Постанова Київський апеляційний суд № 753/11909/24

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 лютого 2026 року м. Київ Справа №753/11909/24 Апеляційне провадження №22-ц/824/1256/2026 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В. розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді Цимбал І.К. 13 вересня 2024 року в м. Києві, у справі за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, В С Т А Н О В И В У червні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу В обгрунтування позову зазначав, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини відповідача, автомобілю іншого водія, який був учасником ДТП були спричинені механічні пошкодження. Оскільки відповідачем у справі, шкода потерпілому відшкодована не була, обов`язкова цивільна відповідальність відповідача, як власника наземних транспортних засобів на час скоєння ДТП забезпечена не була, потерпіла особа, на виконання вимог закону, з метою отримання відшкодування звернувся до позивача з відповідною заявою. Позивач здійснив виплату потерпілій особі в розмірі 52152 грн, у зв`язку з чим, після проведення виплат потерпілій особі у МТСБУ виникло право регресної вимоги до відповідача. В добровільному порядку на вимогу позивача відповідач грошові кошти не повернув, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 13 вересня 2024 року позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 49957, 24 грн, витрати на послуги експерта 2400 грн та судовий збір в розмірі 3028 грн., а всього стягнуто 55385,24 грн. Рішення суду мотивовано тим, що відповідача було визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, на час ДТП він не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідачем не було відшкодовано потерпілій особі збитки за пошкоджений автомобіль, а тому позивач правомірно звернувся із вимогою про стягнення коштів. Не погодився із рішенням суду відповідач, ним подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність рішення, як такого, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідач вказує, що з моменту виплати страхового відшкодування позивач отримав право вимоги до відповідача від 26 грудня 2022 року, а тому правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортнихзасобів» від 01 липня 2004 року. Разом з тим, судом першої інстанції не було враховано положення вказаного закону, яким учасник бойових дій звільняється від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Відповідач має статус учасника бойових дій, тому у вказаному випадку відшкодування збитків від ДТП проводить МТСБУ у порядку, визначеному Законом №1961-IV. З огляду на зазначене вище, просить рішення суду першої інстанції змінити, зменшивши суму страхового відшкодування зі 100000 грн до 5651,6 грн, в решті позову - відмовити. Стягнути з позивача на користь МТСБУ понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог. Позивач не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. В порядку ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. 22 вересня 2022 року о 09:15 год. в м. Києві по пров. Балтійському, 3 сталася дорожньо-транспортна за участю автомобіля «Opel» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля марки «Daewoo» д.н.з. НОМЕР_2 . Вказані обставини встановлені постановою Оболонського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення № 756/9070/22, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 31 жовтня 2022 року/а.с. 15/. Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню. На момент вчинення ДТП транспортний засіб потерпілого, марки «DAEWOO», номерний знак НОМЕР_2 , був застрахований полісом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» №209547802 від 17 червня 2022 року /а.с.16/. Водій, під керуванням якого був автомобіль «DAEWOO», номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_2 27 вересня 2022 року подав до МТСБУ повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 22 вересня 2022 року за участю автомобіля «Opel» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля марки «Daewoo» д.н.з. НОМЕР_2 /а.с. 18-19/. 27 вересня 2022 року власник транспортного засобу «DAEWOO», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3 подав до МТСБУ заяву про відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 22 вересня 2022 року за участю його транспортного засобу та транспортного засобу марки «Opel» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 /а.с. 21/. Відповідно до звіту № 206 від 15 жовтня 2022 року про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Daewoo» д.н.з. НОМЕР_2 , складеного оцінювачем ОСОБА_4 (свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів № 7778 від 12 лютого 2011 року), вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 52152, 00 грн /а.с. 22-38/. Згідно з платіжною інструкцією № 934970 від 19 жовтня 2022 року МТСБУ сплатило послуги аваркома (експерта) у справі № 86716, згідно з рахунком № НОМЕР_3 від 17 жовтня 2022 року суму 2400,00 грн /а.с. 49/. Моторне (транспортне) страхове бюро України наказом 26 грудня 2022 року «Про виплату ОСОБА_5 » наказало управлінню фінансів сплатити на рахунок ОСОБА_6 суму до сплати 49957,24 грн за шкоду, заподіяну у результаті дорожньо-транспортної пригоди /а.