Постанова Закарпатський апеляційний суд № 307/1954/18
від 23.01.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 307/1954/18 ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 січня 2020 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: Головуючого - судді Бисага Т.Ю. суддів:Фазикош Г.В.,Куштана Б.П., за участі секретаря:Чучка Н.В., за участі ОСОБА_1 , представника Лозан Б ОСОБА_2 В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на рішення Тячівського районного суду від 11 вересня 2019 року, головуючий суддя Гримут В.І. у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, В С Т А Н О В И В: Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком. 07.09.2018 р. протокольною ухвалою суду до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_5 . Позов мотивують, тим, що вони постійно проживають у власному будинку АДРЕСА_1 , який разом з надвірними спорудами належить їм на підставі свідоцтва про право власності № 557 від 11.07.2006 р. Поряд з їхнім дворогосподарством проживають ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які у 2017 році на відстані 30 см. від їхнього дворогосподарства без правовстановлюючих документів побудували тимчасові споруди гараж та котельню. Ці вищевказані будівлі наносять шкоду їхньому будинку, так як покрівля гаража та котельні односкатні, через що дощ і сніг спадають на стіну належного їм будинку. В результаті чого на стіні будинку утворилася цвіль. Відповідно до викопіровки з їхнього плану будівництва будинку за 1988 рік, відстань від будинку до межі сусіда становить 1 метр. На їхні прохання щодо усунення перешкод, які існують та наносять шкоду їхньому власному будинку, відповідачі не реагують. Враховуючи, що здійснення відповідачами будівництва тимчасової споруди гаража й котельні здійснювалося без належних правових підстав та з порушенням вимог ДБН 360-92* просили усунути перешкоди у користуванні належним їм будинком шляхом знесення гаража та котельні. Рішенням Тячівського районного суду від 11 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду позивачі подали апеляційну скаргу в якій просить рішенняскасувати та ухвалити нове рішення по суті пред`явлених позовних вимог. Представник відповідачів подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи, позивачі та відповідачі є власниками дворогосподарств АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , відповідно. Будинки та надвірні споруди обох сторін зареєстровані у встановленому законом порядку. Конфлікт між сторонами існує тривалий час через те, що будинок позивачів та гараж і котельня відповідачів розташовані у безпосередній близькості до межі, а отже і один від одного. Між будівлями відстань становить 0.6 м. в найширшій частині та 0.53 м. в найвужчій частині. Обидві сторони при споруджені своїх об`єктів не в повній мірі дотрималися вимог ДБН 360-92, тобто не відступили від межі 1 метр. Відповідно до п. 3.25* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92**», затвердженого наказом Держкоммістобудування № 44 від 17.04.1992 р. для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок. В результаті проведених обмірів під час проведення будівельно-технічної експертизи встановлено, що відстань між стінами будинку позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та тимчасовою будівлею гаражу-котельні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 становить 0.6 м. в найширшій частині та 0.53 м. в найвужчій частині. Відстань від стіни будинку позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до найбільш виступаючої конструкції тимчасової будівлі гаражу-котельні (даху) відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 становить 0.47 м. Факт попадання снігу із даху гаражу та котельні відповідачів між стінами цих споруд та будинку позивачів не оспорюється і підтверджується фотографіями наданими сторонами. Цими ж фотографіями стверджено, що дах будинку позивачів є значно більшим і нависає над гаражем та котельнею. Снігозатримувачами дах будинку не обладнаний. Сніг із даху будинку, згідно пояснень сторін, падає виключно на дах гаража та котельні, а звідти падає під стіни будівель. У висновку експертизи ОСОБА_6 не враховано, що позивачі Горкавець свій будинок, у порушення п. 3.25* ДБН 360-92, побудували на межі земельної ділянки, без обов`язкового відступу від межі сусідньої ділянки не менше ніж 1,0 м. від найбільш виступної конструкції та схил даху свого будинку, всупереч численним заявам, скаргам, плану забудови, побудували у бік сусідів Чуса, що і спричиняє стік опадів між будинки. Крім того, на час проведення експертизи найбільш виступаюча частини житлового будинку позивачів розташовується над земельною ділянкою відповідачів ОСОБА_7 більш ніж на 40 см. Також, у матеріалах справи є відповідні докази приватизації земельної ділянки відповідачамиЧуса, які експерт зобов`язаний був прийняти до уваги при проведенні експертизи, але взяв до уваги лиш відстань між будинками, а не відстань від будинку та даху позивачів до межі сусідньої земельної ділянки, не прийняв до уваги імовірність того, що саме з даху їх будинку атмосферні опади можуть спричиняти шкоду позивачам. За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують. Судове рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - залишити без змін. Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Тячівського районного суду від 11 вересня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови суду складено31 січня 2020 року. Головуючий Судді