Постанова 4824 № 753/12219/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 січня 2022 року м. Київ Справа № 753/12219/18 Апеляційне провадження №22-ц/824/3051/2022 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В. розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді Коренюк А.М. 04 листопада 2020 року у м. Києві, дата складення повного тексту рішення не зазначена, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Здорово» про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, В С Т А Н О В И В В липні 2018 року позивач звернулась до суду з вказаним вище позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у розмірі 71920,03 грн та судові витрати. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 04 жовтня 2017 року о 15 год. 20 хв. на вулиці Драгоманова, 21 «А» в місті Києві сталася дорожньо-транспорта пригода, при якій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_1 , при перестроюванні не надав перевагу в русі автомобілю «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 , під її керуванням, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до пошкодження належного їй транспортного засобу. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 27 жовтня 2017 року, яка набула чинності, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАПУ, із накладенням адміністративного стягнення - штрафу. З метою визначення дійсного розміру збитку, завданого пошкодженому транспортному засобу внаслідок ДТП, нею замовлено проведення авто-товарознавчого дослідження, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 70720,03 грн. За проведення дослідження позивачем було сплачено 1200,00 грн, які також є збитками, які позивач понесла у зв`язку з необхідністю відновлення порушеного права. А тому загальна сума, що підлягає до відшкодування визначена нею в розмірі 71920,03 грн. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04 листопада 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Здорово» про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , 70720,03 грн матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 1200,00 грн понесених витрат на проведення оцінки пошкодженого майна, 704,80 грн судового збору, 3400,00 грн витрат, понесених на надання правової допомоги, а всього - 76024, 83 грн. Рішення суду мотивовано тим, що позивач зазнала матеріальної шкоди в результаті дорожьо-транспортної пригоди, вина у вчинені якої визнана за відповідачем, тобто наявна протиправна поведінка заподіювача шкоди і причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача шкоди. Тому виходячи з положень ст.ст. 22,1166 ЦК України та наданих доказів позов в частині відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є обґрунтованим, доведеним й таким, що підлягає задоволенню, підстав для відмови у його задоволенні судом не встановлено. Не погодився із рішенням суду відповідач, ним подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність рішення, як такого, що ухвалене з порушенням, перш за все, норм процесуального права, так його не було належним чином повідомлено про розгляд справи судом, а також в рішенні суду невірно вказано його повне ім`я, а саме по-батькові зазначено « ОСОБА_4 », замість « ОСОБА_5 ». Крім того, має місце порушення норм матеріального права, так розгляд справи відбувся при неповному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для розгляду справи по суті. А саме судом не враховано, що його відповідальність була застрахована відповідно до Закону України «про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі». В жовтні 2020 року СК «Здорово» за участю позивача та відповідача були вчинені всі необхідні дії для здійснення страхового відшкодування по ДТП, що трапилась 04 жовтня 2017 року. В подальшому МТСБУ було оголошено про здійснення виплат за СК «Здорово», де позивач і мала отримати страхову виплату. З огляду на зазначене вище, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. В порядку ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Судом встановлено, що 04 жовтня 2017 року о 15 год. 20 хв. на вулиці Драгоманова, 21 «А» в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, при якій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_1 , при перестроюванні не надав перевагу в русі автомобілю «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , внаслідок чого здійснив з нею зіткнення, що призвело до пошкодження належного позивачу транспортного засобу - автомобілю «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 6, 22). Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 27 жовтня 2017 року, яка набула чинності, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАПУ, із накладенням адміністративного стягнення - штрафу (а.с.6). Згідно зі Звітом № 11/05/18 від 18 травня 2018 року, проведеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 , з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, вартість збитку завданого автомобілю «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 , визначено з урахуванням ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», як вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, та становить 70720,03 грн (а.с.7-25). Матеріали справи містять дані про те, що транспортний засіб «Хюндай» державний номерний знак НОМЕР_1 мав зареєстрований і діючий поліс обов`язкового страхування № АК2444216 виданий ПрАТ «Страхова компанія «Здорово», а також дані, що страховик позбавлений права укладати договори страхування ОСЦПВВНТЗ з 01 лютого 2018 року (а.с.27). Відповідні дані були опубліковані МТСБУ 22 січня 2019 року. Однак, за відкритими даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» не припинено та не перебуває в стані припинення. В силу ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України зазначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Статтею 1194 ЦК України зазначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності). Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (ст. 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частина 4 стаття 6 Закону України «Про страхування»). Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (ч. 1 ст.999 ЦК України). Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Згідно з пунктами 20.2, 20.3 статті 20 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі ліквідації страховика за його власним рішенням визначені договором обов`язки цього страховика виконує ліквідаційна комісія. У разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом. Відповідно до підпункту «ґ» пункту 41.1, підпункту «а» пункту 41.2 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика - повного члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Статтею 52 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» врегульовано питання припинення членства в МТСБУ, зокрема повне членство страховика в МТСБУ припиняється у разі позбавлення страховика - повного члена МТСБУ такого статусу, втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ або виключення такого страховика із членів МТСБУ. Страховик, членство якого у МТСБУ припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 наведено правовий висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц та у Постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц висловила наступний правовий висновок. У разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом № 1961-IV. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом №1961-IV у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV). У Постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 592/8115/18 Верховний Суд вказав на те, що втрата членства в МТСБУ та позбавлення права на здійснення страхової діяльності не припиняє обов`язок її страховика - ПрАТ «ЄСС» виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 754/12300/16-ц. З наведених обставин справи вбачається, що 04 жовтня 2017 року з вини відповідача сталась дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої був пошкоджений транспортний засіб «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить позивачу. Однак, відповідальність відповідача була застрахованою, а розмір матеріального збитку визначений у сумі, що не перевищує суму страхового ліміту. Законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них передбачена статтею 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Шкода може бути відшкодована на підставі звернення потерпілого до страховика (у випадках, визначених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування. Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до страховика (МТСБУ) про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. Разом з тим, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування В будь-якому випадку, обов`язок з виконання договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності покладено на страхову компанію до завершення процедури її ліквідації в особі ліквідаційної комісії, а в разі недостатності коштів (майна) - на МТСБУ. Однак, втрата членства в МТСБУ та позбавлення права на здійснення страхової діяльності не припиняє обов`язок її страховика - ПрАТ «Здорово» виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. А покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Таким чином, неможливо погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми матеріального збитку, так як він не є належним відповідачем у спірних правовідносинах. При цьому слід зазначити, що ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» залучена до участі у справі в якості третьої особи, позовні вимоги до неї позивачем в порядку встановленому процесуальним законом пред`явлені не були, що виходячи з принципу диспозитивності уможливлює здійснення ефективного захисту порушених прав позивача. А пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції не повно з`ясував обставини справи, дав їм неналежну правову оцінку, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. А отже доводи апеляційної скарги є такими, що спростовують висновки суду, тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволення заявлених позовних вимог. В порядку ст. 141 ЦПК України понесені відповідачем витрати у зв`язку зі звернення з апеляційною скаргою підлягають компенсації за рахунок позивача. Згідно з квитанцією від 07 вересня 2021 року та 06 жовтня 2021 року відповідачем сплачений судовий збір в розмірі 1078,80 грн (а.с.126,160). Дані про інші судові витрати відповідача в матеріалах справи відсутні і не заявлені до стягнення відповідачем. А отже стягненню з позивача на користь відповідача підлягає сума сплаченого судового збору. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04 листопада 2020 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Здорово» про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без задоволення. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1078,80 грн. Позивач - ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 . Відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_2 . Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач: В.В.Соколова Судді: А.М.Андрієнко Н.В.Поліщук