LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824754/974/19

від 29.01.2020 ·

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 січня 2020 року м. Київ Справа №754/974/19 Резолютивна частина постанови оголошена 29 січня 2020 року Повний текст постанови складено 30 січня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І. секретаря: Довгополої А.В. учасники справи: позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес» відповідач ОСОБА_1 Справа №754/974/19 № апеляційного провадження:22-ц/824/2105/2020 Головуючий у суді першої інстанції: Клочко І.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва, ухваленого суддею Клочко І.В. 09 жовтня 2019 року, повний текст рішення складено 18 жовтня 2019 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,- В С Т А Н О В И В: Представник позивача ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті ДТП, посилаючись на те, що 03 лютого 2015 року між позивачем ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» та ОСОБА_2 був укладений договір (поліс) № АІ/7024201 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого позивач прийняв на себе, як страховик, зобов`язання забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок ДТП, винуватцем якої буде будь-яка особа, яка на законних підставах експлуатує забезпечений транспортний засіб (п. 4 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») «Фіат» д.н.з. НОМЕР_1 . 19 січня 2016 року приблизно о 22 год. 20 хв. в м. Києві на вул. В.Васильківська сталося ДТП за участю транспортного засобу «Фіат» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_1 . Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року у справі №752/3552/16-п відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП. 26 жовтня 2016 року позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на рахунки ПрАТ «СТ «Іллічівське» та ПрАТ «СК «Альфа-Страхування» на загальну суму в розмірі 98980,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № № 4215, 4216 від 26.10.2016 р., наказами № 59421/1/1 від 08.09.2016 р., № 59421/2/1 від 24.10.2016 р., страхових актів № 59421/1/1 від 08.09.2016 р. та № 59421/2 від 24.10.2016 р. 24 лютого 2017 року позивач на адресу відповідача направив письмову вимогу №09/01-17 від 24.02.2017 р. з проханням відшкодування витрат страхового відшкодування в розмірі 98980,00 грн., які станом на день подачі позову не погашені. З огляду на викладене, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на свою користь 98980,00 грн. в порядку регресу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2019 року позовну заяву ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» суму страхового відшкодування в розмірі 98980,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн. Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим у зв`язку з неповнотою встановлення судом обставин, які мають значення для справи та неправильним дослідженням та оцінкою доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги. В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 підтримала доводи апеляційної скарги. Представник позивача Сіняк Д .В. проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 19 січня 2016 року приблизно о 22 год. 20 хв. в м. Києві на вул. В.Васильківська, сталося ДТП за участю транспортного засобу «Фіат» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_1 . Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року у справі №752/3552/16-п відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. 26 жовтня 2016 року ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» було здійснено виплату страхового відшкодування на рахунки ПрАТ «СТ «Іллічівське» та ПрАТ «СК «Альфа-Страхування» на загальну суму в розмірі 98980,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № № 4215, 4216 від 26.10.2016 р., наказами №и 59421/1/1 від 08.09.2016 р., № 59421/2/1 від 24.10.2016 р., страхових актів № 59421/1/1 від 08.09.2016 р. та № 59421/2 від 24.10.2016 р. Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч.ч.1, 6 ст. кт № 1618-IV від 18.03.2004 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду зазначила, що сума виплаченого страхового відшкодування є завищеною, однак будь-яких доказів, що підтверджують нанесення потерпілим шкоди в меншому розмірі, ніж встановлено, не надає. Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені. Висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону, судом надано належну оцінку всім наданим матеріалам справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги. Порушень норм матеріального та процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, апеляційний суд в складі колегії суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст.ст.268, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус Судді: Л.Д. Поливач О.І. Шкоріна

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»