, покликаючись на викладені в ній мотиви. ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції пояснив, що 07 вересня 2019 року він стояв біля заправки, побачив знайомого ОСОБА_3, який їхав на автомобілі марки «Сузукі», й зупинив його. Цим автомобілем ОСОБА_3 користується уже давно. ОСОБА_3 теж проживає в с. Куличків, і він ( ОСОБА_1 ) попросив довезти його додому. Він сів на заднє пасажирське сидіння позаду водія. В машині вже сиділи ОСОБА_4 і ОСОБА_5 По дорозі їх зупинили працівники поліції, ОСОБА_3 зупинив машину і відразу втік до лісу, а він ( ОСОБА_1 ) відхилив сидіння і вийшов з автомобіля зі сторони водія (автомобіль трьохдверний). Документи на автомобіль лежали на панелі, він їх показав поліцейським та на вимогу поліцейських пред`явив своє посвідчення водія. Він пояснював поліцейським, що не їхав за кермом автомобіля. Працівники поліції не пропонували надати йому пояснення, почалась суперечка. Йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, але він відмовився та вказав, що не керував транспортним засобом. В суді першої інстанції засідання суду не було, йому в коридорі працівник суду сказав написати пояснення, і він написав пояснення про те, що знаходився в автомобілі на місці пасажира, а водій втік. Вину у вчиненні правопорушення він у суді не визнавав і про те, що він визнаний винним, дізнався лише, отримавши копію постанови. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , виступ його захисника - адвоката Бідненка В.М., пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, постанову судді скасувати, а справу закрити з таких підстав. Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції не були дотримані вимоги закону щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи, постанова судді є необґрунтованою та невмотивованою, а викладені в постанові судді висновки щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи. Допущена судом першої інстанції неповнота з`ясування обставин усунута при розгляді справи апеляційним судом шляхом дослідження доказів, на підставі яких апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Такими доказами є: - наведені вище пояснення ОСОБА_1 щодо обставин події; - пояснення свідка ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції про те, що 07 вересня 2019 року він разом з ОСОБА_5 перебували в с. Великі Мости. Коли йшли по дорозі, побачили на вулиці ОСОБА_3 в машині «Сузукі»; спитали його, чи їде він у с. Куличків та чи забере їх з собою. ОСОБА_3 погодився їх підвезти, вони сіли в машину та поїхали. Біля заправки побачили ОСОБА_1 та взяли його з собою. По дорозі їх зупинила поліція. За кермом був ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 сидів позаду водія. ОСОБА_5 сидів на передньому сидінні біля водія, а він ( ОСОБА_4 ) на задньому сидінні за ОСОБА_5 Машина трьохдверна і машиною користується ОСОБА_3 Спочатку з машини вийшов ОСОБА_3 ; тоді ОСОБА_1 , відхиливши сидіння водія, вийшов через ті ж дверцята, що й водій. Потім вони з ОСОБА_5 почули крики, вийшли з машини, але ОСОБА_3 вже не було. Про що говорили ОСОБА_1 та працівники поліції, він не чув. ОСОБА_1 не керував автомобілем; - пояснення свідка ОСОБА_5 в суді апеляційної інстанції про те, що 07 вересня 2019 року він з ОСОБА_4 були в с. Великі Мости, в центрі побачили ОСОБА_3, який сидів у своїй машині «Сузукі». Підійшовши до ОСОБА_3 , запитали, чи їде він в село, він сказав, що так, тому вони попросили його підвезти їх додому в с. Куличків. Коли їхали в машині, він ( ОСОБА_5 ) сидів біля водія на передньому сидінні, а ОСОБА_4 позаду нього. Біля заправки стояв ОСОБА_1 , зупинив їх та попросив підвезти його додому в с. Куличків. ОСОБА_1 сів у машину позаду водія ОСОБА_3 автомобілі їх було четверо. Коли їхали дорогою через ліс, їх зупинили працівники поліції. ОСОБА_3 зупинив машину та вийшов, за ним вийшов ОСОБА_1 через ті ж дверцята. Він ( ОСОБА_5 ) сидів в машині, почув конфлікт між ОСОБА_1 та працівниками поліції. Тоді він разом з ОСОБА_4 вийшли з машини та пішли додому. На місці зупинки залишились ОСОБА_1 та працівники поліції. ОСОБА_3 біля машини він не бачив; - досліджений в суді апеляційної інстанції відеозапис події від 07.09.2019, з якого вбачається, що на пропозицію поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 зазначав, що він не керував транспортним засобом, що він не водій, а пасажир, з автомобіля виходив зі сторони водія, оскільки машина трьохдверна (а.с.33). На відеозаписі відсутня фіксація самої зупинки транспортного засобу з підтвердженням перебування за кермом саме ОСОБА_1 . Як пояснив адвокат Бідненко В.М., ОСОБА_3 , який керував автомобілем, відмовився йти до суду для дачі пояснень. Апеляційний суд вважає достовірними й бере до уваги пояснення ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_1 автомобілем не керував, оскільки вони в цілому і в деталях узгоджуються між собою. Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суб`єктом даного правопорушення є особа, яка керує транспортним засобом. У постанові судді зазначено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення стверджується матеріалами справи. Однак, якими саме матеріалами справи та якими доказами доводиться вина особи, суддя у постанові не вказав. У матеріалах справи містяться протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 105005 від 07.09.2019 та рапорт поліцейського ГРПП №4 Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області щодо обставин події (а.с.1, 3). Однак зазначені письмові докази з врахуванням пояснень ОСОБА_1 , а також пояснень свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (які попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання та за відмову від давання показань за ст.ст. 384, 385 КК України), оглянутого відеозапису та оцінки усіх доказів у справі в їх сукупностіне свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Суд першої інстанції не дав оцінки письмовим поясненням ОСОБА_1 (які були подані в день судового розгляду 08.10.2019) про те, що він знаходився в автомобілі «Сузукі Беленго» з пасажирської сторони, шофер який керував транспортним засобом з місця події втік (а.с. 11), й у судовому рішенні не навів мотивів, чому не бере їх до уваги. З огляду на викладене апеляційну скаргу слід задоволити, постанову судді скасувати, а справу закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Керуючись п.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити. Постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 08 жовтня 2019 щодо ОСОБА_1 скасувати. Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Калиняк