с. 47/. Платіжною інструкцією № 1031818 від 27 грудня 2022 року підтверджується, що Моторне (транспортне) страхове бюро України виплатило ОСОБА_5 НОМЕР_4 , 24 грн, згідно з наказом № 3/13011 від 26 грудня 2022 року, за пошкодження транспортного засобу НОМЕР_2 /а.с. 48/. Листом від 02 квітня 2024 року позивач звернувся до ОСОБА_1 з вимогою про погашення заборгованості у розмірі 52357, 24 грн. Даних про виконання вимоги відповідачем матеріали справи не містять /а.с. 54/. ОСОБА_1 має статус особи учасника бойових дій, згідно з посвідченням НОМЕР_5 , що міститься у матеріалах справи /а.с.93/. Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. В силу ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільногоправа, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, маж право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом, що передбачено ч.1 ст. 1191 ЦК України. Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Згідно з пунктом 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. У відповідності до п 13.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 1961-IV (у редакції Закону, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом. Відповідно до п.41.1 ст. 41 Закону до основних завдань МТСБУ належить: гарантування відшкодування шкоди: заподіяної на території України забезпеченими транспортними засобами за внутрішніми договорами страхування у випадках, визначених цим Законом; заподіяної на території держав - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" власниками транспортних засобів, якщо такі власники надали іноземним компетентним органам страховий сертифікат "Зелена картка", виданий від імені страховиків - членів МТСБУ; заподіяної на території України водіями транспортних засобів, зареєстрованих в іноземних країнах, на умовах та в обсязі, визначених законодавством про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності, з урахуванням принципів взаємного врегулювання шкоди на території держав - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка"; Конституційний Суд України у своєму рішенні від 23 грудня 2014 року у справі N 1-6/2014 зазначив, що в аспекті конституційного звернення положення п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року N 1961-IV зі змінами необхідно розуміти так, що транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій, інвалідам війни та інвалідам I групи, є такі наземні транспортні засоби, якими зазначені особи володіють як на праві власності, так і на будь-якій іншій правовій підставі» (договір підряду, оренди тощо). За змістом ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Тобто, законодавець, надавши відповідну пільгу особі, яка має статус, зокрема, учасника бойових дій, визначив, що така особа звільнена від обов`язкового страхування, якщо експлуатує свій транспортний засіб, і у такому випадку гарантом відшкодування шкоди виступає МТСБУ. З наведених обставин справи вбачається, що у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 22 вересня 2022 року постановою Оболонського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2022 року, що набрала законної сили 31 жовтня 2022 року, винним визнано водія автомобіля «Opel» д.н.з. НОМЕР_1 - відповідача у цій справі ОСОБА_1 . Матеріали справи містять дані про виконання МТСБУ обов`язку, визначеного законом щодо здійснення страхового відшкодування потерпілій особі. Відповідач не заперечує обставин відсутності полісу обов`язкового страхуванняцивільної відповідальності власників транспортних засобів відносно автомобіля, що був учасником ДТП. Також відповідач не висловлює заперечень щодо розміру здійсненого МТСБУ страхового відшкодування. Відповідач вказує на наявність у нього статусу учасника бойових дій у зв`язку з чиму нього відсутній обов`язокщодо здійснення обов`язкового страхування транспортного засобу, а відшкодування шкоди, заподіяної третім особам здійснюється за рахунок МТСБУ. Виходячи з наведених вище норм чинного законодавства, учасники бойових дій звільняються від обов`язку страхування цивільної відповідальності транспортних засобів, що належать їм на праві власності. Матеріали справи містять дані про те, що відповідач має статус учасника бойових дій, проте відсутні дані, що транспортний засіб, який був учасником ДТП належить йому на праві власності, а позовні вимоги пред`явлені до нього, як до особи, винної у вчиненні ДТП. Таким чином, відповідачем не надані докази на підтвердження обставин звільнення його від обов`язку відшкодування МТСБУ шкоди, яка була виплачена потерпілій особі внаслідок встановлених судовим рішенням неправомірних дій відповідача. Встановивши, що цивільно-правова відповідальність водія (винуватця дорожньо-транспортної пригоди) на момент дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була, і в матеріалах справи відсутні докази, що сам водій належить до пільгової категорії осіб, а Моторне (транспортне) бюро України здійснило виплату страхового відшкодування потерпілій особі, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність у останнього права регресної вимоги до відповідача. Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне та правильне по суті рішення. При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 вересня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач: В.В.Соколова Судді: О.В. Желепа Н.В. Поліщук